Справа №437/9899/13
09 серпня 2013 року Ленінський районний суд м. Луганська у складі:
головуючого - судді Попової О.М.,
при секретарі Ждановій Ю.П.,
за участю прокурора Немошкало Р.Н.,
за участю захисника - ОСОБА_1,
розглянувши в відкритому судовому засіданні в приміщенні Ленінського районного суду міста Луганська кримінальне провадження відносно:
ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Ярославль, РФ, громадянина РФ, не працюючого, не одруженого, раніше не судимого, який зареєстрований та мешкає за адресою: АДРЕСА_1,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. ст. 303 ч.3 КК України,
ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_3,уродженця м. Ярославль, РФ, громадянина РФ, не працюючого, не одруженого, раніше не судимого, який зареєстрований та мешкає за адресою: АДРЕСА_2,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. ст. 303 ч.3 КК України,
Обвинувачений ОСОБА_2, 11 червня 2013 року разом з обвинуваченим ОСОБА_3, приїхавши в м. Луганськ, зустрілися з неповнолітньою ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_4 та неповнолітньою ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_5, з якими познайомилися в Інтернеті на початку червня 2013 року. Після чого, гр. ОСОБА_3 та ОСОБА_2 запропонували останнім, знаючи, що ОСОБА_4 є неповнолітньою, робити сексуальні послуги за грошову винагороду в РФ, на що ОСОБА_5 та ОСОБА_4 дали згоду. 11.06.2013 гр. ОСОБА_2 разом із ОСОБА_3 на автомобілі ВАЗ-21144 держномер НОМЕР_1, який належить ОСОБА_2, разом з неповнолітніми - ОСОБА_5 та ОСОБА_4 перебували в пункті пропуску державного кордону «Червона Талівка» Луганської області, коли їх затримали робітники міліції. Після чого у обвинувачених ОСОБА_2 та ОСОБА_3 були вилучені паспорти, міграційні карти та інше майно.
Обвинувачений ОСОБА_3, 11 червня 2013 року разом з ОСОБА_2, приїхавши в м. Луганськ, зустрілися з неповнолітньою ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_4 та неповнолітньою ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_5, з якими познайомилися в Інтернеті на початку червня 2013 року. Після чого, ОСОБА_3 та ОСОБА_2 запропонували останнім, знаючи, що ОСОБА_4 є неповнолітньою, робити сексуальні послуги за грошову винагороду в РФ, на що ОСОБА_5 та ОСОБА_4 дали згоду. 11.06.2013 гр. ОСОБА_3 разом із ОСОБА_2 на автомобілі ВАЗ-21144 держномер НОМЕР_1, який належить ОСОБА_2, разом з неповнолітніми - ОСОБА_5 та ОСОБА_4 перебували в пункті пропуску державного кордону «Червона Талівка» Луганської області, коли їх затримали робітники міліції. Після чого у гр. ОСОБА_2 та ОСОБА_3 були вилучені паспорти, міграційні карти та інше майно.
ОСОБА_2 та ОСОБА_3 обвинувачення яким було пред'явлено в скоєнні злочину передбаченого ст.303 ч.3 КК України, свою вину визнали в повному обсязі, в скоєному щиро розкаялись, при цьому не відмовилися від дачі показань.
Відповідно до ч.3 ст. 349 КПК України та проти цього не заперечували учасники судового провадження, судом визнано недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються. При цьому судом з'ясовано, чи правильно розуміють зазначені особи зміст цих обставин, чи немає сумнівів у добровільності їх позиції, а також роз'яснює їм, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.
Допитані судом обвинувачені ОСОБА_2 та ОСОБА_3 пояснили, що в постанові про притягнення їх в якості обвинувачених і протоколах їх допитів на досудовому слідстві, всі обставини скоєння ними злочину вказані правильно, оскільки вказане, було насправді. Судом були оголошені їх свідчення, які знаходяться в матеріалах кримінального провадження № 1201303001000841, з якими, обвинувачені погодилися та підтримали їх в повному обсязі. Фактичні обставини й докази, які було зібрано по кримінальному провадженню не оспорювали, крім того суду пояснили, що дійсно втягнули неповнолітніх ОСОБА_4 та ОСОБА_5 до заняття проституцією.
Окрім того, що обвинувачені визнали свою вину в повному обсязі, їх провина підтверджується доказами, які знаходяться в матеріалах кримінального провадження, які не оспорюються обвинуваченими.
Таким чином, суд вважає вину обвинувачених ОСОБА_2 та ОСОБА_3 у вчиненні інкримінованого їм злочину доведеною та дії ОСОБА_2 та ОСОБА_3 правильно слід кваліфікувати за ст.303 ч.3 КК України, тобто втягнення осіб в заняття проституцією, вчинені щодо неповнолітніх. Згідно примітки 2 до статті 303 КК України відповідальність за втягнення малолітнього чи неповнолітнього в заняття проституцією чи примушування їх до заняття проституцією за цією статтею має наставати незалежно від того, чи вчинені такі дії з використанням обману, шантажу, уразливого стану зазначених осіб або із застосуванням чи погрозою застосування насильства, використанням службового становища, або особою, від якої потерпілий був у матеріальній чи іншій залежності.
Обираючи вид та міру покарання суд, враховуючи характер суспільної небезпеки, злочину який скоїли обвинувачені, оскільки його віднесено законом до тяжкого злочину, осіб обвинувачених:
ОСОБА_2, який характеризується з позитивного боку, відсутність тяжких наслідків. Обвинувачений визнав себе винним, щиро розкаявся у вчиненому злочині, активно сприяв розкриттю злочину, вчинив злочин внаслідок збігу тяжких особистих та сімейних обставин, тобто скрутного матеріального становища. Всі вище перелічені обставини суд розцінює як такі, що пом'якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_2 згідно ст. 66 КК України. Також судом враховується вік обвинуваченого, його стан здоров'я, оскільки він є інвалідом дитинства, стан здоров'я його рідних, те що він раніш не судимий. Наявність декількох пом'якшуючих обставин дає суду підстави для застосування ст. 69 КК України при призначені покарання та перейти до іншого, більш м'якого виду основного покарання, не зазначеного в санкції ст.303 ч. 3 КК України, а саме - штрафу в дохід держави. Обставини, які обтяжують покарання, передбачені ст. 67 КК України - судом не встановлені.
ОСОБА_3, який характеризується з позитивного боку, відсутність тяжких наслідків,. Обвинувачений визнав себе винним, щиро розкаявся у вчиненому злочині, активно сприяв розкриттю злочину, вчинив злочин внаслідок збігу тяжких особистих та сімейних обставин, тобто скрутного матеріального становища. Всі вище перелічені обставини суд розцінює як такі, що пом'якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_3 згідно ст. 66 КК України. Також судом враховується вік обвинуваченого, його стан здоров'я та його рідних, те що він раніш не судимий. Наявність декількох пом'якшуючих обставин дає суду підстави для застосування ст.69 КК України при призначені покарання та перейти до іншого, більш м'якого виду основного покарання, не зазначеного в санкції ст.303 ч. 3 КК України, а саме - штрафу в дохід держави. Обставини, які обтяжують покарання, передбачені ст. 67 КК України - судом не встановлені.
Долю речових доказів суд вирішує згідно ст.100 КПК України.
Цивільний позов по справі заявлений не був.
Судові витрати по справі відсутні.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 100, 349, 370, 374 КПК України, суд, -
ОСОБА_2 визнати винним у вчиненні злочину передбаченого ч.3 ст.303 КК України та призначити йому покарання із застосуванням ст.69 КК України у вигляді штрафу в дохід держави у розмірі 6800 гривень без конфіскації майна.
ОСОБА_3 визнати винним у скоєнні злочину передбаченого ч.3 ст.303 КК України та призначити йому покарання із застосуванням ст.69 КК України у вигляді штрафу в дохід держави у розмірі 6800 гривень без конфіскації майна.
Запобіжний захід - утримання під вартою ОСОБА_2 до набрання вироком законної сили - змінити. Обрати ОСОБА_2 запобіжний захід у вигляді особистого зобов'язання. Зобов'язати ОСОБА_2 не відлучатися із населеного пункту, в якому він перебуває - міста Луганська, без дозволу суду; повідомляти суд про зміну свого місця перебування; здати на зберігання до суду свій паспорт, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
Звільнити ОСОБА_2 з-під варти у залі суду негайно.
Запобіжний захід - утримання під вартою ОСОБА_3 до набрання вироком законної сили - змінити. Обрати ОСОБА_3 запобіжний захід у вигляді особистого зобов'язання. Зобов'язати ОСОБА_3 не відлучатися із населеного пункту, в якому він перебуває - міста Луганська, без дозволу суду; повідомляти суд про зміну свого місця перебування; здати на зберігання до суду свій паспорт, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
Звільнити ОСОБА_3 з-під варти у залі суду негайно.
Речові докази - грошові кошти в сумі 2000 російських рублів, номіналом 1000 - 2 купюри серії ЬЯ 7020127, АТ 2784500;
- мобільний телефон «Флай» в корпусі білого кольору ІМЕІ1 НОМЕР_2, ІМЕІ2 НОМЕР_3;
- мобільний телефон «Флай» в корпусі чорного кольору з двома сім-картами «білайн», «мтс» ІМЕІ1 НОМЕР_4, ІМЕІ2 НОМЕР_5;
- водійське посвідчення на ім'я ОСОБА_2 НОМЕР_6;
- свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу ВАЗ 21144 НОМЕР_7 від 13.11.2011 року;
- свідоцтво про присвоєння кваліфікації приватного охоронця на ім'я ОСОБА_2 серії НОМЕР_8;
- паспорт на ім'я ОСОБА_2 НОМЕР_9 від 30.09.2006 року;
- міграційна карта на ім'я ОСОБА_2;
- автомобіль ВАЗ 21114 д/н НОМЕР_1,
вилучені у ОСОБА_2 - повернути ОСОБА_2.
Речові докази - паспорт на ім'я ОСОБА_3 НОМЕР_10 від 10.11.2007 року;
- мобільний телефон «Самсунг», в корпусі синього кольору ІМЕІ НОМЕР_11 з сім-картою;
- міграційна карта на ім'я ОСОБА_3;
- страхове свідоцтво НОМЕР_12 на ім'я ОСОБА_3;
- поліс обов'язкового медичного страхування номер 01 03 3544122 від 03.07.2012 року;
- гумовий браслет червоного кольору;
- два ланцюжка з металу білого та жовтого кольору,
вилучені у ОСОБА_3 - повернути ОСОБА_3.
Речовий доказ - карту пам'яті «Micro SD 2 GB» - повернути ОСОБА_4.
Вирок суду може бути оскаржений протягом 30 днів з дня його проголошення до апеляційного суду Луганської області через Ленінський районний суд м. Луганська з підстав, передбачених ст. 394 КПК України.
Копію вироку негайно після його проголошення надати обвинуваченому та прокурору.
Суддя: О.М. Попова