Єдиний унікальний номер №243/6866/13-ц
Номер провадження №2/243/2669/2013
Ім'ям України
« 09» серпня 2013 р. м. Слов'янськ
Слов'янський міськрайонний суд Донецької області в складі:
Головуючого - судді Чемодурової Н.О.
при секретарі - Бондаренко О.В.
за участю:
представник позивача - Юклевський Д.С.,
відповідач - ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду міста Слов'янська цивільну справу за позовом публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_2, про стягнення заборгованості, -
17 липня 2013 року ПАТ КБ «ПриватБанк» звернулось до суду з зазначеним вище позовом до ОСОБА_2, в якому просило стягнути з останнього заборгованість за кредитним договором від 27 вересня 2007 року в розмірі 35 989 грн. 78 коп. і зазначало, що згідно з кредитним договором №КТХRRХ89020042 від 27 вересня 2007 року відповідач отримав кредит в розмірі 4 200,50 грн. зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 12,00% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом на строк 24 місяці з кінцевим терміном повернення 27 вересня 2009 року. У порушення договору відповідач зобов'язання не виконує, у зв'язку з чим утворилась заборгованість станом на 03 червня 2013 року в розмірі 35 989 грн. 78 коп., яка складається: заборгованість за кредитом - 1 279,58 грн., заборгованість по процентам за користування кредитом - 9 626,37 грн., заборгованість по комісії за користування кредитом - 856,97 грн., пені за несвоєчасне виконання зобов'язань за договором - 22 036,87 грн., а також штрафи - фіксована частина-500,00 грн., процентна складова - 1 689,99 грн.
Просить суд стягнути з відповідача на користь ПАТ КБ «ПриватБанк» заборгованість у розмірі 35 989 грн. 78 коп. за кредитним договором №КТХRRХ89020042 від 27 вересня 2007 року та судові витрати у розмірі 359 грн. 90 коп.
Представник позивача Юклевський Д.Ю., повноваження якого підтверджується довіреністю №2210-О, виданою 31.07.2013 року (а.с.40), у судовому засіданні позовні вимоги підтримав повністю, наполягав на їх задоволенні, в обґрунтування заявлених вимог надав пояснення аналогічні викладеним в позові.
Відповідач ОСОБА_2 в судовому засіданні позов визнав частково. Зазначив, що дійсно при обставинах, викладених у позові, ним був отриманий кредит у сумі 4 200,50 грн. Згідно умов кредитного договору, він повинен був виконувати умови договору та повернути кредит через два роки. Просить суд зменшити розмір нарахованої пені за договором, про що надав суду відповідну обґрунтовану заяву (а.с.41), оскільки на теперішній час він живе на пенсію, яка складає 870 грн., а сума пені майже в п'ятеро більша за суму кредиту, яку він отримав.
Дослідивши подані позивачем документи, вислухавши пояснення представника позивача та відповідача, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду спору по суті, суд встановив такі фактичні обставини та відповідні їм правовідносини.
Як встановлено у судовому засіданні і вбачається з матеріалів справи, між позивачем та відповідачем ОСОБА_2 27 вересня 2007 року був укладений кредитний договір №КТХRRХ89020042, відповідно до якого ОСОБА_2 отримав кредит у розмірі 4 200,50 грн. зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 12,00% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом на строк 24 місяці з кінцевим терміном повернення 27 вересня 2009 року (а.с.4).
Згідно зі ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Статтею 1049 ЦК України передбачено, що позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Відповідно до ч. 2 ст. 1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.
Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Кінцевий строк повернення кредиту сплинув 27 вересня 2009 року. Проте кредит позичальником ОСОБА_2 до теперішнього часу в повному обсязі не повернуто.
Відповідно до ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема:
1) припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору;
2) зміна умов зобов'язання;
3) сплата неустойки;
4) відшкодування збитків та моральної шкоди.
Враховуючи, що строк виконання зобов'язання сплинув 27 вересня 2009 року, а відповідач в порушення умов договору кредит не повернув та не сплачує відсотки за його користування, позивач обґрунтовано, звернувся до суду з вимогами про повернення кредиту та сплати процентів за користування кредитом.
Згідно з розрахунком заборгованості прострочена заборгованість відповідача за кредитним договором станом на 03 червня 2013 року становить 35 989 грн. 78 коп., та складається з наступного:
- заборгованість за кредитом - 1 279,58 грн.;
- заборгованість по процентам за користування кредитом - 9 626,37 грн.;
- заборгованість по комісії за користування кредитом - 856,97 грн.;
- пеня за несвоєчасне виконання зобов'язань за договором - 22 036,87 грн.;
- штраф - фіксована частина - 500,00 грн.;
- штраф процентна складова - 1 689,99 грн.
Доводи відповідача про можливість зменшення розміру пені за несвоєчасне виконання зобов'язань за договором є такими, що заслуговують на увагу, виходячи з наступного.
Відповідно до частини 3 ст. 551 ЦК України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.
Відповідно до принципів розумності і справедливості на кредитора покладається обов'язок вживати необхідних заходів щодо зменшення розміру збитків, завданих йому порушенням зобов'язання, але у всякому разі, не сприяти їх збільшенню. Невиконання кредитором цього обов'язку також може бути підставою для зменшення судом розміру збитків та неустойки, що стягуються з боржника, що передбачено частиною 2 ст. 616 ЦК України, згідно якої суд має право зменшити розмір збитків та неустойки, які стягуються з боржника, якщо кредитор умисно або з необережності сприяв збільшенню розміру збитків, завданих порушенням зобов'язання, або не вжив заходів щодо їх зменшення.
Відповідно до п. 27 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30 березня 2012 року № 5 «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин» положення частини 3 ст. 551 ЦК України про
зменшення розміру неустойки може бути застосовано судом лише за заявою відповідача до відсотків, які нараховуються як неустойка. При цьому проценти, які підлягають сплаті згідно з положеннями статей 1054, 1056-1 ЦК, у такому порядку не підлягають зменшенню через неспівмірність із розміром основного боргу, оскільки вони є платою за користування грошима і підлягають сплаті боржником за правилами основного грошового боргу.
Істотними обставинами в розумінні частини 3 ст. 551 ЦК можна вважати, зокрема, ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.
Положення статті 616 ЦК передбачають право суду за певних умов зменшити розмір збитків та неустойки, які стягуються з боржника. Зазначене стосується цивільно-правової відповідальності боржника, а не сплати ним основного грошового боргу за кредитним договором, що суд на підставі вказаної норми закону змінити не може.
Враховуючи, що згідно розрахунку заборгованості про порушення зобов'язання банк дізнався 30 березня 2009 року, до часу звернення до суду, на протязі понад трьох років, будь-яких заходів щодо стягнення заборгованості з відповідача не приймав, чим сприяв збільшенню розміру неустойки за кредитним договором, враховуючи матеріальний стан відповідача, який на теперішній час живе на пенсію, розмір якої складає 870 грн., інших доходів він не має, суд, виходячи з засад цивільного судочинства, а саме, розумності та справедливості, вважає можливим на підставі частини 2 ст. 616 ЦК України та частини 3 ст. 551 ЦК України з урахуванням заборгованості за тілом кредиту 1 279 грн. 58 коп. зменшити розмір пені, що підлягає стягненню з відповідача, до розміру тіла кредиту, а саме, до 1 279 грн. 58 коп.
Згідно п. 1.5.20 Умов надання споживчого кредиту фізичним особам («Розстрочка») при порушенні Клієнтом строків платежів по будь-якому з грошових зобов'язань, передбачених Договором більш, ніж на 30 днів, Клієнт зобов'язаний сплатити Банку штраф у розмірі 500 грн. + 5% від суми заборгованості по кредитному ліміту, з урахуванням нарахованих і прострочених відсотків за комісією.
Як вбачається з розрахунку заборгованості, наданого позивачем, штраф, який він просить стягнути з відповідача згідно п. 1.5.20 Умов в розмірі 500 грн. (фіксована частина) та 1 689,99 грн. (процентна складова), а саме, його процентна складова нарахована з врахуванням заборгованості відповідача за кредитом, заборгованості за процентами, заборгованості з комісії та пені.
Отже за порушення Позичальником строків виконання зобов'язання за кредитним договором позивачем одночасно нараховано пеню та штраф, при цьому останній нараховано, в тому числі, й на суму пені.
Відповідно до ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Тобто за змістом ст. 549 ЦК України пеня та штраф є різновидами неустойки як юридичної відповідальності, а не окремими видами штрафних санкцій. Пеня і штраф, як різновиди неустойки, обчислюються у відсотках саме від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання, можливість нарахування одного виду неустойки на інший виключається.
Отже, банк просить застосувати до боржника подвійну цивільно-правову відповідальність одного й того ж виду за одне й те ж саме порушення договірного зобов'язання (прострочення виконання грошового зобов'язання), що суперечить вимогам частини 1 ст. 61 Конституції України та частині 3 ст. 509 ЦК України, згідно з якими ніхто не може бути двічі притягнений до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення, а зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.
Враховуючи зазначене, суд вважає, що з відповідача на користь позивача підлягає стягненню заборгованість за кредитним договором станом на 03 червня 2013 року, яка становить 13 042 грн. 50 коп., та складається з наступного:
- заборгованість за кредитом - 1 279,58 грн.;
- заборгованість по процентам за користування кредитом - 9 626,37 грн.;
- заборгованість по комісії за користування кредитом - 856,97 грн.;
- пеня за несвоєчасне виконання зобов'язань за договором - 1 279,58 грн.
Відповідно до частини 1 ст. 88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. Якщо позов
задоволено частково, судові витрати присуджуються позивачеві пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, а відповідачеві - пропорційно до тієї частини позовних вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.
Суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог позивача про стягнення заборгованості за кредитним договором в розмірі 13 042 грн. 50 коп., за таких обставин на користь позивача належить стягнути понесені судові витрати в розмірі 129 грн. 56 коп. (36 % від загальної суми позову, який було заявлено).
На підставі викладеного й керуючись ст. 61 Конституції України, ст. ст. 16, 509, 526, 527, 530, 551, 590, 616, 1050, 1054 ЦК України, статтями 3, 15, 60, 88, 212-215 ЦПК України, суд -
Позовні вимоги публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_2 (ІНФОРМАЦІЯ_1, ІПН НОМЕР_1, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1) на користь публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» (юридична адреса 49027, м. Дніпропетровськ, вул. Набережна Перемоги, 50, код ЄДРПОУ 14360570, р/р 29092829003111, МФО 305299) заборгованість за кредитним договором №КТХRRХ89020042 від 27 вересня 2007 року станом на 03 червня 2013 року, в розмірі 13 042 (тринадцять тисяч сорок дві) грн. 50 коп., з яких:
- заборгованість за кредитом - 1 279,58 грн.;
- заборгованість по процентам за користування кредитом - 9 626,37 грн.;
- заборгованість по комісії за користування кредитом - 856,97 грн.;
- пеня за несвоєчасне виконання зобов'язань за договором - 1 279,58 грн.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» (юридична адреса 49027, м. Дніпропетровськ, вул. Набережна Перемоги, 50, код ЄДРПОУ 14360570, р/р64993919400001, МФО 305299) на відшкодування понесених судових витрат 129 (сто двадцять дев'ять) 56 коп.
В задоволенні решти заявлених вимог відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи Апеляційним судом.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти дні з дня отримання копії цього рішення.
Повний текст рішення виготовлено « 12» серпня 2013 року.
Суддя Чемодурова Н.О.