07 серпня 2013 року м. Чернівці
Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Чернівецької області у складі:
головуючого-судді Кулянди М. І.
суддів: Одинака О.О., Перепелюк Л.М.,
секретар Тодоряк Г.Т.
за участю позивача ОСОБА_1, представника позивача ОСОБА_2, відповідача ОСОБА_3
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про визнання грошових коштів спільною сумісною власністю та стягнення їх частки, за апеляційною скаргою ОСОБА_3 в інтересах якого за дорученням діє ОСОБА_4 на рішення Сокирянського районного суду Чернівецької області від 26 квітня 2013 року, -
У серпні 2012 року ОСОБА_1 звернулась в суд з позовом до ОСОБА_3 про визнання грошових коштів спільною сумісною власністю та стягнення їх частки.
Посилалась на те, що з відповідачем вона фактично перебувала у шлюбних стосунках як чоловік та дружина, починаючи з серпня 2010 року, а 3 жовтня 2010 року обвінчались у Свято-Михайлівському храмі в с. Романківці Сокирянського району Чернівецької області.
На весілля їм подарували грошові кошти в сумі 28 000 грн.
Її батько - ОСОБА_5, подарував їй особисто 1000 євро.
За кошти, які їм подарували на весілля, а також за кошти, які подарував їй особисто батько та кошти подаровані їй особисто матір'ю в сумі 1000 євро, вони придбали новий автомобіль марки «СНЕRY М11», 2010 року випуску, номер кузова/шасі НОМЕР_1, д.р.н.НОМЕР_2, яким відповідач користується з часу припинення шлюбних стосунків і по теперішній час.
Просила визнати автомобіль марки «СНЕRY М11», 2010 року випуску, номер кузова/шасі НОМЕР_1, д.р.н.НОМЕР_2 спільною
№ 22ц-915 2013 р. Головуючий у 1 інстанції Унгурян С. В.
Категорія: 5 Доповідач: Кулянда М.І.
сумісною власністю її та відповідача; визначити, що їй та відповідачу належить по 1/2 частині вказаного автомобіля; стягнути в грошовому виразі з відповідача на її користь вартість належної їй 1/2 частини вказаного автомобіля, що складає 53000 грн.; стягнути з відповідача на її користь судовий збір в сумі 1006 грн.
Під час судового розгляду даної цивільної справи позивачка подала письмову заяву про уточнення позовних вимог, в якій просила визнати спільною сумісною власністю її та відповідача грошові кошти в сумі 64 927,90 грн. сплачені за час їх спільного проживання за автомобіль марки «СНЕRY М11», 2010 року випуску, номер кузова/шасі НОМЕР_1, д.р.н.НОМЕР_2; стягнути з відповідача на її користь 1/2 частку грошових коштів в сумі 32 463.95 грн. сплачених за час їх спільного проживання за вказаний автомобіль; стягнути з відповідача на її користь судові витрати в сумі 2624,64 грн..
Ухвалою суду від 09 квітня 2013 року, яка набрала законної сили, позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_3 в частині заявлених позовних вимог про визнання спірного автомобіля спільною сумісною власністю та визначення часток у праві власності на вказаний автомобіль - залишено без розгляду.
Рішенням Сокирянського районного суду Чернівецької області від 26 квітня 2013 року позов задоволено.
Визнано спільною сумісною власністю ОСОБА_1 та ОСОБА_3 грошові кошти в сумі 64 927 грн. 90 коп., сплачені за час їх спільного проживання за автомобіль марки «СНЕRY М11», 2010 року випуску, номер кузова/шасі НОМЕР_1, д.р.н.НОМЕР_2.
Стягнуто з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 належну їй на праві спільної сумісної власності 1/2 частку грошових коштів в сумі 32 463 грн. 95 коп., сплачених за час їх спільного проживання за автомобіль марки «СНЕRY М11», 2010 року випуску, номер кузова/шасі НОМЕР_1, д.р.н.НОМЕР_2.
Вирішено питання про судові витрати.
На дане рішення суду ОСОБА_3, в інтересах якого за дорученням діє ОСОБА_4, подано апеляційну скаргу в якій просить його змінити та постановити нове рішення про визнання спільною сумісною власністю 10 000 грн. та стягнення з нього на користь позивачки ? частки вказаної суми.
Апелянт вважає, що оскаржуване рішення суду є незаконним та необґрунтованим, судом неповно з"ясовано обставини, що мають значення для справи, невірно застосовано норми матеріального та процесуального права. Заслухавши доповідача про суть оскаржуваного рішення, доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає відхиленню, виходячи наступних підстав.
Відповідно до ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Стаття 309 ч. 1 ЦПК України передбачає, що підставами для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення є:
- неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи;
- недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд вважав встановленими;
- невідповідність висновків суду обставинам справи;
- порушення або неправильне застосування норм матеріального або процесуального права.
Ухвалюючи рішення про задоволення позовних вимог позивача суд першої інстанції виходив з того, що грошові кошти в сумі 64927 сплачені ними за автомобіль марки «СНЕRY М11 є спільною сумісною власністю, а тому підлягає стягненню з відповідача ? частина грошових коштів.
Проте з такими висновками погодитися не можна, оскільки суд дійшов їх внаслідок неповного з'ясування обставин, що мають значення для справи, недоведеності обставин справи, які суд вважав встановленими, невідповідності висновків суду обставинам справи, порушення норм матеріального та процесуального права.
Це згідно п. п. 1, 2, 3, 4 ч. 1 ст. 309 ЦПК України є підставою для скасування рішення суду першої інстанції та ухвалення нового рішення, яким у позові слід відмовити.
Відповідно до ст. 74 СК України якщо жінка та чоловік проживають однією сім'єю, але не перебувають у шлюбі між собою або в будь-якому іншому шлюбі, майно, набуте ними за час спільного проживання, належить їм на праві спільної сумісної власності, якщо інше не встановлено письмовим договором між ними. На майно, що є об'єктом права спільної сумісної власності жінки та чоловіка, які не перебувають у шлюбі між собою або в будь-якому іншому шлюбі, поширюються положення глави 8 цього Кодексу.
Вказана норма поширюється на правовідносини між чоловіком та жінкою, які проживають у фактичних шлюбних відносинах, і для визнання майна, придбаного під час фактичних шлюбних відносин, спільною сумісною власністю необхідні докази: ведення спільного господарства, наявності у сторін спільного бюджету, проведення спільних витрат, придбання іншого майна в інтересах сім'ї.
Згідно вимог т. 60 СК України майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу). Вважається, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя.
Положеннями ст. 61 СК України передбачено, що об'єктом права спільної сумісної власності подружжя може бути будь-яке майно, за винятком виключеного з цивільного обороту.
Пунктом 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 11 від 21 грудня 2007 року «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя» визначено, що до складу майна, що підлягає поділу включається загальне майно подружжя, наявне у нього на час розгляду справи, та те, що знаходиться у третіх осіб.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом позивач з серпня 2010 року по лютий 2012 року проживала з відповідачем ОСОБА_3 у фактичних шлюбних відносинах.
Відповідно до договору купівлі-продажу із використанням банківського кредиту від 28 лютого 2012 року відповідач придбав у власність автомобіль марки «СНЕRY М11», 2010 року випуску, номер кузова/шасі НОМЕР_1, д.р.н.НОМЕР_2.
За вказаний автомобіль сторонами було сплачено аванс в сумі 64927 грн. 90 коп.
Наведене свідчить, що сторони під час спільного проживання у фактичних шлюбних відносинах придбали автомобіль марки «СНЕRY М11», 2010 року випуску.
Позивач просить визнати спільною сумісною власністю грошові кошти в сумі 64927 грн. 90 коп., які були сплачені за час їх спільного проживання за вищезазначений автомобіль, проте за нормами Сімейного кодексу України предметом поділу може бути спільно нажите майно, а не кошти, витрачені на його придбання, тобто кошти яких не має в наявності.
Таким чином, рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову в задоволення позовних вимог позивача.
Керуючись ст. ст. 307, 309 ЦПК України, колегія суддів,-
Апеляційну скаргу ОСОБА_3, в інтересах якого за дорученням діє ОСОБА_4, відхилити.
Рішення Сокирянського районного суду Чернівецької області від 26 квітня 2013 року скасувати.
У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 про визнання грошових коштів спільною сумісною власністю та стягнення їх частки відмовити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 170 грн. судового збору.
Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення, але може бути оскаржено в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого Суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання ним законної сили.
Головуючий: /підписи/
Судді: /підписи/
З оригіналом згідно: