2/754/3373/13
754/8379/13-ц
Іменем України
08.08.2013 року суддя Деснянського районного суду м. Києва Колегаєва С.В., розглянувши клопотання представника позивача ОСОБА_1 про забезпечення позову по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення додаткових витрат на утримання дитини, -
В провадженні Деснянського районного суду м. Києва знаходиться цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення додаткових витрат на утримання дитини.
Представник позивача подала клопотання, в якій просила вжити заходів для забезпечення позову, а саме накласти арешт на 1/2 частину квартири АДРЕСА_1, яка належить на праві приватної власності ОСОБА_2.
Згідно ч. 3 ст. 151 ЦПК України, забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.
Згідно ст. 152 ЦПК України, позов забезпечується шляхом накладення арешту на майно або грошові кошти, що належать відповідачеві і знаходяться у нього або в інших осіб, забороною вчиняти певні дії, встановленням обов'язку вчинити певні дії тощо. У разі необхідності судом можуть бути застосовані інші види забезпечення позову.
Дослідивши матеріали справи суд вважає, що клопотання не підлягає задоволенню виходячи з наступного.
Як роз'яснив Верховний Суд України в п. 1 та п. 4 постанови Пленуму Верховного Суду України "Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову" № 9 від 22 грудня 2006 року, забезпечення позову - це сукупність процесуальних дій, які гарантують виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог.
Забезпечення позову не може бути спрямованим на безпідставне обмеження конституційних прав.
Тому, розглядаючи клопотання про забезпечення позову, суд має пересвідчитись, що існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду.
В своєму клопотанні про забезпечення позову представник позивача не навів обґрунтованих доводів, на підставі яких можна достовірно припустити, що невжиття відповідних заходів може утруднити або зробити неможливим виконання рішення суду. Зокрема, в матеріалах справи та матеріалах, приєднаних до клопотання про забезпечення позову відсутні докази того, що відповідач вживає активних заходів щодо відчуження належного йому майна.
Крім того, в матеріалах справи відсутні докази того, що зазначена 1/2 частина квартири АДРЕСА_1, належить на праві власності відповідачу ОСОБА_2
Викладене свідчить про те, що клопотання про забезпечення позову ґрунтується лише на припущеннях, які не можуть бути покладеними в обґрунтування ухвали про забезпечення позову.
Разом з тим, вважаю за необхідне зазначити про те, що позивач та її представник не позбавлені права в подальшому звернутися з відповідним клопотанням.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 151-153 ЦПК України -
В задоволенні клопотання представника позивача ОСОБА_1 про забезпечення позову по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення додаткових витрат на утримання дитини - відмовити.
Ухвала може бути оскаржена до Апеляційного суду м. Києва через Деснянський районний суд м. Києва шляхом подачі апеляційної скарги протягом п'яти днів з дня її проголошення. У разі якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали