Харківський окружний адміністративний суд
61004, м. Харків, вул. Мар'їнська, 18-Б-3, inbox@adm.hr.court.gov.ua
Харків
06 серпня 2013 р. № 820/5020/13-а
Харківський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого - судді - Панова М.М.,
за участю:
секретаря судового засідання - Каряки С.Г.,
позивача - ОСОБА_1,
представник відповідача - не прибув,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Харкові адміністративну справу за позовом
Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1
до Західної міжрайонної державної податкової інспекції м. Харкова Харківської області Державної податкової служби
проскасування податкового повідомлення-рішення, -
Позивач, Фізична особа-підприємець ОСОБА_1, звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Західної міжрайонної державної податкової інспекції м. Харкова Харківської області Державної податкової служби, в якому просить суд скасувати податкове повідомлення-рішення Західної міжрайонної податкової інспекції міста Харкова від 06 червня 2013 р. №0005331720 щодо збільшення суми грошового зобов'язання ФОП ОСОБА_1 по податку на додану вартість у сумі 74911 грн. 25 коп.
В обґрунтування заявлених вимог позивач посилається на те, що у період з 01.01.2010 р. по 31.12.2011 р. позивач здійснював підприємницьку діяльність за спрощеною системою оподаткування, обліку та звітності. Сума одержаного валового доходу (обсягу виручки) з 01.01.2011 р. по 31.12.2011 р. склала 399568,09 грн.; за період з 01.01.2012 р. по 31.12.2012 р. 299646 грн. Враховуючи те, що у період з 01.01.2011 р. по 31.12.2011 р. позивач здійснював підприємницьку діяльність за спрощеною системою оподаткування, то така діяльність оподатковувалась відповідно до Указу Президента України «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва» . У період з 01.01.2011 р. по 31.12.2011 р. позивач не був і не міг бути платником податку на додану вартість, оскільки відповідно до чинного на той момент законодавства його діяльність оподатковувалась згідно з п. 6 зазначеного Указу Президента України №727/98, а отже у позивача не виникало підстав для оподаткування як платника ПДВ. Сума одержаного валового доходу (обсягу виручки) ФОП ОСОБА_1 за період з 01.01.2012 р. по 31.12.2012 р. склала 299646 грн., в зв'язку з чим у позивача також не виникало обов'язку реєстрації як платника ПДВ, тому висновки відповідача викладені в акті перевірки № 1788/17.2-07/НОМЕР_1 від 23.05.2013 року є необґрунтовані.
Відповідач, Західна міжрайонна державна податкова інспекція м. Харкова Харківської області Державної податкової служби, в письмових запереченнях та представник відповідача в судових засіданнях проти позову заперечував з посиланням на матеріали перевірки та стверджував, що оскаржуване рішення винесене у відповідності до норм діючого законодавства, є таким, що відповідає фактичним обставинам справи та просив суд відмовити у задоволенні позовних вимог.
Позивач в судове засідання з'явився, позов просив задовольнити з підстав, зазначених у позовній заяві.
Представник відповідача в судове засідання не з'явився, про дату, час та місце судового розгляду повідомлений належним чином, заяв та клопотань не надав.
Суд, вислухавши пояснення позивача, розглянувши подані сторонами документи, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги і заперечення проти позову, проаналізувавши наявні в матеріалах справи докази у їх сукупності, дійшов висновку виходячи з наступного.
Як вбачається з матеріалів справи, Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 пройшов встановлену процедуру державної реєстрації та зареєстрований в Виконавчому комітеті Харківської міської Ради 15.05.2000 р., отримав свідоцтво про державну реєстрацію НОМЕР_2 від 15.05.2000 р., що підтверджується випискою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. Перебуває на податковому обліку в Західної МДПІ м. Харкова Харківської області Державної податкової служби з 15.05.2000 року за №1139, згідно довідки від 29.07.2011 року №440. В перевіряємий період перебував з 01.01.2010 року по 31.12.2011 року на спрощеній системі оподаткування та був платником єдиного податку, з 01.01.2012 року по 31.12.2012 року на загальній системі оподаткування.
Судом встановлено, що фахівцями Західної міжрайонної державної податкової інспекції м. Харкова Харківської області Державної податкової служби було проведено планову виїзну документальну перевірку ФОП ОСОБА_1 з питань своєчасності, достовірності, повноти, нарахування та сплати ним податків та зборів, дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2010 року по 31.12.2012 року , за результатами якої було складено акт № 1788/17.2-07/НОМЕР_1 від 23.05.2013 року.
Висновками зазначеного акту перевірки встановлено порушення: пп.181.1 ст.181, п.183.4 ст.183, п.187.1 ст.187 Податкового кодексу України, а саме: не реєстрація ФОП ОСОБА_1 платником податку на додану вартість, внаслідок чого було занижено суми податку на додану вартість, яка підлягає нарахуванню та сплаті до бюджету за період з 01.01.2012 р. по 31.12.2012 р. на суму 59929,0 грн., у т.ч. :за січень 2012 р. у сумі 4074,0 грн.; за лютий 2012р. у сумі 4721,40 грн.; за березень 2012р. у сумі 5001,40 грн.; за квітень 2012р. у сумі 5580,0 грн.; за травень 2012р. у сумі 4392,0 грн.; за червень 2012р. у сумі 4486,40 грн.; за липень 2012р. у сумі 5174,0 грн.; за серпень 2012р. у сумі 5360,0 грн.; за вересень 2012р. у сумі 4700,0 грн.; за жовтень 2012р. у сумі 6260,0 грн.; за листопад 2012р. у сумі 5360,0 грн.; за грудень 2012р. у сумі 4820,0 грн.
На підставі висновків зазначеного акту відповідачем винесене податкове повідомлення - рішення №0005331720 від 06 червня 2013 р., яким позивачу донараховано суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість за основними платежем 59929 грн. 00 коп., за штрафними (фінансовими) санкціями 14982 грн. 25 коп., всього 74 911 грн. 25 коп.
Як вбачається з акту перевірки № 1788/17.2-07/НОМЕР_1 від 23.05.2013 року, підставою для прийняття спірного податкового повідомлення-рішення став висновок податкового органу проте, що з 01.01.2012р. по 31.12.2012 р. позивач знаходився на загальній системі оподаткування та отримав дохід за останні 12 календарних місяців ( з 01.01.2011р. по 31.12.2011р.) у сумі 399568,09 грн., що перевищує 300000,00 грн. ФОП ОСОБА_1 перейшовши на загальну систему оподаткування не зареєструвався платником податку на додану вартість з січня 2012 р. Датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг відповідно п. 187.1 ст.187 Податкового кодексу України, вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: у період з 01.01.2012 р. по 31.12.2012 р. ФОП ОСОБА_1 отримав на банківський рахунок грошові кошти у сумі 299646,0 грн. За результатами перевірки встановлено, що база оподаткування ПДВ відповідно до п.187.1 ст.187 Податкового кодексу України за період з 01.01.2012 р. по 31.12.2012 р. складає 59929,20 грн. Таким чином, не зареєструвавшись платником ПДВ, ФОП ОСОБА_1 безпідставно занижено податкове зобов'язання з ПДВ на суму 59929,20 грн., чим порушено пп.181.1 ст.181, п.183.4 ст.183, п.187.1 ст.187 Податкового кодексу України.
Однак, суд не погоджується з такими висновками відповідача виходячи з наступного.
Суд зазначає, що правила застосування спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності були встановлені Указом Президента України від 03.07.1998р. №727/98 "Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва", положення котрого діяли до набрання чинності Законом України від 04.11.2011р. №4014-VI "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України щодо спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності", тобто до 31.12.2011р.. З 01.01.2012р. правила застосування спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності визначені нормами глави 1 розділу XIV Податкового кодексу України.
Так, відповідно до п.1 Указу Президента України від 03.07.1998р. №727/98 "Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва" спрощена система оподаткування, обліку та звітності запроваджується для фізичних осіб, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і у трудових відносинах з якими, включаючи членів їх сімей, протягом року перебуває не більше 10 осіб та обсяг виручки яких від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) за рік не перевищує 500 тис. гривень.
З досліджених в судовому засіданні та наданих у якості доказів документів, зокрема акту перевірки, книги обліку доходів і витрат позивача не вбачається перевищення обсягу виручки у розмірі 500000 грн. за період з 01.01.2011 р. по 31.12.2011 року. Судом встановлено, що обсяг виручки ФОП протягом 2011 р. склав - 399568,09 грн.
Отже, у спірних правовідносинах позивач не допускав порушень Указу Президента України від 03.07.1998р. №727/98 "Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва", права на застосування спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності не втратив.
В силу п. 6 Указу Президента України від 03.07.1998р. №727/98 "Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва" суб'єкт малого підприємництва, який сплачує єдиний податок, не є платником податку на додану вартість, крім випадку, коли юридична особа обрала спосіб оподаткування доходів за єдиним податком за ставкою 6 відсотків.
Суд зазначає, що відповідно до п.181.1 ст.181 Податкового кодексу України у разі якщо загальна сума від здійснення операцій з постачання товарів/послуг, що підлягають оподаткуванню згідно з цим розділом, у тому числі з використанням локальної або глобальної комп'ютерної мережі, нарахована (сплачена) такій особі протягом останніх 12 календарних місяців, сукупно перевищує 300000 гривень (без урахування податку на додану вартість), така особа зобов'язана зареєструватися як платник податку в органі державної податкової служби за своїм місцезнаходженням (місцем проживання) з дотриманням вимог, передбачених статтею 183 цього Кодексу, крім особи, яка є платником єдиного податку.
Оскільки ФОП ОСОБА_1 на момент формування суми доходів за 2011р. що перевищила 300000 гривень був платником єдиного податку згідно свідоцтва № 108474 то обсяг оподатковуваних операцій відповідно до п.181.1 ст.181 Податкового кодексу України визначається починаючи з періоду переходу позивача на загальну систему оподаткування, тобто з моменту коли він позбувся статусу платника єдиного податку.
Отже, з положення п.181.1 ст.181 Податкового кодексу України: "крім особи, яка є платником єдиного податку", вбачається, що обсяг операцій, які оподатковуються податком на додану вартість, за умови перевищення позивачем протягом останніх 12 календарних місяців 300000 гривень сукупно, визначається для позивача після 01.01.2012 року з часу позбавлення ним статусу платника єдиного податку та переходу ним на загальну систему оподаткування.
Таким чином, отримання суми виручки позивачем з 01.01.2011 р. по 31.12.2011 р., яка була оподаткована шляхом сплати єдиного податку, не може бути підставою для виникнення обов'язку ФОП ОСОБА_1 зареєструватися платником податку на додану вартість.
Таким чином, у період з 01.01.2011 р. по 31.12.2011 р. позивач правомірно перебував на спрощеній системі оподаткування та був платником єдиного податку згідно свідоцтва про сплату єдиного податку за 2011 рік, що узгоджується з положеннями Указу Президента від 03.07.1998 року N 727/98.
За даними акту № 1788/17.2-07/НОМЕР_1 від 23.05.2013 року в період з 01.01.2012 р. по 31.12.2012 р. ФОП ОСОБА_1 підприємницьку діяльність здійснював на загальній системі оподаткування. Сума одержаного валового доходу (обсягу виручки) ФОП ОСОБА_1 за період з 01.01.2012 р. по 31.12.2012 р. склала 299646 грн.
Таким чином, після настання моменту поширення на позивача дії норм розділу V Податкового кодексу України позивач не допустив перевищення 300.000,00грн., а тому не мав обов'язку реєструватись платником ПДВ.
З урахуванням вищевикладеного, суд не погоджується з висновком відповідача про порушення позивачем пп.181.1 ст.181, п.183.4 ст.183, п.187.1 ст.187 Податкового кодексу України.
Таким чином, відсутність факту порушення обов'язкової реєстрації позивача платником ПДВ з 01.01.2012 року, виключає можливість порушення позивачем визначених відповідачем податкових зобов'язань з ПДВ за січень - грудень 2012 р. та застосування штрафних (фінансових) санкцій за заниження податкових зобов'язань з ПДВ при відсутності такого заниження за оскаржуваним податковим повідомленням - рішенням.
Відповідно до ч.2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
З урахуванням зазначеного, суд вважає, що відповідачем не доведено факту перевищення граничного обсягу оподаткованих операцій при яких позивач обов'язково повинен подати заяву про реєстрацію платника податку на додану вартість.
Таким чином, суд приходить до висновку, що прийняте відповідачем податкове повідомлення - рішення від 06 червня 2013 р. №0005331720 є протиправним, а отже підлягає скасуванню.
Отже, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню, що дає суду підстави для задоволення позову в повному обсязі.
Відповідно до ч. 1 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.
Керуючись ст.ст. 94, 160, 161, 162, 163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Адміністративний позов Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Західної міжрайонної державної податкової інспекції м. Харкова Харківської області Державної податкової служби про скасування податкового повідомлення-рішення - задовольнити в повному обсязі.
Скасувати податкове повідомлення-рішення Західної міжрайонної державної податкової інспекції м. Харкова Харківської області Державної податкової служби від 06.06.2013р. № 0005331720.
Стягнути з Державного бюджету України (отримувач:УДКСУ у Червонозаводському районі м. Харкова, код 37999628, банк ГУДКСУ у Харківській області, МФО 851011, рахунок 31217206784011) на користь Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_1, номер облікової картки платника податків НОМЕР_1) 749 (сімсот сорок дев"ять) грн. 11 коп витрат зі сплати судового збору.
Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення протягом десяти днів з дня його проголошення, у разі застосування судом частини третьої статті 160 КАСУ, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Повний текст постанови складено 09 серпня 2013 року.
Суддя Панов М.М.