Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,
тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
"12" серпня 2013 р.Справа № 922/2914/13
Господарський суд Харківської області у складі:
судді Френдій Н.А.
при секретарі судового засідання Алексєєвій Т.О.
розглянувши справу
за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, АДРЕСА_1, код НОМЕР_1;
до фізичної особи-підприємця ОСОБА_2, АДРЕСА_2, код НОМЕР_2;
про стягнення 69851,00 грн.
за участю представників:
позивача - ОСОБА_3 за довіреністю від 25.07.2013р.;
відповідача - не з"явився.
За відсутності клопотання сторін технічна фіксація судового процесу не здійснювалась.
Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 звернувся до господарського суду Харківської області з позовом до фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 про стягнення заборгованості у розмірі 69851,00грн.
Свої вимоги мотивує неналежним виконанням відповідачем зобов"язань за договором купівлі-продажу №28 від 27.02.2013р., а саме щодо повної та своєчасної оплати товару, поставленого йому позивачем за накладними №3-00000959 від 27.02.2013р., №3-00000962 від 27.02.2013р., №3-00001233 від 12.03.2013р. та №3-00001556 від 01.04.2013р. В якості правових підстав позову позивач вказує на приписи ч.2 ст. 530 ЦК України.
Ухвалою суду від 15.07.2013р. за позовною заявою порушено провадження у справі та призначено її до розгляду у судовому засіданні на 29.07.2013 р.
29.07.2013р. позивач надав до суду заяву №25-07 від 25.07.2013р. (вх.№27434 від 29.07.2013р.) про відсутність судових рішень та судових проваджень між сторонами.
Ухвалою суду від 29.07.2013р. розгляд справи відкладено на 12.08.2013р.
Суд перейшов до розгляду справи по суті.
Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі та просить суд позов задовольнити, з підстав, зазначених у позовній заяві, підтримав також пояснення №09-08 від 09.08.2013р., надані до суду 12.08.2013р., в яких зазначив, що в позовній заяві він вказав, що оплата товару проведена частково в сумі 28122,00грн., але фактично це було повернення товару за накладною №3-00002345 від 18.05.2013р., та зазначив, про те, що в п.3.2. договору купівлі-продажу №28 від 27.02.2013р. встановлено, що умова оплати - 100% оплата по факту поставки товару, усно сторони домовилися про оплату у строк 30 днів після отримання відповідачем товару.
Відповідач своїми правами не скористався, документально обґрунтованого відзиву на позов суду не надав, свого повноважного представника у судове засідання не направив. Про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, про що свідчить відмітка про направлення ухвали суду про порушення провадження у справі від 15.07.2013р. та про відкладення розгляду справи від 29.07.2013р. за адресою вказаною у позовній заяві, що співпадає з адресою вказаній у довідці з ЄДР станом на 09.07.2013р., наданій позивачем разом з позовною заявою (а.с. 20-22). Проте, вказані ухвали повернулися до канцелярії суду з поштовою відміткою "за закінченням терміну зберігання".
Враховуючи вищевикладене та приписи п.3.9.1. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України №18 від 26.12.2011р., суд вважає, що ним вжито всі заходи для належного повідомлення учасників судового процесу про час та місце розгляду справи.
За висновками суду у матеріалах справи достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору та є необхідними для прийняття повного і обґрунтованого судового рішення, внаслідок чого справа розглядається відповідно до норм ст. 75 ГПК України.
Розглянувши матеріали справи, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, всебічно та повно дослідивши матеріали справи та надані учасниками судового процесу докази, заслухавши пояснення представника позивача, суд встановив наступне.
Відповідно до ст. 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Зокрема, підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини.
Відповідно до частини 1 статті 174 Господарського кодексу України господарський договір є підставою виникнення господарських зобов'язань.
Відповідно до ст.ст. 627, 628, 629 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, зміст договору складається з умов, які визначаються на розсуд та за погодженням сторін, та умов, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства, договір укладений (підписаний сторонами) є обов'язковим для виконання кожної із сторін.
Між фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 (продавець) та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 (покупець) 27.02.2013р. укладено договір купівлі-продажу №28, далі - договір, згідно умов якого продавець зобов'язався передати у власність покупця товар, а покупець зобов'язався прийняти та оплатити товар, за договірними цінами в номенклатурі та кількості, вказаними у специфікації або накладних, які є невід'ємними частинами даного договору.
Пунктом 10.1. договору встановлено, що він вступає в силу з моменту його підписання і діє до 31.12.2013р.
З матеріалів справи вбачається, що позивач на виконання умов договору згідно видаткових накладних № 3-00000959 від 27.02.2013р. на суму 2670,00грн. (а.с. 9), № 3-00000962 від 27.02.2013р. на суму 2197,00грн. (а.с.10), №3-00001233 від 12.03.2013р. на суму 43161,00грн. (а.с.11-12), №3-00001556 від 01.04.2013р. на суму 50000,00грн. (а.с. 13) поставив відповідачу товар на загальну суму 97973,00 грн.
Слід зазначити, що відповідач прийняв вказаний в накладних товар без заперечень, чим погодився із найменуванням, кількістю, ціною за одиницю товару, що свідчить про дотримання сторонами вимог законодавство щодо письмової форми узгодження ціни товару.
Згодом, відповідач за накладною повернення №3-00002345 від 18.05.2013р. (а.с. 14-15) повернув позивачу товар на загальну суму 28122,00 грн.
Таким чином, відповідачу з врахуванням повернення поставлено товар на загальну суму 69851,00грн.
За змістом п.3.2. договору товар 100% оплачується покупцем по факту поставки товару. Твердження позивача про усну домовленість сторін встановити строк оплати не пізніше 30 (тридцяти) робочих днів з моменту отримання товару не приймається судом до уваги, оскільки зміни до договору мають вноситися у тій формі в якій його укладено.
Згідно ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
У відповідності до статті 193 Господарського кодексу України суб'єкт господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
До вимог господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з врахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.
У відповідності до ст. 509 Цивільного Кодексу України, ст. 173 Господарського кодексу України, в силу господарського зобов'язання, яке виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання, один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Як стверджує позивач, відповідач свої зобов'язання по договору купівлі-продажу належним чином не виконав, а саме не провів повної оплати товару в строки передбачені договором, в сумі 69851,00грн.
Статтею 629 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до статті 525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться; якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ст. 530 ЦК України).
В силу ст. 33 ГПК України кожна із сторін повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підстави своїх вимог чи заперечень. Відповідно до ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Враховуючи, що на день розгляду спору відповідач не надав суду доказів оплати отриманого від позивача товару, в судове засідання не з'явився, суд вважає, що позовні вимоги нормативно та документально доведені, а тому підлягають задоволенню в повному обсязі - в сумі 69851,00грн.
Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд керується ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, відповідно до якої судові витрати з цієї справи покладаються на відповідача.
На підставі викладеного та керуючись статтями 22, 32, 33, 43, 44-49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України,
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (АДРЕСА_2, код НОМЕР_2) на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, код НОМЕР_1) заборгованість у розмірі 69851,00грн. та 1720,50грн. витрат зі сплати судового збору.
3. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
На рішення господарського суду, яке не набрало законної сили, сторони мають право подати апеляційну скаргу, а прокурор апеляційне подання протягом десяти днів з дня прийняття (підписання) рішення через місцевий господарський суд.
Повне рішення складено 12.08.2013 р.
Суддя Френдій Н.А.