12.2
Іменем України
06 серпня 2013 року Справа № 812/2403/13-а
Луганський окружний адміністративний суд у складі:
судді Ушакова Т.С.,
при секретарі судового засідання Разіній Н.В.,
за участю:
представника позивача: Сабірова Р.В. (довіреність від 12.09.2012 № 2259),
відповідача: не з'явився,
представника відповідача: ОСОБА_2 (довіреність від 25.04.2013),
представника третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача: Стельмаха М.В. (довіреність від 27.12.2012 № ВДЗ/4795),
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Луганського державного університету внутрішніх справ імені Е.О.Дідоренка, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача - ГУМВС України в Луганській області, до ОСОБА_5 про стягнення витрат, пов'язаних з утриманням в навчальному закладі, в сумі 26 779,48 грн., -
07 травня 2013 року до Луганського окружного адміністративного суду з Донецького апеляційного адміністративного суду надійшла адміністративна справа за позовом Луганського державного університету внутрішніх справ імені Е.О.Дідоренка, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача - ГУМВС України в Луганській області, до ОСОБА_5 про стягнення витрат, пов'язаних з утриманням в навчальному закладі, в сумі 26 779,48 грн. для продовження розгляду справи.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що відповідач проходив публічну службу в органах внутрішніх справ України з 05.08.2008 по 08.02.2013. Наказом Луганського державного університету внутрішніх справ імені Е.О. Дідоренка від 29.07.2008 №398 о/с відповідач з 05.08.2008 був прийнятий на службу в органи внутрішніх справ України та зарахований курсантом на денну форму навчання за державним замовленням по ЛДУВС ім. Е.О. Дідоренка, йому було присвоєно перше спеціальне звання «рядовий міліції».
Відповідно до вимог Наказу МВС від 14.05.2007 №150 22.09.2008 між відповідачем, ЛДУВС ім. Е.О. Дідоренка та УМВС України в Луганській області був укладений договір про підготовку фахівця у вищому навчальному закладі Міністерства внутрішніх справ України.
25.05.2012 наказом ЛДУВС ім. Е.О. Дідоренка №62 о/с відповідач, як випускник, був відряджений для подальшого проходження служби до ГУМВС України в Луганській області з 28.05.2012.
08.02.2013 наказом ГУМВС України в Луганській області №49 о/с відповідач був звільнений з органів внутрішніх справ у запас Збройних Сил України за п.64 «ж» (за власним бажанням) Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ України.
У зв'язку зі звільненням відповідача зі служби протягом трьох років після закінчення вищого навчального закладу МВС України за власним бажанням, позивач просив стягнути з відповідача витрати, пов'язані з його утриманням у ЛДУВС ім. Е.О. Дідоренка в сумі 26 779,48 грн.
Представник позивача в судовому засіданні підтримав позовні вимоги, надав пояснення, аналогічні викладеним в адміністративному позові, просив задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.
Відповідач у судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.
Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги не визнав, підтримав доводи, викладені у раніше наданих письмових запереченнях на адміністративний позов, в яких зазначив, що пред'явлений до ОСОБА_5 адміністративний позов прямо порушує норми Конституції України, оскільки зобов'язання по відшкодуванню витрат, пов'язаних із навчанням у вищому навчальному закладі, є наслідком реалізації відповідачем невід'ємного конституційного права на вільний вибір праці.
Адміністративний позов містить неправильний розрахунок вартості навчання, оскільки включає витрати на утримання курсанта за період з 05.08.2008 по 28.05.2012, тобто за весь період навчання у вищому навчальному закладі.
Представник відповідача вважає, що позивач неправомірно вимагає стягнути з відповідача отримане за сумлінне проходження військової служби та навчання у вищому навчальному закладі грошове забезпечення військовослужбовця, що передбачене Конституцією України, законами України та іншими нормативно-правовими актами.
Представник відповідача зауважує, що у зв'язку із необхідністю догляду за хворою бабусею (яка проживає у м. Алчевську), що підтверджується медичною довідкою, ОСОБА_5 у вільний від навчання час проживав за адресою мешкання останньої, отримавши дозвіл на вільне відвідування казарми ЛДУВС ім. Е.О. Дідоренка, починаючи з 01.09.2009, що підтверджується відповідними рапортами, а отже, не користувався комунальними послугами та електроенергією.
Наказом ЛДУВС ім. Е.О. Дідоренка від 25.05.2012 № 62 о/с ОСОБА_5 був відряджений для подальшого проходження служби до ГУМВС України в Луганській області з 25.05.2012.
08.02.2013 наказом ГУМВС України в Луганській області № 127 р/с відповідач був звільнений з органів внутрішніх справ у запас Збройних Сил України.
Таким чином, представник відповідача вважає, що мало місце часткове виконання зобов'язання ОСОБА_5 щодо проходження служби в органах внутрішніх справ протягом перших трьох років після закінчення навчання. А саме, фактичний термін перебування на службі становить 9 місяців 15 днів, що повинно впливати на пропорційне зменшення суми відшкодування.
У письмовому доповненні до заперечення представник відповідача зазначив, що довідка-розрахунок на забезпечення форменим обмундируванням курсанта ОСОБА_5 вказує на видачу відповідачу одягу в період з 05.08.2008 по 27.05.2012, тому існують підстави вважати, що формений одяг видавався курсанту після зарахування останнього на навчання до ЛДУВС ім. Е.О. Дідоренка на першому курсі. Доказів іншого представник позивача не надав. Згідно ст. 16 Закону України «Про міліцію» від 20.12.1990 №565-ХІІ працівники міліції мають єдиний формений одяг, зразки якого затверджуються Кабінетом Міністрів України, що видається безоплатно, і відзнаки.
На підставі викладеного представник відповідача просив суд відмовити у задоволенні адміністративного позову у зв'язку з його необґрунтованістю.
Представник третьої особи в судовому засіданні погодився з доводами викладеними в позовній заяві у повному обсязі, надав письмові пояснення до адміністративного позову, в яких зазначив, що відповідно до Положення про вищі навчальні заклади МВС, затвердженого Наказом МВС України від 14 лютого 2008 року № 62 курсанти першого курсу розміщуються в казармах. Курсанти наступних курсів проживають у гуртожитках, що знаходяться в розташуванні або поза розташуванням навчального закладу. У ЛДУВС ім. Е.О. Дідоренка відсутні гуртожитки, що знаходяться поза його розташуванням. Таким чином проживання курсантів ЛДУВС ім. Е.О. Дідоренка у будь-якому іншому місці, крім гуртожитків університету не передбачено. Зберігання документів не включених до Переліку документів, що утворюються в процесі діяльності органів внутрішніх справ, затвердженому Наказом МВС України від 4 червня 2002 року № 519 (у тому числі рапортів курсантів з особистих питань) в ЛДУВС ім. Е.О. Дідоренка не здійснюється.
Курсант факультету економічної та громадської безпеки рядовий міліції ОСОБА_5 весь період навчання з 2008 року по 2012 рік був зареєстрований у гуртожитку факультету економічної та громадської безпеки ЛДУВС ім. Е.О. Дідоренка. За ним була закріплена кімната з ліжком та меблями, де він проживав та зберігав особисті речі. У зимовий період кімната опалювалася, умивальники, душові кабіни, санвузли у гуртожитку мають загальне користування та знаходяться на поверсі. Встановити конкретний час, коли курсант ОСОБА_5 перебував у разових добових звільненнях, а коли користувалася своєю кімнатою та іншими комунальними послугами не видається можливим.
Згідно з Порядком розрахунку витрат, пов'язаних з утриманням курсантів у вищих навчальних закладах, затвердженим Наказом Міністерства оборони України, Міністерства фінансів України, Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства транспорту та зв'язку України, Адміністрації Державної прикордонної служби України, Управління державної охорони України, Служби безпеки України №419/831/240/605/537/219/534 від 16 липня 2007 року (далі - Порядок розрахунку витрат) до спожитих курсантом комунальних послуг та енергоносіїв належать тепло, гаряча й холодна вода, водовідведення та електроенергія.
Розрахунок здійснюється виходячи з середнього обсягу споживання на одного курсанта за добу: тепла та гарячої води - 0,0134 ГКал; води та водовідведення - 0,2074 куб. м; електроенергії - 2,56 кВт/г. При проведенні розрахунків застосовуються тарифи, що діють у місцевості, в якій розташований вищий навчальний заклад, у відповідному навчальному році (п. 2.1.6 Порядку розрахунку витрат).
Загальна сума витрат на спожиті комунальні послуги та енергоносії курсанта ОСОБА_5, що підлягає відшкодуванню за визначений період навчання (за винятком терміну перебування у відпустках) складає 2 616,07 грн.
На виконання положень Постанови Кабінету Міністрів України від 29 березня 2002 року № 426 «Про норми харчування військовослужбовців Збройних Сил, інших військових формувань та осіб рядового, начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту та Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації» в період з 05.08.2008 по 28.05.2012 курсант ОСОБА_5 перебував на продовольчому забезпеченні в ЛДУВС ім. Е.О. Дідоренка. Зняття з продовольчого, грошового та речового забезпечення курсантів вищих навчальних закладів МВС України суперечить положенням чинного законодавства. Встановити факт щоденного невідвідування їдальні ЛДУВС ім. Е.О. Дідоренка курсантом ОСОБА_5 не видається можливим.
Відповідно до Порядку розрахунку витрат, витрати на продовольче забезпечення - витрати, пов'язані із забезпеченням курсанта продовольством згідно з нормами харчування за визначений період навчання (у тому числі перебування на стажуванні, на лікуванні, на польовому виході тощо, за винятком терміну перебування у відпустках) - п. 2.1.2 Порядку розрахунку витрат.
Загальна сума витрат на продовольче забезпечення курсанта ОСОБА_5, що підлягає відшкодуванню за визначений період навчання складає 10 502,64 грн.
Згідно з вимогами Норм забезпечення форменим одягом курсантів та слухачів навчальних закладів Міністерства внутрішніх справ України, затверджених Наказом МВС України від 15 лютого 2002 року № 148, в період з 05.08.2008 по 28.05.2012 курсант ОСОБА_5 перебував на речовому забезпеченні в ЛДУВС ім. Е.О. Дідоренка. Витрати на речове забезпечення - це витрати, пов'язані із забезпеченням курсанта речовим майном згідно з нормами забезпечення (п. 2.1.3 Порядку розрахунку витрат)
Відповідно до положень чинного законодавства співробітникам органів внутрішніх справ України (у тому числі курсантам вищих навчальних закладів МВС України) не забороняється купувати предмети форменого обмундирування у суб'єктів підприємницької діяльності за власні кошти. При цьому необхідно зауважити, що стягнення витрат на речове забезпечення здійснюється тільки за ті предмети форменого обмундирування, що були отримані курсантом ОСОБА_5 на складі речового забезпечення ЛДУВС ім. Е.О. Дідоренка.
Надана на вимогу суду копія арматурної картки курсанта ОСОБА_5 підтверджує фактичне отримання ним зі складу ЛДУВС ім. Е.О.Дідоренка вказаних предметів речового майна.
Загальна сума витрат на речове забезпечення курсанта ОСОБА_5, що підлягає відшкодуванню за визначений період навчання складає 2 428,92 грн.
Заслухавши пояснення представників сторін, перевіривши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих сторонами доказів, оцінивши докази відповідно до вимог ст. 69-72 Кодексу адміністративного судочинства України, суд прийшов до наступного.
Відповідно до п. 15 ст. 3 Кодексу адміністративного судочинства України, публічна служба - діяльність на державних політичних посадах, професійна діяльність суддів, прокурорів, військова служба, альтернативна (невійськова) служба, дипломатична служба, інша державна служба, служба в органах влади Автономної Республіки Крим, органах місцевого самоврядування.
Згідно із ч. 6 ст. 18 Закону України «Про міліцію», курсанти вищих навчальних закладів Міністерства внутрішніх справ України у разі дострокового розірвання договору через небажання продовжувати навчання або через недисциплінованість чи в разі відмови від подальшого проходження служби на посадах начальницького складу органів внутрішніх справ після закінчення вищого навчального закладу, а також особи начальницького складу органів внутрішніх справ, які звільняються із служби протягом трьох років після закінчення вищого навчального закладу Міністерства внутрішніх справ України за власним бажанням, через службову невідповідність або за порушення дисципліни, відшкодовують Міністерству внутрішніх справ України витрати, пов'язані з їх утриманням у вищому навчальному закладі, в порядку, установленому Кабінетом Міністрів України. У разі відмови від добровільного відшкодування витрат таке відшкодування здійснюється в судовому порядку.
Пунктом 1 Положення про Міністерство внутрішніх справ України затвердженого Указом Президента України від 6 квітня 2011 року N 383/2011 визначено, що Міністерство внутрішніх справ України (МВС України) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України.
МВС України входить до системи органів виконавчої влади і є головним органом у системі центральних органів виконавчої влади у формуванні та реалізації державної політики у сфері захисту прав і свобод людини та громадянина, власності, інтересів суспільства і держави від злочинних посягань, боротьби зі злочинністю, розкриття та розслідування злочинів, охорони громадського порядку, забезпечення громадської безпеки, безпеки дорожнього руху, а також з питань формування державної політики у сферах міграції (імміграції та еміграції), у тому числі протидії нелегальній (незаконній) міграції, громадянства, реєстрації фізичних осіб, біженців та інших визначених законодавством категорій мігрантів.
Наказом Міністерства внутрішніх справ України № 618 від 12.07.2013 повноваження з відшкодування витрат делеговані Позивачу.
Згідно із ч. 2 ст. 17 Кодексу адміністративного судочинства України, юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема спори з приводу прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби та спори за зверненням суб'єкта владних повноважень у випадках, встановлених Конституцією та законами України.
Суд вважає, що навчання відповідача у позивача, подальша служба в органах МВС та наявний спір пов'язані з проходженням публічної служби.
Приймаючи до уваги наявність спору з приводу відшкодування витрат, пов'язаних з утриманням курсанта у вищому навчальному закладі, підпорядкованому Міністерству внутрішніх справ України, яке є суб'єктом владних повноважень, суд пришов до висновку про підсудність зазначеної справи Луганському окружному адміністративному суду.
Відповідно до ст. 1 Закону України від 10.01.2002 № 2925 «Про загальну структуру і чисельність Міністерства внутрішніх справ України»структуру навчальні заклади, науково-дослідні установи, підприємства та установи забезпечення включенні до загальної структури МВС України.
Судом встановлено та підтверджено матеріалами справи, що 22.09.2008 на виконання вимог Закону України «Про міліцію» та наказу МВС від 14 травня 2007 №150 «Про затвердження Типового договору про підготовку фахівця у вищому навчальному закладі Міністерства внутрішніх справ України» між відповідачем, ЛДУВС ім. Е.О.Дідоренка та УМВС України в Луганській області був укладений договір про підготовку фахівця у вищому навчальному закладі Міністерства внутрішніх справ України (далі - договір).
Згідно із ст. 9 Закону України «Про міліцію» на курсантів, слухачів, ад'юнктів, інших атестованих працівників, у тому числі й викладацького складу навчальних закладів Міністерства внутрішніх справ України, поширюються права і обов'язки, гарантії правового і соціального захисту та відповідальність працівників міліції.
Відповідно до ст. 24 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» початком проходження військової служби вважається: день призначення на посаду курсанта вищого військового навчального закладу, військового навчального підрозділу вищого навчального закладу - для громадян, які не проходили військову службу, та військовозобов'язаних.
Постановою Кабінету Міністрів України №1410 від 15 грудня 1997 затверджено єдину систему військової освіти, до якої входить позивач.
Судом встановлено, що наказом Луганського державного університету внутрішніх справ від 29.08.2008 № 398 о/с ОСОБА_5 був прийнятий на службу до органів внутрішніх справ України та зарахований курсантом на денну форму навчання за державним замовленням до ЛДУВС ім. Е.О. Дідоренка з постановкою на всі види утримання з 05.08.2008, йому було присвоєно перше спеціальне звання «рядовий міліції».
Наказом ЛДУВС ім. Е.О. Дідоренка від 25.05.2012 № 62 о/с відповідач, як випускник був відряджений для подальшого проходження служби до ГУМВС України в Луганській області з 28.05.2012 поточного року.
Наказом ГУМВС України в Луганській області від 08.02.2013 № 49 о/с ОСОБА_5 був звільнений з органів внутрішніх справ у запас Збройних Сил України за п. 64 «ж» (за власним бажанням) Положення про проходження служби рядовим та начальницьким складом органів внутрішніх справ України.
Відповідно до п. 4 ст. 2 Закону України від 25 березня 1992 року № 2232 «Про військовий обов'язок і військову службу» до видів військової служби серед іншого відноситься - військова служба (навчання) курсантів (слухачів) вищих військових навчальних закладів, а також вищих навчальних закладів, які мають у своєму складі військові інститути, факультети військової підготовки, кафедри військової підготовки є одним із видів військової служби.
Згідно з п. 2 ст. 52 Закону України «Про освіту» випускники вищих навчальних закладів, які здобули освіту за кошти державного або місцевого бюджетів, направляються на роботу і зобов'язані відпрацювати за направленням у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Згідно з п. 2.3.6 договору замовник зобов'язується в разі відрахування із навчального закладу чи звільнення з органів внутрішніх справ по закінченню навчання до встановленого трирічного терміну перебування на службі, за підставами, передбаченими пунктом 3 цього договору, відшкодувати фактичні витрати, пов'язані з утриманням у навчальному закладі згідно із затвердженим розрахунком.
Постановою Кабінету Міністрів України № 313 від 1 березня 2007 року затверджено Порядок відшкодування особами витрат, пов'язаних з їх утриманням у вищих навчальних закладах Міністерства внутрішніх справ (далі - Порядок №313), який визначає механізм відшкодування особами, навчання яких за державним замовленням у вищих навчальних закладах МВС прирівнюється до проходження військової служби (далі - особи), витрат, пов'язаних з їх утриманням у таких закладах (далі - витрати), у разі:
1) дострокового розірвання договору про підготовку фахівця у вищому навчальному закладі МВС (далі - навчальний заклад) у зв'язку з небажанням особи продовжувати навчання або порушенням нею дисципліни;
2) відмови від подальшого проходження служби на посадах начальницького складу в органах внутрішніх справ протягом перших трьох років після закінчення навчання.
Відшкодування здійснюється в розмірі фактичних витрат, пов'язаних з: грошовим, продовольчим і речовим забезпеченням; перевезенням до місця проведення щорічної основної і канікулярної відпустки та у зворотному напрямку, за направленням до місця служби після закінчення навчального закладу; оплатою комунальних послуг і вартості спожитих енергоносіїв.
Порядок розрахунку витрат установлює МВС разом з Мінфіном.
Витрати відшкодовуються згідно з договором про підготовку фахівця у навчальному закладі, який укладається між навчальним закладу, головним управлінням або управлінням МВС та особою.
Наказом Міністерства внутрішніх справ N 150 від 14.05.2007 на виконання постанови Кабінету Міністрів України від 1 березня 2007 року N 313 «Про затвердження Порядку відшкодування особами витрат, пов'язаних з їх утриманням у вищих навчальних закладах Міністерства внутрішніх справ» та відповідно до вимог Законів України «Про вищу освіту», «Про міліцію», з метою вдосконалення порядку підготовки фахівців у вищих навчальних закладах МВС України за державним замовленням, затверджено Типовий договір про підготовку фахівця у вищому навчальному закладі Міністерства внутрішніх справ України, згідно якого передбачено відшкодування вказаних витрат.
Спільним Наказом МО України, МФ України, МВС України, МТЗ України, АДПС України, УДО України, СБ України №419/831/240/605/537/219/534 від 16 липня 2007 року затверджено Порядок розрахунку витрат, пов'язаних з утриманням курсантів у вищих навчальних закладах (далі - Порядок № 419).
Відповідно до п. 2.1 Порядку № 419 відшкодування здійснюється в розмірі фактичних витрат, пов'язаних з утриманням курсантів у ВНЗ, а саме витрат на: грошове забезпечення, продовольче забезпечення, речове забезпечення, медичне забезпечення, перевезення до місця проведення щорічної основної та канікулярної відпустки та назад, оплату комунальних послуг та спожитих енергоносіїв.
На підтвердження розміру зазначених витрат позивачем наданий розрахунок витрат, пов'язаних з утриманням курсанта ОСОБА_5 в Луганському державному університеті внутрішніх справ ім. Е.О. Дідоренка за період 05.08.2008 по 28.05.2012, за яким загальні витрати позивача за період навчання відповідача склали 26 779,49 грн.
Порядок № 419 передбачає диференціацію розміру відшкодування особами вказаних витрат залежно від факту проходження або не проходження такими особами строкової військової служби до навчання у ВНЗ МВС України.
Так, курсанти, які навчалися понад встановлені законодавством строки строкової військової служби (понад 12 місяців) відшкодовують витрати за перші 12 місяців навчання:
- грошове забезпечення, продовольче забезпечення у розмірі різниці сум витрат з утримання курсантів і витрат з утримання військовослужбовців строкової служби за відповідною військово-облікової спеціальністю (п. 2.1.1.2, п. 2.1.2.2 Порядку розрахунку витрат),
- вартість отриманого речового забезпечення у повному обсязі (п. 2.1.3.2 Порядку розрахунку витрат),
- витрати на медичне забезпечення та витрати на оплату комунальних послуг та спожитих енергоносіїв взагалі не відшкодовуються (п. 2.1.4.2, п. 2.1.6.2 Порядку розрахунку витрат).
За період навчання, що перевищує 12 місяців, указана категорія курсантів відшкодовує витрати на грошове забезпечення (п. 2.1.1.1 Порядку розрахунку витрат), продовольче забезпечення (п. 2.1.2.1 Порядку розрахунку витрат), речове забезпечення (п. 2.1.3.1 Порядку розрахунку витрат), оплату комунальних послуг та спожитих енергоносіїв у повному обсязі (п. 2.1.6.1 Порядку розрахунку витрат).
Згідно із п. 2.1.1.2 Порядку № 419, до розрахунку береться різниця між грошовим забезпеченням, фактично отриманим курсантом за відповідний період навчання, та витратами на виплату посадового окладу за відповідною посадою військовослужбовця строкової військової служби за цей самий період.
Відповідно до п. 5.2 наказу Міністерства оборони України від 11.06.2008 № 260 «Про затвердження Інструкції про порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам» особам, призваним на строкову військову службу, із дня відправлення у військову частину з військового комісаріату і до набуття права на одержання посадових окладів відповідно до пунктів 5.3, 6.5, 6.8 і 6.12 цієї Інструкції виплачуються оклади за І тарифним розрядом.
У відповідності до п. 3 та додатку 7 постанови Кабінету Міністрів України від 07.11.2007 № 1294 «Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу та деяких інших осіб» посадовий оклад військовослужбовця строкової служби за першим тарифним розрядом становить 154 грн.
З урахуванням викладеного та розрахунку позивача вбачається, що відповідач за період навчання з 05.08.2008 по 28.05.2012 повинен відшкодувати витрати на грошове забезпечення у загальній сумі 11 231,85 грн.
Відповідно до п. 2.1.2 Порядку № 419 витратами на продовольче забезпечення є витрати, пов'язані із забезпеченням курсанта продовольством згідно з нормами харчування. В свою чергу норми харчування затверджені постановою Кабінету Міністрів України № 426 від 29.03.2002.
Додаток 6-й постанови Кабінету Міністрів України № 426 встановлює норми харчування для ліцеїстів та розповсюджувався на відповідача.
З урахуванням викладеного та розрахунку позивача витрати на продовольче забезпечення відповідача, які підлягають відшкодуванню складають 10 502,64 грн.
Згідно із п. 2.1.6 Порядку № 419 до спожитих курсантом комунальних послуг та енергоносіїв належать тепло, гаряча та холодна вода, водовідведення та електроенергія.
Розрахунок здійснюється виходячи з середнього обсягу споживання на одного курсанта за добу: тепла та гарячої води - 0,0134 ГКал.; води та водовідведення - 0,2074 куб.м; електроенергії - 2,56 кВт/г. При проведенні розрахунків застосовуються тарифи, що встановлені для бюджетних установ і діють у місцевості, в якій розташований ВНЗ, у відповідному навчальному році за винятком терміну перебування у відпустках.
З урахуванням викладеного та розрахунку позивача, витрати на оплату комунальних послуг та спожитих енергоносіїв за період з 05.08.2008 по 28.05.2012 склали 2 616,07 грн.
Згідно із п. 2.1.3 Порядку № 419 витратами на речове забезпечення є витрати, пов'язані із забезпеченням курсанта речовим майном згідно з нормами забезпечення та лазне-пральними послугами. Утримання вартості речового майна провадиться на підставі довідки-розрахунку, складеної начальником речової служби.
Наказом МВС України № 148 від 15 лютого 2002 року затверджені норми забезпечення форменим одягом курсантів та слухачів навчальних закладів МВС України.
З урахуванням викладеного та розрахунку позивача, витрати позивача пов'язані із речовим забезпеченням склали 2 428,92 грн.
Оскільки відповідача звільнено за пунктом 64 «ж» Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ України (за власним бажанням), що підпадає під п.п. 3.1 п.3 Договору, виходячи з формулювання причин звільнення, він повинен відшкодувати витрати на його утримання за період навчання у позивача. Проте зазначені витрати на час розгляду справи ним добровільно не відшкодовано.
Відповідно до п. 6 Порядку № 313 у разі відмови особи добровільно відшкодувати витрати стягнення їх суми здійснюється в судовому порядку.
В розумінні вимог п. 12 ст. 2 Бюджетного кодексу України, позивач є бюджетною установою, яка повністю утримується за рахунок державного бюджету.
Позивач включений до Єдиного реєстру розпорядників та одержувачів бюджетних коштів є їх розпорядником та здійснює витрати на навчання з відповідного бюджетного рахунку.
Враховуючи зазначений статус позивача, делеговані повноваження щодо розпорядження бюджетними коштами та їх стягнення, суд приходить до висновку про обгрунтованість позовних вимог у повному обсязі та вважає за необхідне стягнути з ОСОБА_5 (ідентифікаційний код НОМЕР_1) до державного бюджету витрати, пов'язані з його утриманням у Луганському державному університеті внутрішніх справ імені Е.О.Дідоренка, в сумі 26 779,48 грн.
Згідно ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства України у судовому засіданні, у якому закінчився розгляд справи, оголошено вступну та резолютивну частини постанови та повідомлено представників сторін про те, що постанову у повному обсязі буде виготовлено та підписано 12.08.2013.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 2, 17, 87, 94, 98, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Адміністративний позов Луганського державного університету внутрішніх справ імені Е.О.Дідоренка, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача - ГУМВС України в Луганській області, до ОСОБА_5 про стягнення витрат, пов'язаних з утриманням в навчальному закладі, в сумі 26 779,48 грн. задовольнити у повному обсязі.
Стягнути з ОСОБА_5 (ідентифікаційний код НОМЕР_1) до державного бюджету (на рахунок ГУДКСУ в Луганській області № 31257272210117, МФО 804013, ЄДРПОУ 08682387) витрати, пов'язані з його утриманням у Луганському державному університеті внутрішніх справ імені Е.О.Дідоренка, в сумі 26 779,48 грн. (двадцять шість тисяч сімсот сімдесят девять гривень 48 коп.).
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду.
Апеляційна скарга подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 КАС України, якщо таку скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова суду не набрала законної сили.
Повний текст постанови виготовлено та підписано 12.08.2013.
Суддя Т.С. Ушаков