Іменем України
11 червня 2013 р. (12:22) Справа №801/4680/13-а
Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі головуючого судді Євдокімової О.О., при секретарі судового засідання Гришановій Г.В., розглянувши за участю представника позивача - Позігун В.М., довіреність від 24.04.2013 у відкритому судовому засіданні адміністративну справу
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Агенство "Большая перемена"
до Державної податкової інспекції у м. Сімферополі АР Крим Державної податкової служби
про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень
Обставини справи: Товариство з обмеженою відповідальністю "Агенство "Большая перемена" (далі позивач) звернулось до Окружного адміністративного суду АР Крим з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у м. Сімферополі АР Крим Державної податкової служби (далі відповідач) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 19.04.2013 № 0002832208 та № 0002842208.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що висновки викладені в акті перевірки зроблені на підставі припущень, без з'ясування дійсних обставин справи та документів є необґрунтованими та не відповідають вимогам чинного законодавства. Реальність та відповідність укладених з контрагентами угод підтверджується відповідними первинними документами, у зв'язку з чим оскаржувані податкові повідомлення - рішення підлягають визнанню протиправними та скасуванню.
Представник позивача у судовому засіданні на задоволенні позовних вимог наполягали з підстав викладених у позові.
Відповідач жодного разу у судове засідання не з'явився, письмових заперечень на позов суду не надав, про причини неявки суд не повідомив, про час, день та місце розгляду справи сповіщений належним чином - під розписку, судовою повісткою, які залучені до матеріалів справи. Відповідно до ч. 6 ст. 71 КАС України якщо особа, яка бере участь у справі, без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які вона посилається, суд вирішує справу на основі наявних доказів.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представник позивача, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд -
З 29.03.2013 по 04.04.2013 відповідачем проведена невиїзна позапланова перевірка позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства при визначенні податку на прибуток та податку на додану вартість по взаємовідносинам ТОВ "Виробнича Торгівельна Компанія "Окнополь", ПП "Кримспецтехнолоджи", за період 01.03.2010 по 31.12.2010, за результатами якої складено Акт перевірки № 2173/22.8/35593480 від 11.04.2013 (далі Акт перевірки).
Зазначеною перевіркою встановлено порушення позивачем:
- п. 5.1, п.п. 5.2.1 п. 5.2, п.п. 5.3.9 п.5.3 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" в результаті чого встановлено заниження податку на прибуток на суму 60878,00 грн.;
- п.п. 3.1.1 п. 3.1 ст. 3, п.п. 7.4.1, п.п. 7.4.5 п. 7.4, п.п. 7.7.1 п. 7.7 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість", в результаті чого занижено податок на додану вартість в періоді, що перевірявся, на загальну суму 48702, 00 грн.
На підставі зазначеного акту перевірки, відповідачем 19.04.2013 прийняти податкові повідомлення-рішення: № 0002842208, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 48702,00 грн., нараховані штрафні (фінансові) санкції (штрафи) в розмірі 12176,00 грн. та № 0002832208 яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств в розмірі 60878,00 грн. нараховані штрафні (фінансові) санкції (штрафи) в розмірі 15220,00 грн.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд дійшов наступних висновків.
У періоді, який перевірявся відповідачем, вказані правовідносини регулювалися Законами України "Про оподаткування прибутку підприємств", "Про податок на додану вартість" (втратили чинність 01.01.2011).
Пунктом 5.1 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" було визначено, що валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.
До складу валових витрат, зокрема включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3-5.7 цієї статті (п. 5.2.1 п. 5.2 ст. 5 Закону).
Пунктом 5.3 ст. 5 зазначеного Закону були зазначені витрати, які не включаються до складу валових витрат, зокрема не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку (п.п. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону).
Суд зазначає, що за змістом вказаних норм законодавства, підставою для невключення до складу валових витрат є лише випадок повної відсутності будь-яких розрахункових, платіжних та інших документів, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку, а тому і неможливість віднесення до складу валових витрат підприємства сум, не підтверджених документально.
При цьому, жодних вимог до того, якими саме первинними документами повинні підтверджуватися господарські операції чинне на той час законодавство України не містило. Не наводить таких норм і відповідач в акті перевірки.
З урахуванням вказаних норм, суд зазначає, що до валових витрат платника податку включається вартість ТМЦ, робіт, послуг, які за своїм призначенням однозначно відповідають смислу господарської діяльності платника податку та передбачають можливість отримання платником доходу або іншої користі від їх придбання.
Законом, який до 01.01.2011, визначав платників податку на додану вартість, об'єкти, базу та ставки оподаткування, перелік неоподатковуваних та звільнених від оподаткування операцій, особливості оподаткування експортних та імпортних операцій, поняття податкової накладної, порядок обліку, звітування та внесення податку до бюджету був Закон України "Про податок на додану вартість" від 03.04.1997 № 168/97-ВР (далі Закон № 168).
Відповідно до п.п.3.1.1 п.3.1 статті 3 Закону №168, об'єктом оподаткування є операції платників податку з продажу товарів (робіт, послуг) на митній території України.
Продажем товарів визнаються будь-які операції, що здійснюються згідно з договорами купівлі-продажу, міни, поставки та іншими цивільно-правовими договорами, які передбачають передачу прав власності на такі товари за компенсацію незалежно від строків її надання, а також операції з безоплатного надання товарів (пункт 1.4 статті 1 Закону №168).
Порядок визначення суми податку, що підлягає сплаті до бюджету та строки розрахунків з бюджетом регламентується пунктом 7.7 статті 7 Закону №168.
Згідно з п.п.7.7.1 п.7.7 ст.7 Закону №168, сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду.
Податкове зобов'язання - загальна сума податку, одержана (нарахована) платником податку в звітному періоді (п.1.6 ст.1 Закону №168).
Відповідно до пункту 1.7 статті 1 Закону №168 податковий кредит - сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом.
Згідно з підпунктом 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 Закону № 168 податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.
Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари (послуги) та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.
Відповідно до підпункту 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 Закону № 168 не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджених податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).
Частиною 1 п.п. 7.2.3 п. 7.2 ст. 7 Закону № 168 було передбачено, що податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця, при цьому відповідно до п.п. 7.3.1 п. 7.3 ст. 7 цього Закону датою виникнення податкових зобов'язань з поставки товарів (робіт, послуг) вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: або дата зарахування коштів від покупця (замовника) на банківський рахунок платника податку як оплата товарів (робіт, послуг), що підлягають поставці, а у разі поставки товарів (робіт, послуг) за готівкові грошові кошти - дата їх оприбуткування в касі платника податку, а при відсутності такої - дата інкасації готівкових коштів у банківській установі, що обслуговує платника податку; або дата відвантаження товарів, а для робіт (послуг) - дата оформлення документа, що засвідчує факт виконання робіт (послуг) платником податку.
Податкова накладна є документом, який підтверджує сплату покупцем податку на додану вартість в ціні товару.
Підпунктом 7.2.1 пункту 7.2 статті 7 Закону № 168 було встановлено, що платник податку зобов'язаний надати покупцю податкову накладну, що має містити зазначені окремими рядками: а) порядковий номер податкової накладної; б) дату виписування податкової накладної; в) повну або скорочену назву, зазначену у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця); д) місце розташування юридичної особи або місце податкової адреси фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість; е) опис (номенклатуру) товарів (робіт, послуг) та їх кількість (обсяг, об'єм); є) повну або скорочену назву, зазначену у статутних документах отримувача; ж) ціну поставки без врахування податку; з) ставку податку та відповідну суму податку у цифровому значенні; и) загальну суму коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку.
Право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку (п.п. 7.2.4 п. 7.2 ст. 7 Закону № 168).
Податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту. Як виняток з цього правила, підставою для нарахування податкового кредиту при поставці товарів (послуг) за готівку чи з розрахунками картками платіжних систем, банківськими або персональними чеками у межах граничної суми, встановленої Національним банком України для готівкових розрахунків, є належним чином оформлений товарний чек, інший платіжний чи розрахунковий документ, що підтверджує прийняття платежу постачальником від отримувача таких товарів (послуг), з визначенням загальної суми такого платежу, суми податку та податкового номера постачальника (п.п. 7.2.6 п. 7.2 ст. 7 Закону № 168).
Як вже було зазначено вище, не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (п.п. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону № 168).
Відповідно до підпункту 7.5.1 пункту 7.5 статті 7 Закону №168 датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій:
-або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку і оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків;
-або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).
Статтею 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" встановлено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.
Відповідно до пункту 2.1 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку (затверджено наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 року № 88, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 5 червня 1995 року № 168/704) первинні документи - це письмові свідоцтва, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення. Господарські операції - це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов'язань і фінансових результатів.
Матеріали справи свідчать про те, що між позивачем та ПП "Кримспецтехнолоджі" укладено низку Договір про надання послуг.
У виконання зазначеного Договору ПП "Кримспецтехнолоджі" складені, підписані та видані позивачу документи первинного податкового обліку, зокрема: податкові накладні: № 771 від 30.07.2010 на загальну суму 19188,00 грн., у т.ч. ПДВ 3198,00 грн.; № 426 від 30.06.2010 на загальну суму 44400,00 грн., у т.ч. ПДВ 7400,00 грн.; № 246 від 31.05.2010 на загальну суму 13965,95 грн., у т.ч. ПДВ 2318,00 грн.; № 189 від 30.04.2010 на загальну суму 6025,00 грн., у т.ч. ПДВ 1000,00 грн.; № 476 від 30.03.2010 на загальну суму 21120,00 грн., у т.ч. ПДВ 3520,00 грн.; № 1169 від 30.08.2010 на загальну суму 35243,84 грн., у т.ч. ПДВ 5849,60 грн.
Позивач виконав зобов'язання по сплаті вартості отриманих послуг, сплативши ПП "Кримспецтехнолоджі" безготівкові кошти, що підтверджено платіжними дорученнями, в яких зазначено отримувач: ПП "Кримспецтехнолоджі" та призначення платежу: сплата за послуги.
Загальною сумою податок на додану вартість складає 23285,60 грн., який нарахований та сплачений у складі договірної вартості придбаних у ПП "Кримспецтехнолоджі" послуг відображено у складі податкового кредиту в декларації з ПДВ за березень-серпень 2010 року, що підтверджується відповідними регістрами податкового обліку - зокрема, Реєстрами виданих та отриманих податкових накладних за березень-серпень 2010 року та на підставі цього суму ПДВ відображено в Додатку № 5 "Розшифровки податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів" до декларації з ПДВ за березень-серпень 2010 року.
Реальність виконаних контрагентом - ПП "Кримспецтехнолоджі" робіт також підтверджується: Актом здачі-прийняття робіт (надання послуг) № 771 від 30.07.2010, Актом здачі-прийняття робіт (надання послуг) № 426 від 30.06.2010, Актом здачі-прийняття робіт (надання послуг) № 246 від 31.05.2010, Актом здачі-прийняття робіт (надання послуг) № 189 від 30.04.2010, Актом здачі-прийняття робіт (надання послуг) № 476 від 30.03.2010, Актом здачі-прийняття робіт (надання послуг) № 1169 від 30.08.2010; Рахунком -фактурою № 640 від 30.07.2010, Рахунком -фактурою № 435 від 30.06.2010, Рахунком -фактурою № 338 від 31.05.2010, Рахунком -фактурою № 229 від 30.04.2010, Рахунком -фактурою № 421 від 30.03.2010, Рахунком -фактурою № 990 від 30.08.2010.
Оприбуткування отриманих послуг та товарів відображено в бухгалтерському обліку позивача, що підтверджено журналом - ордером та Відомістю рахунку 631 "Розрахунки з вітчизняними постачальниками за березень-серпень 2010 року.
Як вбачається з матеріалів справи, у період, що був охоплений перевіркою, між позивачем та контрагентом - ТОВ "ВТК "Окнополь" існували господарські взаємовідносини.
Факт господарських взаємовідносин позивача з ТОВ "ВТК "Окнополь" підтверджується виписаними останнім податковими накладними: № 40 від 30.09.2010 на загальну суму 49850,40 грн., у т.ч. ПДВ 8308,40 грн., № 191 від 30.11.2010 на загальну суму 35160,00 грн., у т.ч. ПДВ 5860,00 грн., № 308 від 29.12.2010 на загальну суму 67488,00 грн., у т.ч. ПДВ 11248,00 грн.; видатковими накладними: № 40 від 30.09.2010, № 191 від 30.11.2010, № 308 від 29.12.2010; рахунками-фактурами: № 78 від 30.09.2010, № 257 від 30.11.2010, № 397 від 29.12.2010, копії яких належним чином засвідчені та залучені до матеріалів справи.
Перерахування коштів від позивача до ТОВ "ВТК "Окнополь" за отримані послуги підтверджується платіжними дорученнями з вказанням отримувача: ТОВ "ВТК "Окнополь" та призначенням платежу: оплата за обладнання.
Загальною сумою податок на додану вартість складає 25416,40 грн., який нарахований та сплачений у складі вартості придбаних у ТОВ "ВТК "Окнополь" послуг, відображено у складі податкового кредиту в декларації з ПДВ за вересень, листопад-грудень 2010 року, що підтверджується відповідними регістрами податкового обліку - зокрема, Реєстром виданих та отриманих податкових накладних за вересень, листопад-грудень 2010 року та на підставі цього суму ПДВ відображено в Додатку № 5 "Розшифровки податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів" до декларацій з ПДВ за вересень, листопад-грудень 2010 року.
Оприбуткування отриманих послуг відображено в бухгалтерському обліку позивача, що підтверджено журналом - ордером та Відомістю рахунку 631 "Розрахунки з вітчизняними постачальниками за вересень, листопад-грудень 2010 року.
Видані контрагентами за відповідний податковий період на адресу позивача вище названі первинні документи бухгалтерського та податкового обліку, зокрема вищеназвані податкові накладні повністю відповідають вимогам вищевикладених приписів податкового законодавства, зокрема п. 201.1 ст. 201 Податкового Кодексу України.
Матеріали справи свідчать, що позивач і його контрагенти мали цивільну правоздатність, державну реєстрацію та не були позбавлені права укладати будь-які угоди відповідно до чинного законодавства України. Статтею 67 Господарського кодексу України передбачено, що підприємства вільні у виборі предмета договору, визначені зобов'язань, інших умов господарських взаємовідносин, що не суперечать законодавству України.
Разом з тим, з матеріалів справи вбачається, що проведені операції вплинули на права, обов'язки позивача та на його майновий стан.
Таким чином, надані суду первинні бухгалтерські та податкові документи, є належним доказом реальності господарських операцій між позивачем та названими контрагентами та є достатніми, в силу законодавства, для виникнення права на формування валових витрат та податкового кредиту.
З залучених до матеріалів справи належним чином засвідчених копій податкових накладних встановлено, що вони виписані зареєстрованими платниками ПДВ, оформлені належним чином, мають всі обов'язкові реквізити та відповідають усім вимогам до первинного документу податкового обліку.
Однак крім того, на думку відповідача, як викладено в Акті перевірки, позивачем необґрунтовано включені суми до складу витрат та складу податкового кредиту у перевіряємий період, оскільки враховуючи матеріали зустрічних звірок та проведеною перевіркою позивача не підтверджено фактичне здійснення господарських операцій з придбання товарів (робіт, послуг) від постачальників ПП "Кримспецтехнолоджі" та ТОВ "ВТК "Окнополь" у зв'язку з відсутністю у них об'єктів оподаткування податком на додану вартість по операціях з продажу товарів (робіт, послуг) підприємствам-покупцям, отже відповідач зазначає, що усі операції з цими контрагентами, які мають ознаки фіктивності, спрямовані на здійснення операцій з надання податкової вигоди з метою штучного формування валових витрат та податкового кредиту.
Проте, такі твердження відповідача суд вважає безпідставними та необґрунтованими з огляду на наступне.
Законодавством України не передбачена відповідальність юридичної особи за можливими допущеними порушеннями законодавства інших юридичних осіб, на господарюючих суб'єктів не покладається обов'язок та не надається право контролювати дотримання законодавства платником податків, який виступає контрагентом у господарській операції.
Таким чином, порушення вимог чинного податкового законодавства будь-яким суб'єктом господарювання по ланцюгу постачання при здійсненні господарських операцій не повинно тягти за собою відповідальність іншого учасника господарських взаємовідносин. Тобто один суб'єкт господарювання не відповідає за дії (бездіяльність) іншого у разі порушення останнім норм відповідного законодавства.
Акт перевірки не доводить умислу саме позивача на порушення публічного порядку, не містить посилання і на те, в чому таке порушення полягає. Доказів, які б доводили нерозумність або необачність правової поведінки саме позивача у спірних правовідносинах при здійсненні господарських операцій із контрагентом до суду не подано.
Відповідно до ст. 69 КАС України докази в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.
Згідно з приписами ст. 70 КАС України докази повинні бути належними та обґрунтованими. Сторони мають право обґрунтувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Докази, одержані з порушенням закону, судом при вирішенні справи не беруться до уваги. Обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.
Відповідно до ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
В порядку, передбаченому ст. 72 КАС України, відповідачем не надано доказів, які б свідчили, про необґрунтованість позовних вимог.
Будь-яких доказів недобросовісності саме позивача як платника податку на додану вартість та податку на прибуток податковим органом не подано. У матеріалах справи відсутні докази обізнаності позивача щодо протиправного характеру діяльності окремих посередників у ланцюгах постачання, прямої чи опосередкованої причетності до такої протиправної діяльності з метою отримання податкової вигоди.
Таким чином, матеріалами справи порушення позивачем порядку сформування витрат та податкового кредиту у перевіряємий період матеріалами справи не підтверджується.
З аналізу наявних в матеріалах справи доказів судом вбачається, що позивач з ПП "Кримспецтехнолоджі" та ТОВ "ВТК "Окнополь" свої обов'язки виконали у повному обсязі.
Отже, висновки відповідача щодо заниження податку на прибуток у сумі 60878,00 грн. та заниження податку на додану вартість у сумі 48702,00 грн., є упередженими, неспроможними та безпідставними.
Зокрема, оскільки судом встановлено відсутність підстав заниженя суми податку на додану вартість та податку на прибуток приватних підприємств, то й відсутні і підстави для нарахування штрафних (фінансових) санкцій з податку на додану вартість у розмірі 12176,00 грн. та з податку на прибуток приватних підприємств у розмірі 15220,00 грн., які застосовані відповідачем на підставі п. 123.1 ст. 123 Податкового кодексу України.
У зв'язку з чим, у відповідача були відсутні правові підстави для прийняття оскаржуваних податкових повідомлень-рішень від 19.04.2013 № 0002832208 та № 0002842208.
Згідно вимог ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ч. 1 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Частиною 3 зазначеної статті передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Таким чином, податкові повідомлення-рішення від 19.04.2013 № 0002832208 та № 0002842208 не можуть бути визнані такими, що прийняти на підставі, у межах повноважень та у спосіб визначений чинним законодавством.
Враховуючи вищевикладене, оцінивши надані сторонами докази у їх сукупності в порядку статей 69, 70, 86 КАС України, суд дійшов висновку про обгрунтованість позовних вимог, у зв'язку з чим позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі, оскільки не суперечать вимогам чинного законодавства та підтверджені матеріалами справи.
Відповідно до ч. 1 ст. 94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).
Вступна та резолютивна частини постанови проголошені в судовому засіданні 11.06.2013.
У повному обсязі постанову складено та підписано 17.06.2013.
Керуючись ст. ст. 7, 9, 69-71, 94, 98, 160-163, 167 КАС України, суд -
1. Адміністративний позов задовольнити повністю.
2.Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Сімферополі АР Крим Державної податкової служби від 19.04.2013 № 0002832208.
3.Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Сімферополі АР Крим Державної податкової служби від 19.04.2013 № 0002842208.
4. Стягнути з Державного бюджету України шляхом безспірного списання з рахунків Державної податкової інспекції у м. Сімферополі АР Крим Державної податкової служби на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Агенство "Большая перемена" витрати зі сплати судового збору у сумі 1369,76 грн.
Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення. Якщо проголошено вступну та резолютивну частини постанови або справу розглянуто у порядку письмового провадження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її отримання у разі неподання апеляційної скарги.
У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження. Апеляційна скарга подається до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд АР Крим протягом 10 днів з дня проголошення.
У разі проголошення вступної та резолютивної частини постанови або розгляду справи у порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Севастопольського апеляційного адміністративного суду.
Суддя підпис Євдокімова О.О.