245/511/13-ц
12 серпня 2013 року.Старобешівський районний суд Донецької області у складі: головуючого - судді Дмитрієва О.Ф., при секретарі Вжещ Ю.О., за участю представника позивача ОСОБА_1, розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт. Старобешеве цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до відповідача Комсомольської міської ради про визнання права власності на спадкове майно, зацікавлена особа Старобешівська державна нотаріальна контора, -
Позивач 03.07.2013 року звернулась до суду з позовом до відповідача посилаючись на те, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла її мати ОСОБА_4. За життя мати залишила на її ім*я заповіт, посвідчений державним нотаріусом Старобешівської державної нотаріальної контори. Зазначений заповіт зберігається у спадковій справі. Чоловік ОСОБА_4 помер ІНФОРМАЦІЯ_2. Після відкриття спадщини протягом встановленого діючим законодавством строку вона подала до нотаріальної контори заяву про прийняття спадщини. У червні 2013 року вона звернулась до нотаріуса із заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину за заповітом на житловий будинок із спорудами розташований за адресою: АДРЕСА_1, грошових внесків з компенсацією та відсотками, які зберігаються в Старобешівському відділенні ощадбанку №3314/028 м.Комсомольське Старобешівського району Донецької області. На письмову заяву про видачу їй свідоцтва про право на спадщину за заповітом на будинок, нотаріусом було відмовлено у видачі такого свідоцтва мотивуючи тим, що відсутні правовстановлюючі документи щодо належності цього майна спадкодавцеві. Оскільки правовстановлюючі документи на будинок відсутні, а оформлення та реєстрація права власності на будинок не можливі, просить визнати за нею право власності в порядку спадкування за законом після смерті матері-ОСОБА_4, померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 на житловий будинок АДРЕСА_1
У судовому засіданні представник позивача наполягала на задоволенні позову з підстав в ньому викладених.
Представник відповідача Комсомольський міський голова у листі від 2 серпня 2013 року позовні вимоги визнав, просив справу розглянути без представника міської ради. Представник третьої особи - завідувач Старобешівської державної нотаріальної контори просив справу розглянути за своєї відсутності й ухвалити рішення на розсуд суду.
Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши надані позивачем докази та докази, що були судом витребувані на підставі клопотання позивача суд дійшов до висновку про задоволення позову з таких підстав.
Суд встановив, що 1 вересня 2010 року в м. Комсомольське Старобешівського району Донецької області померла ОСОБА_4, що підтверджено свідоцтвом про смерть серія 1-НО видано 23.02.11 відділом РАГС Старобешівського РУЮ.
ОСОБА_4 одноособово за життя на підставі договору купівлі-продажу від 21.06.1989 року належав житловий будинок АДРЕСА_1, що підтверджено випискою №3/455 від 12.08.13 року Старобешівського БТІ.
Після смерті ОСОБА_4 заведено спадкову справу №70/2011, із заявою про прийняття спадщини звернулась дочка спадкодавця ОСОБА_2. Заяву про прийняття спадщини за законом подано 28.02.11 року, що підтверджено витягом із спадкового реєстру. Родинні відносини спадкодавця й спадкоємця підтверджено свідоцтвом про народження серія НОМЕР_1 видано Старобешівським РАГС 23.02.11, згідно якому батьками ОСОБА_2 є ОСОБА_4 та ОСОБА_7. Останній помер ІНФОРМАЦІЯ_2, що слідує із свідоцтва про смерть серія НОМЕР_2 від 23.02.11. ОСОБА_2, після одруження змінила прізвище на ОСОБА_2, що слідує із свідоцтва про одруження серія НОМЕР_3 видано 24.06.03 року Старобешівським РАГС.
Таким чином, ОСОБА_2 є дочкою ОСОБА_4 й спадкоємцем першої черги за законом на майно спадкодавця (ст. 1261 ЦК).
Відповідно до інформації Донецького обласного державного нотаріального архіву від імені ОСОБА_4 посвідчено заповіти на все майно дочці ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_3 та ОСОБА_8 ІНФОРМАЦІЯ_4. Будь-які інші відомості про цю особу відсутні, тому суд позбавлений можливості виконати положення ст. 35 ЦПК України.
Таким чином, із матеріалів справи слідує, що інших спадкоємців майна померлої ОСОБА_4 немає, оскільки в порядку ст.1268-1272 ЦК України свої права на спадщину ніхто не заявив. Із довідки Комсомольської міської ради від 25 лютого 2011 року слідує, що ОСОБА_4 на день смерті проживала сама.
У відповідності до ст. 1223 право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу. Право на спадкування виникає у день відкриття спадщини.
Статтею 1268 ЦК України передбачено, що спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини (ч. 1, 5)
Спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини (ч. 1 ст. 1269 ЦК).
Якщо спадкоємець протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її (ч. 1 ст.1272 ЦК).
При цьому судам слід враховувати, що свідоцтво про право на спадщину видається нотаріусом на підставі письмової заяви спадкоємців після закінчення шести місяців з дня відкриття спадщини, а у випадках, передбачених ч. 2 ст. 1270, ст. 1276 ЦК, - не раніше зазначених у цих статтях строків. Свідоцтво про право на спадщину видається спадкоємцям, що прийняли спадщину, тобто тим, які постійно проживали разом зі спадкодавцем чи подали заяву нотаріусу про прийняття спадщини (п. 3 листа Вищого спеціалізованого Суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ від 16.05.2013 № 24-753/0/4-13 «Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування»).
Таким чином, аналіз норм права що регламентують порядок оформлення права на спадщину, що відкрилась після 1 січня 2004 року передбачає звернення спадкоємця як за законом так і за заповітом до нотаріуса і видачі ним відповідного свідоцтва.
Оскільки у встановлений ст. 1270 ЦК України спадкоємець за заповітом ОСОБА_8 не подала заяву про прийняття спадщини, вона її не прийняла й в порядку визначеному ст.1268 ч. 3 ЦК України.
Відповідно до абз. 2-3 п. 23 Постанови пленуму Верховного Суду України від 30.05.2008 року № 7 «Про судову практику у справах про спадкування». Свідоцтво про право на спадщину видається за письмовою заявою спадкоємців, які прийняли спадщину в порядку, установленому цивільним законодавством. За наявності умов для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину вимоги про визнання права на спадщину судовому розглядові не підлягають. У разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.
Відповідно до п. 3.1 Роз'яснень, що містяться у листі Вищого спеціалізованого Суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ від 16.05.2013 № 24-753/0/4-13 «Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування» визнання права власності на спадкове майно в судовому порядку є винятковим способом захисту, що має застосовуватися, якщо існують перешкоди для оформлення спадкових прав у нотаріальному порядку, в тому числі й у випадку визначення судом за позовом спадкоємця додаткового строку для прийняття спадщини. Право власності спадкоємця на спадкове майно підлягає захисту в судовому порядку шляхом його визнання у разі, якщо таке право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності (ст. 392 ЦК).
Постановою державного нотаріуса від 10 червня 2013 року ОСОБА_2 відмовлено у видачі свідоцтва про спадщину померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4, оскільки спадкоємцем не надано правовстановлюючих документів на спадкове майно - житловий будинок АДРЕСА_1 й немає інформації щодо відсутності заборони або арешту спадкового майна.
Згідно інформаційної довідки державного реєстратора Жердій Г.В. від 2 серпня 2013 року інформація про заборону відчуження або арешту щодо житлового будинку АДРЕСА_1 у реєстрі відсутня.
Згідно до п. 1 ч. 2 ст. 16 та ст. 392 ЦК України способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути визнання права.
В ході судового розгляду встановлено, що ОСОБА_2, що є спадкоємцем майна померлої ОСОБА_4 в порядку встановленому статтями 1261, 1268-1272 ЦК України вчасно звернулась до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини за законом. У видачі свідоцтва їй відмовлено з підстав відсутності правовстановлюючих документів на спадкове майно, тобто порушено її цивільне право на отримання спадщини, яке згідно до ст.16 ЦК України підлягає судовому захисту шляхом визнання права на спадкове майно, що узгоджується із правовою позицією Вищого спеціалізованого Суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ викладеному у листі від 16.05.2013 № 24-753/0/4-13 «Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування».
Керуючись ст.3,10-11,208-218 Цивільно-процесуального кодексу України , суд, -.
Позов задовольнити.
Визнати за ОСОБА_2, в порядку спадкування за законом, після смерті матері-ОСОБА_4, померлої ІНФОРМАЦІЯ_1, право власності на житловий будинок АДРЕСА_1
Рішення може бути оскаржено до Апеляційного суду Донецької області через Старобешівський районний суд шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Суддя:
13.08.2013