11.5
Іменем України
06 серпня 2013 року Справа № 812/6504/13-а
Луганський окружний адміністративний суд у складі:
Головуючого - судді: Широкої К.Ю.,
при секретарі: Олейнік О.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Луганську справу за адміністративним позовом Приватного акціонерного товариства «Брянківське управління шахтобудмеханізації» до відділу державної виконавчої служби Брянківського міського управління юстиції про визнання дій незаконними та скасування постанови про накладення штрафу, -
25 липня 2013 на адресу Луганського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Приватного акціонерного товариства «Брянківське управління шахтобудмеханізації» до відділу державної виконавчої служби Брянківського міського управління юстиції про визнання дій незаконними та скасування постанови про накладення штрафу.
В обгрунтування позовних вимог позивач зазначив, що 11.04.2013 на адресу Приватного акціонерного товариства «Брянківське управління шахтобудмеханізації» від відповідача надійшла постанова про відкриття виконавчого провадження ВП №37507580 відповідно до наказу №29 пд/5014/2654/2012 від 17.12.2012, виданого Господарським судом Луганської області про стягнення з ПрАТ «БУШБМ» на користь РВ ФДМУ надавши право на приватизацію квартир мешканцям житлових будинків за адресою:м.Брянка, вул.Б.Хмельницького, №14, №14а, №15, м-н «Тополь», №21, яким розподілені квартири в порядку черговості надання громадянам жилих приміщень до 10.07.2006. Наказ вступив у законну силу 13.03.2013 року. Заява про примусове виконання подана 10.04.2013.
23.04.2013 відповідачем була винесена постанова про зупинення виконавчого провадження ВП №375075580 за наказом №29пд/5014/2654/2012, у зв'язку з тим, що державний виконавець скористався своїм правом на звернення до суду за роз'ясненням рішенням.
22.07.2013 вих.№03-01-26/14171 від відповідача позивачем було отримано листа з попередженням про накладення штрафу в разі невиконання рішення господарського суду Луганської області, позивачем на адресу ВДВС Брянківського міського управління юстиції було направлено відповідь із зазначенням причин невиконання вищезазначеного рішення.
Окрім цього, позивачем не було отримано постанови про поновлення виконавчого провадження.
Враховуючи вищенаведене, позивач просить визнати дії ВДВС Брянківського міського управління юстиції з винесення постанови про накладення штрафу від 22.07.2013 ВП37507580 незаконними, скасувати постанову про накладення штрафу від 22.07.2013 ВП №37507580 на суму 1360, 00 грн.
Позивач в судовому засіданні підтримав адміністративний позов повністю, надав пояснення, аналогічні викладеним в позовній заяві, просив позов задовольнити повністю.
Відповідач в судовому засіданні проти задоволення адміністративного позову заперечував, просив відмовити в його задоволенні з підстав наведених у наданих запереченнях.
Заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих сторонами доказів, суд виходив з наступного.
У відповідності до ст. 181 КАС України учасники виконавчого провадження та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією, або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також, якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб.
Відносини щодо здійснення примусового виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб) врегульовані Законом України «Про виконавче провадження» та за своєю природою є адміністративно-правовими.
Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку, визначені Законом України «Про виконавче провадження».
Згідно ст. 2 Закону України «Про виконавче провадження» примусове виконання рішень в Україні покладається на Державну виконавчу службу, яка входить до системи органів Міністерства юстиції України. Відповідно до Закону України «Про державну виконавчу службу» примусове виконання рішень здійснюють державні виконавці Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, відділів державної виконавчої служби Головного управління юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, обласних, Київського та Севастопольського міських управлінь юстиції, районних, міських (міст обласного значення), районних в містах відділів державної виконавчої служби відповідних управлінь юстиції.
Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку, визначені Законом України від 21 квітня 1999 року № 606-ХІV "Про виконавче провадження" (далі посилання на норми Закону України від 21 квітня 1999 року № 606-ХІV "Про виконавче провадження"наводяться в редакції Закону України від 04 листопада 2010 року № 2677-VI "Про внесення змін до Закону України "Про виконавче провадження" та деяких інших законодавчих актів України щодо вдосконалення процедури примусового виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб)").
Виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цьогоЗакону підлягають примусовому виконанню (далі - рішення) (стаття 1 Закону №606).
Судом встановлено, що 11 квітня 2013 року старшим державним виконавцем відділу державної виконавчої служби Брянківського міського управління юстиції винесено постанову про відкриття виконавчого провадження ВП №37507580 про примусове виконання наказу №29 пд/5014/2654/2012 від 17.12.2012, виданого господарським судом Луганської області про стягнення з ПАТ «БУШБМ» на користь РВ ФДМУ надавши право на приватизацію квартир мешканцям житлових будинків за адресою:м.Брянка, вул.Б.Хмельницького, №14, №14а, №15, м-н «Тополь», №21, яким розподілені квартири в порядку черговості надання громадянам жилих приміщень до 10.07.2006. Наказ вступив у законну силу 13.03.2013 року. Заява про примусове виконання подана 10.04.2013 (арк. справи 15).
Частиною 1 ст. 34 Закону України «Про виконавче провадження» встановлено, що разі якщо викладена у виконавчому документі резолютивна частина рішення є незрозумілою, державний виконавець або сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду, який видав виконавчий документ, із заявою про роз'яснення відповідного рішення.
23.04.2013 року з метою недопущення порушень гарантованого Конституцією України права на приватну власність, ВДВС Брянківського МУЮ звернувся до Господарського суду Луганської області за роз'ясненнями судового рішення, а саме, яким чином необхідно зобов'язати боржника надати право на приватизацію квартир, якщо ці будинки є приватною власністю «БУШСМ» та чи є можливим виконати дане рішення суду без участі боржника.
Пунктом 1 ч. 1 ст. 38 Закону України «Про виконавче провадження» встановлено, що виконавче провадження може бути зупинено у разі звернення державного виконавця до суду, який видав виконавчий документ, із заявою про роз'яснення рішення, що підлягає виконанню, про відстрочку або розстрочку виконання, а також про встановлення чи зміну способу і порядку виконання.
Частиною 1 ст. 39 Закону України «Про виконавче провадження» встановлено, що државний виконавець виносить вмотивовану постанову про зупинення виконавчого провадження з підстав, передбачених статтями 37 і 38 цього Закону, яка затверджується начальником або заступником начальника відділу, якому підпорядкований державний виконавець. Постанову про зупинення виконавчого провадження з підстав, передбачених статтею 37 цього Закону, державний виконавець виносить не пізніше наступного робочого дня, коли йому стало відомо про такі обставини. Копія постанови надсилається сторонам у триденний строк.
У зв'язку зі зверненням до суду за роз'ясненням судового рішення, 23.04.2013 старшим державним виконавцем ВДВС Брянківського міського управління юстиції було винесено постанову про зупинення виконавчого провадження (арк. справи 14).
Відповідно до ч.4 ст.39 вищезазначеного Закону протягом строку, на який виконавче провадження зупинено, виконавчі дії не провадяться. Накладений державним виконавцем арешт на майно боржника, у тому числі на кошти на рахунках і
вкладах боржника у банках та інших фінансових установах, не знімається. У період зупинення виконавчого провадження державний виконавець має право звертатися до суду в порядку, встановленому цим Законом, а також вживати заходів щодо розшуку боржника (його майна) або перевірки його майнового стану.
Відповідно до п.5 ст.39 Закону України «Про виконавче провадження» після усунення обставин, які стали підставою для зупинення виконавчого провадження, державний виконавець протягом трьох днів з моменту, коли йому стало про це відомо, зобов'язаний своєю постановою поновити виконавче провадження за власною ініціативою або за заявою стягувача. Копії постанови надсилаються сторонам у триденний строк.
Однак, як вбачається з матеріалів справи та пояснень сторін, 19.07.2013 старшим державним виконавцем ВДВС Брянківського міського управління юстиції було винесено постанову про поновлення виконавчого провадження ВП №37507580, недочекавшись надання господарським судом Луганської області роз'яснення винесеного рішення (арк. справи 33). Окрім цього, відповідачем не було надіслано позивачу постанову про поновлення провадження у справі, як це вимагає діюче законодавство України. Посилання відповідача на запис у журналі вихідної кореспонденції суд до уваги не бере, адже ВДВС Брянківського міського управління юстиції не надало жодного доказу такого відправлення, ані фіскального чеку з поштового відділення, ані поштового повідомлення, яке б свідчило про отримання такого відправлення позивачем.
У статті 5 Закону України «Про виконавче провадження» зазначено, що вимоги державного виконавця щодо виконання рішень обов'язкові для всіх органів, організацій, посадових осіб, фізичних і юридичних осіб на території України. Невиконання законних вимог державного виконавця тягне за собою відповідальність згідно із законом.
Статтею 6 зазначеного закону встановлено, що державний виконавець зобов'язаний використовувати надані йому права відповідно до закону і не допускати у своїй діяльності порушення прав та законних інтересів фізичних і юридичних осіб.
Частиною 1 ст.12 Закону №606 установлено, що сторони виконавчого провадження мають право ознайомлюватися з матеріалами виконавчого провадження, робити з них виписки, знімати копії, заявляти відводи у випадках, передбачених цим Законом, оскаржувати рішення, дії або бездіяльність державного виконавця з питань виконавчого провадження у порядку, встановленому цим Законом, подавати додаткові матеріали, заявляти клопотання, брати участь у провадженні виконавчих дій, давати усні та письмові пояснення, висловлювати свої доводи та міркування з усіх питань, що виникають у ході виконавчого провадження, у тому числі під час проведення
експертизи, заперечувати проти клопотань, доводів та міркувань інших учасників виконавчого провадження та користуватися іншими правами, наданими законом.
Однак, суд вважає, що позивач був порушенний права оскаржити постанову державного виконавця про поновлення провадження у справі, так як він її не отримував.
Також, суд вважає, що ПАТ «Брянківське управління шахтобудмеханізція» було позбавлено можливості виконати вимогу ВДВС Брянківського міського управління юстиції від 22.07.2013 року, адже йому було надано дуже малий проміжок часу - до 15 год. 00 хв. 22.07.2013 року, тобто лише декілька годин, що є неприпустимим та робить виконання такої вимоги неможливим.
Окрім цього, відповідач навіть не дочекався надання господарським судом Луганської області роз'яснення винесеного ним судового рішення, за роз'ясненням якого звернувся саме ВДВС Брянківського міського управління юстиції, а тому є незрозумілим яким чином ПАТ «Брянківське управління шахтобудмеханізації» повинно виконати наказ №29 пд/5014/2654/2012 від 17.12.2012, виданий господарським судом Луганської області про стягнення з ПАТ «БУШБМ» на користь РВ ФДМУ надавши право на приватизацію квартир мешканцям житлових будинків за адресою:м.Брянка, вул.Б.Хмельницького, №14, №14а, №15, м-н «Тополь», №21, яким розподілені квартири в порядку черговості надання громадянам жилих приміщень до 10.07.2006.
Відповідно до вимог ст. 89 Закону України «Про виконавче провадження» у разі невиконання без поважних причин у встановлений державним виконавцем строк рішення, що зобов'язує боржника виконати певні дії, та рішення про поновлення на роботі державний виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника - фізичну особу від десяти до двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян; на посадових осіб - від двадцяти до сорока неоподатковуваних мінімумів доходів громадян; на боржника - юридичну особу - від сорока до шістдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та встановлює новий строк виконання. У разі повторного невиконання рішення боржником без поважних причин державний виконавець у тому ж порядку накладає на нього штраф у подвійному розмірі та звертається до правоохоронних органів з поданням (повідомленням) про притягнення боржника до кримінальної відповідальності відповідно до закону.
Тобто, вказаними нормами Закону передбачено накладення штрафу у разі невиконання певних дій, які можуть бути виконані лише боржником без поважних причин у встановлений державним виконавцем строк.
Враховуючи вищенаведене, суд не вбачає достатніх підстав для винесення 22.07.2013 старшим державним виконавцем ВДВС Брянківського міського управління юстиції постанови про накладення штрафу на ПАТ «Брянківське управління шахтобудмеханізації» за повторне невиконання рішення суду без поважних причин, адже позивач був позбавлений можливості виконати судове рішення.
Тобто, державний виконавець при винесення оскаржуваної постанови не встановив усіпричини невиконання судового рішення та об'єктивно не оцінив підстави неможливості виконання такого рішення, а тому позовні вимоги в частині скасування постанови ВДВС Брянківського міського управління юстиції від 22.07.2013 ВП №37507580 про накладення на ПАТ «Брянківське управління шахтобудмеханізація» штрафу в розмірі 1360,00 грн. підлягають задоволенню.
Що ж стосується позовних вимог в частині визнання неправомірними дій ВДВС Брянківського міського управління юстиції суд вважає за необхідне зазначити наступне.
Відповідно до статті 1 Закону України від 24 березня 1998 року № 202/98-ВР "Про державну виконавчу службу" завданням державної виконавчої служби є своєчасне, повне і неупереджене примусове виконання рішень, передбачених законом.
У відповідності із статтею 17 Закону №606, примусове виконання рішень здійснюється державною виконавчою службою на підставі виконавчих документів, визначених цим Законом. Відповідно до цього Закону підлягають виконанню державною виконавчою службою, зокрема, рішення інших органів державної влади, якщо їх виконання за законом покладено на державну виконавчу службу.
Статтею 11 Закону України «Про виконавче провадження» визначено права та обов'язки державних виконавців при примусовому виконанні рішень, встановлених цим Законом, а встановлені гарантії прав громадян і юридичних осіб у виконавчому провадженні - державний виконавець зобов'язаний використовувати надані йому права у точній відповідності із законом і не допускати у своїй діяльності порушення прав та законних інтересів громадян і юридичних осіб.
Частиною 1 статті 11 Закону №606 встановлено, що державний виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.
Згідно з частиною 2 статті 11 Закону №606, державний виконавець: здійснює заходи, необхідні для своєчасного і в повному обсязі виконання рішення, зазначеного в документі на примусове виконання рішення (далі - виконавчий документ), у спосіб та в порядку, встановленому виконавчим документом і цим Законом; надає сторонам виконавчого провадження та їх представникам можливість ознайомитися з матеріалами виконавчого провадження; розглядає заяви сторін та інших учасників виконавчого провадження і їхні клопотання; заявляє в установленому порядку про самовідвід за наявності обставин, передбачених цим Законом; роз'яснює сторонам їхні права і обов'язки.
Права державного виконавця у процесі здійснення виконавчого провадження регулюються частиною 3 статті 11 Закону №606.
Відповідно до статті 258 Кодексу адміністративного судочинства України за кожним судовим рішенням, яке набрало законної сили або яке належить виконати негайно, за заявою осіб, на користь яких воно ухвалено, видається один виконавчий лист.
Відповідно до статті 259 КАС України виконавчий лист має відповідати вимогам до виконавчого листа, встановленим Законом України «Про виконавче провадження».
Відповідно до ст. 19 Закону № 606 державний виконавець відкриває виконавче провадження на підставі виконавчого документа, зазначеного в статті 17 цього Закону, зокрема, за заявою стягувача або його представника про примусове виконання рішення.
Вчинення дій суб'єктом владних повноважень є способом реалізації наданої суб'єкту владних повноважень компетенції. Здійснення дії являє собою процес реалізації наданих законом функцій суб'єкту владних повноважень. Самі по собі дії не тягнуть за собою будь-яких правових наслідків для особи. Правові наслідки для позивача несуть акти індивідуальної дії - постанови. Саме вони мають вплив на його права та інтереси. Виходячи із завдань Кодексу адміністративного судочинства України, як то захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, судовий захист права може бути здійснений лише за умови наявності порушення для фізичної особи прав (чи інтересів).
З огляду на вищевикладене, судом встановлено, що вимоги позивача в цій частині не підлягають задоволенню через відсутність порушення прав діями відповідача, а обраний позивачем спосіб захисту в цій частині не відповідає об'єкту порушеного права.
Враховуючи положення ч. 2 ст. 19 Конституції України, п. 1 ч. 3 ст. 2, ч. 1 ст. 3 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідно до яких органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, суд приходить до висновку, що адміністративний позов підлягає задоволенню частково.
Адміністративний позов задоволено частково, тому питання щодо розподілу судового збору вирішується відповідно до частини 3 статті 94 КАС України.
На підставі викладеного, керуючись статтями 17, 18, 94, 158-163, 167, 181 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
Адміністративний позов Приватного акціонерного товариства «Брянківське управління шахтобудмеханізації» до відділу державної виконавчої служби Брянківського міського управління юстиції про визнання дій незаконними та скасування постанови про накладення штрафу задовольнити частково.
Скасувати постанову відділу державної виконавчої служби Брянківського міського управління юстиції про накладення штрафу на Приватне акціонерне товариство «Брянківське управління шахтобудмеханізації» від 22.07.2013 ВП №37507580 в розмірі 1360,00 грн.
В задоволені решти позовних вимог відмовлено.
Стягнути з Державного бюджету України на користь Приватного акціонерного товариства «Брянківське управління шахтобудмеханізації» судовий збір в розмірі 57,50 (п'ятдесят сім грн. 50 коп.) гривень.
Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку скаргу не було подано.
Постанова суду може бути оскаржена до Донецького апеляційного адміністративного суду. Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Повний текст постанови складено та підписано 09 серпня 2013 року.
Суддя К.Ю. Широка