ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98
Справа № 910/11434/13 02.08.13
За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Євро-Реконструкція"
до Комунального підприємства "Дирекція з управління та обслуговування нежитлового фонду "Дарницького району м.Києва
про стягнення 1 091,77 грн.
Суддя Стасюк С.В.
Представники сторін:
від позивача Петришина А.М. (дов. №3 від 21.01.2013 року)
від відповідача не з'явився
Відповідно до статті 85 Господарського процесуального кодексу України у судовому засіданні 02 серпня 2013 року оголошено вступну та резолютивну частини рішення у справі.
Товариство з обмеженою відповідальністю "Євро-Реконструкція" (надалі по тексту - позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Комунального підприємства "Дирекція з управління та обслуговування нежитлового фонду "Дарницького району м. Києва (надалі по тексту - відповідач) про стягнення 12 516,24 грн., з яких 11 424,47 грн. основного боргу за договором на постачання теплової енергії у вигляді гарячої води від 02.07.2012 року, 29,08 грн. інфляційних втрат, 172,33 грн. 3% річних, 890,36 грн. пені, а також просить суд покласти на відповідача судові витрати.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 17.06.2013 року порушено провадження у справі № 910/11434/13, розгляд справи призначено на 09.07.2013 року.
Розпорядженням заступника голови господарського суду міста Києва від 09.07.2013 року справу № 910/11434/13 передано для розгляду судді Гулевець О.В., у зв'язку з перебуванням судді Стасюка С.В. у відпустці.
Ухвалою Господарського суду від 09.07.2013 року суддя Гулевець О.В. прийняла справу № 910/11434/13 до свого провадження, розгляд справи призначено на 02.08.2013 року.
Розпорядженням заступника голови Господарського суду міста Києва від 18.07.2013 року справу № 910/11434/13 передано для розгляду судді Стасюку С.В., у зв'язку з його виходом з відпустки.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 18.07.2013 року суддя Стасюк С.В. прийняв справу № 910/11434/13 до свого провадження.
02.08.2013 року через відділ діловодства Господарського суду міста Києва позивач подав заяву про уточнення (зменшення) позовних вимог, у зв'язку з оплатою відповідачем суми основного боргу, у відповідності до якої просить суд стягнути з відповідача 29,08 грн. інфляційних втрат, 172,33 грн. 3% річних та 890,36 грн. пені.
У відповідності до статті 22 Господарського процесуального кодексу України, позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених статтею 5 цього Кодексу, в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог. До початку розгляду господарським судом справи по суті позивач має право змінити предмет або підставу позову шляхом подання письмової заяви.
Подана позивачем заява про уточнення (зменшення) позовних вимог приймається судом до розгляду, позовні вимоги розглядаються з урахуванням заяви поданої через відділ діловодства Господарського суду міста Києва 02.08.2013 року.
У судовому засіданні 02.08.2013 року представник позивача надав усні пояснення по справі, підтримав позовні вимоги в повному обсязі, з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог.
Представник відповідача в судове засідання 02.08.2013 року не з'явився, вимоги ухвали суду не виконав, про поважні причини неявки суд не повідомив, хоча про час та місце судового засідання був повідомлений належним чином, що підтверджується відмітками на звороті ухвал суду та поштовими повідомленнями про вручення поштового відправлення з відмітками про вручення.
Місцезнаходження відповідача за адресою: 02121, м. Київ, вул. Вербицького, буд. 32, на яку було відправлено ухвали суду, підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців та вказана в позові.
У відповідності з положеннями пункту 3.9.1. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" від 26.12.2011 року № 18 особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 Господарського процесуального кодексу України.
Згідно з частиною 1 статті 64 Господарського процесуального кодексу України ухвала про порушення провадження у справі надсилається за повідомленою сторонами господарському суду поштовою адресою. У разі ненадання сторонами інформації щодо їх поштової адреси, ухвала про відкриття провадження у справі надсилається за адресою місцезнаходження (місця проживання) сторін, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. У разі відсутності сторін за такою адресою, вважається, що ухвала про порушення провадження у справі вручена їм належним чином.
Таким чином, суд приходить до висновку, що відповідач повідомлений про час та місце судового розгляду належним чином, а матеріали справи містять достатні докази для її розгляду по суті.
Оскільки про час та місце судового засідання відповідач був належним чином повідомлений, на підставі статті 75 Господарського процесуального кодексу України справа може бути розглянута за наявними в ній матеріалами.
Розглянувши подані сторонами матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, суд -
02.07.2012 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Євро-Реконструкція" (енергопостачальна організація) та Комунальним підприємством "Дирекція з управління та обслуговування нежитлового фонду "Дарницького району м.Києва (покупець) було укладено договір на постачання теплової енергії у гарячій воді (надалі по тексту - Договір).
Відповідно до пунктів 1.1., 1.2. Договору енергопостачальна організація зобов'язалась виробляти. систематично поставляти та передавати у власність покупцю теплову енергію у вигляді гарячої води (надалі - товар, теплоносій, теплова енергія) у період з 01.07.2012 року по 30.06.2013 року у кількості 180,314 Гкал, з максимальним тепловим навантаженням 0,095 Гкал/год, в тому числі на потреби опалення, а покупець зобов'язався прийняти товар та своєчасно здійснити оплату за нього на умовах даного Договору.
Згідно з пунктом 5.1. Договору облік спожитої теплової енергії виконується по приладам обліку, що встановлені на межі балансової належності покупця та АК "Кмївенерго", у відповідності до "Тимчасових правил обліку відпускання та споживання теплової енергії". Встановлення приладів обліку теплової енергії підтверджується актом постановки на комерційний облік приладів обліку. Прилади обліку пломбуються у встановленому порядку.
Облік поставленої теплової енергії виконується покупцем з 26 числа попереднього місяця по 25 число звітного місяця. Звіт про прийняту теплову енергію подається в енергопостачальну організацію не пізніше 27 числа звітного місяця з врахуванням вимог щодо порядку передачі енергопостачальній організації даних про величину використаної теплової енергії, встановлених Правилами технічної експлуатації теплових установок і мереж (пункт 5.9 Договору).
Покупець щомісяця з 07 по 14 число отримує в енергопостачальній організації оформлені бланки актів приймання - передачі товарної продукції. актів звірки розрахунків за прийняту теплову енергію на початок розрахункового періоду, табуляграми та рахунок - фактуру на сплату теплової енергії на початок розрахункового періоду, табуляграми та рахунок фактуру на сплату теплової енергії з урахуванням недоплати або переплати за попередній періоди, що включають у себе вартість теплової енергії спожитої в попередньому місяці, та переплати за теплову енергію (що визначається енергопостачальною організацією з урахуванням максимального теплового навантаження визначеного цим договором). По одному примірнику підписаних актів звірки, та приймання передачі товарної продукції покупець повертає в енергопостачальну організацію не пізніше 15 числа поточного місяця. В разі не підписання або неповернення вчасно акту звіряння цей документ вважається прийнятим в редакції енергопостачальної організації (пункт 6.5. Договору).
Пунктом 6.6. Договору сторони погодили, що покупець самостійно сплачує за прийняту теплову енергію згідно з отриманим рахунком - фактурою не пізніше 25 числа поточного місяця, в тому числі теплову енергію, яка використана субабонентами покупця.
Відповідно до пункту 6.8. Договору у разі незгоди щодо кількості або вартості отриманих послуг, зазначених у розрахунковому документі, покупець зобов'язаний у 10-денний термін з часу отримання платіжних документів (але не пізніше 25 числа поточного місяця - наступного за звітним), письмово повідомити про це енергопостачальну організацію та протягом цього ж строку направити свого представника з обгрунтовуючими документами для проведення звіряння та підписання відповідного акту. В іншому випадку відмова покупця сплатити виставлений рахунок енергопостачальної організації вважатиметься безпідставною.
Загальна сума Договору складається із суми планової вартості обсягів місячних поставок теплової енергії протягом вказаного у пункті 10.1. строку дії Договору та складає 88 259,59 грн. (пункт 6.9 Договору).
Даний договір укладений на термін з 01.07.2012 року до 01.07.2013 року та вважається продовженим на кожен наступний рік, якщо жодна із сторін даного Договору не заявить іншій стороні протилежне не пізніше ніж за місяць до закінчення строку дії цього Договору. В частині розрахунків дія договору триває до повного їх завершення (пункт 10.1 Договору).
Судом встановлено, що спірні правовідносини виникли у зв'язку з несплатою відповідачем вартості спожитої теплової енергії, згідно з Договором, у повному обсязі, внаслідок чого у останнього виникла заборгованість перед позивачем у розмірі 11 424,47 грн.
02.08.2013 року через відділ діловодства Господарського суду міста Києва представником позивача було подано заяву про зменшення позовних вимог в якій останній зазначив, що відповідач сплатив на користь позивача заборгованість з основного боргу в розмірі 11 424,47 грн., у зв'язку з чим, позивач просить суд зменшити позовні вимоги по справі, а саме стягнути з відповідача 29,08 грн. інфляційних втрат, 3% річних у розмірі 172,33 грн. та 890,36 грн. пені.
Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.
Пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України передбачено, що однією із підстав виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини.
Частиною 1 статті 173 Господарського кодексу України визначено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Умови спірного Договору свідчать про те, що за своєю правовою природою він є договором енергопостачання, а тому права та обов'язки сторін визначаються в тому числі положеннями параграфу 3 глави 30 Господарського кодексу України.
У відповідності до частини 1 статті 275 Господарського кодексу України, за договором енергопостачання підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі-енергію) споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.
У відповідності до положень частин 6, 7 статті 276 Господарського кодексу України, розрахунки за договорами енергопостачання здійснюються на підставі цін (тарифів), встановлених відповідно до вимог закону. Оплата енергії, що відпускається, здійснюється, як правило, у формі попередньої оплати. За погодженням сторін можуть застосовуватися планові платежі з наступним перерахунком або оплата, що провадиться за фактично відпущену енергію.
Згідно зі статтею 20 Закону України "Про теплопостачання" тарифи на теплову енергію, реалізація якої здійснюється суб'єктами господарювання, що займають монопольне становище на ринку, є регульованими. Тарифи на виробництво, транспортування та постачання теплової енергії затверджуються органами місцевого самоврядування, крім теплової енергії, що виробляється суб'єктами господарювання, що здійснюють комбіноване виробництво теплової і електричної енергії та/або використовують нетрадиційні та поновлювані джерела енергії, на підставі розрахунків, виконаних теплогенеруючими, теплотранспортуючими та теплопостачальними організаціями за методиками, розробленими центральним органом виконавчої влади у сфері теплопостачання.
У відповідності до статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань.
Згідно зі статтями 525, 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться, одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Як вбачається з матеріалів справи, за період з 01.10.2012 року по 01.05.2013 року позивачем поставлено, а відповідачем спожито теплової енергії на суму 29 540,62 грн., відповідач в порушення умов договору та чинного законодавства не виконав взяті на себе зобов'язання по оплаті отриманої енергії, у зв'язку з чим в останнього виникла заборгованість перед позивачем за спожиту теплову енергію в розмірі 11 424,47 грн.
У зв'язку зі сплатою відповідачем на користь позивача суму основного боргу в розмірі 11 424,47 грн., позивач просить суд стягнути з відповідача 890,36 грн. пені, 29,08 грн. інфляційних втрат, 3% річних у розмірі 172,33 грн.
Пунктом 9.2. Договору сторони погодили, що в разі несплати покупцем за прийняту теплову енергію у встановлені строки енергопостачальна організація нараховує пеню за кожний прострочений день у розмірі подвійної облікової ставки НБУ.
Відповідно до статті 230 Господарського кодексу України, штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Згідно з частиною 6 статті 231 Господарського кодексу України, штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.
У відповідності до частини 1 статті 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
Як вбачається з матеріалів справи, а саме, платіжного доручення № 47 від 01.08.2013 року (належним чином засвідчена копія міститься в матеріалах справи) відповідачем здійснено оплату суми основної заборгованості.
Зважаючи на вищенаведене, суд приходить до висновку, що добровільне виконання відповідачем своїх зобов'язань перед позивачем щодо сплати суми основного боргу свідчить про визнання останнім факту наявності відповідної заборгованості.
За таких обставин, позовні вимоги про стягнення з відповідача пені у розмірі 890,36 грн., нарахованої за період з 01.11.2012 року по 31.05.2013 року є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі відповідно до пункту 9.2 Договору (правильність розрахунку пені, проведеного позивачем судом перевірено).
Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Слід зазначити, що передбачене законом право кредитора вимагати стягнення відсотків річних є способом захисту майнових прав та інтересів кредитора, сутність яких складається з відшкодування матеріальних втрат кредитора та знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів, а також отримання компенсації (плати) від боржника за користування ним грошовими коштами, які належать до сплати кредитору.
Приймаючи до уваги вищенаведені приписи Цивільного кодексу України щодо наявності у позивача права за порушення грошового зобов'язання відповідачем вимагати сплати останнім 3% річних від простроченої суми, перевіривши здійснений позивачем розрахунок, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "Євро-Реконструкція" про стягнення з Комунального підприємства "Дирекція з управління та обслуговування нежитлового фонду "Дарницького району м. Києва трьох процентів річних на загальну суму 172,33 грн.
Разом з тим, враховуючи положення частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України, перевіривши здійснений позивачем розрахунок інфляційних втрат, суд вважає, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Євро-Реконструкція" про стягнення з Комунального підприємства "Дирекція з управління та обслуговування нежитлового фонду "Дарницького району м. Києва інфляційних нарахувань на загальну суму 29,08 грн. є обґрунтованими.
Згідно зі статтею 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування (стаття 34 Господарського процесуального кодексу України).
Зважаючи на вищенаведене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Євро-Реконструкція" є обґрунтованими, підтверджені належними доказами, а тому є такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.
Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України витрати з судового збору покладаються на відповідача.
Виходячи з вищенаведеного та керуючись статтями 4, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -
1. Позов, з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог, задовольнити у повному обсязі.
2. Стягнути з Комунального підприємства "Дирекція з управління та обслуговування нежитлового фонду "Дарницького району м. Києва (02121, м. Київ, вул. Вербицького, буд. 32, код ЄДРПОУ 35660296) з будь-якого рахунку виявленого державним виконавцем на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Євро-Реконструкція" (02660, м. Київ, вул. Червоногвардійська, буд. 20, код ЄДРПОУ 37739041) 890 (вісімсот дев'яносто) грн. 36 коп. пені, 172 (сто сімдесят дві) грн. 33 коп. три проценти річних, 29 (двадцять дев'ять) грн. 08 коп. інфляційних нарахувань, 1720 (одну тисячу сімсот двадцять) грн. 50 коп. судового збору.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Повне рішення складено 07.08.2013 року
Суддя С.В. Стасюк