Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,
тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
"05" серпня 2013 р.Справа № 922/2418/13
Господарський суд Харківської області у складі:
судді Аюпової Р.М.
при секретарі судового засідання Лобові Р.М.
розглянувши справу
за позовом ФОП ОСОБА_1, м. Харків
до Харківська міська рада, м. Харків 3-я особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Інспекція Державного архітектурно-будівельного контролю в Харківській області, м. Харків
про визнання права власності
за участю представників сторін:
Представник позивача - ОСОБА_2, дов. від 18.06.2013 року.
Представник відповідача - не з"явився.
Третя особа - не з"явився.
Позивач - Фізична особа-підприємець ОСОБА_1, м. Харків, звернувся до господарського суду з позовом до відповідача - Харківської міської ради про визнання право власності на нежитлову будівлю, загальною площею 14,1 кв. м., що розташована за адресою: АДРЕСА_2.
Ухвалою господарського суду від 14 червня 2013 року прийнято вказану позовну заяву до розгляду, порушено провадження у справі та призначено її до розгляду у судовому засіданні на 25 червня 2013 року о 12:00 год. Також зазначеною ухвалою суду залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Інспекцію Державного архітектурно-будівельного контролю у Харківській області.
Ухвалами господарського суду від 25.06.2013р., 23.07.2013р. розгляд справи відкладався.
Представник позивача в призначеному судовому засіданні 05.08.2013р. позовні вимоги підтримував та наполягав на їх задоволенні.
Представник відповідач у призначене судове засідання не з'явився, про причину неявки суд не повідомив. Матеріали справи містять відзив на позов відповідача, в якому викладена правова позиція Харківської міської ради щодо предмету спору.
Представник третьої особи у призначене судове засідання 05.08.2013р. не з"явився, в матеріалах справи наявне клоптання представника третьої особи про розгляд справи за відсутністю представника Інспекції Державного архітектурно-будівельного контролю у Харківській області.
Присутній в судовому засіданні 05.08.2013р. представник позивача вважає за можливе розглянути справу по суті в даному судовому засіданні без участі представника відповідача та третьої особи, пояснив, що ним надані всі документи, які необхідні для розгляду справи по суті.
На думку суду, обставини справи свідчать про наявність у справі матеріалів достатніх для її розгляду та ухвалення законного і обґрунтованого рішення. Крім того, суд приймає до уваги, що судом сторонам були створені належні умови для надання усіх необхідних доказів (надано достатньо часу для підготовки до судового засідання, ознайомитись із матеріалами справи, зняти з них копії, надати нові докази тощо).
Беручи до уваги, що відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України обов'язок доказування і подання доказів покладено на сторони, суд згідно за статтею 75 Господарського процесуального кодексу України розглядає справу за наявними матеріалами.
З'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позов, дослідивши матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача, всебічно та повно дослідивши надані учасниками судового процесу докази, суд встановив наступне.
21.02.2007р. рішенням 11 сесії Харківської міської ради 5 скликання № 10/07 позивачу надано в оренду земельну ділянку несільськогосподарського призначення, яка знаходиться за адресою: м. Харків, вул.. Тимурівців, 25, загальною площею 0,0025 га.
04 березня 2009 року між Харківською міською радою (відповідачем) та ФОП ОСОБА_1 (позивачем) укладено договір оренди земельної ділянки (до цього договір оренди землі від 31.12.2008р.), яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_2, загальною площею 0,0025 га.
Відповідно до дозволу № 2016, на розміщення малої архітектурної форми (кіоск для розливу газованої води), виданого 26 листопада 2009 року на підставі договору оренди землі від 31.12.2008р., ФОП ОСОБА_1 дозволено розміщення кіоску по АДРЕСА_2.
Рішенням 43 сесії Харківської міської ради 5 скликання від 29 квітня 2010 року №58/10, ФОП ОСОБА_1 було поновлено право оренди земельної ділянки площею 0,0025 га для експлуатації малої архітектурної форми (кіоск для розливу газованої води) для здійснення підприємницької діяльності в межах договору оренди землі від 04 березня 2009 року за № 140967100053 строком до 04.03.2013р. за рахунок земель рекреаційного призначення (без зміни категорії земель).
Вказане підтверджує право користування земельною ділянкою позивачем, як цього вимагають ст. ст. 125, 126 Земельного кодексу України.
На орендованій земельній ділянці, площею 0,0025 га, розташованій за адресою: АДРЕСА_2, за власні кошти ФОП ОСОБА_1 (позивачем) було побудовано нежитлову будівлю (капітальну споруду) кіоск.
Товариство з обмеженою відповідальністю «Інвентарбюро» 04.04.2013 року виготовило технічний паспорт на вищевказану нежитлову будівлю, з якого вбачається, що нежитлова будівля, що розташована по АДРЕСА_2 складається з таких приміщень : торговельного залу площею 8,5 кв.м., підсобного приміщення площею,5,6 кв.м.- усього загальною площею 14,1 кв.м, основною-8,5 кв.м., допоміжної-5,6 кв.м.
Відповідно технічного висновку TOB «НТК Енерго-Тайм» (держ. ліцензія № AB 591993 від 12.10.2011 року) про стан будівельних конструкцій та можливість експлуатації самовільно побудованої нежитлової будівлі (кіоску по розливу газованої води) по АДРЕСА_2, було встановлено, що вищезазначена нежитлова будівля, її несучі та огороджувальні конструкції знаходяться в задовільному технічному стані, будівля відповідає вимогам надійності та безпечності в подальшій експлуатації; конструктивні елементи та планування обстежуваної будівлі в цілому не протирічать будівельно-технічним, протипожежним та санітарно-гігієнічним вимогам.
Таким чином, новостворене нерухоме майно відповідає всім державним будівельним, пожежним, санітарно-епідеміологічним нормам і не порушує права інших осіб. Об'єкт будівництва придатний для подальшої експлуатації за призначенням.
Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, суд виходить із наступного.
Відповідно до ч. 1 ст. 316 ЦК України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.
Зміст права власності, відповідно до ст. 317 ЦК України, становлять три складові - право володіння, користування та розпорядження своїм майном. Володіння майном - це юридично закріплена можливість фактично мати майно, впливати на нього в будь-який момент, здійснювати щодо такого майна свою волю.
Право користування полягає в юридично закріпленій можливості власника використовувати корисні якості майна для себе, мати з цього певну користь та вигоду. Право розпорядження - це можливість власника установлювати, змінювати та припиняти юридичне існування майна.
Відповідно до ст. 319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Він має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону.
Відповідно до ст. 331 ЦК України право власності на нову річ, яка виготовлена (створена) особою, набувається нею, якщо інше не встановлено договором або законом. Право власності на новостворене нерухоме майно (житлові будинки, будівлі, споруди тощо) виникає з моменту завершення будівництва (створення майна).
Згідно зі ст. 328 ЦК України право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.
Відповідно до ст. 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.
Всупереч викладеним вище нормам позивач не може в повній мірі здійснити своє право власності щодо зазначених нежитлових приміщень та прибудови.
У цьому випадку позивач обмежений у своєму праві розпоряджатися своїм майном.
Згідно ч. 2 ст. 386 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.
Власник або інша заінтересована особа мають право звернутися до суду за забезпеченням права власності, пов'язаних з усуненням перешкод, які заважають власнику або іншому титульному володільцеві здійснювати в повній мірі та беззаперечно свої права володіння та розпорядження майном.
Слід зазначити, що відповідно до ч. 2 ст. 16 ЦК України одним із способів захисту цивільного права є його визнання.
Згідно ст. 392 Цивільного кодексу України власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, а відповідно до ч.2 ст. 16 Цивільного кодексу України одним із способів захисту цивільного права є його визнання.
Нормами частини 1 статті 182 ЦК України передбачено, що право власності та інші речові права на нерухомі речі, обтяження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації.
Відповідно до ч.1 ст. 2 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" (далі за текстом - Закон) державна реєстрація речових прав на нерухоме майно - офіційне визнання і підтвердження державою фактів виникнення, переходу або припинення прав на нерухоме майно, обтяження таких прав шляхом внесення відповідного запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.
Статтею 3 Закону встановлено, що державна реєстрація прав є обов'язковою. Інформація про права на нерухоме майно та їх обтяження підлягає внесенню до Державного реєстру прав. Держава гарантує достовірність зареєстрованих прав на нерухоме майно та їх обтяжень. Права на нерухоме майно та їх обтяження, які підлягають державній реєстрації відповідно до цього Закону, виникають з моменту такої реєстрації.
Крім того, відповідно до пункту 26 Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 22 червня 2011 р. № 703 (далі за текстом - Порядок) передбачено, що для проведення державної реєстрації права власності та інших речових прав на нерухоме майно необхідними документами є документи, що підтверджують виникнення, перехід або припинення права власності та інших речових прав на нерухоме майно та інші документи, визначені цим Порядком.
Відповідно до підпункту 10 пункту 27 Порядку документом, що підтверджують виникнення, перехід та припинення права власності та інших речових прав на нерухоме майно, є, зокрема, рішення суду, що набрало законної сили, щодо права власності та інших речових прав на нерухоме майно.
На замовлення позивача, ТОВ "Інвентарбюро" провело технічну інвентаризацію та видало технічний паспорт на приміщення.
Згідно експертного висновку, виготовленого на замовлення позивача ТОВ «НТК Енерго-Тайм», після проведеної реконструкції, усі основні будівельні конструкції знаходяться в задовільному технічному стані та можуть використовуватися за призначенням. Експлуатація приміщень не суперечить будівельно-технічним, санітарним та протипожежним нормам.
Враховуючи те, що реконструкція (прибудова) здійснена у приміщеннях, що належать позивачу на праві приватної власності з дотриманням будівельних норм, така реконструкція та будівництво порушує права третіх осіб.
Оскільки судом встановлено, що нежитлове приміщення реконструйовано (добудовано) з дотриманням будівельних норм, з матеріалів справи не вбачається, що така реконструкція та будівництво порушує права третіх осіб, то за таких обставин, суд вважає позовні вимоги нормативно та документально обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Відповідно до ст. ст. 18, 19 вказаного Закону України підставою для державної реєстрації прав, що посвідчують виникнення, перехід, припинення речових прав на нерухоме майно, є рішення суду про право власності на нерухоме майно, що набрало законної сили.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про те, що позовна вимога стосовно визнання за позивачем права власності на нежитлову будівлю, загальною площею 14,1 кв. м., що розташована за адресою: АДРЕСА_2, правомірна та обґрунтована, така, що підтверджена належними доказами, тому підлягає задоволенню.
Приймаючи до уваги, що позивач не наполягає на стягненні з відповідача судових витрат, відповідно до ст. 49 ГПК України суд вважає, що витрати по сплаті судового збору слід покласти на позивача.
Враховуючи наведене, керуючись ст.ст. 41, 124, 129 Конституції України, ст. ст. 144, 147 Господарського кодексу України, ст. ст. 16, 182, 316, 317, 319, 321, 328, 331, 386, 392 Цивільного кодексу України, ст. ст. 1, 4, 12, 22, 33, 43, 47-49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -
Позов задовольнити повністю.
Визнати за Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 (АДРЕСА_1. Ідентифікаційний номер НОМЕР_1) право власності на нежитлову будівлю, загальною площею 14,1 кв. м., що розташована за адресою: АДРЕСА_2.
Повне рішення складено 12.08.2013 р.
Суддя Аюпова Р.М.
справа № 922/2418/13