Іменем України
17 червня 2013 р. (10:23) Справа №801/4575/13-а
Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі головуючого судді Євдокімової О.О., при секретарі судового засідання Шуміло В.В. розглянувши за участю позивача - ОСОБА_1 паспорт НОМЕР_3, представник відповідача - Камінчук К.В., довіреність № 16/10.1 від 14.02.2013 у відкритому судовому засіданні адміністративну справу
за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1
до Державної податкової інспекції у м. Сімферополі АР Крим Державної податкової служби
про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення
Обставини справи: Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (далі позивач) звернувся до Окружного адміністративного суду АР Крим з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у м. Сімферополі АР Крим Державної податкової служби (далі відповідач) про визнання протиправними та скасування податкового повідомленя-рішеня від 29.11.2013 № 0079451702/0.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що висновки викладені в акті перевірки є необґрунтованими та не відповідають вимогам чинного законодавства. Реальність укладеної з контрагентом угоди відповідає нормам чинного законодавства та підтверджується відповідними первинними документами, у зв'язку з чим, оскаржуване податкове повідомлення - рішення підлягає скасуванню.
Позивач у судовому засіданні на задоволенні позовних вимог наполягав з підстав викладених у позові.
Представник відповідача проти позову заперечував, позиція відповідача викладена в запереченнях на адміністративний позов, які залучені до матеріалів справи, зокрема зазначив, що позивачем занижено податкові зобов'язання у вересні 2012 року, у зв'язку з чим у задоволенні адміністративного позову слід відмовити повністю.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, відповідача, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд-
22 листопада 2010 року відповідачем проведена документальна невиїзна перевірка позивача з питань повноти нарахування податку на додану вартість за вересень 2010 року по взаємовідносинам з ПП "Сервіс-Парк", за результатами якої складено Акт перевірки № 17710/17-2/НОМЕР_2 від 22.11.2010 (далі Акт перевірки).
Зазначеною перевіркою встановлено порушення позивачем:
- пп. 7.3.1 п. 7.3 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" занижено податкові зобов'язання у вересні 2010 року на суму 68692,16 грн., у зв'язку з чим належить до сплати сума ПДВ 68692,16 грн.
На підставі зазначеного акту перевірки відповідачем 29.11.2010 прийняте податкове повідомлення-рішення № 0079451702/0, яким визначено суму податкового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 68692,16 грн., застосовано штрафних (фінансових) санкцій на суму 13738,44 грн.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд дійшов наступних висновків.
У періоді, який перевірявся відповідачем, вказані правовідносини регулювалися Законом України "Про податок на додану вартість" (втратив чинність 01.01.2011).
Законом, який до 01.01.2011, визначав платників податку на додану вартість, об'єкти, базу та ставки оподаткування, перелік неоподатковуваних та звільнених від оподаткування операцій, особливості оподаткування експортних та імпортних операцій, поняття податкової накладної, порядок обліку, звітування та внесення податку до бюджету був Закон України "Про податок на додану вартість" від 03.04.1997р. № 168/97-ВР (далі Закон № 168).
Відповідно до п.п.3.1.1 п.3.1 статті 3 Закону № 168, об'єктом оподаткування є операції платників податку з продажу товарів (робіт, послуг) на митній території України.
Порядок визначення суми податку, що підлягає сплаті до бюджету та строки розрахунків з бюджетом регламентується пунктом 7.7 статті 7 Закону №168.
Згідно з п.п.7.7.1 п.7.7 ст.7 Закону № 168, сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду.
Податкове зобов'язання - загальна сума податку, одержана (нарахована) платником податку в звітному періоді (п.1.6 ст.1 Закону №168).
Згідно з підпунктом 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 Закону № 168 податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.
Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари (послуги) та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.
Відповідно до підпункту 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 Закону № 168 не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджених податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).
Частиною 1 п.п. 7.2.3 п. 7.2 ст. 7 Закону № 168 було передбачено, що податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця, при цьому відповідно до п.п. 7.3.1 п. 7.3 ст. 7 цього Закону датою виникнення податкових зобов'язань з поставки товарів (робіт, послуг) вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: або дата зарахування коштів від покупця (замовника) на банківський рахунок платника податку як оплата товарів (робіт, послуг), що підлягають поставці, а у разі поставки товарів (робіт, послуг) за готівкові грошові кошти - дата їх оприбуткування в касі платника податку, а при відсутності такої - дата інкасації готівкових коштів у банківській установі, що обслуговує платника податку; або дата відвантаження товарів, а для робіт (послуг) - дата оформлення документа, що засвідчує факт виконання робіт (послуг) платником податку.
Податкова накладна є документом, який підтверджує сплату покупцем податку на додану вартість в ціні товару.
Підпунктом 7.2.1 пункту 7.2 статті 7 Закону № 168 було встановлено, що платник податку зобов'язаний надати покупцю податкову накладну, що має містити зазначені окремими рядками: а) порядковий номер податкової накладної; б) дату виписування податкової накладної; в) повну або скорочену назву, зазначену у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця); д) місце розташування юридичної особи або місце податкової адреси фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість; е) опис (номенклатуру) товарів (робіт, послуг) та їх кількість (обсяг, об'єм); є) повну або скорочену назву, зазначену у статутних документах отримувача; ж) ціну поставки без врахування податку; з) ставку податку та відповідну суму податку у цифровому значенні; и) загальну суму коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку.
Право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку (п. п. 7.2.4 п. 7.2 ст. 7 Закону № 168).
Податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту. Як виняток з цього правила, підставою для нарахування податкового кредиту при поставці товарів (послуг) за готівку чи з розрахунками картками платіжних систем, банківськими або персональними чеками у межах граничної суми, встановленої Національним банком України для готівкових розрахунків, є належним чином оформлений товарний чек, інший платіжний чи розрахунковий документ, що підтверджує прийняття платежу постачальником від отримувача таких товарів (послуг), з визначенням загальної суми такого платежу, суми податку та податкового номера постачальника (п.п. 7.2.6 п. 7.2 ст. 7 Закону № 168).
Статтею 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16 липня 1999 року № 996-XIV передбачено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій, що повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції. Відповідно до пункту 2.1 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку (затверджено наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 року № 88, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 5 червня 1995 року № 168/704) первинні документи - це письмові свідоцтва, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення. Господарські операції - це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов'язань і фінансових результатів. Пунктом 2.4 Положення № 88 визначено, що первинні документи (на паперових і машинозчитуваних носіях інформації) для надання їм юридичної сили і доказовості повинні мати такі обов'язкові реквізити: назва підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), код форми, дата і місце складання, зміст господарської операції та її вимірники (у натуральному і вартісному виразі), посади, прізвища і підписи осіб, відповідальних за дозвіл та здійснення господарської операції і складання первинного документа.
З матеріалів справи вбачається, що 30.08.2010 між позивачем та ПП "Інтерстрой-2011" укладений договір № 38, відповідно до якого продавець - ПП "Інтерстрой-2011" зобов'язується продати, а покупець - позивач зобов'язується придбати у власність рибну продукцію.
На виконання зазначеного договору ПП "Інтерстрой-2011" складені та підписані податкові накладні: № 1321 від 03.09.2010; № 1372 від 15.09.2010; № 1397 від 22.09.2010.
Перерахування коштів від позивача до ПП "Інтерстрой-2011" підтверджується квитанціями до прибуткового касового ордеру, копії яких належним чином засвідчені та залучені до матеріалів справи.
Транспортування придбаної позивачем рибної продукції від ПП "Інтерстрой-2011" підтверджується товарно-транспортними накладними: № 123.03.09.10 від 03.09.2010, № 1372/15.09.2010 від 15.09.2010, № 1372/15.09.2010 від 22.09.2010.
Матеріали справи свідчать, що придбана позивачем у ПП "Інтерстрой-2011" рибна продукція була у подальшому реалізована відповідно до Договору № 5/р від 09.11.2009, який укладено між позивачем та ПП "Сервіс-пак".
Відповідно до п. 8.3 Договору № 5/р від 09.11.2009 зазначений договір діє до 31.12.2012 з правом пролонгації.
Як вбачається зі специфікації № 5/Р, яка є невід'ємною частиною вищезазначеного договору, продавець - позивач продає, а покупець - ПП "Сервіс-пак" покупає бичок св/мор. на загальну суму 50000,00 грн., у т.ч. ПДВ 10000,00 грн.
На виконання зазначеного договору позивачем складені, підписані та видані ПП "Сервіс-пак" документи первинного податкового обліку, зокрема податкові накладні № 29 від 03.09.2010 на загальну суму 77905,92 грн. у т.ч. ПДВ 12984,32 грн., № 30 від 15.09.2010 на загальну суму 159199,56 грн. у т.ч. ПДВ 26533,26 грн., № 32 від 22.09.2010 на загальну суму 175047,48 грн. у т.ч. ПДВ 29174,58 грн.
Крім того, позивач зазначає, що 29.09.2010 всі фінансово-господарські та податкові документи були вилучені працівниками податкової міліції, про що позивач у своїй заяві від 04.11.2010 повідомив відповідача, таким чином у позивача були відсутні первинні документи для відображення податкових зобов'язань, що виникли внаслідок взаємовідносин з контрагентами. Отже позивач не мав можливості включити до декларації з ПДВ за вересень 2010 року податкові зобов'язання та податковий кредит з ПДВ на суму 68692,16 грн.
Доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі, зокрема висновків експертів (ч. 1 ст. 69 КАС України).
Згідно матеріалів справи позивач та його контрагент на час виписки податкових накладних перебували платниками податку на додану вартість, що повністю відповідає приписам податкового законодавства.
Матеріали справи свідчать, що позивач і його контрагент мали цивільну правоздатність, державну реєстрацію та не були позбавлені права укладати будь-які угоди відповідно до чинного законодавства України.
Разом з тим, з матеріалів справи вбачається, що проведені операції вплинули на права, обов'язки позивача та на його майновий стан.
Таким чином, надані суду первинні бухгалтерські та податкові документи, є належним доказом реальності господарських операції між позивачем та названим контрагентом.
З залучених до матеріалів справи належним чином завірених копій податкових накладних встановлено, що вони виписані зареєстрованими платниками ПДВ, оформлені належним чином, мають всі обов'язкові реквізити та відповідають усім вимогам до первинного документу податкового обліку.
Будь-яких доказів недобросовісності саме позивача як платника податку на додану вартість податковим органом не подано. У матеріалах справи відсутні докази обізнаності позивача щодо протиправного характеру діяльності окремих посередників у ланцюгах постачання, прямої чи опосередкованої причетності до такої протиправної діяльності з метою отримання податкової вигоди.
Таким чином, зміст правочину з контрагентом позивача не суперечить законодавству, моральним засадам суспільства, договори укладені за вільним волевиявленням його учасників, у формі, встановленій законом, та спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними. Відповідно, первинні та бухгалтерські документи за господарськими операціями позивача з контрагентом свідчать про реальне виконання правочину, ці документи були належним чином оформлені.
З аналізу наявних в матеріалах справи доказів судом вбачається, що позивач з вищезазначеним контрагентом свої обов'язки за договірними зобов'язаннями виконали.
Отже, висновки відповідача щодо визначення суми податкового зобов'язання з податку на додану вартість у сумі 68692,16 грн., є упередженими, неспроможними та безпідставними.
Таким чином, оскільки судом встановлено відсутність підстав для визначення суми податкового зобов'язання з податку на додану вартість то й відсутні і підстави для нарахування штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 13738,44 грн., які застосовані відповідачем на підставі п. 123.1 ст. 123 Податкового кодексу України.
У зв'язку з чим, у відповідача були відсутні правові підстави для прийняття оскаржуваного податкового повідомлення-рішення від 29.11.2010 № 0079451702/0.
Згідно вимог ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ч. 1 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Частиною 3 зазначеної статті передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Таким чином, податкове повідомлення-рішення від 29.11.2010 № 0079451702/0 не може бути визнане таким, що прийнято на підставі, у межах повноважень та у спосіб визначений чинним законодавством.
Враховуючи вищевикладене, оцінивши надані сторонами докази у їх сукупності в порядку статей 69, 70, 86 КАС України, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог, у зв'язку з чим позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі, оскільки не суперечать вимогам чинного законодавства та підтверджені матеріалами справи.
Відповідно до ч. 1 ст. 94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).
Вступна та резолютивна частини постанови проголошені в судовому засіданні 17.06.2013.
У повному обсязі постанову складено та підписано 25.06.2013.
Керуючись ст. ст. 7, 9, 69-71, 94, 98, 160-163, 167 КАС України, суд-
1. Адміністративний позов задовольнити повністю.
2. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Сімферополі АР Крим Державної податкової служби від 29.11.2013 №0079451702/0.
3. Стягнути з Державного бюджету України шляхом безспірного списання з рахунків Державної податкової інспекції у м. Сімферополі АР Крим Державної податкової служби на користь Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 витрати зі сплати судового збору у сумі 824,35 грн.
Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення. Якщо проголошено вступну та резолютивну частину постанови або справу розглянуто у порядку письмового провадження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її отримання у разі неподання апеляційної скарги.
У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження. Апеляційна скарга подається до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим протягом 10 днів з дня проголошення.
У разі проголошення вступної та резолютивної частини постанови або розгляду справи у порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Севастопольського апеляційного адміністративного суду.
Суддя Євдокімова О.О.