06 серпня 2013 року Справа №607/9923/13-ц
Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області
в складі :
головуючого Ромазана В.В.
за участю секретаря Буцик О.П.
розглянувши у відкритому попередньому судовому засіданні в м. Тернополі справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про усунення перешкод в користуванні майном ,-
Позивач ОСОБА_1 звернулася в суд з позовом до відповідача ОСОБА_2 про усунення перешкод в користуванні майном, в якому просить зобов»язати ОСОБА_2 усунути перешкоди, які чиняться їй останнім у користуванні приміщеннями першого поверху будинку, що знаходиться в АДРЕСА_1 (приміщення частини коридору 2-1 площею 14,4 м.кв.; житлової кімнати 2-3 площею 19 м.кв.;коридору 2-2 площею 2,3 м.кв., житлової кімнати 2-4 площею 14,5 м.кв.; ванної кімнати 2-5 площею 5 м.кв.;туалету 2-6 площею 1,2 м.кв.; мансардного поверху; житлової кімнати 3-3 площею 45,1 м.кв.; житлової кімнати 3-2 площею 43 м.кв. ;коридору 3-1 площею 31,9 м.кв. сходової клітки - виходу з першого поверху на мансардний поверх ; половини коридору 2-1 площею 14,4 м.кв. шляхом зобов'язання ОСОБА_2 звільнити дані приміщення та надати їй вільний доступ до них.
Позивачка ОСОБА_1 та її представник ОСОБА_3 в судовому засіданні позовні вимоги підтримали та, обґрунтовуючи їх, пояснили, що сторони перебували в зареєстрованому шлюбі, який на даний час розірвано. Під час шлюбу, сторонами було побудовано житловий будинок в АДРЕСА_1 разом з господарськими будівлями. Вказаний будинок не був прийнятий в експлуатацію. Рішенням апеляційного суду Тернопільської області від 17 липня 2012 року проведено поділ спірного будинковолодіння, та виділено позивачці зазначені приміщення. Після постановлення судового рішення, відповідач чинить перешкоди ОСОБА_1 в користуванні належним їй майном - приміщеннями житлового будинку. Вона неодноразово намагалася потрапити до приміщення, але відповідач не пускав її та замикав двері. Враховуючи наведені обставини просить позов задовольнити.
Представник відповідача ОСОБА_4 в судовому засіданні позовні вимоги не визнав, суду пояснив, що позивачкою не доведено чинення їй перешкод відповідачем у користуванні виділеним їй майном. Крім цього, зазначив, що земельна ділянка на якій розташована спірна будівля належить на праві приватної власності позивачу, а тому, оскільки позивачем не встановлено сервітут, тому ОСОБА_1 не має права проходу по його земельній ділянці. У позові просить відмовити за його безпідставністю.
Дослідивши та оцінивши докази по справі, суд встановив
ОСОБА_1 та ОСОБА_2 перебували в зареєстрованому шлюбі, який на даний час розірвано.
Під час шлюбу сторонами було побудовано житловий будинок в АДРЕСА_1 разом з господарськими будівлями.
Рішенням апеляційного суду Тернопільської області від 17.07.2012 року, яке набрало законної сили, вирішено провести поділ незавершеного будівництвом спірного будинку, що у АДРЕСА_1 та виділено ОСОБА_1 приміщення першого поверху: частину коридору 2-1 площею 14,4 м.кв - вартістю 13833 грн.; житлову кімнату 2-3 площею 19 м.кв. - вартістю 18251 грн.; коридор 2-2 площею 2,3 м.кв. - вартістю 2209 грн.; житлову кімнату 2-4 площею 14,5 м.кв. - вартістю 13929 гри.; ванну 2-5 площею 5 м.кв. - вартістю 4803 грн.; туалет 2-6 площею 1,2 м.кв. - вартістю 1153 грн.; та мансардний поверх: житлову кімнату 3-3 площею 45,1 м.кв. - вартістю 29680 грн.; житлову кімнату 3-2 площею 43 м.кв. - вартістю 28298 грн.; коридор 3-1 площею 31,9 м.кв. - вартістю 20 993 грн.; а всього на суму 133 157 грн. ОСОБА_1 виділено також сходову клітку - вихід з першого поверху на мансардний поверх і половину коридору 2-1 площею 14,4 м.кв.
Як вбачається із витягу із рішення № 16 виконавчого комітету Підгороднянської сільської ради Тернопільського району від 25.03.2013 року, у зв'язку з поділом незавершеного будівництвом житлового будинку по АДРЕСА_1 вирішено присвоїти на 1/2 частину незавершеного будівництвом будинковолодіння ОСОБА_1 адресу - АДРЕСА_1
Відповідно до вимог головного державного виконавця відділу ДВС Тернопільського районного управління юстиції від 01 листопада 2012 року, 08 квітня 2013 року, 19 квітня 2013 року, 08 травня 2013 року, адресованих ОСОБА_2, примусове виконання судового рішення про поділ майна призначалось на 13 листопада 2012 року, 19 квітня, 26 квітня, 17 травня 2013 року.
Як вбачається із актів державного виконавця від 26 квітня 2013 року, 19 квітня 2013 року відповідач по місцю проживання був відсутній.
Згідно із державним актом на право приватної власності на землю серії Р1 №669020, виданого Підгороднянською сільською радою від 06 вересня 2001 року, ОСОБА_2 передано у приватну власність земельну ділянку площею 0,08 га згідно рішення сесії Підгороднянської сільської ради від 28 грудня 1999 року №121, яка розташована в с.Підгороднє для будівництва та обслуговування житлового будинку та господарських будівель.
Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_6 суду пояснив, що він був очевидцем того, як при виконанні судового рішення про виділення ОСОБА_1 спірних приміщень, ОСОБА_2 здійснював перешкоди у його виконанні, шляхом не допуску до них позивача.
Як вбачається із звернень позивача до прокуратури Тернопільського району, Головного управління юстиції у Тернопільській області протягом 2013 року, остання зазначала про чинення їй перешкод у користуванні виділених їй приміщень житлового будинку по АДРЕСА_1 зі сторони ОСОБА_2
Відповідно ст.391 ЦК України, власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.
Таким чином, проаналізувавши наведені обставини, суд вважає, що відповідачем чиняться перешкоди позивачу у користуванні виділених їй приміщень будинку, які полягають у не звільненні їх ОСОБА_2.
Аналізуючи вищенаведені обставини, суд вважає, що в даному випадку мають місце порушення відповідачем прав позивача, які підлягають захисту, шляхом усунення перешкод в користуванні виділених їй приміщень рішенням апеляційного суду Тернопільської області від 17 липня 2012 року та звільненню їх відповідачем. При цьому, суд зазначає, що вимоги позивача про вільний доступ до спірних приміщень не підлягають до задоволення, оскільки останньою не вирішено способу доступу до них через земельну ділянку, що належить відповідачу.
На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 10, 60, 84, 88, 213, 214, 215 ЦПК України, ст. 319, 321, 391 ЦК України, суд, -
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про усунення перешкод в користуванні майном - задовольнити частково.
Зобов»язати ОСОБА_2 усунути перешкоди ОСОБА_1 в користуванні виділеним їй майном, а саме приміщеннями першого поверху будинку, що знаходиться в АДРЕСА_1 (частиною коридору 2-1 площею 14,4 м.кв.; житлової кімнати 2-3 площею 19 м.кв.;коридору 2-2 площею 2,3 м.кв., житлової кімнати 2-4 площею 14,5 м.кв.; ванної кімнати 2-5 площею 5 м.кв.;туалету 2-6 площею 1,2 м.кв.; мансардного поверху; житлової кімнати 3-3 площею 45,1 м.кв.; житлової кімнати 3-2 площею 43 м.кв.;коридору 3-1 площею 31,9 м.кв. сходової клітки - виходу з першого поверху на мансардний поверх ; половини коридору 2-1 площею 14,4 м.кв.) шляхом їх звільнення.
У решті позовних вимог відмовити.
Стягнути із ОСОБА_2 в користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 114 (сто чотирнадцять) грн.. 70 коп., сплачений нею при зверненні із позовом в суд.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Головуючий суддяВ. В. Ромазан