Справа № 127/4647/13-а
Головуючий у 1-й інстанції: Антонюк В.В.
Суддя-доповідач: Біла Л.М.
05 серпня 2013 року
м. Вінниця
Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
Головуючий суддя: Біла Л.М.
судді: Боровицький О. А. Сушко О.О.
розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Департаменту праці і соціального захисту населення Вінницької міської ради на постанову Вінницького міського суду м. Вінниця від 15 березня 2013 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Департамент праці і соціального захисту населення Вінницької міської ради про право на отримання щорічної допомоги,
Позивач звернувся до суду з адміністративним позовом до Департаменту праці і соціального захисту населення Вінницької міської ради про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії.
Постановою Вінницького міського суду м. Вінниця від 15 березня 2013 року позов задоволено, а саме визнано протиправними дії відповідача та зобов'язано відповідача зробити нарахування та виплату позивачу за 2012 рік щорічної допомоги на оздоровлення в розмірі 5 мінімальних заробітних плат відповідно до ст. 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Не погодившись з постановою суду, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати постанову та відмовити в задоволені позовних вимог посилаючись при цьому на неповне з'ясування обставин, які мають значення для справи та порушення норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення спору.
Суд апеляційної інстанції, відповідно до положень ст. ст. 197, 183-2 КАС України, проводить розгляд справи у порядку письмового провадження. За таких умов, згідно з ч. 6 ст. 12, ч. 1 ст. 41 КАС України, повне фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не відбувається.
Відповідно до ч.1 ст. 195 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції у межах апеляційної скарги.
Перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції - без змін, з таких підстав.
Як встановлено з матеріалів справи, позивач належить до першої категорії осіб, постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи, є інвалідом другої групи.
Відповідно до ст. 48 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", учасники ліквідації аварії на Чорнобильські АЕС 1 категорії (інваліди II групи) мають право на отримання щорічної допомоги на оздоровлення у розмірі 5 мінімальних заробітних плат.
Всупереч ст. 48 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" позивачу виплата допомоги на оздоровлення проведена у розмірі, визначеному постановою Кабінету Міністрів України №562 від 12.07.2005 року, нараховано в розмірі 120 грн.
Не погодившись з наведеними діями відповідача, позивач звернувся до суду з відповідним адміністративним позовом.
Так, ч. 2 ст. 19 Конституції України визначає, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно із п. 1 ч. 1 ст. 9 КАС України, суд при вирішення справи керується принципом законності, відповідно до якого вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Колегія суддів зазначає, що положення ст. 48 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", у редакції станом на 05.07.2007 року, є діючими. На час спірних правовідносин їх не зупиняли та не змінювали інші нормативно-правові акти.
Відтак, виходячи із загальних засад пріоритетності законів над урядовими нормативними актами, при вирішенні даного спору повинні застосовуватись приписи ст. 48 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" та Закону України "Про Державний бюджет України на 2012 рік", якими встановлено розмір мінімальної заробітної плати на 2012 рік.
Ст. 48 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" також визначає, що щорічна допомога на оздоровлення виплачується інвалідам третьої групи в розмірі 5 мінімальних заробітних плат на момент виплати допомоги. Тобто, це є щорічна одноразова допомога на оздоровлення, яка не може бути поділена, і виплачується у повному обсязі за весь рік.
Отже, доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про порушення судом першої інстанції норм матеріального права, які призвели до неправильного вирішення справи. Прийнята постанова відповідає матеріалам справи та вимогам закону.
Відповідно до ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
На підставі наведеного колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку щодо задоволення заявлених вимог у спосіб, строках та межах, визначених законом.
Керуючись ст.ст. 160, 167, 183-2, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України , суд, -
Апеляційну скаргу Департаменту праці і соціального захисту населення Вінницької міської ради, -залишити без задоволення, а постанову Вінницького міського суду м. Вінниця від 15 березня 2013 року, -без змін.
Відповідно до ч. 10 ст. 183-2 КАС України у разі оскарження в апеляційному порядку постанови, прийнятої у скороченому провадженні, судове рішення апеляційної інстанції є остаточним та оскарженню не підлягає.
Головуючий Біла Л.М.
Судді Боровицький О. А.
Сушко О.О.