Справа № 2-326/11/2213
Головуючий у 1-й інстанції: Горгулько Н.А.
Суддя-доповідач: Біла Л.М.
05 серпня 2013 року
м. Вінниця
Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
Головуючий суддя: Біла Л.М.
судді: Боровицький О. А. Сушко О.О.
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Полонському районі на постанову Полонського районного суду Хмельницької області від 03 лютого 2011 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 до Управління Пенсійного фонду України в Полонському районі про перерахунок пенсії,
Позивачі в липні 2010 року звернулися до Полонського районного суду Хмельницької області з адміністративним позовом до управління Пенсійного фонду України в Полонському районі Хмельницької області про визнання дій протиправними та зобов'язання відповідача перерахувати пенсію з підвищенням її на 30% мінімальної пенсії за віком, виходячи з розміру, встановленого ч. 1 ст. 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" і провести відповідні виплати за період за 2007 рік, з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2008 року, з 01 січня 2009 року по 31 грудня 2009 року, та з 01 січня 2010 року, з урахуванням виплачених сум.
Постановою Полонського районного суду Хмельницької області від 03.02.2011 року позов задоволено, а саме визнано незаконною відмову відповідача у виплаті щомісячної соціальної допомоги позивачам як дітям війни в розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком щомісячно та зобов'язано відповідача здійснити перерахунок та виплату державної соціальної допомоги як дітям війни позивачам за період з 21.01.2010 року по 03.02.2011 року, з урахування виплачених сум.
Не погоджуючись з вказаною постановою, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову, якою відмовити в задоволенні позову.
В силу положень п. 3 ч. 1 ст. 197 КАС України суд апеляційної інстанції розглядає справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.
Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду першої інстанції та доводи апеляційної скарги, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Як свідчать матеріали справи, позивачі мають статус дитини війни, що підтверджується копієями посвідченнь.
Позивачі є особами, що належить до соціальної категорії громадян "діти війни" в розумінні статті 1 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", а відтак, на них повністю розповсюджуються всі пільги та соціальні гарантії, передбачені зазначеним вище Законом України.
Згідно статті 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" особам, що належать до соціальної категорії громадян "діти війни", з 01.01.2006 року відповідач повинен був нараховувати та виплачувати щомісячне підвищення до пенсії в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком.
Розмір мінімальної пенсії за віком визначений статтею 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 року № 1058, згідно якої мінімальна пенсія за віком дорівнює прожитковому мінімуму, встановленому для осіб, що втратили працездатність.
Розмір прожиткового мінімуму для осіб щорічно встановлюється Законом України "Про державний бюджет України" на відповідний рік.
На момент звернення позивачів до суду, нарахування доплати до її пенсії в розмірі 30% від мінімальної пенсії за віком, відповідно до положень статті 6 вищезазначеного Закону відповідачем не здійснено, у зв'язку з чим вони звернулися до суду за захистом своїх прав.
Всупереч статті 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" позивачам щомісячне підвищення до пенсії виплачувалось відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 28.05.2008 року № 530.
З огляду на загальні засади пріоритетності законів над підзаконними актами, Закон України "Про соціальний захист дітей війни" має вищу юридичну силу в порівняні з Постановою Кабінету Міністрів України від 28.05.2008 року № 530. Отже, відповідач неправомірно виплачував щомісячне підвищення до пенсії в меншому розмірі ніж це передбачено статтею 6 зазначеного Закону.
Своїми діями відповідач допустив звуження змісту та обсягу прав та свобод позивачів, передбачених статтею 22 Конституції України, в якій зазначено, що права і свободи людини і громадянина, закріплені цією Конституцією, не є вичерпними. Конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.
Виходячи з приписів частини 2 статті 152 Конституції України та дати ухвалення рішень Конституційним Судом України, колегія суддів погоджується з висновками суду, щодо наявності у відповідача обов'язку нараховувати та сплачувати позивачу доплату до пенсії, передбачену статтею 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни".
При винесенні рішення судом першої інстанції не було враховане положення ч.2 ст.5 КАС України, згідно якого, провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи. Як свідчать матеріали справи, позивачі звернулися до суду з позовом липні 2010 року в порядку ЦПК України в межах трьохрічного строку позовної давності та просили зобов"язати відповідача нарахувати їй недоплачену щомісячну державну соціальну допомогу за період за 2007 рік, з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2008 року, з 01 січня 2009 року по 31 грудня 2009 року, та з 01 січня 2010 року.
Проте, судом першої інстанції не вірно зобов"язано УПФ у Полонському районі здійснити перерахунок та виплату позивачу соціальної допомоги як дитині війни починаючи з 21.01.2010 року по 03.02.2011 року , оскільки право на переррахунок надбавки до пенсії у позивачів виникло з 21.07.2007 року, оскільки позов подано до суду 21.07.2010 року.
Таким чином, необхідно зобов'язати відповідача здійснити перерахунок та виплату пенсії позивачам за періоди з 21.07.2007 року по 31.12.2007 року, з 22.05.2008 року по 31.12.2008 року, з 01.01.2009 року по 31.12.2009 року, та з 01.01.2010 року, з урахуванням проведених виплат.
Також, суд першої інстанції ухвалюючи оскаржувану постанову не здійснив розподіл судових витрат в порядку, передбаченому ч. 3 ст. 94 КАС України, тобто пропорційно задоволеним вимогам. Оскільки позов задоволено частково, на користь позивача має бути присуджено 4,25 грн. сплаченого судового збору.
В силу пункту 3 частини 1 статті 198 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції має право скасувати її та прийняти нову постанову суду.
Відповідно до пункту 4 частини 1 статті 202 КАС України підставами для скасування постанови або ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання.
Враховуючи викладене, беручи до уваги положення ст. 195 КАС України, яким суду апеляційної інстанції надано право перегляду рішень суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, судова колегія вважає, що постанова суду першої інстанції підлягає скасуванню з ухваленням нової постанови про часткове задоволення позовних вимог.
Керуючись ст.ст. 160, 167, 183-2, 195, 196, 198, 202, 205, 207, 254 КАС України , суд, -
Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Полонському районі задовольнити частково
Постанову Полонського районного суду Хмельницької області від 03 лютого 2011 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 до Управління Пенсійного фонду України в Полонському районі про перерахунок пенсії, - скасувати.
Прийняти нову постанову якою, позов задовольнити.
Визнати дії управління Пенсійного фонду України в Полонському районі Хмельницької області щодо невиплати ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 підвищення до пенсії, виходячи з встановленого ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" розміру 30% мінімальної пенсії за віком, неправомірними.
Зобов'язати управління Пенсійного фонду України в Полонському районі Хмельницької області нарахувати та виплатити ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 підвищення до пенсії в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком відповідно до ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" з урахуванням ст.28 Закону України "Про загальнообов"язкове державне пенсійне страхування" за період з 21.07.2007 року по 31.12.2007 року, з 22.05.2008 року по 31.12.2008 року, з 01.01.2009 року по 31.12.2009 року, та з 01.01.2010 року , з урахуванням проведених виплат.
Стягнути на користь ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 судові витрати у розмірі 4,25 грн. (судовий збір), які підлягають обов'язковому стягненню органами Державної казначейської служби України із Державного бюджету України шляхом їх безспірного списання із рахунку суб'єкта владних повноважень- відповідача.
Відповідно до ч. 10 ст. 183-2 КАС України у разі оскарження в апеляційному порядку постанови, прийнятої у скороченому провадженні, судове рішення апеляційної інстанції є остаточним та оскарженню не підлягає.
Головуючий Біла Л.М.
Судді Боровицький О. А.
Сушко О.О.