Справа № 121/3675/13-ц
2/121/1512/13
05 серпня 2013 року Ялтинський міський суд Автономної Республіки Крим у складі: головуючої судді Веденмеєр М.В., при секретарі Косенко Ю.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Ялта цивільну справу за позовом виконавчого комітету Ялтинської міської ради до ОСОБА_1 про знесення самочинно збудованої будівлі,
встановив:
Позивач звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про зобов'язання привести самовільно збудовану будівлю відповідно до плану Комунального підприємства Ялтинської міської ради "Бюро технічної інвентаризації", шляхом знесення прибудови орієнтованими розмірами 4,4 м. х 4,7 м., збудованої на залізобетонних колонах на рівні першого поверху, що примикає до фасаду будинку та до приміщення " 15-14" квартири АДРЕСА_1 У випадку невиконання рішення суду ОСОБА_1 у строки, встановлені на добровільне виконання, примусово привести самовільно збудовану будівлю відповідно до плану Комунального підприємства Ялтинської міської ради "Бюро технічної інвентаризації", шляхом знесення зазначеної прибудови з подальшим стягненням витрат з ОСОБА_1.
Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач є власником квартири АДРЕСА_1, загальною площею 62,6 кв.м. 15 лютого 2013 року в результаті проведення перевірки виявлено самовільне будівництво прибудови до двоповерхового будинку АДРЕСА_1 Правовстановлюючі документи на земельну ділянку відсутні, що підтверджено актом від 15 лютого 2013 року. Рішенням від 14 березня 2013 року виконавчого комітету Ялтинської міської ради № 241 було зупинено виконання будівельних робіт ОСОБА_1 по будівництву прибудови до двоповерхового житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 Проте, на теперішній час, рішення позивача від 14 березня 2013 року не виконане, у зв'язку з чим, позивач змушений звернутися до суду з відповідним позовом.
Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі.
Представник відповідача у судовому засіданні позовні вимоги не визнала з тих підстав, що позивач не є правоздатним органом для звернення з даним позовом до суду, бо не є власником земельної ділянки, позивачем не доведено у встановленому законом порядку, що саме ОСОБА_1 збудував прибудову, тож він не є належним відповідачем по справі.
Вислухавши думку представників сторін, вивчивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню за наступних підстав.
Статтею 376 ЦК України встановлено застосування до забудовника санкцій у вигляді знесення об'єкта самочинного будівництва, які частини 4 і 7 зазначеної норми закону пов'язують з порушенням суспільних інтересів , прав власника (користувача ) земельної ділянки , на якої здійснено будівництво, або інших осіб .
Цією нормою закону передбачено загальне правило про те, що особа, яка здійснила або здійснює самочинне будівництво нерухомого майна, не набуває права власності на нього , а також зобов'язана знести за власний рахунок самочинне будівництво у разі заперечення власника земельної ділянки проти визнання за цією особою права власності на нерухоме майно.
Крім того, вказаною правовою нормою чітко визначено коло осіб, які наділені правом вимагати знесення особою , яка здійснила самочинне будівництво, об'єкту самочинного будівництва , а саме - власник (користувач ) земельної ділянки, на якої здійснене самочинне будівництво , а також відповідний орган державної влади або місцевого самоврядування .
Так положення частини 1 статті 376 ЦК України дають підстави для висновку, що критеріями самочинного будівництва є: будівництво об'єкту нерухомого майна на земельній ділянці, яка не відведена для цієї мети, здійснене без належного дозволу чи проекту, або з порушенням будівельних норм і правил.
Відповідно до норми частини 2 статті 376 ЦК України особа, яка здійснила або здійснює самочинне будівництво нерухомого майна не набуває права власності на нього.
Наведена норма закону передбачає три окремі підстави для визнання будівництва самочинним та відповідні правові наслідки для особи, яка його здійснила.
Зокрема, майно підлягає знесенню особою, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво, або за її рахунок, якщо власник (користувач) земельної ділянки заперечує проти визнання права власності на нерухоме майно за особою, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво на його земельній ділянці, або якщо це порушує права інших осіб (частина 4 статті 376 ЦК України).
Таким чином аналіз норм чинного законодавства свідчить про те, що законодавство не визнає самочинне будівництво об'єктом правового захисту, крім передбаченого частиною 3 статті 367 ЦК України випадку, а тому правовими наслідками самочинного будівництва, в разі звернення до суду з позовом відповідного органу, є або знесення такого будівництва, право на звернення до суду з таким позовом закон надає відповідному органу державної влади або органу місцевого самоврядування.
При цьому, під самочинним будівництвом слід розуміти як нове будівництво, так і реконструкцію, реставрацію або капітальний ремонт вже існуючих об'єктів нерухомості (стаття 9 Закону України від 20 травня 1999 року «Про архітектурну діяльність»).
Будівництво (нове будівництво, реконструкція, реставрація, капітальний ремонт) об'єкта нерухомості здійснюється відповідно до затвердженої проектної документації, державних стандартів, норм і правил, місцевих правил забудови населених пунктів у порядку, визначеному статтею 9 Закону України «Про архітектурну діяльність».
Будівництво без належного дозволу має місце як при відсутності дозволу на будівництво, так і при відсутності дозволу на виконання будівельних робіт.
Відповідно до Законів України «Про регулювання містобудівної діяльності», «Про основи містобудування", здійснення будівництва на земельних ділянках, не наданих відповідно до вимог закону, без отримання дозволів на будівництво та виконання будівельних робіт, без розроблення і затвердження проектної документації, є самовільним будівництвом і тягне за собою відповідальність згідно із законодавством.
Отже, застосування до забудовника санкцій у вигляді знесення об'єкта самочинного будівництва закон пов'язує з порушенням ним встановленого порядку забудови території і використання земель.
Судом встановлено, що відповідно до витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно від 30 серпня 2007 року, ОСОБА_1, є власником квартири АДРЕСА_1 (а. с. 6).
15 лютого 2012 року головним державним інспектором Південного інспекційного відділу із залученням заступника начальника Головного управління містобудування, архітектури та регіонального розвитку Ялтинської міської ради було складено акт перевірки дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил за вищевказаною адресою відповідача, за змістом якого встановлено будівництво забудовником ОСОБА_1 прибудови до двоповерхового будинку за адресою: АДРЕСА_1 без дозвільної документації, що засвідчено підписами членів комісії (а.с.8).
Рішенням виконавчого комітету Ялтинської міської ради № 241 від 14 березня 2013 року року ОСОБА_1 зобов'язано призупинити виконання будівельних робіт зі зведення споруди за вищезазначеною адресою (а.с.10).
Але, до теперішнього часу, відповідач не усунув допущених порушень норм діючого законодавства в терміни, встановлені актами відповідних держаних органів.
Таким чином, факт будівництва відповідачем на прибудинковій земельній ділянці за вказаною адресою, яка не була відведена для такої мети, без дозволу на будівництво, який у розумінні зазначених правових норм є самочинним будівництвом, наслідком чого є знесення самочинно збудованого об'єкту, підтверджується наведеними доказами.
Судом не приймаються до уваги посилання представника відповідача на відсутність у виконавчого комітету Ялтинської міської ради повноважень на звернення до суду за судовим захистом порушеного права власника земельної ділянки, оскільки зазначене твердження спростовується наступними нормами законодавства.
За приписами статей 80 і 83 Земельного Кодексу України землі у межах населеного пункту перебувають у комунальній власності і повноваження щодо розпорядження ними є компетенцією органів місцевого самоврядування , через які територіальні громади реалізують своє право на землю комунальної власності.
За змістом статті 5 Закону України «Про місцеве самоврядування» N 280/97-ВР від 21 травня 1997 року система місцевого самоврядування складається з територіальної громади; сільської, селищної, міської ради; сільського, селищного, міського голови; виконавчих органів сільської, селищної, міської ради; районних та обласних рад, що представляють спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ, міст; органів самоорганізації населення. При цьому сільські, селищні та міські ради є представницькими органами місцевого самоврядування, а створені ними виконавчі комітети - органами, уповноваженими відповідно до КонституціїУкраїни та цього Закону, здійснювати виконавчі функції і повноваження місцевого самоврядування у межах, визначених цим та іншими законами. Тобто виконавчі органи рад створюються для безпосередньої реалізації функції та повноважень органів місцевого самоврядування шляхом вчинення конкретних дій, що мають право вчиняти відповідні ради.
Положеннями статей 12 - 14 Закону України «Про основи містобудування» , статті 31 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» визначена компетенція міських рад у сфері містобудування, а також делегування цих повноважень виконавчим органам , до відання яких належать, зокрема, здійснення державного контролю за дотриманням містобудівного законодавства, зупинення у випадках, передбачених законом, будівництва, яке проводиться з порушенням містобудівної документації та проектів окремих об'єктів, а також може заподіяти шкоду навколишньому природному середовищу; прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів у порядку, встановленому законодавством.
Таким чином, на підставі вищевикладеного, суд приходить до висновку про необхідність задоволення позовних вимог виконавчого комітету Ялтинської міської ради знесення спірної прибудови.
Відповідно до ст. 88 Цивільного процесуального кодексу України, суд стягує з відповідача на користь позивача судовий збір в сумі 114 гривень 70 копійок.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 10,11,60, 212-215,224-226 ЦПК України, ст. 376 ЦК України, ст.31 ЗУ "Про місцеве самоврядування в Україні", ст. 14 ЗУ "Про містобудування", ст. 10 ЗУ „Про архітектурну діяльність" -
Позов Виконавчого комітету Ялтинської міської ради, - задовольнити.
Зобов'язати ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) привести самовільно збудовану будівлю відповідно до плану Комунального підприємства Ялтинської міської ради "Бюро технічної інвентаризації", шляхом знесення прибудови орієнтованими розмірами 4,4 м. х 4,7 м., збудованої на залізобетонних колонах на рівні першого поверху, що примикає до фасаду будинку та до приміщення " 15-14" квартири АДРЕСА_1
У випадку невиконання рішення суду ОСОБА_1 у строки, встановлені на добровільне виконання, примусово привести самовільно збудовану будівлю відповідно до плану Комунального підприємства Ялтинської міської ради "Бюро технічної інвентаризації", шляхом знесення прибудови орієнтованими розмірами 4,4 м. х 4,7 м., збудованої на залізобетонних колонах на рівні першого поверху, що примикає до фасаду будинку та до приміщення " 15-14" квартири АДРЕСА_1, з подальшим стягненням витрат з ОСОБА_1.
Стягнути з ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь виконавчого комітету Ялтинської міської ради судові витрати по справі у розмірі 114 (сто чотирнадцять) гривень 70 копійок.
Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Апеляційного суду АРК через Ялтинський міський суд в порядку та строки, встановлені ст. ст. 294-296 Цивільного процесуального кодексу України.
Суддя: