Головуючий у 1 інстанції - Кравцова Н.В.
Суддя-доповідач - Білак С. В.
07 серпня 2013 року справа №812/4882/13-а приміщення суду за адресою:83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26
Донецький апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді Білак С.В., суддів Василенко Л.А., Сухарька М.Г., секретар судового засідання Костроміна Г.С., з участю відповідача ОСОБА_2, розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Луганського міського центру зайнятості на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 19 червня 2013 року у справі № 812/4882/13-а за позовом Луганського міського центру зайнятості до ОСОБА_2 про стягнення вартості наданих соціальних послуг у сумі 38 973,39 грн.,-
Позивач Луганський міський центр зайнятості (далі - позивач) звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 (далі - відповідач) про стягнення вартості наданих соціальних послуг у сумі 38 973,39 грн.
Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 19 червня 2013 року у задоволенні позовних вимог позивачу було відмовлено.
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить постанову суду першої інстанції скасувати, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, та прийняти нову постанову суду, якою задовольнити позовні вимоги.
В обґрунтування апеляційної скарги зазначив, що постанова суду першої інстанції є необґрунтованою та такою, що не відповідає нормам діючого законодавства, прийнятою з порушенням норм матеріального права.
Відповідач перебувала на обліку в Луганському міському центрі зайнятості на обліку як безробітна з 01.07.2009 року по 28.06.2010 року та з 11.07.2012 року по 23.04.2013 року. При поданні до Луганського міського центру зайнятості заяв про надання статусу безробітної та виплату допомоги по безробіттю ОСОБА_2 в обох випадках зазначала, що не зареєстрована як суб'єкт підприємницької діяльності, хоча на той момент у неї було наявне свідоцтво про державну реєстрацію суб'єкта підприємницької діяльності-фізичної особи. Факт реєстрації як фізичної особи-підприємця та наявності відповідного свідоцтва був прихований відповідачем.
Таким чином на дату надання статусу безробітного та по теперішній час ОСОБА_2 була зайнятою особою та не повідомила службу зайнятості про те, що вона перебуває в статусі фізичної особи підприємця. Луганському міському центру зайнятості про порушення законодавства про зайнятість населення відповідачем стало відомо лише 14.02.2013 року на підставі інформації Держреєстратора. Державним реєстром інформацію про реєстрацію ОСОБА_2 як фізичної особи-підприємця внесена 11.02.2013 року.
Під час перебування на обліку в центрі зайнятості в якості безробітної ОСОБА_2 отримала допомогу по безробіттю (за період з 11.07.2009р. по 21.06.2010р. та з 25.06.2010р. по 28.06.2010р. у сумі 5797грн. 05.коп. та за період з 11.07.2012р. по 06.04.2013р. у сумі 8604 грн.06коп.), одержала соціальну послугу професійного навчання (період 22.06.2010р. по 24.06.2010р.), яка включала в себе виплату матеріальної допомоги під час навчання у сумі 55 гривень. Окрім того, ОСОБА_2 була надана соціальна послуга працевлаштування за договором про надання дотації (кошти, які витратив фонд на зазначену соціальну послугу, за період з 29.06.2010р. по 28.06.2011р. склали 24517грн.28коп.). Враховуючи вищезазначені обставини, всі ці соціальні послуги були отримані ОСОБА_2 незаконно.
У постанові суд, обґрунтовуючи своє рішення, посилається на те, що ОСОБА_2 під час набуття статусу безробітної не належала до зайнятого населення, оскільки на той момент існувало рішення суду від 14.05.2008р. про припинення підприємницької діяльності відповідача.
Законом передбачена певна процедура припинення діяльності фізичної особи-підприємця, і винесеного судом рішення про припинення недостатньо для того, щоб вважати підприємницьку діяльність закритою. Із ТОВ «Лугекобуд» 25.06.2010р. був укладений договір про працевлаштування безробітного з наданням дотації. ОСОБА_2 була надана соціальна послуга працевлаштування з наданням дотації. Всі кошти, які отримала ОСОБА_2 у період, зазначений у договорі дотації, були виділені страховиком - Фондом загальнообов'язкового державного соціального страхування на випадок безробіття. Оскільки на момент надання статусу безробітної ОСОБА_2 не мала права ані на статус безробітної, ані на призначення та виплату допомоги по безробіттю, на надання соціальних послуг будь-якого характеру особа також не мала права. Тобто, зазначена соціальна послуга отримана нею незаконно, і кошти, витрачені на дану послугу, підлягають поверненню до Фонду.
Відповідач заперечувала проти доводів апеляційної скарги.
Позивач до судового засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення відповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а рішення суду першої інстанції необхідно залишити без змін з наступних підстав.
Судом першої та апеляційної інстанції встановлено, що позивач перебувала на обліку як безробітна в Луганському міському центрі зайнятості з 01.07.2009 року по 28.06.2010 року та з 11.07.2012 року по 23.04.2013 року (а.с. 7-12).
01.07.2009 року відповідач звернулась до Луганського міського центру зайнятості з заявою про надання статусу безробітного з виплатою допомоги по безробіттю, в якій зазначила, що не зареєстрована як суб'єкт підприємницької діяльності, трудовою діяльністю не займається, пенсію не отримую, не має права на пенсію за віком, в тому числі на пільгових умовах та на пенсію за вислугу років (а.с.9).
29.06.2010 року відповідача було знято з обліку (а.с. 7).
14 червня 2010 року між Луганським МЦЗ та ТОВ «Лугекобуд» було укладено договір №01-03-116/10 про підвищення кваліфікації за напрямком «Організаційні основи трудових відносин на підприємствах» в період з 22 червня 2010 року по 24 червня 2010 року щодо позивача (а.с.16-17).
У період перебування на обліку в Центрі зайнятості з 01.07.2009 по 28.06.2010 на підставі заяви від 22.06.2010 року позивач була направлена на навчання з курсу «Організаційні основи трудових відносин на підприємствах» до ТОВ «Лугекобуд», у зв'язку з чим їй була нарахована та виплачена матеріальна допомога в період професійного навчання за період з 22.06.2010 року по 24.06.2010 року у сумі 55,00 грн. (а.с. 49-56).
Позивач була працевлаштована за договором про надання дотації ПП «Лугекобуд», де працювала на посаді секретаря з 29.06.2010 року по 26.06.2012 року з встановленим окладом 1500,00 грн. (а.с. 19,20,57-61,66-107).
Витрати Луганського МЦЗ по відшкодуванню витрат роботодавця ПП «Лугекобуд» за договором про надання дотації на створення додаткового робочого місця від 25.06.2010 року №1201-07-167/10 за період з 29.06.2010 року по 28.06.2011 року склали 24517,28 грн. (а.с. 26).
11.07.2012 року відповідач звернулась до Луганського міського центру зайнятості з заявою про надання статусу безробітного з виплатою допомоги по безробіттю, в якій зазначила, що не зареєстрована як суб'єкт підприємницької діяльності, трудовою діяльністю не займається, пенсію не отримую, не має права на пенсію за віком, в тому числі на пільгових умовах та на пенсію за вислугу років (а.с.12).
23.04.2013 року позивача було знято з обліку (а.с. 10).
У період перебування у центрі зайнятості отримала допомогу по безробіттю: за період з 11.07.2009 року по 28.06.2010 року у сумі 5852,05 грн. (а.с. 23); за період з 11.07.2012 року по 06.04.2013 року у сумі 33121,34 грн. (а.с. 24).
Листом УПФУ Жовтневому районі м. Луганська №1601/03-20 від 21.02.2013 року Луганський МЦЗ повідомлено про отримання від державного реєстратора повідомлення про рішення засновників (учасників) фізичної особи або уповноваженого ними органу щодо припинення фізичної особи та повідомлення про внесення до Єдиного державного реєстру запису про рішення фізичної особи - підприємця щодо припинення нею підприємницької діяльності позивача (а.с.22).
10 квітня 2013 року працівниками Луганського міського центру зайнятості складено акт розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплат матеріального забезпечення відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття», яким встановлено, що на дату реєстрації як безробітна позивач мала свідоцтво про державну реєстрацію, як фізична особа-підприємець, не надала своєчасно інформацію, яка впливає на умови перебування на обліку, як безробітного, згідно п. 2 статті 36 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття», незаконно одержала статус безробітного, виплати на випадок безробіття за період з 11.07.2009 року по 28.06.2010 року, з 11.07.2012 року по 10.04.2013 року та соціальні послуги, а саме, була працевлаштована за договором про надання дотації ПП «Лугекобуд» з 29.06.2010 року (а.с. 25).
Наказом Луганського міського центру зайнятості №37-б від 26.04.2013 року позивачу запропоновано повернути у добровільному порядку суму виплаченого матеріального забезпечення. Відповідач на рахунок Луганського міського центру зайнятості вказані кошти не повернула.
Підпунктом «б» пункту 3 статті 1 Закону України «Про зайнятість населення» встановлено, що в Україні до зайнятого населення належать громадяни, що проживають на території держави на законних підставах: громадяни, які самостійно забезпечують себе роботою, включаючи підприємців, осіб, зайнятих індивідуальною трудовою діяльністю, творчою діяльністю, члени кооперативів, фермери та члени їх сімей, що беруть участь у виробництві, а також члени особистих селянських господарств, діяльність яких здійснюється відповідно до Закону України «Про особисте селянське господарство».
Відповідно до ст.2 Закону України "Про зайнятість населення" безробітними визнаються працездатні громадяни працездатного віку, які через відсутність роботи не мають заробітку або інших передбачених законодавством доходів і зареєстровані у державній службі зайнятості як такі, що шукають роботу, готові та здатні приступити до підходящої роботи. У разі неможливості надати підходящу роботу безробітному може бути запропоновано пройти професійну перепідготовку або підвищити свою кваліфікацію.
Згідно із ст.25 Закону України "Про зайнятість населення" держава створює умови незайнятим громадянам у поновленні їх трудової діяльності та забезпечує їм такі види компенсацій:
а) надання особливих гарантій працівникам, вивільнюваним з підприємств, установ, організацій;
б) виплата матеріальної допомоги в період професійної підготовки, перепідготовки або підвищення кваліфікації;
в) виплата в установленому порядку допомоги по безробіттю.
Згідно ч.3 ст.36 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» сума виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг застрахованій особі внаслідок умисного невиконання нею своїх обов'язків та зловживання ними стягується з цієї особи відповідно до законодавства України з моменту виникнення обставин, що впливають на умови виплати їй забезпечення та надання соціальних послуг.
Таким чином, обов'язковою умовою для стягнення сум виплачено допомоги є неповідомлення безробітним саме про обставини, які впливають на її виплату.
Відповідно до п.6.14 Порядку надання допомоги по безробіттю, у тому числі одноразової її виплати для організації безробітними підприємницької діяльності, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 20 листопада 2000 року № 307, якщо під час одержання допомоги по безробіттю безробітний своєчасно не подав відомості про обставини, що впливають на умови її виплати, у тому числі встановлені під час розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплати матеріального забезпечення, з безробітного стягується сума виплаченої допомоги по безробіттю з моменту виникнення цих обставин.
Як вбачається з матеріалів справи, відповідач була зареєстрована виконавчим комітетом Жовтневої районної у місті ради м. Луганська як суб'єкт підприємницької діяльності, що підтверджується свідоцтвом про державну реєстрацію (перереєстрацію) суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи від 16.09.2002 за № 04051879Ф0016426 (а.с. 63) та 14.05.2008 року постановою Луганського окружного адміністративного суду було припинено підприємницьку діяльність відповідача - суб'єкта підприємницької діяльності. Копію судового рішення відповідач отримала 15.03.2013 року.
Також, в матеріалах даної справи є лист Управління Луганської міської ради з питань регуляторної політики та підприємництва від 20.03.2013 року за вих. № 01/1-08-660/0/39-13, з якого вбачається, що до управління надійшла заява від позивача про внесення інформації про судового рішення від 14.05.2008 року до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців. У зв'язку з чим, управління просило суд направити державному реєстратору постанову Луганського окружного адміністративного суду від 14.05.2008 року для проведення відповідних реєстраційних дій (а.с.39,125-126).
Згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців від 06.06.2013 року здійснено реєстраційну дію державним реєстратором 04.04.2013 року: внесено судове рішення щодо припинення підприємницької діяльності фізичної особи-підприємця, що не пов'язано з її банкрутством (а.с. 122-123).
Колегія суддів вважає вірним висновок суду першої інстанції про те, що на час набуття відповідачем статусу безробітного - 24.06.2009 року у центрі зайнятості, відповідач не була особою, яка належить до зайнятого населення, оскільки рішенням суду їй було припинено статус суб'єкта підприємницької діяльності, а тому підстав для стягнення вказаних коштів у позивача немає.
Відповідно до вимог Кодексу адміністративного судочинства України підставами для скасування рішення є порушення судом норм матеріального чи процесуального права.
Доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про те, що при розгляді справи судом першої інстанції було допущено неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.
Судова колегія дійшла висновку про те, що підстави для скасування рішення суду першої інстанції відсутні, а тому відхиляє апеляційну скаргу і залишає судове рішення без змін.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 160, 167, 184, 195, 197, 198, 200, 205, 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу Луганського міського центру зайнятості - залишити без задоволення.
Постанову Луганського окружного адміністративного суду від 19 червня 2013 року у справі № 812/4882/13-а за позовом Луганського міського центру зайнятості до ОСОБА_2 про стягнення вартості наданих соціальних послуг у сумі 38 973,39 грн. - залишити без змін.
Вступна та резолютивна частина ухвали складена в нарадчій кімнаті та проголошена в судовому засіданні 07 серпня 2013 року, в повному обсязі складена 12 серпня 2013 року.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення.
Ухвала суду може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, а в разі складання рішення відповідно до ст.160 КАС України - з дня складання рішення в повному обсязі.
Головуючий суддя С.В.Білак
Судді Л.А. Василенко
М.Г.Сухарьок