Справа № 146/1203/13-к
09.08.2013 року смт. Томашпіль
Суддя Томашпільського районного суду Вінницької області Семко Г.В., при секретарі Кісь О.О., з участю прокурора Дацюка С.М., малолітнього ОСОБА_1, законного представника ОСОБА_2, захисника ОСОБА_3, представника служби у справах дітей Томашпільської районної державної адміністрації Вінницької області Павлишина І.І., представника сектору кримінальної міліції у справах неповнолітніх Томашпільського РВ УМВС України у Вінницькій області Мартинюка Б.В., розглянув у відкритому судовому засіданні в залі суду кримінальне провадження за клопотанням про застосування примусових заходів виховного характеру щодо: ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Тульчина Тульчинського району Вінницької області, цигана, громадянина України, з початковою освітою, навчається у шостому класі Вапнярської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів № 2, проживає за адресою: АДРЕСА_1, раніше не судимий, -
В період часу з кінця лютого 2013 року по 8 березня 2013 року ОСОБА_1 за попередньою змовою з ОСОБА_6 шляхом вільного доступу, з корисливих спонукань, таємно викрали з нежитлового домогосподарства ОСОБА_7, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 три металеві рейси типу Р-11, довжиною три метри, що належать ОСОБА_7, після чого з місця пригоди зникли, завдавши тому матеріальної шкоди в розмірі 189 грн.
Допитаний в судовому засіданні малолітній ОСОБА_1 суду пояснив, що дійсно в кінці лютого на початку березня 2013 року разом із ОСОБА_6 із території нежитлового домогосподарства ОСОБА_7 таємно викрали три металеві рейси.
Суд, заслухавши пояснення особи щодо якої вирішується питання про застосування примусових заходів виховного характеру, думку інших учасників кримінального провадження, прийшов до такого висновку.
Відповідно до ст. 97 КК України неповнолітнього, який вперше вчинив злочин невеликої тяжкості або необережний злочин середньої тяжкості, може бути звільнено від кримінальної відповідальності, якщо його виправлення можливе без застосування покарання. У цих випадках суд застосовує до неповнолітнього примусові заходи виховного характеру, передбачені частиною другою статті 105 цього Кодексу. Примусові заходи виховного характеру, передбачені частиною другою статті 105 цього Кодексу, суд застосовує і до особи, яка до досягнення віку, з якого може наставати кримінальна відповідальність, вчинила суспільно небезпечне діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого Особливою частиною цього Кодексу. У разі ухилення неповнолітнього, що вчинив злочин, від застосування до нього примусових заходів виховного характеру ці заходи скасовуються і він притягується до кримінальної відповідальності.
Згідно ст. 498 КПК України кримінальне провадження щодо застосування примусових заходів виховного характеру, передбачених законом України про кримінальну відповідальність, здійснюється внаслідок вчинення особою, яка після досягнення одинадцятирічного віку до досягнення віку, з якого може наставати кримінальна відповідальність, вчинила суспільно небезпечне діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність.
Відповідно до пояснень ОСОБА_6, його дії мають ознаки злочину, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України, а саме ознаки крадіжки, кваліфікуючою ознакою якої є вчинення за попередньою змовою групою осіб.
За змістом ч. 2 ст. 22 КК України особи, що вчинили злочин у віці від чотирнадцяти до шістнадцяти років, підлягають кримінальній відповідальності за крадіжку (стаття 185, частина перша статей 262, 308).
ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1. Таким чином, ОСОБА_1 на момент учинення дій, що мають ознаки злочину, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України виповнилося одинадцять років, тобто він не досяг віку з якого настає кримінальна відповідальність за ці дії.
За місцем навчання ОСОБА_1 характеризується посередньо. Відповідно до висновку акта медичного обстеження ОСОБА_1 має діагноз: «Легка розумова відсталість. ГРВІ. Гострий риніт. Гострий лівосторонній сальнінгостіт». На диспансерному наркологічному та психіатричному обліку ОСОБА_1 не перебуває. Згідно висновку фахівця із соціальної роботи ОСОБА_1 не добре закінчив навчальний рік, але поведінка його покращилась, хлопчик допомагає в хатніх справах, вільний час проводить із дітьми на вулиці або з сім'єю. Сім'я перебуває на обліку, як така, що перебуває в складних життєвих обставинах.
За змістом п. 3 ч. 2 ст. 105 КК України суд застосовує до неповнолітнього примусовий такий захід виховного характеру як передача неповнолітнього під нагляд батьків чи осіб, які їх заміняють, чи під нагляд педагогічного або трудового колективу за його згодою, а також окремих громадян на їхнє прохання.
Суд уважає, що за обставин кримінального провадження, ставлення ОСОБА_1 до вчиненого, його особу, до нього потрібно застосувати примусовий захід виховного характеру в виді передачі під нагляд опікунові ОСОБА_2, яка здатна справити на нього позитивний вплив, проживає з малолітнім, тобто має можливість для здійснення відповідного заходу, має для цього належні матеріальні засоби, оскільки малолітній забезпечений усім необхідним для навчання, здатна належним чином здійснювати посилений виховний вплив та контроль за його поведінкою. Крім цього ОСОБА_2 згодна здійснювати нагляд за малолітнім.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 369-372, 500, 501 КПК України суд, -
Застосувати на строк один рік до малолітнього ОСОБА_1 примусовий захід виховного характеру в виді передачі під нагляд опікунові ОСОБА_2.
На ухвалу може бути подана апеляційна скарга протягом семи діб до апеляційного суду Вінницької області через Томашпільський районний суд Вінницької області.
Суддя: