Справа № 723/1696/13-ц
Іменем України
09.08.2013 року Сторожинецький районний суд Чернівецької області
в складi:
головуючого суддi Якiвчика I.В.
при секретарi Петреску Л.М.
за участю
представника позивача Комерзана З.Д. та
представника відповідача, адвоката ОСОБА_4
розглянувши у вiдкритому судовому засiданнi в м.Сторожинець справу за позовом Сторожинецького державного коммунального малого підприємства «Міська тепломережа» в особі ліквідатора Комерзана Зіновія Дмитровича до ОСОБА_5 та ОСОБА_6 про стягнення коштів
встановив:
Позивач в особі ліквідатора Комерзана З.Д. звернувся в суд з позовною заявою до ОСОБА_5 та ОСОБА_6 про стягнення коштів, посилаючись на те, що рішенням Чернівецького окружного адміністративного суду від 18.01.2013 року зобов'язано ліквідатора Комерзана З.Д. виконати п.2 вимоги Державної фінан7сової інспекції в Чернівецькій області від 14.08.2012 року та стягнути 51222,87 грн. зайво виплаченої заробітньої плати колишньому керівнику ОСОБА_5 та зменшити кредиторську заборгованість з оплати праці колишньому керівнику ОСОБА_5 на суму 10783,68 грн. про що було видано виконавчий лист. Відповідно до рішення дану заборгованість необхідно стягнути з особи кому було нараховано та виплачено кошти або з винних осіб. В зв'язку з цим позивач просив стягнути із колишнього керівника ОСОБА_5 та бухгалтера який нараховував зарплату ОСОБА_6, заборгованість в розмірі 62006,55 грн. і судові витрати по справі.
В судовому засіданні ліквідатор Комерзан З.Д. позовні вимоги підтримав в повному обсязі посилаючись на викладені в позові обставини та додатково пояснив, що кредиторською заборгованістю в сумі 10783,68 грн. являється нарахована але не виплачена сума зарплати колишньому керівнику СДКМП «Міська тепломережа», ОСОБА_5
Представник відповідача ОСОБА_5, адвокат ОСОБА_4 позовні вимоги не визнав пояснивши, що позивачем не доведено вину ОСОБА_5 в невірному нарахуванні заробітної плати, а у відповідності до норм Цивільного кодексу України виплачена зарплата стягненню не підлягає оскільки не є безпідставно отриманим майном.
Відповідач ОСОБА_6 в судове засідання не з'явилась і в письмовій заяві просила справу розглядати без її участі посилаючись на стан здоров'я, а проти позовних вимог заперечила і просила відмовити в задоволенні позову.
Вирiшуючи цей спiр суд виходить з доказiв наданих суду сторонами та встановлених судом фактичних обставин справи.
Представленими доказами підтверджено, що справа підсудна суду, а позивач є належним і діє на підставі ухвали господарського суду від 07.11.2013 року по справі № 5027/1331-6/2011, якою Комерзан З.Д. призначений ліквідатором Сторожинецького державного коммунального малого підприємства «Міська тепломережа»
Судом встановлено, що, внаслідок проведеної планової ревізії фінансово-господарської діяльності Сторожинецького державного малого коммунального підприємства «Міська тепломережа» за період з 01.12.2010 року по 30.04.2012 року, було встановлено, що колишньому директору Підприємства протягом 2010-1011 років було зайво нараховано зарплату на суму 59796,55 грн. із яких виплачено 49012,87 грн. і не виплачено 10783,68 грн. чим завищено кредиторську заборгованість з оплати праці в фінансовій звітності підприємства.
Крім того, цією ж ревізією, було встановлено зайво нараховану і виплачену суму надбавки керівнику ОСОБА_5 в січні місяці 2011 року в розмірі 2210,00 грн.
З урахуванням зайво нарахованої і виплаченої відповідачу ОСОБА_5 зарплати в сумі 49012,87 грн. та надбавки в сумі 2210,00 грн., загальна сума боргу складає 51222,87 грн.
Повідомляючи ліквідатора СДКМП «Міська тепломережа» Комерзана З.Д. про виявлене порушення, Державна фінансова інспекція в Чернівецькій області, одночасно направила йому 14.08.2012 року вимогу № 24-21-12/1132, в п.2 якої йшлося про необхідність забезпечення повернення зайво виплачених сум коштів колишньому директору ОСОБА_5, або в іншому випадку стягнути кошти в сумі 51222, 87 грн. з винної, в зайвих грошових виплатах, особи, а також про необхідність зменшити кредиторську заборгованість з оплати праці на суму 10783,68 гривень.
Постановою Чернівецького окружного адміністративного суду від 18.01.2013 року, винесеною по справі за позовом Державної фінансової інспекції в Чернівецькій області до Ліквідаційної комісії Сторожинецького державного коммунального малого підприємства «Міська тепломережа», зобов'язано ліквідаційну комісію виконати п.2 вимоги Державної фінінспекції від 14.08.2012 року та стягнути 51222,87 гривень зайво виплачених виплат з осіб, які їх отримали безпідставно, в порядку та розмірах встановлених ст.127 КЗпП України, а у разі пропуску встановленого строку - відшкодувати порушення за рахунок винної особи, яка допустила зайві грошові виплати в порядку ст.133 КЗпП України та зменшити кредиторську заборгованість з оплати праці на суму 10783,68 гривень.
Судове рішення набрало законної сили 05 лютого 2013 року і на його підставі судом було видано виконавчий лист.
Як вбачається із позову і пояснень позивача, підставою звернення позивача до суду послужила необхідність виконання вказаної постанови окружного адміністративного суду.
Виходячи із встановлених фактичних обставин справи та підстав звернення позивача до суду, суд знаходить, що позовні вимоги є безпідставними і задоволенню не підлягають в повному обсязі, виходячи з наступного.
Аналізуючи резолютивну частину постанови окружного адміністративного суду від 18.01.2013 року, видно, що суд зобов'язав ліквідаційну комісію стягнути 51222,87 гривень зайво виплачених виплат з осіб, які їх отримали безпідставно, в порядку та розмірах встановлених ст.127 КЗпП України,
Ліквідатор, на підставі акту планової ревізії фінансово-господарської діяльності СДКМП «Міська тепломережа» та вимоги Державної фінансової інспекції в Чернівецькій області, вважав, що особою якій було зайво виплачені виплати в сумі 51222,87 гривень, являється колишній директор підприємства ОСОБА_5, а тому на виконання виконавчого листа, зобов'язаний був стягнути із відповідача ОСОБА_5 51222,87 гривень але виключно в порядку і розмірах встановлених в ст.127 КЗпП України.
Статтею 127 КЗпП України встановлено, що відрахування із заробітної плати працівників для покриття їх заборгованості підприємству, установі і організації, де вони працюють, можуть провадитися за наказом (розпорядженням) власника або уповноваженого ним органу в т.ч. для повернення авансу, виданного в рахунок зарплати та для повернення сумм зайво виплачених внаслідок лічильних помилок, якщо працівник не оспорює підстав і розміру відрахування. У цих випадках власник або уповноважений ним орган вправі видати наказ (розпорядження) про відрахування не пізніше одного місяця з дня закінчення строку встановлленого для повернення авансу, погашенння заборгованості або з дня виплати неправильно обчисленої суми.
З огладу на вказане, суд знаходить, що ні порядок ні строки встановлені в ст.127 КЗпП України, визначені судом для виконання, позивачем дотримані не були, а відповідно заявляти позов з підстав необхідності виконання рішення окружного адміністративного суду та стягнення з ОСОБА_5 зайво виплаченої суми зарплати, позивач був не вправі так як встановлені в ст.127 КЗпП України строки пропущені.
Згідно того ж виконавчого листа, у разі пропуску встановленого строку, ліквідаційну комісію зобов'язано було відшкодувати порушення за рахунок винної особи, яка допустила зайві грошові виплати але знову ж виключно в порядку вже ст.133 КЗпП України.
Як зазначає позивач, такою особою є головний бухгалтер ОСОБА_6, яка допустила наявні порушення нарахування зарплати і з неї необхідно стягнути суму зайво нарахованої ОСОБА_5 зарплати в розмірі 51222,87 гривень.
Однак з цим суд не погоджується, оскільки згідно вимог ст.133 КЗпП, на яку посилається окружний апеляційний суд в постанові, як на обов'язкову норму для застосування при стягненні суми шкоди, керівники підприємтсв, установ, організацій та їх заступники, а також керівники структурних підрозділів на підприємтсвах, установах, організаціях та їх заступники несуть обмежену матеріальну відповідальність у розмірі заподіяної з їх вини шкоди, але не більше свого середнього місячного заробітку, якщо шкоду підприємтсву заподіяно в т.ч. зайвими грошовими виплатами.
Таим чином позивач і в цьому випадку не дотримавшись правил встановлених постановою окружного адміністративного суду, не вправі був звертатись до суду для стягнення суми зайво виплаченої заробітної плати із ОСОБА_6, чи будь-якої іншої винної особи, оскільки позивач повинен був, згідно положень ст.136 КЗпП, покрити шкоду в розмірі визначеному в ст.133 КЗпП, тобто в розмиірі одного середнього місячного заробітку, шляхом видачі відповідного розпорядження на відрахування цього заробітку із зарплати працівника.
Виходячи з цього суд знаходить вимоги позивача, в тому числі стягнення зайво нарахованої і виплаченої суми заробітної плати з ОСОБА_5 та ОСОБА_6, безпідставними.
Визначаючи ціну позову, позивач склав суму визначену як зайво виплаченої заробітної плати і надбавки колишньому керівнику ОСОБА_5 в розмірі 51222,87 грн. із сумою кредиторської заборгованості з оплати праці в розмірі 10783,68 грн. і отримавши суму 62006,56 грн. та вважаючи її заборгованістю перед підприємством, просив суд цю суму стягнути із відповідачів.
Однак на думку суду подібний підрахунок є неправильним з огляду на те, що будь-яка заборгованість, що має ознаки дебіторської не підлягає складенню із кредиторською заборгованістю.
З огляду на причини і законність утворення кредиторської заборгованості з оплати праці і з огляду на зобов'язання ліквідаціної комісії зменшити цю кредиторську заборгованість, ліквідатору необхідно було складати цю кредиторську заборгованість із зайво виплаченою зарплатою, в сторону зменшення заборгованості працівника перед підприємством або шляхом «сторнування» її по бухгалтерському обліку підприємства і таким шляхом виконати рішення суду по зменшенню кредиторської заборгованості, а не шляхом пред'явлення в суд позову, на стягнення із працівника неіснуючих збитків у вигляді кредиторської заборгованості..
Тобто, складання кредиторської заборгованості із зайво виплаченою зарплатою є незаконним і вимоги в цій частині задоволенню також не підлягають
На підставі ст. ст. 127, 130, 132, 133, 136, 138 КЗпП України, та керуючись ст.ст.10, 57, 58,59, 60, 61, 213, 215, 223 ЦПК України суд -
В И Р I Ш И В:
В задоволенні позовних вимог Сторожинецького державного коммунального малого підприємства «Міська тепломережа» в особі ліквідатора Комерзана З.Д. до ОСОБА_5 та ОСОБА_6 про стягнення коштів, відмовити за безпідставністю позовних вимог.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не буде подано. Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Апеляційного суду Чернівецької області через Сторожинецький районний суд протягом 10 днів з дня його проголошення.
СУДДЯ: (підпис)
Оригінал рішення знаходиться в Сторожинецькому райсуді в цивільній справі за №723/1696/13-ц. Рішення набрало чинності____________ 2013 та підлягає виконанню.
Копія вірна: Голова Сторожинецького райсуду О.О.Казюк