Іменем України
25 червня 2013 р. 15:25 Справа №801/4733/13-а
Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі головуючого судді Євдокімової О.О., при секретарі судового засідання Шуміло В.В. розглянувши за участю представника позивача Міркіна А.Л. - дов. № 21 від 29.11.2012р., у відкритому судовому засіданні адміністративну справу
за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Морський торговий будинок»
до Управління Держземагенства в м. Ялта АР Крим
про визнання протиправними дій та спонукання до виконання певних дій.
Обставини справи: Товариство з обмеженою відповідальністю «Морський торговий будинок» (далі позивач) звернулось до Окружного адміністративного суду АР Крим з адміністративним позовом до Управління Держземагенства в м. Ялта АР Крим (далі відповідач) в якому просить: визнати протиправними дії відповідача щодо застосування до земельної ділянки площею 0,1683 га, наданій для будівництва яхтклубу, розташованій за адресою: м. Ялта, смт. Кореїз, вул. Алупкінське шосе, 15а, яка використовувається позивачем згідно державного акту на право постійного користування землею серії І-КМ № 003036 від 11.12.1996 коефіцієнту функціонального використання 2,5; зобов'язати відповідача внести зміни до нормативної грошової оцінки земельної ділянки площею 0,1683 га, наданій для будівництва яхтклубу, розташованій за адресою: м. Ялта, смт. Кореїз, вул. Алупкінське шосе, 15а, яка використовується позивачем згідно державного акту на право постійного користування землею серії І-КМ № 003036 від 11.12.1996, застосувавши коефіцієнт функціонального використання до цієї земельної ділянки - 0,5, видавши відповідну виписку з технічної документації із зазначенням в ній коефіцієнту функціонального використання даної земельної ділянки - 0,5.
Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідно до Наказу Державного комітету України по земельних ресурсах, Міністерства аграрної політики України, Міністерства будівництва та житлово-комунального господарства України, Української академії аграрних наук України від 27.01.2006р. № 18/15/21/11 «Про Порядок нормативної грошової оцінки земель сільськогосподарського призначення та населених пунктів» встановлено, що для категорії земель рекреаційного призначення застосовується коефіцієнт функціонального використання 0,5, у зв'язку з чим дії відповідача по зазначенню у Витягу з технічної документації по нормативної грошової оцінки земельної ділянки від 09.04.2013р. вих. № 2263-2/10-25-1 є протиправними, у зв'язку з чим, відповідач зобов'язаний видати відповідний витяг із зазначенням в ньому коефіцієнту функціонального використання даної земельної ділянки - 0,5, а не 2,5, як було зазначено у Витягу.
У судовому засіданні 25.06.2013р. представник позивача підтримав позовні вимоги в повному обсязі та наполягав на їх задоволенні.
Відповідач у судове засідання 25.06.2013р. не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, про час, день та місце розгляду справи сповіщений належним чином - судовою повісткою.
Приймаючи до уваги, що в матеріалах справи достатньо доказів для з'ясування обставин по справі, суд вважає можливим, на підставі ч. 6 ст. 71 КАС України, розглядати справу на підставі наявних доказів.
Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, надані докази, заслухавши думку прокурора, пояснення представника позивача, суд -
12.03.2013р. позивач звернувся до відповідача із заявою про надання Витягу з технічної документації з нормативної грошової оцінки земельної ділянки, розташованої м. Ялта, смт. Кореїз, вул. Алупкінське шосе, 15 літ. Ж.
09.04.2013р. відповідачем позивачу виданий Витяг з технічної документації з нормативної грошової оцінки земельної ділянки вих. № 2263-2/10-25-1, в якому зазначено коефіцієнт функціонального використання даної земельної ділянки - 2,50.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, оцінюючи дії відповідача, суд дійшов наступних висновків.
Статтею 201 Земельного кодексу України (в редакції на час виникнення спірних правовідносин) визначено, що грошова оцінка земельних ділянок визначається на рентній основі. Залежно від призначення та порядку проведення грошова оцінка земельних ділянок може бути нормативною і експертною. Нормативна грошова оцінка земельних ділянок використовується для визначення розміру земельного податку, втрат сільськогосподарського і лісогосподарського виробництва, економічного стимулювання раціонального використання та охорони земель тощо. Експертна грошова оцінка використовується при здійсненні цивільно-правових угод щодо земельних ділянок. Грошова оцінка земельних ділянок проводиться за методикою, яка затверджується Кабінетом Міністрів України.
Нормативна грошова оцінка земельних ділянок - капіталізований рентний дохід із земельної ділянки, визначений за встановленими і затвердженими нормативам (ст. 1 Закону України «Про оцінку земель»).
Відповідно до ст. 18 Закону України «Про оцінку земель» нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться відповідно до державних стандартів, норм, правил, а також інших нормативно-правових актів на землях усіх категорій та форм власності. Нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться: розташованих у межах населених пунктів незалежно від їх цільового призначення - не рідше ніж один раз на 5 - 7 років; розташованих за межами населених пунктів земельних ділянок сільськогосподарського призначення - не рідше ніж один раз на 5 - 7 років, а несільськогосподарського призначення - не рідше ніж один раз на 7 - 10 років.
Наказом Державного комітету України по земельних ресурсах, Міністерства аграрної політики України, Міністерства будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства України, Української академії аграрних наук від 27 січня 2006 року N 18/15/21/11 затверджено Порядок нормативної грошової оцінки земель сільськогосподарського призначення та населених пунктів (далі Порядок).
Згідно з п.п. 3.1-3.2 зазначеного Порядку в основі нормативної грошової оцінки земель населених пунктів лежить капіталізація рентного доходу, що отримується залежно від місця розташування населеного пункту в загальнодержавній, регіональній і місцевій системах виробництва та розселення, облаштування його території та якості земель з урахуванням природно-кліматичних та інженерно-геологічних умов, архітектурно-ландшафтної та історико-культурної цінності, екологічного стану, функціонального використання земель. Населені пункти включають землі всіх категорій за основним цільовим призначенням, які розташовуються в їх адміністративних межах. Нормативна грошова оцінка населених пунктів для всіх категорій земель та земельних ділянок (за винятком сільськогосподарських угідь) визначається згідно з формулою 8.
У відповідності до п.п. 3.3 Порядку визначена формула грошової оцінки одного квадратного метра земельної ділянки населених пунктів, згідно якої використовувається коефіцієнт, який враховує функціональне використання земельної ділянки.
Разом з тим, п. 3.5 Порядку визначено, що коефіцієнт, який характеризує функціональне використання земельної ділянки (Кф) (додаток 1, табл. 1.1), ураховує відносну прибутковість видів економічної діяльності.
Віднесення земель до категорії земель за функціональним використанням провадиться згідно з Інструкцією з заповнення державної статистичної звітності з кількісного обліку земель (форми NN 6-зем, 6а-зем, 6б-зем, 2-зем), затвердженою наказом Держкомстату України від 05.11.98 N 377, зареєстрованою в Мін'юсті України 14.12.98 за N 788/3228, відповідно до видів економічної діяльності, зазначених у довідках, що надають юридичним особам органи державної статистики.
Коефіцієнт функціонального використання для земельних ділянок змішаного використання визначається як середньозважене (за площею) значення коефіцієнтів функціонального використання окремих частин земельної ділянки змішаного використання. Підставою для виділення частин земельної ділянки різного функціонального використання є виключно затверджені дані інвентаризації земельної ділянки та землеустрою.
Згідно Додатку 1 до Порядку, а саме Таблиця 1.1 визначає коефіцієнти, які характеризують функціональне використання земельної ділянки, за якою розподілені категорії земель за функцією використання на декілька видів.
Як свідчать матеріали справи, у позивача у постійному користуванні знаходиться земельна ділянка рекреаційного призначення, що надана для будівництва яхтклубу, площею 0,1683га розташована за адресою: смт. Кореїз, вул. Алупкінське шосе 15а, що підтверджується державним актом на право постійного користування землею серії І-КМ № 003036 від 11.12.1996, зареєстрованим у Книзі записів державних актів на право постійного користування землею за № 19.
Рішенням Конституційного Суду України від 22.09.2005р. № 5-рп/2005 у справі № 1-17/2005 (справа про постійне користування земельними ділянками) визнано неконституційним, зокрема положення пункту 6 розділу Х "Перехідні положення" Земельного кодексу України щодо зобов'язання переоформити право постійного користування земельною ділянкою на право власності або право оренди без відповідного законодавчого, організаційного та фінансового забезпечення.
Разом з тим, у п. 5.5 мотивувальної частини зазначеного рішення Конституційного Суду України зазначено, що відповідно до пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України "Про затвердження форм державного акта на право власності на земельну ділянку та державного акта на право постійного користування земельною ділянкою" від 2 квітня 2002 року N 449 раніше видані державні акти на право приватної власності на землю, державні акти на право власності на землю та державні акти на право постійного користування землею залишаються чинними і підлягають заміні в разі добровільного звернення громадян або юридичних осіб.
Отже, позивач є землекористувачем вищевказаної земельної ділянки на підставі вищезазначеного державного акту на право постійного користування землею.
З Витягу відповідача вих. № 2263-2/10-25-1 від 09.04.2013р. вбачається, що земельна ділянка, яка знаходиться у користуванні позивача має цільове призначення «для будівництва яхтклубу». Зазначене цільове призначення зафіксовано й у вищезазначеному державному акті.
Згідно з ст. 51 Земельного кодексу України до земель рекреаційного призначення належать земельні ділянки зелених зон і зелених насаджень міст та інших населених пунктів, навчально-туристських та екологічних стежок, маркованих трас, земельні ділянки, зайняті територіями будинків відпочинку, пансіонатів, об'єктів фізичної культури і спорту, туристичних баз, кемпінгів, яхт-клубів, стаціонарних і наметових туристично-оздоровчих таборів, будинків рибалок і мисливців, дитячих туристичних станцій, дитячих та спортивних таборів, інших аналогічних об'єктів, а також земельні ділянки, надані для дачного будівництва і спорудження інших об'єктів стаціонарної рекреації.
Також, Наказом Державного комітету України із земельних ресурсів від 23.07.2010р. № 548 було затверджено Класифікацію видів цільового призначення земель (далі КВЦПЗ).
Відповідно до п.п. 1.3, 1.4 КВЦПЗ вона застосовується для використання органами державної влади, органами місцевого самоврядування, організаціями, підприємствами, установами для ведення обліку земель та формування звітності із земельних ресурсів.
КВЦПЗ визначає поділ земель на окремі види цільового призначення земель, які характеризуються власним правовим режимом, екосистемними функціями, видом господарської діяльності, типами забудови, типами особливо цінних об'єктів.
Розділ ІІ КВЦПЗ відносить земельні ділянки яхтклубів до земель рекреаційного призначення (секція Е).
Відповідно до Таблиці 1.1 додатку 1 до вищезазначеного Порядку нормативної грошової оцінки земель сільськогосподарського призначення та населених пунктів чітко встановлено, до земель рекреаційного призначення застосовується коефіцієнт функціонального використання 0,5.
Таким чином, аналізуючи все вищевикладене, відповідач не мав правових підстав зазначати у Витягу вих. № 2263-2/10-25-1 від 09.04.2013р. коефіцієнт функціонального використання вищевказаної земельної ділянки, що належить позивачу на праві постійного користування, 2,50, оскільки такі дії не відповідають приписам ст. 51 ЗК України, КВЦПЗ, Порядку нормативної грошової оцінки земель сільськогосподарського призначення та населених пунктів, у зв'язку з чим є протиправними.
Стосовно позовних вимог про зобов'язання відповідача внести зміни до нормативної грошової оцінки земельної ділянки площею 0,1683 га, наданій для будівництва яхтклубу, розташованій за адресою: м. Ялта, смт. Кореїз, вул. Алупкінське шосе, 15а, яка використовується позивачем згідно державного акту на право постійного користування землею серії І-КМ № 003036 від 11.12.1996, застосувавши коефіцієнт функціонального використання до цієї земельної ділянки - 0,5, видавши відповідну виписку з технічної документації із зазначенням в ній коефіцієнту функціонального використання даної земельної ділянки - 0,5 суд зазначає наступне.
Видача відповідного Витягу з технічної документації із зазначенням в ньому коефіцієнту функціонального використання земельної ділянки є виключною компетенцією відповідача, а відтак в задоволенні даної позовної вимоги необхідно відмовити, оскільки до компетенції адміністративних судів відноситься виключно оцінка законності дій чи рішень суб'єкта владних повноважень, та суд не має права втручатися до його компетенції, суд не може перебирати повноваження органу, який наділений компетенцією приймати відповідні рішення, здійснювати певні дії, у встановленому законом порядку. Здійснення дій пов'язаних з видачею певного Витягу належить до повноважень відповідного органу, тобто відповідача.
Частиною 2 статті 11 КАС України визначено, що суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, і не може виходити за межі позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог тільки в разі, якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін чи третіх осіб, про захист яких вони просять.
Суд зазначає, що судовий захист має бути ефективним, як на практиці, так і за законом. Так, при розгляді справи було б неприйнятно враховувати право на ефективний засіб захисту, а саме, запобігання порушенню або припиненню порушення з боку суб'єкта владних повноважень, а так само встановлення механізму відновлення, поновлення порушеного права, без його практичного застосування. Таким чином, обов'язковим є практичне застосування ефективного механізму захисту. Протилежний підхід суперечитиме принципу верховенства права.
З урахуванням цього Держава Україна несе обов'язок перед зацікавленими особами забезпечити ефективний засіб захисту порушених прав, зокрема - через належний спосіб захисту та відновлення порушеного права. Причому обраний судом спосіб захисту порушеного права має бути ефективним та забезпечити реальне відновлення порушеного права. Так як позивачем не заявлена позовна вимога про зобов'язання відповідача повторно розглянути заяву позивача від 12.03.2013р. та здійснити дії передбачені чинним законодавством, тому суд вважає за необхідне вийти за межі позовних вимог і зобов'язати відповідача повторно розглянути заяву позивача від 12.03.2013р. та здійснити дії передбачені чинним законодавством з урахуванням змісту даної постанови.
Сам факт визнання судом протиправними дій відповідача не відновлює порушеного права позивача, а тому реальне відновлення порушеного права позивача можливо тільки в разі зобов'язання відповідача повторно розглянути заяву.
Крім того, під час розгляду справи судом встановлено, що позивач не звертався до відповідача із заявою про внесення змін до Витягу в частині зазначення коефіцієнту функціонального використання земельної ділянки.
Враховуючи вищевикладене, оцінивши надані сторонами докази в їх сукупності в порядку статей 69,70,86 Кодексу адміністративного судочинства України, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.
Відповідно до частини 3 статті 94 КАС України, якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог, а відповідачу - відповідно до тієї частини вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.
В судовому засіданні 25.06.2013р. проголошено вступну та резолютивну частини постанови.
У повному обсязі постанову складено та підписано 01.07.2013р.
Керуючись ст. ст. 7, 9, 11, 69-71, 94, 98, 160-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
Адміністративний позов задовольнити частково.
Визнати протиправними дії Управління Держземагенства в м. Ялта АР Крим щодо зазначення у Витягу з технічної документації з нормативної грошової оцінки земельної ділянки від 09.04.2013р. вих. № 2263-2/10-25-1 коефіцієнту функціонального використання 2,50.
Зобов'язати Управління Держземагенства в м. Ялта АР Крим повторно розглянути заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Морський торговий будинок» від 12.03.2013р. та здійснити дії передбачені чинним законодавством.
В задоволенні іншій частині позову - відмовити.
Стягнути з Державного бюджету шляхом безспірного списання з рахунку Управління Держземагенства в м. Ялта АР Крим на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Морський торговий будинок» витрати зі сплати судового збору в розмірі 34,41 грн.
Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення. Якщо проголошено вступну та резолютивну частину постанови або справу розглянуто у порядку письмового провадження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її отримання у разі неподання апеляційної скарги.У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.Апеляційна скарга подається до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим протягом 10 днів з дня проголошення. У разі проголошення вступної та резолютивної частини постанови або розгляду справи у порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Севастопольського апеляційного адміністративного суду.
Суддя Євдокімова О.О.