Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,
тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
"12" серпня 2013 р.Справа № 922/2742/13
Господарський суд Харківської області у складі:
судді Френдій Н.А.
при секретарі судового засідання Алексєєвій Т.О.
розглянувши справу
за позовом публічного акціонерного товариства "Київенерго", 01001, місто Київ, площа Івана Франка, 5, поштова адреса: 04050, місто Київ, вулиця Мельникова, 31, код ЄДРПОУ 00131305;
до товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Макротрейд", 01013, місто Харків, вулиця Шевченка, будинок 24, код ЄДРПОУ 35290327;
про стягнення 32167,85 грн.
за участю представників:
позивача - не з"явився;
відповідача - Будьонний В.М., довіреність від 15.04.2013р.
В розпочатому 12.08.2013р. судовому засіданні представнику відповідача роз'яснено права і обов'язки сторін, передбачені ст. ст. 20, 22, 81-1 ГПК України.
За відсутності клопотання сторін технічна фіксація судового процесу не здійснювалась.
Публічне акціонерне товариство "Київенерго" звернулося до господарського суду Харківської області з позовною заявою до товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Макротрейд" про стягнення 31228,79грн. боргу за спожиту теплову енергію, пені в сумі 782,55грн., трьох відсотків річних в сумі 156,51грн.
В обґрунтування позовних вимог позивач вказує на неналежне виконання відповідачем своїх зобов'язань за договором про постачання теплової енергії у гарячій воді від 01.01.2009р. №250853, в частині повної та своєчасної оплати вартості спожитої енергії, в зв'язку з чим позивачем, окрім суми основного боргу, заявлено пеню та три відсотки річних. В якості правового обґрунтування позову позивач посилається на норми ст. ст. 526, 546, 550, 552, 611, 625 ЦК України та ст. 193 ГК України.
Представник позивача в судове засідання 12.08.2013р. не з"явився, але надав клопотання б/н від 05.08.2013р. (вх.№29176/13), в якому просить суд розглянути справу за відсутності представника позивача та задовольнити позов частково, а саме стягнути з відповідача 1000,01грн. основного боргу, три відсотки річних у розмірі 156,51грн., 782,55грн. пені та 1720,50грн. витрат зі сплати судового збору, посилаючись при цьому на часткову оплату відповідачем суми заборгованості, рішення направити за адресою: 04050, місто Київ, вулиця Мельникова, 31. Разом із клопотанням надав документи для долучення до матеріалів справи, у тому числі акт звіряння розрахунків за теплову енергію станом на 23.07.2013р., з якого вбачається, що сума заборгованості відповідача перед позивачем становила 16228,79грн.
Представник відповідача в судовому засіданні підтвердив, що сума основної заборгованості відповідачем погашена у розмірі 31000,00грн., на підтвердження чого 12.08.2013р. надав супровідним листом копію платіжного доручення №411 від 09.08.2013р. на суму 16000,00грн. та підписаний примірник акту звіряння розрахунків станом на 23.07.2013р., який направлявся йому позивачем.
За висновками суду у матеріалах справи достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору та є необхідними для прийняття повного і обґрунтованого судового рішення, внаслідок чого справа розглядається відповідно до норм ст. 75 ГПК України.
Розглянувши матеріали справи, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, всебічно та повно дослідивши матеріали справи та надані учасниками судового процесу докази, заслухавши пояснення представника відповідача, суд встановив наступне.
Відповідно до ст. 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Зокрема, підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини.
Відповідно до частини 1 статті 174 Господарського кодексу України господарський договір є підставою виникнення господарських зобов'язань.
Відповідно до ст.ст. 627, 628, 629 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, зміст договору складається з умов, які визначаються на розсуд та за погодженням сторін, та умов, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства, договір укладений (підписаний сторонами) є обов'язковим для виконання кожної із сторін.
Між акціонерною енергопостачальною компанією «Київенерго», у відповідності до вимог та положень Закону України «Про акціонерні товариства» перейменована у публічне акціонерне товариство «Київенерго», (енергопостачальна організація) та товариством з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Макротрейд» (абонент) укладено договір №250853 на постачання теплової енергії у гарячій воді від 01.01.2009р.
Згідно з п. 2.2.1. договору енергопостачальна організація зобов'язується постачати теплову енергію у вигляді гарячої води на потреби: опалення та вентиляцію - в період опалювального сезону; гарячого водопостачання -протягом року; в кількостях та обсягах згідно з додатком №1 до договору, вартість якої згідно з п. 2.3.1 договору споживач зобов'язаний своєчасно сплачувати.
Договір набуває чинності з дня його підписання та діє до 31.12.2009 року (п. 8.1. договору). Згідно з п. 8.4 договору, договір вважається пролонгованим на кожний наступний рік, якщо за місяць до закінчення строку дії про його припинення не буде письмово заявлено однією із сторін. Доказів припинення договору в установленому порядку суду не надано.
Пунктом 5.1 Договору № 24-0233 сторонами встановлено, що облік споживання відповідачем теплової енергії проводиться по приладах обліку.
Згідно з пунктом 5 Додатку 4 до Договору 250853 відповідач щомісяця з 12 по 15 число самостійно отримує в районному відділі теплозбуту №3 за адресою: вул. Щекавицька, 37/48, табуляграму фактичного споживання за попередній період та акт звірки на початок розрахункового періоду (один примірник оформленого акту звірки абонент повертає в РВТ).
Додатком №1 до Договору визначено обсяги постачання теплової енергії (теплове навантаження, а.с. 17). Дата зняття абонентом показників приладів обліку - по 25 число поточного місяця: дата надання звіту в МВРТ №3 за адресою: вул. Щекавицька, 37/48 - не пізніше 28 числа. При відсутності звіту розрахунок виконується згідно максимальних договірних навантажень (п.4 додатку №1 до договору).
Відповідно до пункту 2 Додатку №4 до Договору абонент до початку розрахункового періоду (місяця) сплачує енергопостачальній організації вартість, заявленої у договорі кількості теплової енергії на розрахунковий період, з урахуванням сальдо розрахунків на початок місяця, або оформлює договір про заставу майна, згідно Закону України «Про заставу», як засіб гарантії сплати споживаємої теплової енергії.
Як вбачається з матеріалів справи, за період з 01.03.2013р. до 01.05.2013р. у відповідача виникла заборгованість за використану теплову енергію, яка станом на 13.06.2013р. становить 31228,79 грн., що підтверджується відомостями обліку спожитої теплової енергії та обліковими картами (табуляграмами) (а.с.26, 27) та не спростовано відповідачем.
Договір на постачання теплової енергії у гарячій воді є договором енергопостачання, а тому права та обов'язки сторін визначаються в тому числі положеннями параграфу 3 глави 30 ГК України.
Відповідно до частини 1 статті 275 ГК України за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.
Відповідно до пункту 2 статті 32 закону України "Про житлово-комунальні послуги" розмір плати за комунальні послуги розраховується виходячи з розміру затверджених цін/тарифів та показань засобів обліку або за нормами, затвердженими в установленому порядку.
Частинами 6, 7 статті 276 ГК України встановлено, що розрахунки за договорами енергопостачання здійснюються на підставі цін (тарифів), встановлених відповідно до вимог закону. Оплата енергії, що відпускається, здійснюється відповідно до умов договору. Договір може передбачати попередню оплату, планові платежі з наступним перерахунком або оплату, що проводиться за вартість прийнятих ресурсів.
Відповідно до ст.629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до ст. 4-3 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.
Згідно із ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.
Відповідно до ст. 43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили. Визнання однією стороною фактичних даних і обставин, якими інша сторона обґрунтовує свої вимоги або заперечення, для господарського суду не є обов'язковим.
Відповідно до вимог ст. 32 ГПК України: доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Стаття 129 Конституції України відносить до основних засад судочинства змагальність сторін.
За загальним правилом обов'язок доказування певних обставин покладається на особу, яка посилається на ці обставини. Обов'язок доказування та подання доказів розподіляється між сторонами, виходячи з того, хто посилається на юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги та заперечення. Це стосується позивача, який повинен доказати факти, на підставі яких пред'явлено позов, а також відповідача, який має можливість доказувати факти, на підставі яких він будує заперечення проти позову.
Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
При цьому, суд бере до уваги, що в п. 2.3 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12. 2011 року, зазначено, що якщо стороною (або іншим учасником судового процесу) у вирішенні спору не подано суду в обґрунтування її вимог або заперечень належні і допустимі докази, в тому числі на вимогу суду, або якщо в разі неможливості самостійно надати докази нею не подавалося клопотання про витребування їх судом (частина перша статті 38 ГПК), то розгляд справи господарським судом може здійснюватися виключно за наявними у справі доказами, і в такому разі у суду вищої інстанції відсутні підстави для скасування судового рішення з мотивів неповного з'ясування місцевим господарським судом обставин справи.
Враховуючи викладене, та те, що на момент прийняття рішення по справі сума основної заборгованості сплачена відповідачем у розмірі 31000,00грн., провадження у справі в цій частині підлягає припиненню на підставі п.1-1 ст. 80 ГПК України, за відсутністю предмету спору, решту суми основної заборгованості - 228,79грн., суд вважає нормативно та документально обґрунтованою, не спростованою відповідачем, та такою, що підлягає задоволенню.
Виходячи з положень статті 610, частини 1 статті 612, статті 611 ЦК України, частини 2 статті 193 ГК України, відповідач є таким, що порушив зобов'язання, що є підставою для застосування до нього правових наслідків, встановлених договором або законом.
Позивачем заявлена вимога про стягнення з відповідача три відсотки річних у сумі 156,51 грн. та 782,55 грн. пені.
Згідно ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з врахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення та 3% річних від простроченої суми.
Дослідивши розрахунок 3% річних, судом встановлено, що позивачем правомірно нараховано річні за період з березня по травень 2013 року в сумі 156,51 грн.
Статтею 546 ЦК України передбачено, що виконання зобов'язання може забезпечуватися, в тому числі неустойкою (штрафом, пенею).
Згідно з пунктом 7 додатку № 4 до Договору № 250853 у випадку несплати теплової енергії до кінця розрахункового періоду (пункт 2 цього Додатку), позивач нараховує відповідачу пеню на суму боргу на початок кожного розрахункового періоду (місяця) в розмірі 0,5% за кожний день до моменту його повного погашення, але не більше суми обумовленої чинним законодавством України.
При перевірці розрахунку позивача (а.с.50), судом враховано, що позивачем нарахована пеня відповідно до положень статті 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" виходячи з розміру подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період нарахування (7,5% річних х 2 = 15% річних), та у межах шестимісячного строку, встановленого частиною 6 статті 232 ГК України, а відтак позов в частині стягнення пені у розмірі 782,55грн. підлягає задоволенню.
Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд керується ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, відповідно до якої судові витрати з цієї справи покладаються на відповідача, з вини якого спір доведено до суду.
Враховуючи викладене та керуючись статтями 22, 32, 33, 43, 44-49, 75, 80 п. 1-1, 82-85 Господарського процесуального кодексу України,
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Макротрейд" (01013, місто Харків, вулиця Шевченка, будинок 24, код ЄДРПОУ 35290327) на користь публічного акціонерного товариства "Київенерго" (01001, місто Київ, площа Івана Франка, 5, поштова адреса: 04050, місто Київ, вулиця Мельникова, 31, код ЄДРПОУ 00131305) 228,79грн. боргу за спожиту теплову енергію, пеню в сумі 782,55грн., три відсотки річних в сумі 156,51грн. та 1720,50грн.
3. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
4. Провадження у справі в частині стягнення 31000,00грн. основної заборгованості - припинити.
На рішення господарського суду, яке не набрало законної сили, сторони мають право подати апеляційну скаргу, а прокурор апеляційне подання протягом десяти днів з дня прийняття (підписання) рішення через місцевий господарський суд.
Повне рішення складено 13.08.2013 р.
Суддя Френдій Н.А.