01.08.13р. Справа № 904/5020/13
За позовом: державного професійно-технічного навчального закладу "Дніпродзержинський центр підготовки та перепідготовки робітничих кадрів", м. Дніпродзержинськ Дніпропетровської області
До відповідача: комунального підприємства "Дніпродзержинськтепломережа", м. Дніпродзержинськ Дніпропетровської області
Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача: Державна фінансова інспекція України у Дніпропетровській області, м. Дніпропетровськ
Про: стягнення 65 411,88 грн.
Суддя: Євстигнеєва Н.М.
Представники:
Від позивача: Мала С.В., довіреність від 15.07.2013 року, юрист; Юрченко О.В., довіреність від 15.07.2013 року, головний бухгалтер
Від відповідача: Миткалик Є.В., довіреність №00.01.0092 від 08.08.2012 року, провідний спеціаліст-юрисконсульт
Від третьої особи: Номировський В.І., довіреність №13-06 від 08.01.2013 року, провідний спеціаліст-юрисконсульт
Державний професійно-технічний навчальний заклад "Дніпродзержинський центр підготовки та перепідготовки робітничих кадрів" звернувся до господарського суду з позовом, яким просить стягнути з комунального підприємства "Дніпродзержинськтепломережа" зайво сплачені кошти за відпуск теплової енергії у сумі 65 411,88 грн. з ПДВ (в тому числі 2009 рік - 11 411,65 грн., 2010 рік - 54 000,23 грн.). Судові витрати по справі позивач просить покласти на відповідача.
Позовні вимоги мотивовані тим, що на підставі договору №155т від 01.11.2007 року на відпуск теплової енергії для потреб опалення вентиляції та гарячого водопостачання відповідач здійснював постачання теплової енергії на об'єкти споживача за адресою: пр. Аношкіна, 65, вул. Медична,2, вул. Москворецька, 11а, вул. Матросова, 9. Об'єктами теплопостачання за договором є учбовий корпус, гуртожиток, які опалюються від єдиної мережі теплопостачання з загальним приладом обліку теплової енергії.
Контрольно-ревізійним управлінням в Дніпропетровській області було проведено перевірку використання коштів державного бюджету на здійснення фінансово-господарської діяльності позивача вибірковим способом за жовтень-грудень 2009 року, січень-березень, жовтень-грудень 2010 року, січень-березень 2011 року, про що складено акт № 02-19/09 від 26.05.2011 року.
Ревізією дотримання чинних норм і нормативів, цін та тарифів на послуги теплопостачання, надані для потреб мешканців гуртожитку навчального закладу, встановлено оплату послуг за завищеними тарифами та суму зайво сплачену за послуги теплопостачання за рахунок коштів загального фонду внаслідок приймання рахунків постачальника та їх оплати за завищеними тарифами у розмірі 65 411,88 грн. з ПДВ (у тому числі 2009 рік - 11 411,65 грн., 2010 рік - 54 000,23 грн.).
Позивач зазначає, що тарифи на оплату спожитих послуг за електричну енергію та водопостачання і водовідведення у гуртожитку, сплачує за тарифами для категорії "населення", лише за теплопостачання як "бюджетна установа", тому відповідачем безпідставно було застосовано загальний тариф як для бюджетних організацій, оскільки постачання тепло енергії в гуртожиток здійснювалося саме для населення.
Комунальне підприємство "Дніпродзержинськтепломережа" проти позову заперечує, посилаючись на те, що позивач є державним навчальним закладом, кваліфікується як споживач теплопостачання другої групи (бюджетні установи). А відтак, згідно з рішеннями Дніпродзержинської міської ради № 765 від 08.10.2008 року та № 528 від 27.10.2009 року, йому нараховувалась плата за теплопостачання згідно з договором №155т від 01.11.2007 року за другою групою "бюджетні установи" для всіх об'єктів споживання, оскільки договором не обумовлювались окремі об'єкти теплоспоживання.
Крім того, правомірність застосування позивачем тарифів для гуртожитків, як для споживачів 2-ої групи, підтверджується також офіційним листом від Міністерства з питань Житлово-комунального господарства України від 03.12.2007 року, до якого звертався відповідач за офіційним роз'ясненням (копія міститься у матеріалах справи). Міністерство, посилаючись на норми постанови Кабінету Міністрів України від 25.12.96 року №1548, роз'яснює, що для гуртожитків нараховується плата по "першій групі" тільки у разі якщо вони переведені до житлового фонду міста.
Відтак відповідач звертає увагу на те, що гуртожиток позивача не є таким, що переведений до житлового фонду міста, згідно вимог законодавства продавцем теплової енергії для його мешканців є балансоутримувач а не підприємство відповідача, і саме на балансоутримувача покладено обов'язок по застосуванню тарифу для "першої групи".
Державна фінансова інспекція України у Дніпропетровській області позовні вимоги підтримує в повному обсязі.
Розгляд справи був відкладений з 16.07.2013 року на 01.08.2013 року.
У судовому засіданні 01.08.2013 року оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Під час розгляду справи судом досліджені письмові докази, що містяться в матеріалах справи.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача та третьої особи, господарський суд, -
07 листопада 2007 року між комунальним підприємством Дніпродзержинської міської ради "Дніпродзержинськтепломережа" (Постачальник) та державним професійно-технічним навчальним закладом "Дніпродзержинський центр підготовки та перепідготовки робітничих кадрів" (Споживач) був укладений договір №155т на відпуск теплової енергії, відповідно до п. 1.1 якого предметом договору є продаж Постачальником Споживачеві теплової енергії для потреб опалення вентиляції та гарячого водопостачання в кількості, у строки та на інших умовах, визначених в цьому договорі.
Згідно з пунктом 9.1 договору цей договір набуває чинності з дня його підписання сторонами та діє до 01.11.2008 року, а в частині проведення розрахунків - до повного їх здійснення. Договір вважається пролонгованим на кожний наступний рік. якщо за місяць до закінчення строку його дії про його припинення не буде заявлено однією із сторін.
Додатковою угодою від 28.01.2011 року до договору №155т від 07.11.2007 року на відпуск теплової енергії пункт 9.1 договору доповнено наступним змістом: договір діє з 01.11.2011 року до 31.12.2011 року з можливістю наступного продовження строку дії шляхом обов'язкового укладення додаткової угоди.
Постачальник проводить відпуск теплової енергії для потреб опалення, вентиляції та гарячого водопостачання згідно з діючими ДБН по об'єкту споживача, згідно адрес: пр. Аношкіна, 65, вул. Медична,2, вул. Москворецька, 11а, вул. Матросова, 9. Джерело - ДТЕЦ (п. 2.2 договору).
Відповідно до пункту 5.1 договору розрахунки за теплову енергію, що споживається проводяться в грошовій формі відповідно до тарифів встановлених рішенням виконавчого комітету Дніпродзержинської міської ради (Облдержадміністрацією) або в іншій формі згідно з чинним законодавством.
Рішенням виконавчого комітету Дніпродзержинської міської ради від 03.11.2006 року №732 тариф за 1 Гкал складає 271,05 грн. з ПДВ.
Інформація про зміну тарифів доводиться до Споживача через засоби масової інформації і не є підставою для переукладення договору. Постачальник має право застосувати нові узгоджені тарифи без додаткового погодження із Споживачем.
Розрахунковим періодом є календарний місяць. Споживач самостійно одержує платіжну вимогу у Постачальника, після 10-го числа наступного за розрахунковим місяця.
Споживач протягом розрахункового періоду сплачує Постачальнику вартість зазначеної в договорі кількості теплової енергії, з урахуванням залишкової суми (сальдо) розрахунків на початок місяця. Остаточний розрахунок здійснюється до 20 числа наступного за розрахунковим місяця.
Всі розрахунки за цим договором виконуються на підставі платіжних вимог та двостороннього акту про постачання теплової енергії, що виписує Постачальник Споживачу (пункт 5.2 договору).
На виконання умов договору №155т на відпуск теплової енергії від 07.11.2007 року комунальне підприємство Дніпродзержинської міської ради "Дніпродзержинськтепломережа" здійснило поставку комунальному закладу "Дніпродзержинська міська лікарня №9" Дніпропетровської обласної ради державному професійно-технічному навчальному закладу "Дніпродзержинський центр підготовки та перепідготовки робітничих кадрів" теплової енергії, про що складені акти про постачання теплової енергії: за лютий 2010 року на суму 180 892,84 грн., за листопад 2010 року на суму 75 135,76 грн., за січень 2010 року на суму 98 519,73 грн., за квітень 2010 року на суму 229,86 грн., за жовтень 2010 року на суму 33 451,00 грн., за грудень 2010 року на суму 101 778,91 грн., за грудень 2009 року на суму 175 954,19 грн., за грудень 2009 року на суму 15 802,51 грн., за січень 2010 року на суму 7 268,17 грн., за лютий 2010 року на суму 17 219,42 грн., за січень 2010 року (за 6 днів) на суму 33 993,08 грн., за листопад 2009 року на суму 86 428,76 грн., за квітень 2010 року (за 1 день) на суму 2 771,68 грн., за березень 2010 року на суму 11 421,12 грн., за листопад 2009 року на суму 86 428,76 грн., копії вказаних актів знаходяться в матеріалах справи з відміткою Державного казначейства про оплату (а.с. 34-43).
Відповідно до реєстру розрахунків за послуги теплопостачання з комунальним підприємством Дніпродзержинської міської ради "Дніпродзержинськтепломережа" за рахунок бюджетних коштів державним професійно-технічним навчальним закладом "Дніпродзержинський центр підготовки та перепідготовки робітничих кадрів" оплачені рахунки за період з грудня 2009 року по грудень 2010 року.
Контрольно-ревізійним управлінням в Дніпропетровській області проведено перевірку використання коштів державного бюджету на здійснення фінансово-господарської діяльності державним професійно-технічним навчальним закладом "Дніпродзержинський центр підготовки та перепідготовки робітничих кадрів" вибірковим способом за жовтень-грудень 2009 року, січень-березень, жовтень-грудень 2010 року, січень-березень 2011 року, про що складено акт № 02-19/09 від 26.05.2011 року.
Згідно акту ревізії № 02-19/09 від 26.05.2011 року відповідно до п.п. 2, 18, 38 Примірного положення про гуртожитки, затвердженого постановою Ради Міністрів Української РСР від 03.06.86 року №208, оплата послуг з теплопостачання в гуртожитку повинна здійснюватись за тарифами, установленими для будинків державного та громадського житлового фонду, тобто за тарифами, затвердженими рішеннями виконавчого комітету Дніпродзержинської міської ради для населення.
Всупереч вимогам вищезазначених законодавчих актів, згідно рахунків та платіжних вимог, оплата за спожиту теплову енергію на опалення адміністративної та житлової площі центру розраховувалась комунальним підприємством Дніпродзержинської міської ради "Дніпродзержинськтепломережа" за тарифом як для бюджетних установ, та як наслідок, оплата за опалення житлової площі здійснюється за завищеним тарифом.
В ході ревізії було проведено зустрічну звірку в комунальному підприємстві Дніпродзержинської міської ради "Дніпродзержинськтепломережа" з питань підтвердження взаєморозрахунків за послуги теплопостачання (матеріали зустрічної звірки у Додатку 40 до акту). За результатами зустрічної звірки встановлено, що протягом листопада-грудня 2009 року підприємством надано послуг в сумі 218 652,46 грн. у кількості 450,3966 Гкал (в т.ч. гуртожиток - 78,6299 Гкал), січня-грудня 2010 року - 629 715,21 грн. у кількості 1288,7593 Гкал (в т.ч. гуртожиток - 372,079 Гкал).
Таким чином, закладом зайво сплачено за послуги теплопостачання за рахунок коштів загального фонду внаслідок приймання рахунків постачальника та їх оплати за завищеними тарифами на суму 65 411,88 грн. з ПДВ (в т.ч. 2009 рік - 11 411,65 грн., 2010 рік -54 000,23 грн.). В ході ревізії на підставі наказу від 26.04.2011 №90 комісією закладу проведено обстеження гуртожитку та встановлено, що приміщення використовуються для розміщення бухгалтерії, аудиторій, орендарів, учнів та сторонніх осіб та є тимчасово вільні приміщення (розрахунок вартості зайвої оплати за послуги теплопостачання та акт обстеження гуртожитку у Додатках 44-45 до акту).
Порушення призвело до матеріальної шкоди (збитків) закладу на суму 65 411,88 грн.
В ході ревізії закладом направлено лист до комунального підприємства Дніпродзержинської міської ради "Дніпродзержинськтепломережа" з вимогою про відшкодування зайво сплачених бюджетних коштів за теплопостачання внаслідок завищення тарифу для населення. Згідно з наданою відповіддю, заклад є бюджетною установою, гуртожитки бюджетних установ не відносяться до житлового фонду територіальної громади, а розрахунок за теплову енергію проводився відповідно до тарифів, встановлених рішенням виконавчого комітету Дніпродзержинської міської ради для бюджетних установ (копії листів від 11.05.2011 №106, від 16.05.2011 №00.09.0649/1 у Додатках 46-47 до акту).
Причиною виникнення спору є вимога про стягнення зайво сплаченої за договором №155т від 01.11.2007 року на відпуск теплової енергії для потреб опалення вентиляції та гарячого водопостачання суми 65 411,88 грн. з ПДВ (в тому числі 2009 рік - 11 411,65 грн., 2010 рік - 54 000,23 грн.).
Суб'єкти господарювання повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином, відповідно до закону, інших правових актів, договору (частина 1 статті 193 Господарського кодексу України).
Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 525 Цивільного кодексу України).
Позовні вимоги позивача стосуються стягнення зайво сплаченої за договором №155т від 01.11.2007 року на відпуск теплової енергії для потреб опалення вентиляції та гарячого водопостачання суми 65 411,88 грн. з ПДВ (в тому числі 2009 рік - 11 411,65 грн., 2010 рік - 54 000,23 грн.).
Розглянувши позовні вимоги господарський суд вважає їх такими, що не підлягають задоволенню в силу наступного.
Рішеннями Дніпродзержинської міської ради № 765 від 08.10.2008 року "Про затвердження тарифів на надання послуг з централізованого опалення та централізованого постачання гарячої води, що надаються КП "Дніпродзержинськтепломережа", №528 від 27.10.2009 року "Про затвердження тарифів на надання послуг з централізованого опалення, що надаються КП "Дніпродзержинськтепломережа" визначені окремо тарифи для населення та для бюджетних організацій.
Договором №155т від 01.11.2007 року на відпуск теплової енергії для потреб опалення вентиляції та гарячого водопостачання сторонами обсяги спожитої теплоенергії за кожним об'єктом та за категорією споживачів окремо не визначено.
Умовами договору визначено, що виконавцем житлово-комунальної послуги з постачання теплової енергії у спірне приміщення є відповідач, а споживачем цієї послуги є саме позивач, який є бюджетною установою. При цьому, позивачем не доведено належним чином того, що між ним та мешканцями гуртожитку були укладені відповідні договори про надання житлово-комунальних послуг з теплопостачання.
Згідно зі ст. 1, 19 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" житлово-комунальні послуги - це результат господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та перебування осіб у жилих і нежилих приміщеннях, будинках і спорудах, комплексах будинків і споруд відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і правил. Відносини між учасниками договірних відносин у сфері житлово-комунальних послуг здійснюються виключно на договірних засадах.
Відповідно до статті 275 Господарського кодексу України за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.
Отже, відносини у сфері житлово-комунальних послуг, у тому числі з постачання теплової енергії, здійснюються виключно на підставі укладеного сторонами договору.
Відповідно до ст. 6, 627 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ст. 628 Цивільного кодексу України).
Статтею 629 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до ст. 204 Цивільного кодексу України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.
Згідно зі ст. 19 Закону України "Про теплопостачання" споживач повинен щомісячно здійснювати оплату теплопостачальній організації за фактично отриману теплову енергію.
Статтею 276 Господарського кодексу України визначено, що розрахунки за договорами енергопостачання здійснюються на підставі цін (тарифів), встановлених відповідно до вимог закону. Оплата енергії, що відпускається, здійснюється відповідно до умов договору.
Згідно з вимогами ст. 32 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" плата за житлово-комунальні послуги нараховується щомісячно відповідно до умов договору. Розмір плати за комунальні послуги розраховується виходячи з розміру затверджених цін/тарифів та показань засобів обліку або за нормами, затвердженими в установленому порядку.
Крім того, відповідно до п. 8 постанови Кабінету Міністрів України від 20.01.1997 року №38 "Про затвердження переліку платних послуг, які можуть надаватися державними навчальними закладами" (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин (чинній до 12.09.2010 року), навчальні заклади у сфері житлово-комунальних послуг надають лише таку послугу, як проживання в гуртожитках навчальних закладів. Пунктом 7 постанови Кабінету Міністрів України від 27.08.2010 року № 796 "Про затвердження переліку платних послуг, які можуть надаватися навчальними закладами, іншими установами та закладами системи освіти, що належать до державної і комунальної форми власності" передбачено можливість надання закладами освіти комунальних послуг мешканцям гуртожитків, однак позивач не надав доказів надання закладом освіти таких послуг мешканцям його гуртожитку.
Відтак, протягом спірного періоду, позивач, з огляду на приписи ст. 1 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" та ст. 1 Закону України "Про теплопостачання", не міг вважатись виконавцем житлово-комунальних послуг з теплопостачання для мешканців гуртожитку, а вони, в свою чергу, їх споживачами.
Предметом позову у даній справі є стягнення збитків.
Згідно зі ст. 22 Цивільного кодексу України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.
Збитками є: втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).
Статтею 224 Господарського кодексу України передбачено, що учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено.
Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.
Відповідно до ч. 1 ст. 225 Господарського кодексу України до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб'єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов'язання другою стороною; неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов'язання другою стороною.
Загальні підстави відповідальності за завдану майнову шкоду встановлено ст. 1166 ЦК України, згідно з якою майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Для застосування такої міри відповідальності, як стягнення збитків, потрібна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення, а саме: збитків, протиправної поведінки, причинного зв'язку між протиправною поведінкою та збитками, вини. За відсутності хоча б одного з цих елементів цивільно-правова відповідальність не настає. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.
При цьому, на позивача покладається обов'язок довести наявність збитків, протиправність поведінки заподіювача збитків та причинний зв'язок такої поведінки із заподіяними збитками. В свою чергу, Відповідач повинен довести, що в його діях відсутня вина у заподіянні збитків.
Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування (ст. 33 Господарського процесуального кодексу України).
Враховуючи недоведеність належним чином позивачем наявність збитків, протиправність поведінки відповідача та причинний зв'язок такої поведінки із заподіяними збитками і, навпаки, матеріали справи свідчать, що відповідач надав послуги позивачу відповідно до укладеного договору. У зв'язку з цим відсутні підстави для застосування до відповідача такої міри відповідальності як відшкодування збитків.
З урахуванням викладеного, позов задоволенню не підлягає.
Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору покладаються на позивача.
Враховуючи вищевикладене, керуючись статтями 1, 33, 34, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -
В задоволенні позову відмовити повністю.
Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.
Суддя Н.М.Євстигнеєва
Повне рішення складено -02.08.2013 року.