Вирок від 07.08.2013 по справі 320/7796/13-к

дата документа 07.08.2013

Справа № 320/7796/13- к

ВИРОК
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 серпня 2013 року Мелітопольський міськрайонний суд Запорізької області у складі:

головуючого судді - Фоміна В.А.

при секретарі - Головацькій Т.В.

за участю прокурора - Щербини О.О.

обвинуваченого - ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Мелітополі кримінальне провадження № 12013080140002013 за обвинуваченням ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с. Кирпичне Мелітопольського району Запорізької області, громадянина України, з середньою освітою, не працюючого, одруженого, який проживає за адресою: АДРЕСА_1, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_2, раніше судимого 08.09.1993 року Мелітопольським міським судом Запорізької області за ст.ст. 81 ч. 3, 43 КК України до 5 років позбавлення волі. Звільнений 10.06.1998 року по відбуттю строку покарання,

у вчинені кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України.

ВСТАНОВИВ

08 травня 2013 року, приблизно о 17 годині 50 хвилин, знаходячись біля дитячого садку, розташованого по вул. Червонофлотська в м. Мелітополі Запорізької області, ОСОБА_1, маючи умисел на незаконне придбання та зберігання з метою збуту, а також на незаконний збут особливо небезпечного наркотичного засобу, діючи з корисливих мотивів, незаконно, шляхом купівлі за 120 гривень, з метою подальшого збуту, придбав у ОСОБА_2, матеріали відносно якого виділені в окреме кримінальне провадження, особливо небезпечний наркотичний засіб, обіг якого заборонений - канабіс (марихуану), який незаконно зберігаючи при собі, з метою збуту, переніс до супермаркету «АТБ», розташованого по проспекту 50 років Перемоги в м. Мелітополі Запорізької області, де приблизно о 18 годині 00 хвилин, того ж дня, ОСОБА_1, перебуваючи у стані, викликаному вживанням наркотичних засобів, незаконно, шляхом продажу за 120 гривень, збув ОСОБА_3 вищевказаний особливо небезпечний наркотичний засіб, обіг якого заборонений - канабіс (марихуану), маса якого в перерахунку на суху речовину складає - 6,22 грам.

На підставі ч.1 ст. 473 КПК України до суду надійшла угода про визнання винуватості від 30 липня 2013 року укладена між прокурором Мелітопольської міжрайонної прокуратури Щербиною О.О., якій на підставі ст. 37 КПК України надані повноваження прокурора у кримінальному провадженні № 12013080140002013 та ОСОБА_1 обвинуваченим у цьому кримінальному провадженні. Виходячи із змісту даної угоди ОСОБА_1 повністю визнав свою винуватість у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ст.307 ч.2 КК України та зобов'язався беззастережно визнати обвинувачення в обсязі підозри у судовому провадженні.

Сторонами узгоджено, що при затвердженні угоди ОСОБА_1 буде призначене покарання за ст.307 ч.2 КК України із застосуванням ст. 69 КК України у вигляді 5 років позбавлення волі із звільненням від відбування покарання на підставі ст.75 КК України з іспитовим строком 3 роки та покладенням на нього обов'язків відповідно до п.п. 2,3,4 ч.1 ст. 76 КК України, а саме: не виїзжати за межі України на постійне проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції, повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання та періодично з'являтись для реєстрації в кримінально-виконавчу інспекцію.

При звільненні від відбуття покарання з іспитовим строком, додаткове покарання у вигляді конфіскації майна не застосовується, оскільки статтею 77 КК України передбачений вичерпний перелік додаткових покарань, які можуть бути застосовані в зазначеному випадку, серед яких конфіскація майна відсутня.

У судовому засіданні обвинувачений вказав, що він цілком розуміє свої права та наслідки укладення угоди, що передбачені ч. 4 ст. 474 КПК України, які йому були роз'яснені судом в ході судового засідання, а також розуміє, що у разі невиконання угоди про визнання винуватості відповідно до ст. 476 КПК України прокурор має право упродовж строків давності притягнення до кримінальної відповідальності звернутися до суду з клопотанням про скасування вироку та судового розгляду кримінального провадження в загальному порядку.

Крім того, в судовому засіданні обвинувачений беззастережно визнав свою вину та надав судові згоду на призначення узгодженого покарання, надав пояснення, в яких повністю підтвердив обставини, викладені у пред ?явленному йому обвинуваченні.

На підставі пояснень обвинуваченого, суд встановив, що укладення угоди сторонами є добровільним тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дії будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді.

Розглядаючи питання про затвердження угоди суд виходить з наступного.

Відповідно до ст.468 КПК України у кримінальному провадженні може бути укладена угода між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим про визнання винуватості.

Згідно з ч.4 ст.469 КПК України угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, злочинів невеликої чи середньої тяжкості, тяжких злочинів, внаслідок яких шкода завдана лише державі чи суспільним інтересам.

Злочин, у вчиненні якого ОСОБА_1 визнав себе винуватим, відноситься до тяжких злочинів, а отже угода відповідає вимогам закону.

Відповідно до ст. 472 КПК України в угоді про визнання винуватості зазначаються її сторони, формулювання підозри чи обвинувачення та його правова кваліфікація з зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність, істотні для відповідного кримінального провадження обставини, беззастережне визнання підозрюваним чи обвинуваченим своєї винуватості у вчиненні кримінального правопорушення, обов'язки підозрюваного чи обвинуваченого щодо співпраці у викритті кримінального правопорушення, вчиненого іншою особою (якщо відповідні домовленості мали місце), узгоджене покарання та згода підозрюваного, обвинуваченого на його призначення або на призначення покарання та звільнення від його відбування з випробуванням, наслідки укладення та затвердження угоди, передбачені статтею 473 цього Кодексу, наслідки невиконання угоди.

Суд, розглядаючи кримінальне провадження в межах пред ??явленного обвинувачення, кваліфікує дії ОСОБА_1 за ч. 2 ст. 307 КК України, як незаконне придбання та зберігання з метою збуту, а також незаконний збут особливо небезпечного наркотичного засобу.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 цілком розуміє положення ч.ч.4,5 ст.474 КПК України.

Суд переконався в тому, що укладення угоди сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дії будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді. Під час кримінального провадження обвинувачений ОСОБА_1 скарги не подавав.

Угода між прокурором та обвинуваченим ОСОБА_1 не суперечить вимогам Кримінального процесуального кодексу України та Кримінального кодексу України, відповідає інтересам суспільства, а кримінальне провадження свідчить про наявність фактичних підстав для визнання винуватості.

Обвинувачений ОСОБА_1 погоджується на призначення узгодженого покарання.

Враховуючи вищенаведене суд дійшов висновку про наявність підстав для затвердження угоди про визнання винуватості між прокурором та обвинуваченим ОСОБА_1, із урахуванням всіх обставин справи та особи обвинуваченого суд вважає, що узгоджене з ОСОБА_1 покарання у вигляді 5 років позбавлення волі із звільненням від відбування покарання на підставі ст.75 КК України з іспитовим строком 3 роки.

З обвинуваченого ОСОБА_1 слід стягнути витрати на проведення судово-хімічної експертизи.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 373, 374, 475 КПК України, суд

ЗАСУДИВ:

Затвердити угоду від 30 липня 2013 року у кримінальному провадженні № 12013080140002013 про визнання винуватості, укладену між прокурором Мелітопольської міжрайонної прокуратури Щербіною О.О. та обвинуваченим ОСОБА_1.

ОСОБА_1 визнати винуватим у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ст.307 ч.2 КК України, із застосуванням ст. 69 КК України у вигляді 5 років позбавлення волі.

На підставі ст.75 КК України звільнити ОСОБА_1 від відбування призначеного покарання з випробуванням, з іспитовим строком 3 роки.

Відповідно до ст.76 КК України покласти на ОСОБА_1 наступні обов'язки:

- не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції;

- повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання;

- періодично з'являтися для реєстрації в кримінально-виконавчій інспекції.

Стягнути з ОСОБА_1 витрати на проведення експертизи у розмірі 391,2 гривень (рахунок № 31116115700009; одержувач - УК у Шевч. Р-ні м. Запоріжжя /Шевч./24060300; код банку: 813015; код ЄДРПОУ - 38025367; назва банку: ГУДКСУ у Запорізькій області).

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення апеляційної інстанції.

Вирок може бути оскаржено з підстав, передбачених ст.394 КПК України, до апеляційного суду Запорізької області шляхом подання апеляційної скарги в Мелітопольський міськрайонний суд Запорізької області протягом 30 днів з дня його проголошення.

Копію вироку учасники судового провадження мають право отримати в Мелітопольському міськрайонному суді.

СУДДЯ:
Попередній документ
32919135
Наступний документ
32919137
Інформація про рішення:
№ рішення: 32919136
№ справи: 320/7796/13-к
Дата рішення: 07.08.2013
Дата публікації: 14.08.2013
Форма документу: Вирок
Форма судочинства: Кримінальне
Суд: Мелітопольський міськрайонний суд Запорізької області
Категорія справи: Кримінальні справи (до 01.01.2019); Злочини у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів та інші злочини проти здоров'я населення; Незаконне виробництво, виготовлення, придбання, перевезення, пересилання, зберігання з метою збуту або збут отруйних чи сильнодіючих речовин або отруйних чи сильнодіючих лікарських засобів