Копія
Ухвала
Іменем України
Справа № 827/263/13-а
07.08.13 м. Севастополь
Севастопольський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Ілюхіної Г.П.,
суддів Єланської О.Е. ,
Кукти М.В.
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Державної інспекції сільського господарства в м. Севастополі на постанову Окружного адміністративного суду міста Севастополя (суддя Водяхін С.А.) від 18.04.2013 у справі № 827/263/13-а
за позовом ОСОБА_2 (АДРЕСА_1, 99011)
до Державної інспекції сільського господарства в м. Севастополі АДРЕСА_2
Державного інспектора з контролю за використанням і охороною земель у м. Севастополі ОСОБА_3 АДРЕСА_2
про визнання дій протиправними,
Постановою Окружного адміністративного суду міста Севастополя від 18.04.2013 позов задоволено.
Визнано протиправними дії Державної інспекції сільського господарства у м.Севастополі та старшого державного інспектора з контролю за використання і охороною земель Державної інспекції сільського господарства у м. Севастополі ОСОБА_3 під час проведення оперативної перевірки дотримання вимог земельного та водного законодавства при наданні Севастопольською міською Радою земельної ділянки по АДРЕСА_3, у власність гр. ОСОБА_4 для індивідуального дачного будівництва, та при складанні акту перевірки дотримання вимог земельного законодавства від 07.09.2012 №97.
Стягнуто з Державного бюджету України на користь ОСОБА_2 судові витрати зі сплати судового збору у сумі 34,41грн.
Рішення суду мотивовано тим, що доказів віднесення спірної земельної ділянки на підставі рішення відповідного органу до земель водного фонду відповідачами не надано; Генеральний план міста Севастополя не містить інформації щодо встановлення прибережної захисної смуги Чорного моря в м. Севастополі, у главі 19.4 пояснювальної записки до Генерального плану м. Севастополя "Водозахисні зони, прибережні захисні смуги водойм і потоків" зазначено, що для уточнення меж зони потрібне виконання спеціального проекту водозахисної зони і берегової захисної смуги Чорного моря в м. Севастополі, а також проекту землеустрою БЗС. В умовах історично складеної існуючої забудови необхідний індивідуальний підхід: прибережна смуга може бути відкорегована за спеціальними проектами, зі згоди відповідних органів державного нагляду; при проведенні перевірки повинні були бути застосовані положення частини третьої статті 60 Земельного кодексу України у редакції, що почала діяти з 04.06.2008; в акті перевірки не зазначено місцезнаходження фізичної особи, яка перевіряється, та фактичну площу земельної ділянки, що використовується; категорію земель та складу угідь; фактичного стану використання (освоєння) земельної ділянки; обставин порушення земельного законодавства; не наведено план-схему місця розташування земельної ділянки (схематичний абрис чи викопіювання з картографічних матеріалів планів земельної ділянки на місцевості та зазначенням суміжних землекористувачів); в порушення вимог статті 10 Закону України "Про державний контроль за використанням та охороною земель" та Порядку планування та проведення перевірок, в акті перевірки державним інспектором визначено грошову оцінку земельної ділянки, що розташована по АДРЕСА_3 у м. Севастополі; перевірку було проведено без здійснення обстеження земельної ділянки, що є порушенням пункту 4.3 Порядку; Державний інспектор з контролю за використанням і охороною земель Державної інспекції сільського господарства у м. Севастополі ОСОБА_3 не повідомив ОСОБА_2 про проведення перевірки, чим позбавив позивача можливості бути присутньою при проведенні перевірки та надати документи, що посвідчують право на земельну ділянку; другий примірник акту перевірки позивачу вручений не був; доводи відповідачів щодо правомірності їх дій не знайшли свого підтвердження та спростовані фактичними обставинами та доказами, встановленими судом; лист Управління державної служби боротьби з економічною злочинністю щодо здійснення розрахунку суми шкоди, що завдана інтересам держави внаслідок надання у власність особам земельних ділянок, що розташовані за адресою: АДРЕСА_4 та що знаходяться у межах земель прибережної захисної смуги уздовж Чорного моря, не є підставою для проведення Державною інспекцією сільського господарства в м. Севастополі оперативної перевірки, що передбачені підпунктом 3.3 пункту 3 Порядку.
Не погодившись з рішенням суду, відповідач - Державна інспекція сільського господарства в м. Севастополі, звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нове рішення по справі, яким у задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі.
Доводи апеляції мотивовані тим, що судове рішення прийнято з порушенням норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи, оскільки в Акті помилково зазначено про проведення оперативної перевірки, замість позапланової, тому посилання суду першої інстанції на те, що лист Управління державної служби боротьби з економічною злочинністю в м.Севастополі не є підставою для проведення оперативної перевірки, є недоцільним; визначення спірної перевірки оперативною замість позапланової відповідач вважає технічною помилкою, яка не тягне будь-яких негативних наслідків; відповідач вважає безпідставним посилання суду на відсутність в Генеральному плані м.Севастополя інформації щодо встановлення прибрежної захисної смуги Чорного моря в м.Севастополі, оскільки відповідно до статті 88 Водного кодексу України в редакції від 04.06.2008, навколо морів, а також морських заток і лиманів виділяється прибережна захисна смуга шириною не менше 2 кілометрів від урізу води, яка в межах існуючих населених пунктів встановлюється з урахуванням конкретних умов, що склалися; Генеральним планом м.Севастополя, затвердженим рішенням Севастопольської міської ради №4114 від 13.12.2005, встановлено розмір прибережної смуги уздовж Чорного моря із спеціальним режимом, який в умовах реконструкцій на забудованих територіях становить 50 метрів від урізу води, тобто є пряма заборона законом щодо виділення земельних ділянок у прибережних захисних смугах у власність та під забудову житловими будинками.
В судове засідання, призначене на 07.08.2013 позивач та відповідачі явку уповноважених представників не забезпечили, про дату, час та місце апеляційного розгляду повідомлені належним чином та своєчасно, про причини неявки суд не повідомили.
Відповідно до пункту 2 частини першої статті 197 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів, у разі неприбуття жодної з осіб, які беруть участь у справі, у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання.
Суд, керуючись положеннями пункту 2 частини першої статті 197 Кодексу адміністративного судочинства України, визнав за можливе перейти до письмового провадження по справі.
Розглянувши справу в порядку статей 195, 197 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів встановила наступне.
07.09.2012 старшим державним інспектором з контролю за використанням і охороною земель ОСОБА_3 проведено оперативну перевірку відповідно до вимог статей 6, 10 Закону України "Про державний контроль за використанням та охороною земель" на підставі вимоги Прокуратури м. Севастополя з питання дотримання вимог земельного та водного законодавства при наданні Севастопольською міською Радою земельних ділянок по АДРЕСА_3, за результатами якої складено акт перевірки №97, яким встановлено, що Севастопольською міською Радою прийнято рішення від 10.06.2008 №4475 на підставі даних, які не відповідають дійсності, що призвело до незаконної передачі у власність ОСОБА_4 земельної ділянки, що розташована по АДРЕСА_3, в порушення встановленого частиною третьою статті 62 Земельного кодексу України режиму використання прибережної захисної смуги уздовж Чорного моря, а саме: земельна ділянка по АДРЕСА_3 входить у межі 50-метрової прибережної захисної смуги Чорного моря (арк.с.16).
08.04.2008 рішенням Севастопольської міської Ради №4096 надано згоду на передачу у власність ОСОБА_4 земельної ділянки по АДРЕСА_3 - для індивідуального дачного будівництва та розробку проекту землеустрою з відведення земельної ділянки (арк.с.15).
10.06.2008 рішенням Севастопольської міської Ради №4475 затверджено проект землеустрою з відведення та встановлення меж і площі земельної ділянки в натурі (на місцевості) площею 0,1000 га по АДРЕСА_3 - для індивідуального дачного будівництва та передано у власність ОСОБА_4 земельну ділянку площею 0,1000 га, у тому числі 0,0169 га - охоронна зона водопроводу, по АДРЕСА_3, - для індивідуального дачного будівництва з віднесенням до категорії земель рекреаційного призначення (арк.с.14).
24.06.2008 на підставі рішення Севастопольської міської Ради від 10.06.2008 №4475 ОСОБА_4 отримано державний акт на право власності на земельну ділянку, що розташована по АДРЕСА_3 (арк.с.13).
Згідно зі свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_1 видним Відділом реєстрації актів цивільного стану Нахімовського районного управління юстиції у м. Севастополі 14.08.2010, ОСОБА_4 змінено прізвище на ОСОБА_2 (арк.с.12).
Відповідно до пункту 10 Висновку державної експертизи землевпорядної документації від 22.05.2008 №1286/08, пункту 5 Висновку Державного управління охорони навколишнього природного середовища в м. Севастополі, пункту 2 рішення Севастопольської міської ради від 10.06.2008 №4475 земельна ділянка по АДРЕСА_3 у м. Севастополі відноситься до категорії земель рекреаційного призначення, а не до земель водного фонду (арк.с.38).
Рішенням Севастопольської міської Ради від 15.12.2009 №8538 "Про встановлення меж прибережної захисної смуги Чорного моря вздовж узбережжя міста Севастополя" встановлено відсутність меж прибережної захисної смуги вздовж узбережжя міста Севастополя та передбачено розробку проекту землеустрою по встановленню в натурі (на місцевості) меж прибережної захисної смуги Чорного моря вздовж узбережжя міста Севастополя.
Обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши правову оцінку обставин у справі та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, з наступних підстав.
Правовідносини сторін регулюються Конституцією України, Законом України «Про державний контроль за використанням та охороною земель», Законом України "Про державний контроль за використанням та охороною земель"
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі та в межах повноважень та в спосіб, який визначений Конституцією України.
Згідно з підпунктом 37 пункту 4 Положення про головні управління Держкомзему в містах Києві та Севастополі, затвердженого наказом Державного комітету України із земельних ресурсів від 17.06.2008 №123 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 10.07.2008 за №624/15315 Головне управління відповідно до покладених на нього завдань здійснює державний контроль за використанням та охороною земель відповідно до Закону України "Про державний контроль за використанням та охороною земель" та інших законів.
Статтею 5 Закону України «Про державний контроль за використанням та охороною земель» передбачено, що державний контроль за використанням та охороною земель усіх категорій та форм власності здійснює центральний орган виконавчої влади, який забезпечує реалізацію державної політики у сфері нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі. Державний контроль за дотриманням вимог законодавства України про охорону земель здійснює центральний орган виконавчої влади, який забезпечує реалізацію державної політики із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів. Моніторинг родючості ґрунтів земель сільськогосподарського призначення та агрохімічну паспортизацію земель сільськогосподарського призначення проводить центральний орган виконавчої влади з питань аграрної політики.
Відповідно до частини першої статті 9 зазначеного Закону державний контроль за використанням та охороною земель у системі центрального органу виконавчої влади з питань земельних ресурсів здійснює Державні інспекції з контролю за використанням та охороною земель і її територіальні органи.
Частиною четвертою цієї норми визначено, що державний контроль за використанням та охороною земель, дотриманням вимог законодавства України про охорону земель і моніторинг ґрунтів здійснюються, зокрема, шляхом проведення перевірок.
Статтею 10 Закону України "Про державний контроль за використанням та охороною земель" встановлено, що державні інспектори у сфері державного контролю за використанням та охороною земель і дотриманням вимог законодавства України про охорону земель мають право: безперешкодно обстежувати в установленому законодавством порядку земельні ділянки, що перебувають у власності та користуванні юридичних і фізичних осіб, перевіряти документи щодо використання та охорони земель; давати обов'язкові для виконання вказівки (приписи) з питань використання та охорони земель і дотримання вимог законодавства України про охорону земель відповідно до їх повноважень, а також про зобов'язання приведення земельної ділянки у попередній стан у випадках, установлених законом, за рахунок особи, яка вчинила відповідне правопорушення, з відшкодуванням завданих власнику земельної ділянки збитків; складати акти перевірок чи протоколи про адміністративні правопорушення у сфері використання та охорони земель і дотримання вимог законодавства про охорону земель та розглядати відповідно до законодавства справи про адміністративні правопорушення, а також подавати в установленому законодавством України порядку до відповідних органів матеріали перевірок щодо притягнення винних осіб до відповідальності; у разі неможливості встановлення особи правопорушника земельного законодавства на місці вчинення правопорушення доставляти його до міліції чи до приміщення виконавчого органу сільської, селищної, міської ради для встановлення особи порушника та складення протоколу про адміністративне правопорушення; викликати громадян, у тому числі посадових осіб, для одержання від них усних або письмових пояснень з питань, пов'язаних з порушенням земельного законодавства України; передавати до органів прокуратури, органів досудового розслідування акти перевірок та інші матеріали про діяння, в яких вбачаються ознаки кримінального правопорушення; проводити у випадках, встановлених законом, фотографування, звукозапис, кіно- і відеозйомку як допоміжний засіб для запобігання порушенням земельного законодавства України; звертатися до органів прокуратури з клопотанням про подання позову до суду щодо відшкодування втрат сільськогосподарського і лісогосподарського виробництва, а також повернення самовільно чи тимчасово зайнятих земельних ділянок, строк користування якими закінчився.
Процедуру планування та проведення перевірок, оформлення матеріалів за їх результатами, визначення підготовчих заходів, які необхідно здійснити перед початком проведення перевірки з питань здійснення державного контролю за використанням та охороною земель, установлено Порядком планування та проведення перевірок з питань здійснення державного контролю за використанням та охороною земель, затвердженого наказом Державного комітету України по земельних ресурсах від 12.12.2003 №312 та зареєстрованого в Міністерства юстиції України 25.12.2003 за №1223/8544 (далі - Порядок).
Держземінспекція та її територіальні органи проводять такі види перевірок: планові, позапланові та оперативні (пункт 3 Порядку).
Відповідно до підпункту 3.2 пункту 3 Порядку позаплановою перевіркою є перевірка, яка не передбачена планом роботи відповідного інспекційного органу Держкомзему. У разі неможливості своєчасного повідомлення юридичних і фізичних осіб про проведення позапланової перевірки (обмежені строки на її проведення тощо), вона проводиться без попереднього їх повідомлення, незалежно від кількості раніше проведених перевірок, за наявності таких обставин: отримання доручення від Президента України, Верховної Ради України, Кабінету Міністрів України, міністерств та інших центральних органів виконавчої влади, органів прокуратури, місцевих органів виконавчої влади і органів місцевого самоврядування та Держземінспекції; отримання заяв, скарг чи звернень громадян, що подані в установленому законодавством порядку, у яких наведена інформація про порушення земельного законодавства чи можливість виникнення аварійних ситуацій, що можуть негативно вплинути на стан земельних ресурсів; проведення перевірки виконання заходів з ліквідації наслідків аварій, інших надзвичайних ситуацій, що призвели до забруднення чи знищення родючого шару ґрунту; виявлення недостовірності даних, поданих юридичними чи фізичними особами на запит інспекційного органу Держкомзему; за наявності інформації щодо самовільного зайняття земельної ділянки та використання її без правовстановлюючих документів; при поданні юридичними чи фізичними особами письмової заяви до відповідного інспекційного органу Держкомзему про бажання проведення позапланової перевірки; у разі публікацій у засобах масової інформації матеріалів, що свідчать про порушення земельного законодавства; за ініціативи інспекційного органу Держкомзему, якщо ним виявлені факти, що свідчать про порушення земельного законодавства.
Зі змісту підпункту 3.2 пункту 3 Порядку випливає обов'язкове повідомлення відповідачем позивача про проведення позапланової перевірки. Єдиним виключенням, яке дозволяє відповідачу не повідомляти про проведення позапланової перевірки - це неможливість своєчасного повідомлення з причин обмежених строків проведення перевірки.
Підпунктом 3.3 пункту 3 Порядку встановлено, що оперативні перевірки проводяться у разі: виявлення аварійних забруднень земельних ресурсів; здійснення контролю за станом виконання раніше виданих приписів; знищення або пошкодження протиерозійних гідротехнічних споруд, захисних насаджень, межових знаків.
Оперативні перевірки проводяться без попереднього повідомлення юридичних і фізичних осіб.
Тривалість оперативної перевірки не повинна перевищувати п'яти робочих днів. Подальше продовження терміну проведення оперативної перевірки не допускається.
Отже, Порядком встановлений вичерпний перелік підстав для проведення оперативних перевірок, серед яких відсутня така підстава, як вимога прокуратури або лист іншого правоохоронного органу щодо проведення перевірки.
Державний інспектор, керуючись підпунктом 4.2 пункту 4 Порядку, при проведені перевірки: установлює особу, яка є власником земельної ділянки чи земельної ділянки чи землекористувачем; при встановленні факту зміни власника чи користувача об'єкта нерухомості уживає заходів для з'ясування особи фактичного власника чи користувача; установлює правомірність використання земельних ділянок іншими землекористувачами, яким вони не надані у власність чи користування; перевіряє наявність документів, що посвідчують право власності чи право користування земельною ділянкою; перевіряє дотримання режиму використання земельної ділянки відповідно до цільового призначення; уточнює відповідність місця розташування та меж земельної ділянки, мір ліній визначених у документах, які посвідчують право користування земельною ділянкою, фактичним мірам ліній на місцевості.
Судом першої інстанції під час розгляду справи встановлено, що в акті перевірки помилково зазначено, що перевірку проведено на підставі протесту прокуратури м.Севастополя, фактично оперативну перевірку було проведено на підставі листа Управління Державної служби боротьби з економічною злочинністю від 06.09.2012 № 4/5128 щодо здійснення розрахунку суми шкоди, що завдана інтересам держави внаслідок надання у власність особам земельних ділянок, що розташовані за адресою: м. Севастополь, вул.Воєнних строітелей, 69, 71, 73, 77, 85, 87, 89 та що знаходяться у межах земель прибережної захисної смуги уздовж Чорного моря, який не є підставою для проведення Державною інспекцією сільського господарства в м. Севастополі оперативної перевірки, що передбачені підпунктом 3.3 пункту 3 Порядку.
Державний інспектор з контролю за використання і охороною земель Державної інспекції сільського господарства у м. Севастополі ОСОБА_3 не повідомив ОСОБА_2 про проведення перевірки, чим позбавив позивача можливості бути присутнім при проведенні перевірки та надати документи, що посвідчують право на земельну ділянку.
Другий примірник акту перевірки від 07.09.2012 позивачу вручений не був.
Крім того, в ході судового розгляду справи судом першої інстанції вірно встановлено, що перевірку проведено без здійснення обстеження земельної ділянки, що є порушенням пункту 4.3 Порядку.
Крім того, в акті перевірки не зазначено місцезнаходження фізичної особи, яка перевіряється, та фактичну площу земельної ділянки, що використовується; категорію земель та складу угідь; фактичного стану використання (освоєння) земельної ділянки; обставин порушення земельного законодавства. У акті не наведено план-схему місця розташування земельної ділянки (схематичний абрис чи викопіювання з картографічних матеріалів планів земельної ділянки на місцевості та зазначенням суміжних землекористувачів).
Також в акті перевірки державним інспектором визначено грошову оцінку земельної ділянки, що розташована по АДРЕСА_3 у м. Севастополі з порушенням вимог статті 10 Закону України «Про державний контроль за використанням та охороною земель» та Порядку планування та проведення перевірок.
В акті перевірки зроблено висновок про те, що Севастопольською міською Радою прийнято рішення від 10.06.2008 №4475 на підставі даних, які не відповідають дійсності, що призвело до незаконної передачі у власність громадянки ОСОБА_4 вказаної земельної ділянки у порушення встановленого частиною третьою статті 62 Земельного кодексу України режиму використання прибережної захисної смуги уздовж Чорного моря, а саме: земельна ділянка по АДРЕСА_3 входить у межі 50-метрової прибережної захисної смуги Чорного моря.
Відповідно до частин першої, четвертої, п'ятої статті 88 Водного кодексу України, в редакції на час прийняття рішення Севастопольською міською Радою від 10.06.2008 №4475, з метою охорони поверхневих водних об'єктів від забруднення і засмічення та збереження їх водності вздовж річок, морів і навколо озер, водосховищ та інших водойм в межах водоохоронних зон виділяються земельні ділянки під прибережні захисні смуги. У межах існуючих населених пунктів прибережна захисна смуга встановлюється з урахуванням конкретних умов, що склалися. Уздовж морів та навколо морських заток і лиманів виділяється прибережна захисна смуга шириною не менше двох кілометрів від урізу води.
Згідно з частиною третьою статті 60 Земельного кодексу України в редакції, яка діяла на час передачі у власність ОСОБА_2 земельної ділянки по АДРЕСА_3 в м.Севастополі, розмір та межі прибережної захисної смуги уздовж морів та навколо морських заток і лиманів встановлюються за проектами землеустрою, а в межах населених пунктів - з урахуванням містобудівної документації.
Пунктом 3 Прикінцевих положень Земельного кодексу України передбачено, що закони та інші нормативно-правові акти, прийняті до набрання чинності цим Кодексом, діють у частині, що не суперечить цьому Кодексу.
Отже, при проведенні перевірки повинні були бути застосовані положенні частини третьої статті 60 Земельного кодексу України у редакції, яка діє з 04.06.2008.
Відповідно до статті 1 Закону України «Про планування та забудову території» містобудівна документація - затверджені текстові і графічні матеріали, якими регулюється планування, забудова та інше використання територій; генеральний план населеного пункту - містобудівна документація, яка визначає принципові вирішення розвитку, планування, забудови та іншого використання території населеного пункту.
Судом першої інстанції достовірно вставлено, що Генеральний план міста Севастополя не містить інформації щодо встановлення прибережної захисної смуги Чорного моря в м.Севастополі.
У главі 19.4 пояснювальної записки до Генерального плану м. Севастополя «Водозахисні зони, прибережні захисні смуги водойм і потоків» зазначено, що для уточнення меж зони потрібне виконання спеціального проекту водозахисної зони і берегової захисної смуги Чорного моря в м. Севастополі, а також проекту землеустрою БЗС. В умовах історично складеної існуючої забудови необхідний індивідуальний підхід: прибрежна смуга може бути відкоректована за спеціальними проектами, зі згоди відповідних органів державного нагляду.
Рішенням Севастопольської міської Ради від 15.12.2009 №8538 «Про встановлення меж прибережної захисної смуги Чорного моря вздовж узбережжя міста Севастополя» встановлено відсутність меж прибережної захисної смуги вздовж узбережжя міста Севастополя та передбачено розробку проекту землеустрою по встановленню в натурі (на місцевості) меж прибережної захисної смуги Чорного моря вздовж узбережжя міста Севастополя.
Згідно зі статтею 20 Земельного кодексу України віднесення земель до тієї чи іншої категорії здійснюється на підставі рішень органів державної влади, Верховної Ради Автономної Республіки Крим, Ради міністрів Автономної Республіки Крим та органів місцевого самоврядування відповідно до їх повноважень.
Відповідно до пункту 10 Висновку державної експертизи землевпорядної документації від 22.05.2008 №1286/08, пункту 5 Висновку Державного управління охорони навколишнього природного середовища в м. Севастополі, пункту 2 рішення Севастопольської міської ради від 10 .06.2008 №4475 земельна ділянка по АДРЕСА_3 у м. Севастополі відноситься до категорії земель рекреаційного призначення, а не до земель водного фонду.
Доказів віднесення зазначеної земельної ділянки на підставі рішення відповідного органу до земельного водного фонду відповідачами не надано.
Посилання відповідача в акті перевірки на частину четверту статті 59 Земельного кодексу України є безпідставним, оскільки даною нормою передбачено можливість передачі громадянам та юридичним особам органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування земельних ділянок із земель водного фонду.
Отже, відповідачем зроблені невірні висновки про порушення позивачем земельного законодавства, без урахування усіх необхідних документів щодо використання земельної ділянки позивачем та без встановлення конкретних обставин, необхідних для проведення перевірки та здійснення обґрунтованого висновку, а тому оскаржувані дії Державної інспекції сільського господарства у м. Севастополі та старшого державного інспектора з контролю за використання і охороною земель Державної інспекції сільського господарства у м.Севастополі ОСОБА_3 під час проведення оперативної перевірки дотримання вимог земельного та водного законодавства при наданні Севастопольською міською Радою земельної ділянки по АДРЕСА_3 у власність гр. ОСОБА_4 для індивідуального дачного будівництва та при складанні акту перевірки дотримання вимог земельного законодавства від 07.09.2012 №97, - є протиправним.
Відповідно до частини третьої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Оскаржувані дії відповідача зазначеним вимогам не відповідає.
Відповідно до статті 69 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно зі статтею 70 Кодексу адміністративного судочинства України обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.
Частиною другою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідачем не доведено правомірності своїх дій, а доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження та спростовані фактичними обставинами та доказами, встановленими судом.
За таких обставин, суд першої інстанції здійснив аналіз діючого законодавства України та дійшов вірного висновку про задоволення позовних вимог.
Правова оцінка, яку суд першої інстанції дав обставинам справи, не суперечить вимогам процесуального і матеріального права, а доводи апеляційної скарги щодо їх неправильного застосування є необґрунтованими.
Судове рішення є законним і обґрунтованим й не може бути скасовано з підстав, що наведені в апеляційній скарзі.
На підставі викладеного, судова колегія дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду першої інстанції - без змін.
Керуючись частиною третьою статті 24, статтями 160, 167, частиною першою статті 195, статтею 197, пунктом 1 частини першої статті 198, статтею 200, статтями 206, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
1. Апеляційну скаргу Державної інспекції сільського господарства в м. Севастополі на постанову Окружного адміністративного суду міста Севастополя від 18.04.2013 у справі № 827/263/13-а залишити без задоволення.
2. Постанову Окружного адміністративного суду міста Севастополя від 18.04.2013 у справі № 827/263/13-а залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення згідно з частиною п'ятою статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України.
Ухвалу може бути оскаржено в порядку статті 212 Кодексу адміністративного судочинства України, згідно з якою касаційна скарга на судові рішення подається безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, крім випадків, передбачених цим Кодексом, а в разі складення ухвали в повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення ухвали в повному обсязі.
Головуючий суддя підпис Г.П.Ілюхіна
Судді підпис О.Е.Єланська
підпис М.В. Кукта
З оригіналом згідно
Головуючий суддя Г.П.Ілюхіна