29.07.2013
Апеляційний суд міста Севастополя
Справа №22ц/797/1493/2013р Головуючий
в першій інстанції Кукурекін К.В.
Доповідач апеляційної
інстанції Клочко В.П.
Категорія 27
29 липня 2013 року колегія суддів судової палати з цивільних справ Апеляційного суду м. Севастополя у складі:
головуючого судді - Клочка В.П.,
суддів - Козуб О.В., Водяхіна Л.М.
при секретарі: - Мазнєві Ю.М.,
за участю: - позивача ОСОБА_4,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Севастополі апеляційну скаргу ОСОБА_4 на рішення Ленінського районного суду м.Севастополя від 14 лютого 2013 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_4 до Публічного акціонерного товариства «Банк «Таврика» про визнання кредитного договору, договору іпотеки та виконавчого напису недійсними, -
У травні 2012 року позивачка звернулася до суду з позовом, в якому просила визнати недійсними - кредитний договір № ПК49-04 від 17.02.2004 року, укладений між ОСОБА_4 та АБ «ТАВРИКА»; договір іпотеки від 18.02.2004 року укладений між ОСОБА_4 та АБ «ТАВРИКА», виконавчий напис, зареєстрований за № 411 від 14.05.2009 р., здійснений приватним нотаріусом Севастопольського міського нотаріального округу ОСОБА_5; зобов'язати відповідача провести перерахунок заборгованості без нарахування процентів та штрафів з розстрочкою платежів на 360 міс.
Вимоги мотивовані тим, що кредитний договір №ПК 4904 від 17.02.2004 р. зі змінами та доповненнями, укладений між сторонами, суперечить діючому законодавству, а саме п.5.8 кредитного договору встановлює право відповідача збільшувати в односторонньому порядку розмір відсоткової ставки, що порушує норми ЦК України. Також позивач посилається на те, що відповідач, надавши позивачу кредит у доларах США, порушив норми ЦК України, Декрету Кабінету міністрів України «Про систему валютного регулювання і валютного контролю». Окрім цього, позивач стверджує, що відповідач не попередив його про валютні ризики при укладенні кредитного договору, внаслідок чого позивач просить зобов'язати відповідача зробити перерахунок заборгованості. У зв'язку з недійсністю кредитного договору, на думку позивача, і договір іпотеки, укладений у його забезпечення, підлягає визнанню недійсним. Позовні вимоги у частині визнання недійсним виконавчого напису позивач обґрунтовує відсутністю безспірної заборгованості.
Рішенням Ленінського районного суду м.Севастополя від 14 лютого 2013 року у задоволенні позову відмовлено.
Не погодившись з рішенням суду, позивач подав апеляційну скаргу, в якій ставиться питання про скасування рішення суду від 14 лютого 2013 р. у частині відмови у визнанні недійсним виконавчого напису нотаріусу, з підстав порушення судом норм матеріального та процесуального права.
Заслухавши доповідь судді - доповідача, пояснення позивача, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає відхиленню з наступних підстав.
Суд першої інстанції, відмовляючи у задоволенні позову у частині визнання недійсним виконавчого напису нотаріусу, виходив з того, що відповідачем були надані нотаріусу усі необхідні документи, які підтверджують безспірність заборгованості позивача, у зв'язку з чим нотаріусом і було видано виконавчий напис.
З данними висновками погоджується колегія суддів.
Відповідно до ч.1,3 ЗУ «Про іпотеку» у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки. Звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса або згідно з договором про задоволення вимог іпотекодержателя.
З матеріалів справи вбачається, що 14 травня 2009 року приватним нотаріусом Севастопольського міського нотаріального округу ОСОБА_5 був вчинений виконавчий напис, зареєстрований в реєстрі під №411, відповідно до якого нотаріус пропонує звернути стягнення на заставне майно у погашення боргу за кредитним договором. За рахунок коштів, отриманих від реалізації нерухомого майна, нотаріус пропонує задовольнити вимоги АТ «Таврика» у розмірі 853346,81 грн.
Суд першої інстанції при ухваленні рішення у цій частині належним чином проаналізував положення ЗУ «Про іпотеку», ЗУ «Про нотаріат», Наказ Міністерства юстиції України «Про затвердження Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України» від 22.02.2012 р. №296/5, Постанову Кабінету Міністрів України від 29.06.1999 року №1172 «Про затвердження переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів» та дійшов обґрунтованого висновку щодо відсутності підстав для визнання виконавчого напису нотаріусу недійсним.
Крім того, колегія суддів враховує ті обставини, що рішення суду у частині відмови у задоволенні позову щодо визнання недійсними кредитного договору та договору іпотеки, на підставі яких видано виконавчий напис, позивачкою не оскаржується, а отже позивачем визнається порушення виконання своїх зобов'язань та наявну заборгованість перед Банком.
Доводи апеляційної скарги щодо розміру заборгованості зазначеної у виконавчому напису нотаріусу, колегія суддів вважає небгрунтованими.
Позивачем не було надано до суду належних доказів щодо наявності боргу у меншому розмірі, не підтверджені надані розрахунки.
Відповідно до ч.1 ст.60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу.
Інші доводи апеляційної скарги також висновків суду не спростовують та не дають підстав для висновку про порушення або неправильне застосування судом норм матеріального чи процесуального права, яке призвело б до неправильного вирішення справи.
За таких обставин слід визнати, що суд ухвалив рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, а тому, відповідно до вимог ч.1 ст. 308 ЦПК України, апеляційна скарга підлягає відхиленню, а рішення суду - залишенню без змін.
Керуючись викладеним, ст.ст. 303,304,307,308,313-315,317,319 ЦПК України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_4 відхилити.
Рішення Ленінського районного суду м.Севастополя від 14 лютого 2013 року залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ протягом двадцяти днів.
Головуючий: В.П. Клочко
Судді: О.В. Козуб
Л.М. Водяхіна