ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД 79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2; e-mail: inbox@adm.lv.court.gov.ua; тел.: (032)-261-58-10
Справа №813/3574/13-а
07 серпня 2013 року Львівський окружний адміністративний суд в складі:
головуючого - cудді Кузана Р.І.
з участю секретаря судового засідання Кончук Н.С.,
представника позивача Романів І.Б.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Львові адміністративну справу за позовом Виконавчого комітету Бориславської міської ради Львівської області до Головного управління юстиції у Львівської області про визнання незаконними та скасування постанов,
Виконавчий комітет Бориславської міської ради Львівської області звернувся до Львівського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління юстиції у Львівській області в якому просить:
- визнати незаконними та скасувати постанови від 16.04.2013р. № 35164968 про стягнення з боржника виконавчого збору та про стягнення з боржника витрат на проведення виконавчих дій на підставі наказу № 5015/2136/12 виданого 24.10.2012р. господарським судом Львівської області про стягнення з виконавчого комітету Бориславської міської ради Львівської області на користь приватного підприємства «АРТ Регіон» 299936,40 грн. заборгованості, 5998,73 грн. - судового збору.
В обґрунтування позовних вимог позивач покликається на те, що старшим державним виконавцем підрозділу примусового виконання рішень відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Львівській області Тетюк Р.М. неправомірно винесено спірні постанови про стягнення з позивача виконавчого збору та витрат на проведення виконавчих дій, оскільки постановою від 12.11.2012р. про відкриття виконавчого провадження було надано позивачу термін для добровільного виконання виконавчого документа лише до 12.11.2012р. У зазначений строк добровільно погасити заборгованість перед стягувачем не було можливості, оскільки вказану постанову позивач отримав лише 16.11.2012р. Крім цього, вказує, що позивачем було подано до господарського суду Львівської області заяву про розстрочку виконання рішення суду та 27.02.2013р. із стягувачем укладено договір про розстрочення суми заборгованості. Заборгованість перед стягувачем позивачем погашено добровільно в повному обсязі.
Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримала у повному обсязі, з підстав, викладених у позовній заяві. Просила позов задовольнити повністю.
Відповідач участі повноважного представника в судовому засіданні не забезпечив, хоча належним чином був повідомлений про час та місце розгляду справи. Надіслав на адресу суду копії матеріалів виконавчого провадження разом з заявою про розгляд справи без участі представника відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Львівській області.
За таких обставин суд на підставі ч.4 ст.128 КАС України ухвалив розглянути справу у відсутності представників відповідача на підставі наявних у справі доказів.
Заслухавши пояснення представника позивача, перевіривши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.
12 листопада 2012 року старшим державним виконавцем відділу ПВР УДВС ГУЮ у Львівській області Тетюком Р.М. винесена постанова про відкриття виконавчого провадження ВП № 35164968 з примусового виконання наказу № 5015/2136/12 виданого 24.10.2012р. Господарським судом Львівської області про стягнення з Виконавчого комітету Бориславської міської ради Львівської області на користь ПП «АРТ Регіон» 299936,40 грн. заборгованості та 5998,73 грн. судового збору. Одночасно боржнику надано строк для добровільного виконання виконавчого документа до 12.11.2012р. про що необхідно було повідомити державного виконавця. Вказана постанова надіслана на адресу позивача листом від 12.11.2012р. № 09.1-45/960/В7-16459.
Постановою державного виконавця від 10.12.2012р. внесено виправлення в пункт другий постанови про відкриття виконавчого провадження від 12.11.2012р., а саме вказано термін для самостійного виконання виконавчого документа до 19.11.2012р. Доказів її надіслання на адресу позивача відповідачем суду не представлено. З пояснень представника позивача, а не вірити йому немає підстав, судом встановлено, що вказану постанову позивач не отримував.
22.11.2012р. позивачем подано до Господарського суду Львівської області заяву про розстрочку виконання рішення суду. Ухвалою від 05.02.2013р. у задоволенні вказаної заяви судом відмовлено.
27.02.2013р. між боржником - Виконавчим комітетом Бориславської міської ради та стягувачем - приватним підприємством «АРТ Регіон» укладено договір про розстрочення заборгованості по наказу Господарського суду Львівської області від 24.10.2012р. в сумі 305935,13 грн. до травня 2013 року. Вказана заборгованість погашена позивачем шляхом оплати з його рахунків, відкритих в органах Державного казначейства України, згідно з платіжними дорученнями № 201 від 27.2013р., № 234 від 05.03.2013р., № 370 від 20.03.2013р., № 369 від 20.03.2013р., № 330 від 01.04.2013р., № 417 від 22.04.2013р. та № 429 від 24.04.2013р.
16.04.2013р. по виконавчому провадженню ВП № 35164968 державним виконавцем винесено постанови про стягнення з боржника виконавчого збору та про стягнення з боржника витрат на проведення виконавчих дій.
Постановою державного виконавця від 01.06.2013р. наказ Господарського суду Львівської області № 5015/2136/12 від 24.10.2012р. повернуто стягувану у зв'язку з тим, що відповідно до ч. 2 ст. 3 Закону України «Про виконавче провадження» рішення про стягнення коштів з державного та місцевого бюджетів або бюджетних установ виконуються органами Державного казначейства України, а тому у державного виконавця відсутні повноваження щодо стягнення заборгованості з позивача.
При вирішенні вказаного спору по суті, суд виходив з наступного.
Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку регулюється Законом України "Про виконавче провадження" (надалі Закон).
Відповідно ч. 2 ст. 3 Закону рішення про стягнення коштів з державного та місцевих бюджетів або бюджетних установ виконуються органами Державного казначейства України в установленому Кабінетом Міністрів України порядку. При цьому частиною 3 вказаної статті передбачено, що органи, установи, організації та особи, зазначені в частинах першій і другій цієї статті, не є органами примусового виконання, крім органів та посадових осіб, які виконують рішення про притягнення до кримінальної або адміністративної відповідальності.
Постановою Кабінету Міністрів України № 845 від 03.08.2011р. затверджено Порядок виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або бюджетних установ (надалі Порядок).
Цей Порядок визначає механізм виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або бюджетних установ, прийнятих судами, а також іншими державними органами (посадовими особами), які відповідно до закону мають право приймати такі рішення.
Відповідно до п.26 Порядку, в редакції, яка діяла до 20.11.2012р., примусове виконання рішень про стягнення коштів з рахунків боржника здійснюється після закінчення строку, передбаченого для самостійного виконання таких рішень, у разі не подання боржником повідомлення, зазначеного у пункті 25 цього Порядку, або подання повідомлення, що містить недостовірну інформацію, або недостатнього обсягу коштів на рахунках боржника.
За положеннями п.25 Порядку державний виконавець виносить протягом трьох робочих днів з дня надходження до нього виконавчого документа постанову про відкриття виконавчого провадження, в якій зазначає, зокрема, про необхідність самостійного виконання боржником рішення про стягнення коштів з його рахунків і подання відповідних підтверджуючих документів або подання боржником повідомлення про коди програмної класифікації видатків та кредитування державного бюджету (коди тимчасової класифікації видатків та кредитування місцевих бюджетів) і економічної класифікації видатків бюджету, за якими здійснюватиметься безспірне списання коштів з його рахунків, чи реквізитів рахунків, на яких наявні кошти для безспірного списання.
У разі встановлення факту наявності у боржника необхідних для виконання рішення про стягнення коштів з його рахунків бюджетних асигнувань або фактичних власних надходжень державний виконавець подає органові Казначейства платіжні вимоги згідно з пунктом 33 цього Порядку.
Таким чином, порядок стягнення коштів з державного та місцевих бюджетів чи бюджетних установ врегульовано спеціальним нормативно-правовим актом, за положеннями якого, виконання рішень судів відбувається шляхом безспірного списання коштів з рахунків боржника, відкритих в органах Державного казначейства України.
Разом з цим, станом на дату відкриття виконавчого провадження, вказаний Порядок визначав, що виконання рішень про стягнення коштів з рахунків боржника (бюджетної установи), відкритих в органах Казначейства, здійснює державний виконавець у порядку та на підставі виконавчих документів.
Як вбачається з положень статті 25 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець протягом трьох робочих днів з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження. У постанові державний виконавець вказує про необхідність боржнику самостійно виконати рішення у строк до семи днів з моменту винесення постанови та зазначає, що у разі ненадання боржником документального підтвердження виконання рішення буде розпочате примусове виконання цього рішення із стягненням з боржника виконавчого збору і витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій, передбачених цим Законом.
Примусове виконання рішення розпочинається за умови ненадання боржником у строки, визначені в постанові про відкриття виконавчого провадження для добровільного виконання рішення, документального підтвердження про повне його виконання та, виходячи з аналізу норм Закону, полягає у вчиненні державним виконавцем ряду заходів та виконанні обов'язків, спрямованих на своєчасне та повне виконання рішення в інтересах стягувача.
Згідно з положеннями статті 28 Закону України "Про виконавче провадження" виконавчий збір у розмірі 10 відсотків суми, що підлягає стягненню або вартості майна боржника, що підлягає передачі стягувачу за виконавчим документом, стягується за постановою державного виконавця у разі невиконання боржником рішення майнового характеру у строк, встановлений частиною другою статті 25 цього Закону для самостійного його виконання.
У Постанові Пленуму Вищого адміністративного суду України № 3 від 13.12.2010, "Про практику застосування адміністративними судами законодавства у справах із приводу оскарження рішень, дій чи бездіяльності державної виконавчої служби" зазначено, що постанови державного виконавця про стягнення виконавчого збору та накладення штрафу належать до видів відповідальності за невиконання рішення самостійно та за невиконання без поважних причин рішення, що зобов'язує боржника вчинити певні дії, та рішення про поновлення на роботі. Виконавчий збір - це санкція відповідальності майнового характеру, що накладається на боржника за невиконання рішення у строк, встановлений для його самостійного виконання.
Відповідно до пункту 20 Постанови Пленуму Верховного суду України № 14 від 26.12.2003р. "Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність органів і посадових осіб державної виконавчої служби та звернень учасників виконавчого провадження" витрати виконавчого провадження та виконавчий збір стягуються за постановою державного виконавця з боржника, якщо останній не виконав рішення добровільно в установлений для цього строк і воно було виконане примусово. Суд може визнати стягнення виконавчого збору необґрунтованим, якщо встановлений державним виконавцем строк для добровільного виконання рішення не узгоджувався зі строками, встановленими Законом, і був нереальним.
В даному випадку, добровільно погасити заборгованість перед стягувачем у встановлений постановою про відкриття виконавчого провадження від 12.11.2012р. строк в боржника не було можливості у зв'язку з несвоєчасним отриманням документів виконавчого провадження.
З долучених до справи копій матеріалів виконавчого провадження судом встановлено, що спірні постанови про стягнення з боржника виконавчого збору та витрат на проведення виконавчих дій були винесені державним виконавцем лише 16.04.2013р.
Судом враховано, що станом на дату винесення спірних постанов, діяли положення Порядку, згідно з п. 3 якого рішення про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників виконуються на підставі виконавчих документів виключно органами Казначейства у порядку черговості надходження таких документів (про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів - з попереднім інформуванням Мінфіну, про стягнення коштів боржників - у межах відповідних бюджетних призначень, наданих бюджетних асигнувань (залишків коштів на рахунках підприємств, установ, організацій).
Таким чином, після внесення змін до Порядку, а саме з 30.01.2013р., повноваженнями щодо виконання рішень про стягнення коштів з державного та місцевих бюджетів, а також бюджетних установ шляхом безспірного списання таких з рахунків боржника, були наділені виключно органи Державного казначейства України. Тому у відповідача з 30.01.2013р. не було законних підстав для примусового виконання рішення про стягнення з Виконавчого комітету Бориславської міської ради заборгованості перед ПП «АРТ Регіон».
З долучених до матеріалів справи копій платіжних доручень вбачається, що заборгованість позивача перед стягувачем була самостійно ним погашена протягом лютого-квітня 2013 року в повному обсязі.
Дослідивши подані докази та проаналізувавши положення вказаних норм законодавства, суд дійшов висновку, що у державного виконавця відсутні були підстави для стягнення з позивача виконавчого збору та витрат на проведення виконавчих дій.
За наведеного, постанова про стягнення з позивача виконавчого збору та постанова про стягнення витрат на проведення виконавчих дій від 16.04.2013р. винесені без належних на це підстав та підлягають скасуванню.
Крім цього, суд вважає за необхідне у резолютивній частині постанови у відповідності до статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України зазначити про протиправність спірних постанов.
Відповідно до статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати у вигляді судового збору позивачу не відшкодовуються.
Керуючись статтями. 7-14, 69-71, 86, 159, 160-163, 167, 181 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
адміністративний позов задовольнити повністю.
Визнати протиправною та скасувати постанову від 16.04.2013р. про стягнення з боржника виконавчого збору по виконавчому провадженню ВП № 35164968.
Визнати протиправною та скасувати постанову від 16.04.2013р. про стягнення з боржника витрат на проведення виконавчих дій по виконавчому провадженню ВП № 35164968.
Апеляційну скаргу на постанову суду першої інстанції може бути подано протягом десяти днів з дня отримання копії постанови, виготовленої в повному обсязі. Апеляційна скарга подається до Львівського апеляційного адміністративного суду через Львівський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Суддя Кузан Р.І.
Повний текст постанови виготовлено та підписано 12 серпня 2013 року.