Дата документу 19.07.2013
Справа № 0814/12510/2012
Провадження № 2/334/345/2013
15 липня 2013 року Ленінський районний суд м. Запоріжжя
у складі : головуючого - судді Лихосенко М.О.,
при секретарі Череп М.О.,
за участю адвоката ОСОБА_10,
розглянув у відкритому судовому засіданні в м.Запоріжжі цивільну справу за позовом МКП "Основаніє" до ОСОБА_1 про визнання втративши право користування житловою площею та за зустрічним позовом ОСОБА_1 до МКП "Основаніє", ОСОБА_2, третя особа : орган опіки та піклування районної адміністрації Запорізької міської ради по Ленінському району про вселення в кімнату квартири, усунення перешкод в користуванні нею,
Позивач МКП "Основаніє" звернувся в суд з позовом до ОСОБА_1 про визнання його втративши право користування житловим приміщенням, а саме, кімнатою площею 14,1 кв.м. в квартирі АДРЕСА_1, яка належить Запорізькій міській раді.
В своєму позові позивач вказав, що відповідач ОСОБА_1 зареєстрований за вказаною адресою, однак не мешкає у вказаній кімнаті тривалий час. Оплату за житлово-комунальні послуги він не сплачує. Заборгованість за надані послуги складає : перед КП "ВРЕЖО № 9" в сумі 450 грн. 42 коп., перед КП "ВРЕЖО № 7" - за утримання будинку в розмірі 1548 грн. 31 коп., за комунальні послуги в розмірі 2794 грн. 43 коп.
Позивач вважає, що відповідач добровільно виїхав з квартири на інше постійне місце проживання по АДРЕСА_4, не мешкає на спірній житловій площі більш як шість місяців без поважних причин, що підтверджено атом від 25.09.2012р.
Позивач просить визнати ОСОБА_1 таким, що втратив право користування житловим приміщенням у кімнаті 14,1 кв.м. квартири АДРЕСА_1 з підстав, передбачених ст.71 ЖК України, тобто у зв'язку з відсутністю на житловій площі понад 6-ть місяців без поважних причин.
ОСОБА_1 звернувся в суд із зустрічним позовом до МКП "Основаніє", ОСОБА_2, третя особа : орган опіки та піклування районної адміністрації Запорізької міської ради по Ленінському району про вселення в кімнату квартири, усунення перешкод в користуванні нею.
В своєму позові він зазначив, що проживав разом зі своєю матір'ю ОСОБА_3 у кімнаті площею 14,1 кв.м. квартири АДРЕСА_1 з часу свого народження та до теперішнього часу зареєстрований за вказаною адресою.
Рішенням Ленінського районного суду м.Запоріжжя від 02.11.2001р. його батьки : ОСОБА_3 та ОСОБА_4 були позбавлені батьківських прав відносно нього. Оскільки в той час він був неповнолітній відносно нього було встановлено піклування його бабусєю ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2, яка проживає за адресою : АДРЕСА_4.
За розпорядженням Голови Ленінської районної адміністрації № 3787 від 18.12.2001р. за ним закріплено житло в зазначеній квартирі АДРЕСА_1.
Раніше, КП ВРЕЖО-7» , на балансі якого перебувала вказана квартира, зверталося в суд з позовом до нього та його матері про визнання їх втратившими право користування житловим приміщенням в зазначеній кімнаті квартири.
Рішенням Ленінського районного суду м.Запоріжжя від 08.02.2007р. його мати ОСОБА_3 була визнана такою, що втратила право користування жилим приміщенням у квартирі АДРЕСА_1. В задоволенні позовних вимог відносно нього було відмовлено, та підтверджено, що він відсутній на спірний житловій площі з поважних причин.
Оскільки весь цей час він перебував під опікою у своєї бабусі ОСОБА_5, то проживав у неї в АДРЕСА_4.
У відповідності до ст.1 ч.5 Закону України "Про забезпечення організаційно-правових умов соціального захисту дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування" він має статус особи із числа дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування до 23 років.
У відповідності до ст.32 вказаного закону, за дітьми-сиротами та дітьми, позбавленими батьківського піклування, а також особами з їх числа зберігається право на житло, в якому вони проживали з батьками, рідними до встановлення опіки, піклування, влаштування в прийомні сім'ї, дитячі будинки сімейного типу, заклади для дітей-сиріт та дітей позбавлених батьківського піклування, у порядку встановленому Кабінетом Міністрів України.
Жилі приміщення, в яких проживали діти-сироти та діти, позбавлені батьківського піклування, до влаштування їх у сім'ї громадян України, заклади для дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, а також щодо яких є рішення суду, не можуть буди відчужені без отримання згоди на таке від органів опіки та піклування, яка може надаватися лише в разі гарантування збереження права на житло таких дітей.
В 2012р. він з поважних причин був відсутнім у спірній кімнаті вказаної квартири за місцем реєстрації, оскільки доглядав за своєю хворою 77-річною бабусєю.
Крім того, в іншій кімнаті площею 17,6 кв.м. в квартирі АДРЕСА_1 мешкає сусід ОСОБА_2
За час його відсутності в зазначеній кімнаті квартири, сусід ОСОБА_2 самовільно, без його згоди, замінив замки на вхідних дверях. На його прохання надати ключі від замків він відмовляється. На неодноразові спроби зайти до квартири ,сусід перешкоджає та чинить перешкоди в користуванні квартирою, оскільки сам претендує на неї.
З вказаних підстав він вимушений був звертатись до правоохоронних органів. Останнє звернення до Ленінського РВ УМВС України в Запорізькій області підтверджується талоном-повідомленням від 09.12.2012р.
Іншого постійного житлового приміщення у нього не має, права власності на інше нерухоме майно за ним не зареєстровано.
Таким чином вважає, що був відсутній в спірній кімнаті за адресою реєстрації з поважних причин.
Просить відмовити в позові про визнання його втративши право користування житловим приміщенням.
Просить задовольнити його зустрічний позов, вселити його в кімнату площею 14,1 кв.м. в квартирі АДРЕСА_1 та усунути перешкоди у користуванні житловим приміщенням у зазначеній кімнаті та містами загального користування з боку МКП "Основаніє" та ОСОБА_2, який проживає в кімнаті площею 17,6 кв.м.
В судовому засіданні представник служби (управління) у справах дітей Запорізької міської ради відділу по Ленінському району пояснив, що на обліку у відділі з 22.12.2006р. та до досягнення повноліття перебував ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_4. ОСОБА_1 мав статус дитини, позбавленої батьківського піклування, над яким було встановлено опіку. Рішенням Ленінського районного суду м.Запоріжжя № 2-182/2007 від 08.02.2007р. за неповнолітнім було закріплено право користування жилим приміщенням за адресою : АДРЕСА_1.
У зв'язку з тим, що ОСОБА_1 мав перешкоди в користуванні зазначеним житлом, тому з метою захисту житлових та майнових прав неповнолітнього за підписом заступника голови районної адміністрації по Ленінському району від 03.12.2007р. за № 05-01-27/3507 було направлено звернення начальнику КП ВРЕЖО № 7 з проханням розібратися в ситуації та усунути перешкоди для користування житлом ОСОБА_1
Інших звернень з боку підопічного та піклувальника щодо захисту житлових та майнових прав ОСОБА_1 в матеріалах справи немає.
По досягненню повноліття, ОСОБА_1 був знятий з обліку. З моменту зняття з обліку і по теперішній час на супроводі служби у справах дітей ОСОБА_1 не перебуває.
У відповідності до ст.1 ч.5 Закону України "Про забезпечення організаційно-правових умов соціального захисту дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування" особи із числа дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, - особи віком від 18 до 23 років, у яких у віці до 18 років померли або загинули батьки, та особи, які були віднесені до дітей. позбавлених батьківського піклування.
У відповідності до ст.32 ч.3 цього закону, жилі приміщення, в яких проживали діти-сироти та діти, позбавлені батьківського піклування, до яких відноситься і відповідач до 23 років, до влаштування їх у сім'ї громадян України, заклади для дітей сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, а також щодо яких є рішення суду, не можуть бути відчужені без отримання згоди на таке від органів опіки та піклування, яка може надаватися лише в разі гарантування збереження права на житло таких дітей.
Оскільки гр.ОСОБА_1 є повнолітньою особою, тому до компетенції служби у справах дітей не відноситься питання захисту житлових прав зазначеної особи.
Відповідач ОСОБА_2 підтримав позов МКП «Основаніє» про визнання відповідача ОСОБА_1 втративши право користування житловим приміщенням в кімнаті площею 14,1 кв.м. в квартирі АДРЕСА_1, оскільки, оскільки він тривалий час не проживає в ній без поважних причин. Досягнувши повноліття, він не повернувся до свого житла та не несе ніяких витрат по його утриманню.
Посилається також на рішення Ленінського районного суду м.Запоріжжя 2-1892 від 25.05.05р., яким мати відповідача ОСОБА_3 разом з сином були визнані втратившими право користування житловим приміщенням у зазначеній квартирі.
Крім того, відповідач ОСОБА_2 пояснив, що йому в зазначеній квартирі належить на праві власності кімната площею 17,6 кв.м. на підставі свідоцтва про право на житло 459 від 21.05.03р. видане Ленінською районною адміністрацією Запорізької міської ради. Він сам претендує на зазначену спірну кімнату площею 14,1 кв.м. в квартирі, оскільки з ним проживає його мати ОСОБА_7 та вони мають право на заняття вивільненої житлової площі.
В задоволені зустрічного позову про вселення просить відмовити.
Розглянувши матеріали справи, вислухавши пояснення сторін, оцінивши всі представлені докази в сукупності, суд вважає позов МКП «Основаніє» до ОСОБА_1 про визнання втративши право користування житловим приміщенням не підлягає задоволенню, а зустрічний позов ОСОБА_1 до МКП "Основаніє", ОСОБА_2, третя особа : орган опіки та піклування районної адміністрації Запорізької міської ради по Ленінському району про вселення в кімнату квартири, усунення перешкод в користуванні нею є обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню з наступних підстав.
У відповідності зі ст.71 ЖК України, житлова площа зберігається за тимчасово відсутніми членами родини наймача протягом 6 місяців. У випадку поважності причин відсутності, суд може продовжити пропущений строк.
В силу ст.72 ЖК України, визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням внаслідок відсутності понад встановлені строки, проводитися в судовому порядку.
Судом встановлено, що раніше в кімнаті площею 14,1 кв. м. в зазначеній квартирі проживали та були зареєстровані ОСОБА_4, ОСОБА_3 та їх неповнолітній син ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_4 - відповідач по справі.
Рішенням Ленінського районного суду м.Запоріжжя № 2-4611 від 02.11.2001р. батьки відповідача: ОСОБА_3 та ОСОБА_4 були позбавлені батьківських прав відносно нього. Оскільки в той час він був неповнолітній відносно нього було встановлено піклування його бабусєю ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2, яка проживає за адресою : АДРЕСА_4.
За розпорядженням Голови Ленінської районної адміністрації № 3787 від 18.12.2001р. за ним закріплено житло в зазначеній квартирі АДРЕСА_1.
Раніше, КП ВРЕЖО-7» , на балансі якого перебувала вказана квартира, зверталося в суд з позовом до відповідача та його матері про визнання їх втратившими право користування житловим приміщенням в зазначеній кімнаті квартири.
Рішенням Ленінського районного суду м.Запоріжжя 2-181 від 08.02.2007р. мати відповідача ОСОБА_3 була визнана такою, що втратила право користування жилим приміщенням у квартирі АДРЕСА_1. В задоволенні позовних вимог відносно ОСОБА_1 було відмовлено, та підтверджено, що він відсутній на спірний житловій площі з поважних причин, оскільки 28.02.02р. вилучений із сім»ї та влаштований до Запорізького обласного притулку для неповнолітніх, у якому перебував до закінчення Запорізької школи - інтернату № 3 у 2006р.
Відповідно до ст.61 ЦПК України обставини, встановлені судовим рішення у цивільній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь особи, щодо якої встановлені ці обставини.
Доводи позивача та відповідача ОСОБА_2, що після закінчення школи-інтернату та досягнення повноліття відповідач не повернувся до свого житла та був відсутній за місцем реєстрації без поважних причин, суд вважає безпідставними.
Відповідач перебував під піклуванням у своєї бабусі ОСОБА_5 до повноліття, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_5, та проживав у неї в квартирі АДРЕСА_4.
У відповідності до ст.1 ч.5 Закону України "Про забезпечення організаційно-правових умов соціального захисту дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування" він має статус особи із числа дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування до 23 років.
У відповідності до ст.32 вказаного закону, за дітьми-сиротами та дітьми, позбавленими батьківського піклування, а також особами з їх числа зберігається право на житло, в якому вони проживали з батьками, рідними до встановлення опіки, піклування, влаштування в прийомні сім'ї, дитячі будинки сімейного типу, заклади для дітей-сиріт та дітей позбавлених батьківського піклування, у порядку встановленому Кабінетом Міністрів України.
Жилі приміщення, в яких проживали діти-сироти та діти, позбавлені батьківського піклування, до влаштування їх у сім'ї громадян України, заклади для дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, а також щодо яких є рішення суду, не можуть буди відчужені без отримання згоди на таке від органів опіки та піклування, яка може надаватися лише в разі гарантування збереження права на житло таких дітей.
Таким чином, спірна житлова площа зберігається за відповідачем до 23 років.
На сьогоднішній день йому виповнилося лише 22 роки.
Крім того, після досягнення повноліття він з поважних причин був відсутнім у спірній кімнаті вказаної квартири за місцем реєстрації, оскільки доглядав за своєю хворою 77-річною бабусею, яка має поганий зір.
Також, в іншій кімнаті площею 17,6 кв.м. в квартирі АДРЕСА_1 мешкає сусід ОСОБА_2
За час відсутності відповідача в зазначеній кімнаті квартири, ОСОБА_2 замінив замки на вхідних дверях. Та не надав ключа ОСОБА_1, що підтвердив в судовому засіданні.
Також судом встановлено, що ще з 2007р. відповідач ОСОБА_2 чинить йому перешкоди в користуванні цією кімнатою в квартирі, оскільки сам претендує на неї.
Вказані обставини підтверджені листом заступника голови Ленінської районної адміністрації Нікішина В.Ф. від 03.12.2007р. на ім.'я начальника КП» ВРЕЖО-7» про перешкоди вселення відповідачу з боку сусідів.
Крім того, без скасування розпорядження голови Ленінської районної адміністрації 3787 від 18.12.2001р. про закріплення за неповнолітнім ОСОБА_1 житла в зазначеній квартирі, без визнання його втративши права користування житловим приміщенням, розпорядженням голови Ленінської районної адміністрації 1795р від 17.08.2005р. вказана кімната була включена до числа службової житлової площі та надана ОСОБА_9 на підставі ордеру на службове приміщення 52 від 26.08.2005р., що також перешкоджало ОСОБА_4 користуватися спірним житловим приміщенням.
Таким чином, відсутні підстави вважати, що відповідач ОСОБА_1 був відсутній у вказаному житловому приміщені тривалий час без поважних причин, тому в задоволені позову про визнання його втративши право користування житловим приміщенням у зазначеній квартирі слід відмовити за безпідставністю.
Відповідно до вимог ст.. 54 ЖК України, відповідач як колишній член сім'ї наймача має право користування зазначеним житловим приміщенням.
Відповідачу ОСОБА_2 в зазначеній квартирі належить на праві власності кімната площею 17,6 кв.м. на підставі свідоцтва про право на житло № 459 від 21.05.2003р. видане Ленінською районною адміністрацією Запорізької міської ради, підсобні приміщення залишені в спільному користуванні. Він претендує на зазначену спірну кімнату площею 14,1 кв.м. в квартирі, оскільки з ним проживає його мати ОСОБА_7. Однак, відповідно до вимог ст.. 54 ЖК України він має право на заняття тільки вивільненої житлової площі. Оскільки спірна кімната закріплена за відповідачем та він не втратив право користування нею, то ОСОБА_2 не має права перешкоджати йому в користуванні зазначеною житловою площею та місцями загального користування.
Посилання відповідача ОСОБА_2 на рішення Ленінського районного суду м.Запоріжжя № 2-1892 від 25.05.2005р., яким мати відповідача ОСОБА_3 разом з сином були визнані втратившими право користування житловим приміщенням у зазначеній квартирі суд вважає безпідставними, оскільки вказаним рішенням визнані втратившими право користування житловим приміщенням ОСОБА_3 та ОСОБА_4, а не відповідач.
Крім того, після винесення рішення суду № 2-182 від 08.02.2007р., яким відмовлено в позові КП «ВРЕЖО-7» про визнання ОСОБА_1 втратившим право користування житловим приміщенням, на нього було відкрито особовий рахунок НОМЕР_1 з посиланням на вказане рішення..
За таких обставин, суд вважає за необхідним вселити відповідача ОСОБА_1 в кімнату площею 14,1 кв.м. в АДРЕСА_1 та усунути йому перешкоди в користуванні вказаним житловим приміщенням та місцями загльного користування з боку МКП «Основаніє» та сусіда ОСОБА_2
Відповідно до вимог ст.88 ЦПК України з відповідачів МКП «Основаніє» та ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 підлягають стягненню судові витрати в сумі 113 грн. 40 коп., з кожного по 56 грн. 70 коп.
Керуючись ст.ст. 10, 11, 60, 88, 212-215 ЦПК України, ст.ст. 71-72 ЖК України, ЗУ «Про забезпечення організаційно-правових умов соціального захисту дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, ЗУ «Про основи соціального захисту бездомних громадян і безпритульних дітей»,
МКП «Основаніє» в задоволені позову до ОСОБА_1 про визнання втратившим право користування житловим приміщенням - кімнатою площею 14, 1 кв.м. в квартирі АДРЕСА_1 - відмовити.
Зустрічний позов ОСОБА_1 до МКП «Основаніє» та ОСОБА_2 про вселення та усунення перешкод у користуванні житловим приміщенням - задовольнити.
Вселити ОСОБА_1 в кімнату площею 14,1 кв.м. в квартирі АДРЕСА_1.
Усунути ОСОБА_1 перешкоди у користуванні житловим приміщенням у зазначеній кімнаті та місцями загального користування з боку МКП «Основаніє» та ОСОБА_2, який проживає в квартирі у кімнаті площею 17,6 кв.м.
Стягнути з МКП «Основаніє» та ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судові витрати по оплаті судового збору в сумі 113 грн. 40 коп., з кожного по 56 грн. 70 коп.
Рішення може бути оскаржено до апеляційного суду Запорізької області протягом 10 днів з дня його проголошення.
Суддя: Лихосенко М. О.