Постанова від 07.08.2013 по справі 2а-8883/12/2670

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 2а-8883/12/2670 Головуючий у 1-й інстанції: Клименчук Н.М.

Суддя-доповідач: Міщук М.С.

ПОСТАНОВА

Іменем України

07 серпня 2013 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді суддів: при секретарі Міщука М.С. Бєлової Л.В., Гром Л.В. Коток А.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Вакан» на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Вакан» до Державної податкової інспекції Деснянському районі м. Києва Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Вакан» (далі Товариство або позивач) звернулось до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до Державної податкової інспекції Деснянському районі м. Києва Державної податкової служби (далі ДПІ або відповідач) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення.

Окружний адміністративний суд міста Києва постановою від 05 грудня 2012 року у задоволенні позову відмовив.

В апеляційні скарзі про скасування постанови апелянт посилається на те, судом першої інстанції не обґрунтовано прийнято вказане рішення, оскільки не в повній мірі з'ясовано обставини, що мають значення по справі, а висновки суду не відповідають обставинам справи.

Заслухавши пояснення представників сторін та перевіривши за матеріалами справи наведені у скарзі доводи колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, ДПІ на підставі направлень від 23.12.2011 року №1118/23-2, №1119/23-2, №1121/23-2 та згідно з п.75.1 ст.75, пп. 78.1.11 п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України, та відповідно до постанови старшого слідчого ОВС ПМ ДПА у Житомирській області від 29.06.2011 року «Про призначення позапланової документальної перевірки товариства з обмеженою відповідальністю «Вакан» проведена позапланова виїзна перевірка ТОВ «Вакан» з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2008 року по 30.09.2011 року.

За результатами перевірки складено Акт від 06.01.2012 №64/23-2/19246966 (далі Акт перевірки), яким встановлено порушення: пп.7.3.1 п.7.3, пп.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», що призвело до заниження податкового зобов'язання (далі Акт перевірки).

Податковим органом винесено податкове повідомлення-рішення №000003202 від 13.01.2012 року, яким збільшено суму грошового зобов'язання за основним платежем 216 978 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) 54 245 грн.

Відмовляючи у задоволенні позову суд першої інстанції виходив з того, що надані позивачем документи, не дають суду можливості встановити реальність здійснених операцій, а лише фіксують господарських операції з ТОВ «Фронтект», ТОВ «Фортексбуд», ТОВ «МодульМонтажГрупп».

Колегія суддів не погоджується з таким висновком суду першої інстанції.

Як вбачається з матеріалів справи, документальна позапланова виїзна перевірка позивача з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2008 року по 30.09.2011 року проведена згідно підпунктом 78.1.11 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України на підставі постанови старшого слідчого з ОВС ПМ ДПА у Житомирській області майора податкової міліції Пономарчука О.В. від 29.06.2011 року по кримінальній справі №079002/11, порушену за ознаками злочину, передбаченого частиною 3 статті 212, частиною 2 статті 366 Кримінального кодексу України.

Згідно з підпунктом 78.1.11 пункту 78.1 статті 78 ПК України документальна позапланова виїзна перевірка здійснюється у разі отримання постанови суду (ухвали суду) про призначення перевірки або постанови органу дізнання, слідчого, прокурора, винесену ними відповідно до закону у кримінальних справах, що перебувають у їх провадженні.

Відповідно до статті 86.9 ПК України та пункту 7 Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого наказом ДПА України від 22.12.2010 року і зареєстрованого Міністерством юстиції України № 34/18772 від 12.01.2011 року (далі Порядок), у разі якщо грошове зобов'язання розраховується органом державної податкової служби за результатами перевірки, призначеної відповідно до кримінально-процесуального закону або закону про оперативно-розшукову діяльність, податкове повідомлення-рішення за результатами такої перевірки не приймається до дня набрання законної сили відповідним рішенням суду. Матеріали перевірки разом з висновками органу державної податкової служби передаються правоохоронному органу, що призначив перевірку. Статус таких матеріалів перевірки та висновків органу державної податкової служби визначається кримінально-процесуальним законом або законом про оперативно-розшукову діяльність.

За своїм змістом дані норми не містять жодних обмежень чи застережень щодо застосування лише до осіб, відносно яких порушена кримінальна справа чи ведеться оперативно-розшукова справа, тому стосується всіх перевірок, призначених відповідно до кримінально-процесуального закону або закону про оперативно-розшукову діяльність.

Таким чином, згідно з пунктом 86.9 статті 86 ПК України належним доказом на підтвердження правомірності прийняття податкового повідомлення-рішення за результатами вказаної перевірки є відповідне рішення суду.

Разом із тим відповідачем не представлено доказів на підтвердження наявності на час винесення оскаржуваного податкового повідомлення-рішенння відповідного судового рішення по кримінальній справі, що вказує на відсутність встановлених пунктом 86.9 статті 86 ПК України підстав для прийняття оскаржуваного податкового повідомлення-рішенння.

З огляду на вищенаведене колегія суддів приходить до висновку, що ДПІ була позбавлена права на винесення спірного податкового повідомлення-рішення, а отже податкове повідомлення-рішення №000003202 від 13.01.2012 рок є передчасними та неправомірними.

Таким чином, доводи апеляційної скарги спростовують висновки суду першої інстанції, зроблені з порушення вищеназваних норм матеріального та процесуального права, у зв'язку з чим колегія суддів вважає за необхідне апеляційну скаргу задовольнити.

Відповідно до частини 1 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Керуючись статтями 160, 195, 196, 198, 202, 205, 207 КАС України суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Вакан» задовольнити.

Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 05 грудня 2012 року скасувати та ухвалити нову про задоволення позовних вимог.

Скасувати податкове повідомлення-рішення №000003202 від 13.01.2012 року.

Стягнути з Державного бюджету України через відповідний підрозділ Державної казначейської служби України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Вакан» судові витрати у розмірі 3 397 грн.

Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя

Судді:

Повний текст судового рішення виготовлено 12.08.2013 року

Головуючий суддя Міщук М.С.

Судді: Гром Л.М.

Бєлова Л.В.

Попередній документ
32920025
Наступний документ
32920027
Інформація про рішення:
№ рішення: 32920026
№ справи: 2а-8883/12/2670
Дата рішення: 07.08.2013
Дата публікації: 12.08.2013
Форма документу: Постанова
Форма судочинства: Адміністративне
Суд: Київський апеляційний адміністративний суд
Категорія справи: Адміністративні справи (до 01.01.2019); Справи зі спорів з приводу реалізації податкової політики та за зверненнями податкових органів із деякими видами вимог, зокрема зі спорів щодо:; адміністрування окремих податків, зборів, платежів у тому числі: