Справа № 146/1117/13-ц
"06" серпня 2013 р. Томашпільський районний суд Вінницької області
в складі: головуючого - судді Семко Г.В.,
при секретарі Козачук Н.П.,
розглянув у відкритому судовому засіданні у приміщенні суду в смт. Томашполі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу за договором позики, -
У липні 2013 року ОСОБА_1 звернулась до суду з цим позовом, посилаючись на те, що 15 березня 2011 року між нею та відповідачем ОСОБА_2 було укладено договір позики на суму 12000 доларів США на строк до 15 грудня 2012 року. Цього ж дня ОСОБА_2 отримав суму позики.
Строк на який було надано позику закінчився, однак ОСОБА_2 не виконав зобов'язання повернути позику.
В судовому засіданні позивачка ОСОБА_1 позов підтримала за обставин зазначених у ньому, попросила позов задовольнити.
Відповідач ОСОБА_2 в судовому засіданні позов визнав, не заперечував проти його задоволення.
Суд, заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, прийшов до висновку про задоволення позову з таких підстав.
Відповідно до ст. 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
За змістом ст. 1047 ЦК України договір позики укладається у письмовій формі, якщо його сума не менш як у десять разів перевищує встановлений законом розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, а у випадках, коли позикодавцем є юридична особа, - незалежно від суми. На підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей.
Згідно ч. 1 ст. 1049, ч. 1 ст. 1050 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу. Якщо позичальник своєчасно не повернув речі, визначені родовими ознаками, він зобов'язаний сплатити неустойку відповідно до статей 549 - 552 цього Кодексу, яка нараховується від дня, коли речі мали бути повернуті, до дня їх фактичного повернення позикодавцеві, незалежно від сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.
Згідно ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Судом установлено, що згідно розписки від 15 березня 2011 року ОСОБА_2 отримав від ОСОБА_1 позику в розмірі 12000 доларів США зі зобов'язанням повернути до 15 грудня 2012 року (а. с. 3).
Сторони визнають, що відповідач ОСОБА_2 у встановлений договором позики строк зобов'язання щодо повернення позики не виконав. Крім цього, вказаний факт відповідач не спростував шляхом надання доказів повернення позики.
Таким чином, з відповідача ОСОБА_2 підлягає стягненню на користь ОСОБА_1 12000 доларів США боргу за договором позики, що еквівалентно відповідно до офіційного курсу Національного банку України 95880 грн.
Згідно ч. 1 ст. 88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею та документально підтверджені судові витрати.
Позивачка ОСОБА_1 при зверненні до суду понесла судові витрати, що складаються з 958,80 грн сплаченого судового збору (а. с. 1), що підлягають стягненню з ОСОБА_2 на її користь.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 11, 15, 16, 20, 625, 1046, 1047, ч. 1 ст. 1049, ч. 1 ст. 1050 ЦК України, ст. ст. 11, 15, 30, 60-62, 64, 79, 88, 208, 209, 212-215, 218, 294 ЦПК України, -
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу за договором позики, задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_2, ідентифікаційний номер НОМЕР_1 на користь ОСОБА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_2 суму боргу за договором позики в розмірі 95880 (дев'яносто п'ять тисяч вісімсот вісімдесят) грн, що еквівалентно 12000 (дванадцять тисяч) доларів США, а також 958,80 грн (дев'ятсот п'ятдесят вісім гривень 80 коп.) сплаченого судового збору.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до апеляційного суду Вінницької області через Томашпільський районний суд Вінницької області протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Повний текст рішення виготовлено 9 серпня 2013 року.
Суддя: