Головуючий у 1 інстанції - Островська О.П.
Суддя-доповідач - Білак С. В.
07 серпня 2013 року справа №2а-9453/11/1270 приміщення суду за адресою:83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26
Донецький апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді Білак С.В., суддів Василенко Л.А., Сухарька М.Г., розглянувши у письмовому провадженні апеляційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 30 листопада 2011 року у справі № 2а-9453/11/1270 за позовом Алчевської об'єднаної державної податкової інспекції Луганської області Державної податкової служби до ОСОБА_2 про стягнення податкового боргу ,-
Позивач Алчевська об'єднана державна податкова інспекція Луганської області Державної податкової служби (далі - позивач, податковий орган) звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 (далі - відповідач) про стягнення податкового боргу за 2010 - 2011 роки з плати за землю на користь місцевого бюджету м. Алчевськ, в сумі 57 923 грн. 99 коп. (земельний податок з фізичних осіб - 3 644,46 грн., орендна плата з фізичних осіб - 54 279,53 грн.
Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 30 листопада 2011 року позов було задоволено в повному обсязі.
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить постанову суду першої інстанції скасувати, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права та відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог.
В обґрунтування апеляційної скарги зазначив, що суд не врахував, що земельні ділянки за адресою: АДРЕСА_1, АДРЕСА_2, АДРЕСА_3 відповідачу не належать та ніколи не належали. Ці ділянки лише перебували у неї в оренді для обслуговування нежитлових приміщень. Стороною за цими договорами є Алчевська міська рада, а тому саме вона повинна бути позивачем та ставити питання про стягнення заборгованості з орендної плати за землю (за наявності відповідних підстав).
На день постановлення оскаржуваної постанови, позивач не була власником об'єктів нерухомості, які розташовані на орендованих земельних ділянках: АДРЕСА_1 та АДРЕСА_2, що підтверджується рішеннями Алчевського міського суду Луганської області від 02.09.2010 року, 16.09.2010 року, 07.11.2011 року та витягами про державну реєстрацію, про що було відомо Алчевській міській раді. За таких підстав, Алчевська міська рада повинна була укласти відповідні договори оренди земельних ділянок з належними особами та стягувати заборгованість саме з них.
За таких підстав позивач не мав права надсилати їй податкові вимоги, чим було порушено п.п. 6.2.3 п.6.2 ст. 6 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами».
Особи, які беруть участь у справі, у судове засідання не прибули, належним чином були повідомлені про дату, час і місце судового засідання. Відповідно до п.2 ч.1 ст. 197 КАС України, суд апеляційної інстанції розглядає справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а рішення суду першої інстанції необхідно залишити без змін з наступних підстав.
Судом першої та апеляційної інстанції встановлено, що між відповідачем та Алчевською міською радою були укладені договори оренди зелених ділянок. А саме, 02.06.2004 року був укладений договір оренди земельної ділянки, яка розташована за адресою: АДРЕСА_2, договір зареєстрований 21.07.2004 року за №184 (а.с.13-14); 10.05.2007 року був укладений договір оренди землі, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_3, зареєстрований за №040741200422 (а.с.19-20); 01.03.2004 року був укладений договір оренди земельної ділянки, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1, зареєстрований 02.04.2004 року за №140 (а.с.23-24).
18.11.2002 року між відповідачем та Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Луганській області, від імені Держави укладений договір купівлі-продажу державного майна - нежитлового приміщення за адресою: АДРЕСА_4, договір зареєстрований за №2732 (а.с.29-31).
З цих договорів витікає, що орендар приймає у платне користування земельні ділянки та зобов'язується вносити плату за оренду землі в грошовій формі в розмірі та в строки, що встановлені договорами.
У зв'язку з укладенням вищезазначених договорів ОСОБА_2 було взято на податковий облік до Алчевської ОДПІ та з 02.04.2004 року відповідач є платником орендної плати з фізичних осіб та з 18.11.2002 року є платником земельного податку з фізичних осіб (а.с.6).
У зв'язку з тим, що правовідносини, щодо наслідків несплати податкового боргу виникли до набрання чинності Податковим Кодексом України 01.01.2011 року і продовжуються після цього, в даному випадку слід застосовувати норми Податкового кодексу України та норми Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами».
Відповідно до ст. 2 Закону України «Про плату за землю», який діяв до 01.01.2011 року, використання землі в Україні є платним. Плата за землю справляється у вигляді земельного податку або орендної плати, що визначається залежно від грошової оцінки земель. Розміри податку за земельні ділянки, грошову оцінку яких не встановлено, визначаються до її встановлення в порядку, визначеному цим Законом.
Згідно зі ст. 5 Закону України «Про плату за землю» об'єктом плати за землю є земельна ділянка, а також земельна частка (пай), яка перебуває у власності або користуванні, у тому числі на умовах оренди. Суб'єктом плати за землю (платником) є власник земельної ділянки, земельної частки (паю) і землекористувач, у тому числі орендар.
Статтею 13 Закону України «Про плату за землю» визначено, що підставою для нарахування земельного податку є дані державного земельного кадастру, а орендної плати за земельну ділянку, яка перебуває у державній або комунальній власності, - договір оренди такої земельної ділянки.
Відповідно до ст. 14 Закону України «Про плату за землю» нарахування громадянам сум земельного податку, а також орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності проводиться органами державної податкової служби, які видають платникові до 15 липня поточного року платіжне повідомлення про внесення платежу.
Земельний податок, а також орендна плата за земельні ділянки державної і комунальної власності громадянами сплачується рівними частками до 15 серпня і 15 листопада (ст. 17 Закону України «Про плату за землю »).
Згідно зі ст. 27 Закону України «Про плату за землю » контроль за правильністю обчислення і справляння земельного податку, а також орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності здійснюється органами державної податкової служби.
Відповідно до ст. 269 Податкового кодексу України платниками податку (плата за землю) є власники земельних ділянок, земельних часток (паїв), землекористувачі.
Підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки. Платником орендної плати є орендар земельної ділянки. Об'єктом оподаткування є земельна ділянка, надана в оренду. Податковий період, порядок-обчислення І орендної плати, строк сплати та порядок її зарахування до бюджетів застосовується відповідно до вимог статей 285-287 цього розділу (ст. 288 Податкового Кодексу України).
У пункті 286.5. статті 286 Податкового Кодексу України визначено, що нарахування фізичним особам сум податку проводиться органами державної податкової служби, які видають платникові до 1 липня поточного року податкове повідомлення-рішення про внесення податку за формою, встановленою у порядку визначеному статтею 58 цього Кодексу.
Згідно з п.287.5. ст. 287 Податкового Кодексу України податок фізичними особами сплачується протягом 60 днів з дня вручення податкового повідомлення-рішення.
У разі коли сума грошового зобов'язання платника податків, передбаченого податковим або іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, розраховується контролюючим органом відповідно до статті 54 цього Кодексу (крім декларування товарів, передбаченого для громадян), або у разі коли за результатами перевірки контролюючий орган встановлює факт невідповідності суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації, або зменшує розмір задекларованого від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість, розрахованого платником податків відповідно до розділу V цього Кодексу, такий контролюючий орган надсилає (вручає) платнику податків податкове повідомлення-рішення (п.58.1 ст.58 Податкового Кодексу України).
Згідно п. «в» ч.1 ст. 91 Земельного кодексу України, власники земельних ділянок зобов'язані, зокрема, своєчасно сплачувати земельний податок.
З матеріалів справи вбачається, що позивачем відповідно до вимог Закону України «Про плату за землю» (який діяв на час виникнення спірних правовідносин) на адресу відповідача були направлені податкові повідомлення: №0021391720 від 15.10.2010 року в якому нарахована сума податкового зобов'язання з земельного податку в розмірі 183,03 грн., №0021351720 від 15.10.2010 року в якому нарахована сума податкового зобов'язання з фізичних осіб в розмірі 14523,64 грн., №001811720 від 18.06.2010 року в якому нарахована сума податкового зобов'язання з земельного податку фізичних осіб в розмірі 1378,50 грн., №0001711720 від 18.06.2010 в якому нарахована сума податкового зобов'язання з орендної плати з фізичних осіб в розмірі 21055,07 грн. (а.с.35).
Таким чином, за 2010 рік податкові зобов'язання відповідача з орендної плати з фізичних осіб за земельні ділянки державної та комунальної власності складають 35578,71 грн. та податкові зобов'язання з земельного податку з фізичних осіб складають 1561,53 грн.
Податковим органом на адресу відповідача були направлені податкові повідомлення: №0034621720 від 19.04.2011 року в якому нарахована сума податкового зобов'язання з земельного податку в розмірі 2082,93 грн., №0034351720 в якому нарахована сума податкового зобов'язання з орендної плати з фізичних осіб в розмірі 18700,82 грн. (а.с.36).
Таким чином плата за землю, що нарахована відповідачу в 2011 році складає всього 20738,75 грн.
Внаслідок несплати відповідачем у 2010-2011 роках податкових зобов'язань, виник додатковий борг, який складається з орендної плати з фізичних осіб за земельні ділянки державної та комунальної власності в сумі 54 279,53 грн. та з земельного податку з фізичних осіб в сумі 3 644,46 грн., що підтверджується зворотнім боком облікової картки платника податків (а.с.8-12).
Відповідно до п.п. 6.2.1. п. 6.2 ст. 6 Законом України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» (який діяв до 01.01.2011р.), у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання в установлені строки, податковий орган надсилає такому платнику податків податкові вимоги.
Враховуючи, що відповідач добровільно не сплатив заборгованість з земельного податку з фізичних осіб та з орендної плати з фізичних осіб, з метою погашення податкового боргу платника податків проводилися відповідні заходи, передбачені Законом України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», а саме: були прийняті та надіслані на адресу відповідача перша податкова вимога №1/25 від 10.08.2009 року та друга податкова вимога №2/36 від 01.12.2009 року (а.с.37-38).
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає вірним висновок суду першої інстанції про обґрунтованість вимог позивача щодо стягнення з відповідача податкового боргу з земельного податку з фізичних осіб в сумі 3 644,46 грн. та з орендної плати з фізичних осіб в сумі 54 279,53 грн.
Відповідно до вимог Кодексу адміністративного судочинства України підставами для скасування рішення є порушення судом норм матеріального чи процесуального права.
Доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про те, що при розгляді справи судом першої інстанції було допущено неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.
Судова колегія дійшла висновку про те, що підстави для скасування рішення суду першої інстанції відсутні, а тому відхиляє апеляційну скаргу і залишає судове рішення без змін.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 160, 167, 184, 195, 197, 198, 200, 205, 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 - залишити без задоволення.
Постанову Луганського окружного адміністративного суду від 30 листопада 2011 року у справі № 2а-9453/11/1270 за позовом Алчевської об'єднаної державної податкової інспекції Луганської області Державної податкової служби до ОСОБА_2 про стягнення податкового боргу - залишити без змін.
Вступна та резолютивна частина ухвали складена в нарадчій кімнаті та проголошена в судовому засіданні 07 серпня 2013 року, в повному обсязі складена 12 серпня 2013 року.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення.
Ухвала суду може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, а в разі складання рішення відповідно до ст.160 КАС України - з дня складання рішення в повному обсязі.
Головуючий суддя С.В.Білак
Судді Л.А. Василенко
М.Г.Сухарьок