Справа № 591/6770/13-ц
Провадження № 2/591/2360/13
13 серпня 2013 рокум. Суми
Суддя Зарічного районного суду м. Суми Міліціанов Р.В.
розглянувши заяву ПАТ «ВТБ БАНК» в особі центрального Сумського відділення про забезпечення позову -
ПАТ «ВТБ БАНК» в особі центрального Сумського відділення звернулося до суду з цивільним позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
Позивачем також подано заяву про забезпечення позову, в якій ставиться питання про накладення арешту на все майно та грошові кошти, які належать відповідачу.
Дослідивши подану заяву, судом встановлено наступне.
Відповідно до ч.3 ст.151 ЦПК України, забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.
Згідно зі ст.60 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
В силу п.4 Постанови Пленуму Верховного суду України «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.
Однак, позивачем не надано суду жодних доказів в обґрунтування заяви про забезпечення позову. Також до заяви не додано підтверджуючих документів того факту, що у відповідача наявне будь - яке майно, за рахунок якого можна буде задовольнити позовні вимоги.
Крім того, суду не доведено, що побоювання позивача з приводу відчуження відповідачем належного йому майна носять реальний характер, оскільки не зазначено, що відповідач переховувся від кредитора, вчиняв підготовчі дії щодо реалізації свого майна, звертався до органів реєстрації права власності, нотаріусів з метою укладення право чинів з приводу відчуження майна.
Фактично позивач посилається виключно на невиконання умов кредитного договору, однак накладення арешту з цих підстав свідчило б про передчасне вирішення судом спору по суті, оскільки правомірність вимог позивача, наявність прострочення за кредитом, конкретний розмір заборгованості буде визначатися в ході судового розгляду.
Таким чином, заява позивача про забезпечення позову не підлягає задоволенню.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст.151-153 ЦПК України, суд -
В задоволенні заяви ПАТ «ВТБ БАНК» в особі центрального Сумського відділення про забезпечення позову - відмовити.
Ухвала суду може бути оскаржена до судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Сумської області через Зарічний районний суд м. Суми., шляхом подачі апеляційної скарги в п'ятиденний строк з дня отримання копії ухвали.
Суддя Р.В. Міліціанов