Справа № 404/6910/13-к
Номер провадження 1-м/404/2/13
09 серпня 2013 року Кіровський районний суд м. Кіровограда у складі :
головуючого судді - Павелко І.Л.
при секретарі - Сагайдак О.Є.
за участю прокурора - Лебедєвої Р.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кіровограді клопотання Міністерства юстиції України про приведення вироку Брянського обласного суду від 10.03.2011 року, з урахуванням змін, внесених постановою Совєтського районного суду м. Брянська від 05.04.2012 року у відповідність із законодавством України відносно:
ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженки м. Кіровограда, українки, громадянки України, зі середньо - технічною освітою, одруженої, не працюючої, остання адреса проживання: АДРЕСА_1, фактично перебуваючої у ФКУ "СІЗО-1" УФСВП Росії по Брянській області; засудженої 10.03.2011 року вироком Брянського обласного суду від 10.03.2011 року, з урахуванням змін, внесених постановою Совєтського районного суду м. Брянська від 05.04.2012 року за вчинення злочину передбаченого ч. 3 ст.30, п."а" ч. 3 ст. 228.1; ч. 3 ст.30, п.п. "а", «г» ч. 3 ст. 228.1, ч.4 ст. 188 КК Російської Федерації до 10 років позбавлення волі з штрафом 30 000 рублів РФ,-
До Кіровського районного суду м. Кіровограда надійшло клопотання Міністерства юстиції України про приведення у відповідність із законодавством України вироку суду Російської Федерації, яким засуджена громадянка України ОСОБА_1.
З доданих до клопотання документів вбачається, що вироком Брянського обласного суду від 10.03.2011 року, з урахуванням змін, внесених постановою Совєтського районного суду м. Брянська від 05.04.2012 року Російської Федерації від 05.04.2012 року ОСОБА_1 визнано винною в скоєнні злочину передбаченого ч. 3 ст.30, п."а" ч. 3 ст. 228.1; ч. 3 ст.30, п.п. "а", «г» ч. 3 ст. 228.1, ч.4 ст. 188 КК Російської Федерації до 10 років позбавлення волі з штрафом 30 000 рублів РФ.
Строк відбування покарання визначається з моменту затримання ОСОБА_1 з 07 травня 2008 року, яка відбуває покарання у ФКУ «СІЗО-1» УФСВП Росії по Брянській області. Кінець відбуття строку покарання - 06.05.2018 року.
ОСОБА_1 є громадянкою України, остання відома адреса проживання якої: м. Кіровоград, вул. Радіщева, буд.14, що стверджується паспортом громадянина України, має бажання невідбуту міру покарання в подальшому відбувати в Україні і Міністерством юстиції України погоджено питання з Міністерством юстиції Російської Федерації про передачу ОСОБА_1, для подальшого відбування покарання в Україні.
Суд, заслухавши думку прокурора, який просив задоволити клопотання Міністерства юстиції України та визнати, що дії ОСОБА_1 потрібно кваліфікувати за законодавством України та призначити їй покарання, яке не перевищує термін призначення покарання вироком суду Російської Федерації.
Згідно ч.1 ст. 602 КПК України вирок суду іноземної держави може бути визнаний і виконаний на території України у випадках і в обсязі, передбачених міжнародним договором, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України.
Суд, виконуючи вищевказані вимоги, а також положення ч. 3 ст. 603 КПК України, якою на суд покладено обов'язок встановити, чи дотримані умови, передбачені міжнародним договором, або відповідними положеннями КПК, відмічає, що чинним на території України діє Закон України "Про приєднання України до Європейської конвенції про передачу засуджених осіб, 1983 року".
Зазначена Європейська конвенція згідно з положеннями ст. 19 Закону України "Про міжнародні договори України" є частиною національного законодавства і застосовуються у порядку, передбаченому для норм національного законодавства.
Приводячи вирок Брянського обласного суду від 10.03.2011 року, з урахуванням змін, внесених постановою Совєтського районного суду м. Брянська від 05.04.2012 року Російської Федерації від 05.04.2012 року у відповідність до законодавства України суд виходить з наступного.
Як вбачається з вироку Брянського обласного суду від 10.03.2011 року, з урахуванням змін, внесених постановою Совєтського районного суду м. Брянська від 05.04.2012 року Російської Федерації від 05.04.2012 року дії ОСОБА_1 кваліфіковані за ч. 3 ст.30, п."а" ч. 3 ст. 228.1; ч. 3 ст.30, п.п. "а", «г» ч. 3 ст. 228.1, ч.4 ст. 188 КК Російської Федерації, як вчинення особою з прямим умислом діяння (дії або бездіяльності), безпосередньо спрямованого на вчинення злочину, передбаченого відповідною статтею Особливої частини цього Кодексу, якщо при цьому злочин не було доведено до кінця з причин, що не залежали від її волі; незаконне виробництво, виготовлення, придбання, зберігання, перевезення чи пересилання з метою збуту, а також незаконний збут наркотичних засобів, психотропних речовин або їх аналогів, вчинене організованою групою в особливо великих розмірах та контрабанда наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів чи прекурсорів або фальсифікованих лікарських засобів, вчинена організованою групою, а також якщо предметом контрабанди були наркотичні засоби, психотропні речовини, їх аналоги чи прекурсори або фальсифіковані лікарські засоби в особливо великих розмірах.
За зазначені дії в Україні встановлена кримінальна відповідальність ч. 1 ст. 15 КК України, а саме: замахом на злочин є вчинення особою з прямим умислом діяння (дії або бездіяльності), безпосередньо спрямованого на вчинення злочину, передбаченого відповідною статтею Особливої частини цього Кодексу, якщо при цьому злочин не було доведено до кінця з причин, що не залежали від її волі; ч. 3 ст. 305 КК України, а саме: контрабанда наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів чи прекурсорів або фальсифікованих лікарських засобів, вчинена організованою групою, а також якщо предметом контрабанди були наркотичні засоби, психотропні речовини, їх аналоги чи прекурсори або фальсифіковані лікарські засоби в особливо великих розмірах, і карається позбавленням волі на строк від десяти до дванадцяти років із конфіскацією наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів чи прекурсорів або фальсифікованих лікарських засобів, що були предметом контрабанди, та з конфіскацією майна; ч. 3 ст. 307 КК України, а саме: незаконне виробництво, виготовлення, придбання, зберігання, перевезення чи пересилання з метою збуту, а також незаконний збут наркотичних засобів, психотропних речовин або їх аналогів, вчинене організованою групою в особливо великих розмірах і караються позбавленням волі на строк від дев'яти до дванадцяти років з конфіскацією майна.
Пунктом b) частини 1 статті 9 Європейської конвенції про передачу засуджених осіб визначено, що компетентні власті держави виконання вироку визнають вирок і таким чином замінюють міру покарання, призначену в державі визначення вироку, мірою покарання, передбаченою законодавством держави виконання вироку за такий самий злочин, згідно з положеннями статті 11.
Пунктами а), d) статті 11 Конвенції про передачу засуджених осіб встановлено, що при заміні вироку мають враховуватися зроблені щодо фактів висновки, які ясно викладені або припускаються в рішенні, ухваленому державою винесення вироку, а також не може посилюватися кримінальне покарання засудженої особи.
Згідно з ч. 3 ст. 610 КПК України під час розгляду клопотання Міністерства юстиції України суд визначає статті (частини статей) закону України про кримінальну відповідальність, яким передбачена відповідальність за кримінальне правопорушення, вчинене засудженим громадянином України, і строк позбавлення волі, визначений на підставі вироку іноземної держави.
Поряд з цим, пунктом 1 частини 4 статті 610 КПК України передбачено, якщо законом України про кримінальну відповідальність максимальний строк позбавлення волі є меншим, ніж призначений вироком суду іноземної держави, суд визначає максимальний строк позбавлення волі, передбачений кримінальним законом України.
Таким чином, вирок Брянського обласного суду від 10.03.2011 року, з урахуванням змін, внесених постановою Совєтського районного суду м. Брянська від 05.04.2012 року Російської Федерації, яким ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 визнано винною у скоєнні злочину передбаченого ч. 3 ст.30, п."а" ч. 3 ст. 228.1; ч. 3 ст.30, п.п. "а", «г» ч. 3 ст. 228.1, ч.4 ст. 188 КК Російської Федерації, та призначено покарання у вигляді 10 років позбавлення волі з штрафом 30 000 рублів РФ слід привести у відповідність із законодавством України, та вважати ОСОБА_1, засудженою за ч.1 ст.15, ч. 3 ст. 305, ч.1 ст.15, ч. 3 ст. 307 КК України до 10 (десяти) років позбавлення волі з штрафом 30 000 рублів РФ.
Згідно довідок начальника ФКУ «СІЗО-1» УФСВП Росії по Брянській області ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, станом на 09.04.2012 р., відбула частину строку покарання - 03 роки 11 місяців 02 дні, не відбута частина складає - 06 років 27 днів, початок строку - 07.05.2008 р., кінець строку - 06.05.2018 р., акти амністії та помилування до ОСОБА_1 не застосовувалися.
Враховуючи вищенаведене, керуючись ст. ст. 9, 11 Європейської конвенції про передачу засуджених осіб, ст.ст. 602, 609, 610, 614 КПК України, суд -
Вирок Брянського обласного суду від 10.03.2011 року, з урахуванням змін, внесених постановою Совєтського районного суду м. Брянська від 05.04.2012 року Російської Федерації, яким засуджено ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянку України, уродженку м. Кіровограда Кіровоградської області Україна, засуджену за ч. 3 ст.30, п."а" ч. 3 ст. 228.1; ч. 3 ст.30, п.п. "а", «г» ч. 3 ст. 228.1, ч.4 ст. 188 КК Російської Федерації привести у відповідність до законодавства України.
Вважати ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, засудженою за ч.1 ст.15, ч. 3 ст. 305, ч.1 ст.15, ч. 3 ст. 307 КК України до 10 (десяти) років позбавлення волі з штрафом 30 000 рублів РФ.
Строк відбування покарання ОСОБА_1 рахувати з 07 травня 2008 року.
Запобіжний захід ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, у вигляді тримання під вартою - залишити без змін.
Ухвала може бути оскаржена до Апеляційного суду Кіровоградської області протягом семи днів з дня її оголошення.
Суддя Кіровського районного суду м.Кіровограда І. Л. Павелко