Іменем України
17 червня 2013 р. 14:54 Справа №801/4114/13-а
Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі судді Євдокімової О.О., при секретарі судового засідання Шуміло В.В. розглянувши за участю представника позивача Іванової О.Т., у відкритому судовому засіданні адміністративну справу
за адміністративним позовом Публічного акціонерного товариства «Євпаторійський завод будівельних матеріалів»
до Сакської об'єднаної державної податкової інспекції АР Крим Державної податкової служби
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Державна комісія України по запасах корисних копалин
про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення.
Обставини справи: Публічне акціонерного товариства «Євпаторійський завод будівельних матеріалів» (далі позивач) звернулось до Окружного адміністративного суду АР Крим з адміністративним позовом до Сакської об'єднаної державної податкової інспекції АР Крим Державної податкової служби (далі відповідач) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 26.10.2012р. № 0001312301.
Позовні вимоги ґрунтуються на положеннях приписів Податкового кодексу України та мотивовані тим, що коефіцієнт 0,7 до ставок плати за користування надрами правомірно застосовується позивачем, оскільки він здійснив геологічне вивчення запасів корисної копалини «Вапняк флюсовий» Центральної ділянки надр Євпаторійського родовища за власні кошти, що підтверджено відповідними звітами, у зв'язку з чим, запаси даної корисної копалини були затверджені державною експертизою Державної комісії України по запасах корисних копалин. Таким чином, незаконним та безпідставним є донарахування відповідачем позивачу 2092082,48 грн. збору за користування надрами, та штрафних санкцій у сумі 325525,59 грн.
Відповідач жодного разу у судове засідання не з'явився, під час розгляду справи надіслав письмові заперечення в яких, зокрема зазначив, що під час проведення перевірки встановлено порушення позивачем п. 263.10 ст. 263 Податкового кодексу України, оскільки розвідка на Центральній ділянці була проведена у минулих роках, а даний час позивачем проводиться дорозвідка за власні кошти.
Відповідач явку свого представника у судове засідання 17.06.2013р. не забезпечив, надіслав клопотання про відкладення розгляду справи.
Третя особа у судове засідання 17.06.2013р. не з'явилась, повідомлена належним чином, на адресу суду надійшли письмові пояснення стосовно даного предмету спору.
Приймаючи до уваги вищевикладене, а також те, що в матеріалах справи є письмові пояснення всіх учасників судового процесу, зокрема письмові заперечення відповідача, закінчення терміну розгляд справи, визначеного у ст. 122 КАС України, наявність доказів того, що всі учасники процесу були сповіщені про день та час проведення судового засідання, керуючись ст.128 КАС України, суд відмовив в задоволенні клопотання відповідача про відкладення розгляду справи та ухвалив продовжити розгляд на підставі залучених до неї документів.
Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, надані докази, заслухавши пояснення представника позивача, суд -
З 20.08.2012р. по 17.09.2012р. відповідачем проведено планову документальну перевірку позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.07.2010р. по 31.03.2012р., валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2010р. по 31.03.2012р.
За результатами проведення вказаної перевірки, 08.10.2012р. відповідачем складений Акт № 762/2200/30621146, у висновках якого зафіксовано порушення позивач, зокрема п. 263.9, п. 263.10 ст. 263 розділу ХІ Податкового кодексу України в частині застосування коригуючих коефіцієнтів до ставок плати за користування надрами, встановлено заниження збору за користування надрами на суму 2092082,48 грн., у тому числі: за І квартал 2011р. у сумі 118853,95 грн., за ІІ квартал 2011 року у сумі 671130,18 грн., за ІІІ квартал 2011 року у сумі 405977,67 грн., за ІУ квартал 2011 року у сумі 508813 грн., та у І кварталі 2012р. у сумі 387307,27 грн.
На підставі зазначеного Акту перевірки відповідачем 26.10.2012р. прийнято податкове повідомлення-рішення № 0001312301, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з користування надрами для видобування корисних копалин у загальному розмірі 2417606,9 грн., у тому числі 2092082,48 грн. за основним платежем та 325524,59 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами).
Не погоджуючись із зазначеним податковим повідомленням-рішенням, позивач оскаржив його до ДПС в АР Крим, але Рішенням про результати розгляду первинної скарги від 09.01.2013р. вих. № 57/10/10.2-14 зазначене податкове повідомлення-рішення залишено без змін, а первинна скарга без задоволення. Разом з тим, зазначеним рішенням збільшені на 1,00 грн. штрафні санкції.
В подальшому, позивач оскаржив податкове повідомлення-рішення та вищезазначене Рішення про результати розгляду первинної скарги до ДПС України, але Рішенням про результати розгляду повторних скарг від 22.03.2013р. вих. № 4467/6/10-2215 залишено без змін податкове повідомлення-рішення з урахуванням Рішення ДПС в АР Крим від 09.01.2013р. вих. № 57/10/10.2-14, а скарги без задоволення.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення, висновок експертизи, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд дійшов наступних висновків.
Відповідно до п.п. 263.1.1 п. 263.1 ст. 263 Податкового кодексу України (далі ПКУ) платниками плати за користування надрами для видобування корисних копалин є суб'єкти господарювання, у тому числі громадяни України, іноземці та особи без громадянства, зареєстровані відповідно до закону як підприємці, які набули права користування об'єктом (ділянкою) надр на підставі отриманих спеціальних дозволів на користування надрами (далі - спеціальний дозвіл) в межах конкретних ділянок надр з метою провадження господарської діяльності з видобування корисних копалин, у тому числі під час геологічного вивчення (або геологічного вивчення з подальшою дослідно-промисловою розробкою) в межах зазначених у таких спеціальних дозволах об'єктах (ділянках) надр.
Базою оподаткування є вартість обсягів видобутих у податковому (звітному) періоді корисних копалин (мінеральної сировини), яка окремо обчислюється для кожного виду корисної копалини (мінеральної сировини) для кожної ділянки надр на базових умовах поставки (склад готової продукції гірничодобувного підприємства) (п.п. 263.5.1 п.п. 263.5 ст. 263 ПКУ).
Згідно приписам п. 263.10 ст. 263 ПКУ до ставок плати за користування надрами для видобування корисних копалин застосовуються коригуючи коефіцієнти, визначаються залежно від виду корисної копалини (мінеральної сировини) та умов її видобування.
Зокрема, у випадках видобування платником запасів корисних копалин ділянки надр, затверджених державною експертизою на підставі звітів з геологічного вивчення, яке виконане ним за власні кошти, крім вуглеводневої сировини, застосовується коефіцієнт 0,7.
Системний аналіз приписів норми п. 263.10 ст. 263 ПКУ свідчить про те, що необхідними умовами згідно яких платник податків (надрокористувач) може застосовувати коригуючий коефіцієнт до ставки плати за надра є: видобування запасів корисних копалин ділянки надр, затверджених державною експертизою; ці запаси затверджені державною експертизою на підставі звітів по геологічному вивченню; геологічне вивчення виконане платником податків (надрокористувачем).
Згідно з Національним класифікатором ДК 008:2007 «Класифікатор корисних копалин» (ККК) вапняки флюсові є окремим видом корисних копалин і віднесені до флюсової сировини (код 33 002 000), який прийнято та надано чинності Наказом Держспоживстандарту України від 12 грудня 2007 р. № 357.
Відповідно до ст. 37 Кодексу України про надра геологічне вивчення надр здійснюється з метою одержання даних про геологічну будову надр, процеси, які відбуваються в них, виявлення і оцінки корисних копалин.
В свою чергу у Постанові КМУ від 05.05.1997р. № 432 «Про затвердження Класифікації запасів і ресурсів корисних копалин державного фонду надр» закріплено, що геологічне вивчення корисних копалин - визначення речовинного складу, кількості, якості і технологічних властивостей корисних копалин, геологічної будови, гідрогеологічних, гірничо-геологічних та інших умов залягання їх покладів для обґрунтування проектних рішень щодо способу і системи видобутку та схеми комплексної переробки мінеральної сировини.
У ст. 24 Кодексу України про надра визначено, що користувачі надр мають право, зокрема здійснювати на наданій їм ділянці надр геологічне вивчення, комплексну розробку родовищ корисних копалин та інші роботи згідно з умовами спеціального дозволу або угоди про розподіл продукції.
Як свідчать матеріали справи, у грудні 2000 року позивачем отримана Ліцензія (спеціальний дозвіл) на користування надрами, термін дії 10 років; корисні копалини: вапняк; мета - видобування сировини, придатної для виробництва будівельного вапна, муки, каменю стінового, а також в якості пиляних вапняків.
Вказана сировина, відповідно до вищезазначеного Класифікатора корисних копалин, є самостійними видами корисних копалин: нерудні корисні копалини для будівництва (код 34 000 000); сировина для пиляних стінових матеріалів (код 34 003 000).
Разом з тим, в матеріалах справи міститься Договір підряду № 209 від 20.08.2007р., згідно умов якого виконавець ТОВ «Науково-виробниче підприємство ГЕОАСПЕКТ» зобов'язується виконати для позивача роботи по оперативної геолого-економічної оцінки запасів Євпаторійського родовища вапняків, як флюсової сировини, а позивач зобов'язувався прийняти та оплатити роботи.
Протоколом засідання колегії Державної комісії України по запасах корисних копалин при Міністерстві охороно навколишнього природного середовища України № 1449 від 06.02.2008р. станом на 01.01.2008р. на підставі Звіту «Оперативна геолого-економічна оцінка запасів Євпаторійського родовища вапняків (Центральна ділянка) у якості флюсової сировини» були, зокрема апробовані запаси флюсових вапняків, придатних для агломерації залізорудного концентрату і відповідаючим вимогам Технічних умов ТУ У 14.1-3062146-002-2003. А також, рекомендовано провести детальну геолого-економічну оцінку запасів.
Як свідчать матеріали справи на протязі 2008-2010р.р. позивач провів детальну геолого-економічну оцінку запасів вапняків в якості флюсової сировини, що підтверджено Договором підряду № 182/4-Д від 30.09.2008р. із ТОВ «Науково-виробниче підприємство ГЕОАСПЕКТ» та Договором підряду № 1-01/32 від 08.02.2011р. із Виробничим кооперативом «Геолог».
Згідно Протоколу засідання колегії Державної комісії України по запасах корисних копалин від 04-14.02.2011р. № 2178 проведено експертизу поданих матеріалів по геологічному вивченню родовища й затверджені станом на 01.01.2011р. балансові запаси флюсових вапняків. Крім того, згідно цього Протоколу Центральна ділянка Євпаторійського родовища вапняків віднесена до родовищ складної геологічної будови з нерівномірним розподілом технологічних типів корисних копалин (2-га група) відповідно до Класифікації запасів і ресурсів корисних копалин державного фонду надр та Центральну ділянку Євпаторійського родовища визнано підготовленою до подальшої розробки.
Також, суд вважає за необхідне зазначити, що фінансування всіх вищевикладених робіт по геологічному вивченню надр здійснювалось безпосередньо позивачем, що підтверджується платіжними дорученнями залученими до матеріалів справи.
Більш того, суд вважає за необхідне зазначити, що відповідно до ст. 39 Кодексу України про надра роботи і дослідження, пов'язані з геологічним вивченням надр, підлягають обов'язковій державній реєстрації та обліку з метою узагальнення і максимального використання результатів вивчення надр, а також запобігання дублюванню зазначених робіт.
Наказом Комітету України з питань геології і користування надр від 15.02.2000р. № 17 затверджено Інструкцію про порядок державної реєстрації та обліку робіт з геологічного вивчення надр згідно з р. 3 якої роботи з геологічного вивчення надр підлягають обов'язковій реєстрації. Реєстрації також підлягають геологорозвідувальні роботи на тверді корисні копалини, у тому числі: геологознімальні роботи масштабу 1:50000 (1:25000) з загальними пошуками і випереджаючими підготовчими дослідженнями, пошукові та пошуково-оцінювальні роботи, попередня і детальна розвідка, дорозвідка родовищ, що розробляються, і тих, що не освоєні промисловістю; перерахування запасів раніше розвіданих родовищ.
Як свідчать матеріали справи роботи по геологічному вивченню були зареєстровані позивачем у Державному інформаційно-геологічному фонді України «Геоінформ України», що підтверджується Листом від 19.12.2007р. вих. № 03/303-2879.
Також суд звертає увагу на те, що у ст. 45 Кодексу України про надра (в редакції на час виникнення спірних відносин) запаси корисних копалин розвіданих родовищ, а також запаси корисних копалин, додатково розвіданих у процесі розробки родовищ, підлягають експертизі та оцінюються Державною комісією України по запасах корисних копалин у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
В свою чергу, Постановою КМУ № 865 від 22.12.1994р. затверджено Положення про порядок проведення державної експертизи та оцінки запасів корисних копалин, у п. 7 якого визначено, що державна експертиза та оцінка запасів корисних копалин проводиться на підставі звітів, які містять в собі матеріали з геологічного вивчення родовищ корисних копалин, підрахунок їх запасів та техніко-економічне обґрунтування промислового значення (далі - геолого-економічна оцінка).
Разом з тим, Наказом Державної комісії України по запасах корисних копалин при Державному комітеті України по геології і використанню надр від 4 вересня 1995 року № 35 затверджено Інструкцію про зміст, оформлення і порядок подання на розгляд Державної комісії України по запасах корисних копалин при Державному комітеті України по геології і використанню надр матеріалів геолого-економічних оцінок родовищ металічних і неметалічних корисних копалин, у п.п. 1.2-1.3 закріплено, що державній експертизі і оцінці підлягають запаси корисних копалин всіх розвіданих родовищ, в тому числі техногенних, а також запаси корисних копалин, додатково розвідані у процесі розробки родовищ. Державна експертиза і оцінка запасів корисних копалин провадиться на підставі звітів про геологічне вивчення родовищ корисних копалин з підрахунком запасів та геолого-економічною оцінкою їх промислового значення (надалі - геолого-економічна оцінка родовищ корисних копалин).
Як вже зазначалось судом вище, позивачем матеріали по геологічному вивченню родовища направлялись на державну експертизу, із певними організаціями укладались відповідні Договору, та по результатах експертизи Державною комісією України по запасах корисних копалин оформлювались Протоколи, які описані судом вище.
Крім того, суд звертає увагу на те, що сам факт прийняття матеріалів позивача на державну експертизу підтверджує, що дані матеріали є геологічним вивченням, оскільки, як зазначено вище, у відповідності до п. 7 Постанови КМУ 865 експертиза проводиться на підставі звітів по геологічному вивченню родовищ корисних копалин.
Отже, аналізуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що позивач правомірно сплачував збір за користування надрами із застосуванням коефіцієнту 0,7, як то передбачено п.263.10 ст. 263 ПКУ, оскільки видобував запаси корисних копалин ділянки надр, затверджених державною експертизою; ці запаси затверджені державною експертизою на підставі звітів по геологічному вивченню; геологічне вивчення виконане позивачем за власні кошти.
Згідно вимог ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ч. 1 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Частиною 3 зазначеної статті передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:
- на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України;
- з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;
- обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);
- безсторонньо (неупереджено);
- добросовісно;
- розсудливо;
- з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації;
- пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);
- з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;
- своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Таким чином, податкове повідомлення-рішення від 26.10.2012р. № 0001312301 не може бути визнане таким, що прийняте на підставі та відповідно до діючого законодавства, добросовісно та безсторонньо.
Враховуючи вищевикладене, оцінивши надані позивачем докази у їх сукупності в порядку статей 69,70,86 Кодексу адміністративного судочинства України, суд дійшов висновку про безпідставність висновків відповідача, у зв'язку з чим позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі, оскільки не суперечать вимогам чинного законодавства та підтверджені матеріалами справи.
Відповідно до ч. 1 ст. 94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.
В силу ст. 87 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Під час прийняття постанови суд, зокрема, вирішує, як розподілити між сторонами судові витрати (стаття 161 Кодексу адміністративного судочинства України).
Суд вважає необхідним стягнути з Державного бюджету України шляхом безспірного списання із рахунка суб'єкта владних повноважень - відповідача документально підтверджені судові витрати на судовий збір сплачений відповідно до платіжного доручення № 16 від 11.04.2013р. в розмірі 2294,00 грн.
Аналогічна правова позиція викладена Вищим адміністративним судом України в Листі від 21.11.2011р. № 2135/11/13-11.
В судовому засіданні 17.06.2013р. проголошено вступну та резолютивну частини постанови.
У повному обсязі постанову складено та підписано 24.06.2013 року.
Керуючись ст. ст. 7, 9, 69-71, 94, 98, ст.ст. 160-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
Адміністративний позов задовольнити повністю.
Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Сакської об'єднаної державної податкової інспекції АР Крим Державної податкової служби від 26.10.2012р. № 0001312301.
Стягнути з Державного бюджету України шляхом безспірного списання із рахунку Сакської об'єднаної державної податкової інспекції АР Крим Державної податкової служби на користь Публічного акціонерного товариства «Євпаторійський завод будівельних матеріалів» витрати зі сплати судового збору в розмірі 2294,00 грн.
Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення. Якщо проголошено вступну та резолютивну частину постанови або справу розглянуто у порядку письмового провадження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її отримання у разі неподання апеляційної скарги.
У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Апеляційна скарга подається до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим протягом 10 днів з дня проголошення. У разі проголошення вступної та резолютивної частини постанови або розгляду справи у порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Севастопольського апеляційного адміністративного суду.
Суддя Євдокімова О.О.