Іменем України
22 липня 2013 р. (11:52) Справа №801/4784/13-а
Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі головуючого судді Євдокімової О.О. при секретарі судового засідання Шуміло В.В., розглянувши за участю представника відповідача Мустафаєвої Е.Т., посвідчення № 46 у відкритому судовому засіданні адміністративну справу
за позовом Публічного акціонерного товариства «Всеукраїнський Акціонерний Банк»
до Інспекції з питань захисту прав споживачів в АР Крим
третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача- Виконавчий комітет Феодосійської міської Ради АР Крим
про визнання противоправним та скасування рішення
Обставини справи:
Публічне акціонерне товариство «Всеукраїнський Акціонерний Банк» (далі позивач) звернулось до Окружного адміністративного суду АР Крим з адміністративним позовом до Інспекції з питань захисту прав споживачів в АР Крим (далі відповідач) про визнання противоправним та скасування рішення № 136 від 09.04.2013 р. про накладення штрафу в розмірі 4930 грн., за порушення законодавства про рекламу.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 17.04.2013 р. позивачем було отримане рішення № 136 винесене відповідачем 09.04.2013 р. про накладення штрафу в розмірі 4930 грн. за порушення законодавства про рекламу. Позивач вважає дане рішення не законним та таким, що підлягає скасуванню оскільки, у нього є дозвіл на розміщення зовнішньої реклами, який виданий на підставі рішення Виконавчого комітету міської ради від 28.04.2011 р. № 376, на підставі договору який був укладений 22.04.2011 р. між позивачем та Виконавчим комітетом Феодосійської міської ради, а відповідно до Закону України «Про рекламу» при видачі дозволів на розміщення зовнішньої реклами втручання у форму та зміст зовнішньої реклами забороняється.
Представник позивача у судове засідання не з'явився про час та місце судового засідання повідомлений належним чином. Під час розгляду справи надіслав заяву про розгляд справи без участі його представника.
Представник відповідача під час розгляду справи проти задоволення позову заперечував з підстав викладених в запереченнях на позов, які приєднанні к матеріалам справи. Зокрема зауважив, що рішення про накладення штрафу було прийняте за порушення позивачем Закону України «Про рекламу» та винесене на підставі діючого законодавства правомірно та законно.
Третя особа в судове засідання не з'явилася, про час та місце судового засідання повідомлена належним чином, про причини неявки суд не повідомив.
Розглянувши матеріали справи, вислухавши думку представника відповідача, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд
25.02.2013 р. Інспекцією з питань захисту прав споживачів в Автономній Республіці Крим був складений протокол № 457 за порушення законодавства про рекламу, яким було зафіксовано, що в м. Феодосії по вул. Українська, на опорі зовнішнього освітлення, розташований рекламний носій з інформацією о Всеукраїнському Акціонерному Банку, направлений на формування та/або підтримання інтересу споживачів реклами к товару, зі змістом "VAB вул. Земська, 102-19-63". В протоколі зазначено, що зовнішня реклама розповсюджена з ознаками порушення частини 1 статті 16 Закону України «Про рекламу» (без дозволу на розміщення зовнішньої реклами, виданого виконавчим комітетом Феодосійської міської ради), оскільки наявне порушення вимог пункту 44 Постанови КМУ №2067 від 29.12.2003 р. «Про затвердження типових правил розміщення зовнішньої реклами»: «Спеціальна конструкція повинна маркуватися із зазначенням на каркасі спеціальної конструкції власника конструкції, номеру дозволу та строку його дії».
Вимогою про надання інформації №02-03/457 від 25.02.2013 р. відповідач звернувся до позивача з проханням надати інформацію у вигляді засвідчених копій: документально підтверджену інформацію щодо вартості розповсюдженої реклами, або пояснення з вказівкою причин неможливості надати таку інформацію; свідоцтво о державній реєстрації СПД та свідоцтво про сплату податку, дозвіл на розміщення зовнішньої реклами, видане Виконавчим комітетом Феодосійської міської ради; договір на виготовлення та/або розміщення реклами, узгоджений макет даного зображення; пояснення по факту даного порушення та інформацію щодо усунення порушень до 15.03.2013 р., дані документи відповідач просив надати до 15.03.2013 р.
Дана вимога отримана позивачем про що свідчить поштове повідомлення (а.с.55 зворотній бік).
Рішення про початок розгляду справи за порушення законодавства про рекламу на підставі протоколу №457 від 25.02.2013 р. було прийнято відповідачем 22.03.2013 р.
Згідно з протоколом №14 засідання по справі щодо порушення законодавства про рекламу від 09.04.2013 р., вирішено накласти на позивача штрафні санкції за ненадання інформації стосовно вартості розповсюдженої реклами в розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (1700 грн.) та як на розповсюджувача, який поширював рекламу самостійно та винного в недотриманні встановлених Законом вимог порядку розповсюджування реклами, у зв'язку з неможливістю встановлення вартості реклами, розповсюдженої з порушенням вимог Закону України «Про рекламу» в розмірі 190 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян(3230 грн.).
09.04.2013. Інспекцією з питань захисту прав споживачів в АР Крим було прийнято рішення №136 про накладення штрафу за порушення законодавства про рекламу. Так, відповідно до Постанови КМУ від 26.05.2004р. №693 "Про порядок накладення штрафів за порушення законодавства про рекламу", на позивача за порушення вимог ч. 6 ст. 27 Закону України "Про рекламу", у зв'язку з ненаданням інформації щодо вартості розповсюдженої реклами спеціально уповноваженому територіальному органу виконавчої влади в сфері захисту прав споживачів, необхідної для здійснення передбачених Законом України "Про рекламу", повноважень - в розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (1700 грн.), відповідно до ч. 7 ст. 27 Закону України "Про рекламу" на позивача, як на розповсюджувача, що поширював рекламу самостійно і винного в недотриманні встановлених законом вимог порядку розміщення реклами, у зв'язку з неможливістю встановлення вартості розповсюдженої реклами з порушеннями вимог Закону України "Про рекламу", до позивача був застосований штраф в розмірі 190 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян ( 3230 грн.). Загальний розмір штрафу дорівнює 4930 грн.
Винесення цього рішення відповідачем і стало підставою для звернення позивача до суду.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд дійшов наступних висновків.
Засади рекламної діяльності в Україні, а також відносини, що виникають у процесі виробництва, розповсюдження та споживання реклами, врегульовані Законом України «Про рекламу».
Згідно зі ст. 26 Закону України "Про рекламу" та Положення про управління у справах захисту прав споживачів в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, затвердженого наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 09.11.2011р. №206, Управління здійснює контроль за дотриманням законодавства про рекламу у сфері захисту прав споживачів.
Контроль за дотриманням законодавства про рекламу та накладення штрафів здійснюється відповідно до "Порядку накладення штрафів за порушення законодавства про рекламу", затвердженого Постановою Кабінет) Міністрів України від 26.05.04 року №693 (надалі - Порядок).
Цей Порядок регулює питання накладання уповноваженими особами Держспоживстандарту і його територіальних органів в Автономнім Республіці Крим, областях штрафів на рекламодавців, виробників і розповсюджувачів реклами за порушення законодавства про рекламу.
Згідно з пунктом 9 Порядку підставою для розгляду справи про порушення законодавства рекламу є відповідний протокол, складений уповноваженою посадовою особою Держспоживстандарту і його територіальних органів.
Згідно з пунктом 10 Порядку протокол про порушення законодавства про рекламу подається територіальним органам за місцем вчинення порушення. Протокол розглядається у місячний строк.
Згідно з ч.2 ст.26 Закону України "Про рекламу" на вимогу органів державної влади, на які покладено контроль за дотриманням законодавства про рекламу, рекламодавці, виробники та розповсюджувачі реклами зобов'язані надавати документи, усні чи письмові пояснення, відео та звукозаписи, а також іншу інформацію, необхідну для здійснення ними повноважень щодо контролю. Органи державної влади зобов'язані повідомляти рекламодавців, виробників та розповсюджувачів реклами про розгляд справ про порушення ними законодавства про рекламу не пізніш як за три дні до такого розгляду, а у невідкладних випадках - не пізніш як за один день. Рекламодавці, виробники та розповсюджувачі реклами під час розгляду питання про порушення цього Закону мають право: бути присутніми на засіданні органу державної влади під час розгляду питання про порушення ними цього Закону; подавати необхідні документи, давати пояснення; отримувати копію протоколу засідання та рішення органу державної влади, прийнятого щодо них; оскаржувати дії чи бездіяльність зазначеного органу державної влади та його посадових осіб до суду.
Пунктом 11, 12, 14, 16, 18 Порядку встановлено, що за наявності ознак порушення законодавства про рекламу приймається рішення про початок розгляду справи. Справа розглядається у місячний строк з дня прийняття рішення про початок її розгляду. Держспоживстандарт і його територіальні органи повідомляють роботодавців, виробників та розповсюджувачів реклами про розгляд справи не пізніш як за три дні до дати розгляду, а у невідкладних випадках - не пізніш як за один день. Справа розглядається за участю представника особи, щодо якої порушено провадження. За результатами розгляду приймається рішення.
Так, відповідно до частини 6 статті 27 Закону України «Про рекламу» за неподання або подання завідомо недостовірної інформації щодо вартості розповсюдженої реклами та/або виготовлення реклами та/або вартості розповсюдження реклами центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного контролю за додержанням законодавства про захист прав споживачів, необхідної для здійснення ними передбачених цим Законом повноважень, на рекламодавців, виробників реклами та розповсюджувачів реклами накладається штраф у розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Частиною 7 цієї ж статті передбачено, що у разі неможливості встановлення вартості реклами, розповсюдженої з порушенням вимог цього Закону, на рекламодавців та розповсюджувачів реклами рішенням центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного контролю за додержанням законодавства про захист прав споживачів, накладається штраф у розмірі до 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Згідно зі ст.1 Закону України "Про рекламу" реклама - інформація про особу чи товар, розповсюджена в будь-якій формі та в будь-який спосіб і призначена сформувати або підтримати обізнаність споживачів реклами та їх інтерес щодо таких особи чи товару; зовнішня реклама - реклама, що розміщується на спеціальних тимчасових і стаціонарних конструкціях, розташованих на відкритій місцевості, а також на зовнішніх поверхнях будинків, споруд, на елементах вуличного обладнання, над проїжджою частиною вулиць і доріг.
Відповідно до ч.1 ст. 16 Закону України «Про рекламу» розміщення зовнішньої реклами у населених пунктах провадиться на підставі дозволів, що надаються виконавчими органами сільських, селищних, міських рад, та в порядку, встановленому цими органами на підставі типових правил, що затверджуються Кабінетом Міністрів України. Під час видачі дозволів на розміщення зовнішньої реклами втручання у форму та зміст зовнішньої реклами забороняється.
Як вбачається з матеріалів справи 22 квітня 2011 року між позивачем (далі Розповсюджувач реклами) та Виконавчим комітетом Феодосійської міської Ради (Виконком) укладений договір «Про тимчасове використання місця розміщення зовнішньої реклами».
Згідно зазначеного договору предметом договору є, «Виконком» надає «Розповсюджувачу реклами» в тимчасове використання місце, яке знаходиться в комунальній власності для розповсюджування спеціальної конструкції з рекламою, терміном на один рік в адміністративних границях місця. Користувач оплачує за використання місця згідно умовам даного Договору, на підставі виданого дозволу.
Термін дії договору сторони обумовили в п. 2, згідно якого договір вступає в силу з моменту його підписання і діє в період всього строку дії дозволу на розміщення рекламного засобу.
Вартість послуг та порядок розрахунку передбачений п. 4 зазначеного договору.
Позивач отримав дозвіл № 0204/97, на розміщення зовнішньої реклами виданий на підставі рішення виконавчого комітету місцевої ради від 28 квітня 2011 р. № 376, за адресою місцезнаходження рекламного засобу: м. Феодосія, вул. Українська, 9/опора освітлення. (а.с. 15-18). Відповідно до дозволу строк дії його з 28.04.2011 р. по 28.04.2012р.
Таким чином, на момент складання відповідачем протоколу № 457, а саме 25.02.2013 р., рекламний носій з інформацією о Всеукраїнськом Акціонерном Банке, направлений на формування та/або підтримання інтересу споживачів реклами к товару, зі змістом "VAB вул. Земська, 102-19-63 розповсюджений з ознаками порушення частини 1 статті 16 Закону України «Про рекламу», а саме без дозволу на розміщення зовнішньої реклами, виданого виконавчим комітетом Феодосійської міської ради, оскільки термін дії дозволу закінчився 28.04.2012 р.
Що стосується тверджень позивача про те, що їм був направлений рахунок - фактура № СФ-0001236 від 15.11.2012 р. за демонтаж рекламних конструкцій та який був сплачений, суд зазначає, що даний рахунок фактура був виставлений після закінчення дозволу № 0204/97, на розміщення зовнішньої реклами тобто після 28.04.2012 р.
Крім того позивачем не надано будь яких доказів про те, що ним до закінчення дозволу № 0204/97 на розміщення зовнішньої реклами, приймалися будь які дії щодо демонтажу зазначеної конструкції, розміщеної за адресою: м. Феодосія вул. Українська,9, або будь які дії щодо продовження строку зазначеного дозволу або отримання нового дозволу.
Більш того, суд звертає увагу на те, що Виконавчий комітет Феодосійської міської ради листом від 11.02.2013 р. № 02.23-300 звернувся до Інспекції з питань захисту прав споживачів АР Крим, з проханням сприяти в прийнятті заходів за фактом не оформлення позивачем дозволу на розміщення зовнішньої реклами на опорі освітлення м. Феодосії, даний факт також підтверджує те, що у позивача був відсутній дозвіл на розміщення зовнішньої реклами на опорі освітлення в м. Феодосія на момент проведення відповідачем перевірки.
Позивачем також зазначено, що при визначенні розміру штрафу за рішенням № 136 від 09.04.2013 р. відповідачем не враховано те, що на даний час відсутня рекламна конструкція за адресою м. Феодосія вул. Українська, 9, суд вважає таку позицію неспроможною, оскільки відповідачем накладено штраф за порушення законодавство про рекламу відповідно до Закону України «Про Рекламу» та Порядку накладення штрафів за порушення законодавства про рекламу, затвердженого Постановою КМУ №693 від 26.05.2004р., в яких не передбачено зменшення, збільшення суми штрафу в залежності від усунення порушень як і не передбачено звільнення від сплати суми штрафу у разі усунення виявлених порушень.
Суд зазначає, що оскільки позивачем не спростовано факт порушення Публічним акціонерним товариством «Всеукраїнський Акціонерний Банк» вимог ч. 1 ст. 16 Закону України «Про рекламу», зафіксовані в протоколі № 457 від 25.02.2013 р., відповідачем на законних підставах застосовано до позивача фінансові санкції, а відтак немає підстав для визнання рішення № 136 від 09.04.2013 р. протиправним як і не має підстав для його скасування.
Враховуючи вищевикладене, позовні вимоги Публічного акціонерного товариства «Всеукраїнський Акціонерний Банк» задоволенню не підлягають.
Відповідно до статті 94 КАС України, якщо суд відмовив у задоволенні позову, судові витрати позивачу не відшкодовуються.
Вступна та резолютивна частини постанови проголошені в судовому засіданні 22.07.2013.
У повному обсязі постанову складено та підписано 29.07.2013.
Керуючись ст. ст. 7, 9, 69-71, 160-163, 167 КАС України, суд,
В задоволенні адміністративного позову відмовити.
Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення. Якщо проголошено вступну та резолютивну частину постанови або справу розглянуто у порядку письмового провадження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її отримання у разі неподання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження. Апеляційна скарга подається до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим протягом 10 днів з дня проголошення. У разі проголошення вступної та резолютивної частини постанови або розгляду справи у порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Севастопольського апеляційного адміністративного суду.
Суддя Євдокімова О.О.