07 серпня 2013 року м. Чернівці
Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Чернівецької області у складі:
головуючого Височанської Н. К.
суддів: Міцнея В.Ф., Половінкіної Н.Ю.
секретар: Лисак О.А.
за участю: представника позивачів ОСОБА_1, ОСОБА_2 - ОСОБА_3, представника відповідачки ОСОБА_4 - ОСОБА_5
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2 до ОСОБА_4 про вселення, зобов»язання не чинити перешкод в користуванні житлом, за апеляційною скаргою ОСОБА_1, ОСОБА_2 на рішення Новоселицького районного суду Чернівецької області від 04 липня 2013 року, -
У квітні 2013 року позивачі звернулися в суд з позовом до ОСОБА_4 про вселення, зобов»язання не чинити перешкод в користуванні житлом. Посилалися на те, що рішенням Новоселицького районного суду Чернівецької області від 24 жовтня 2012 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Чернівецької області від 12 грудня 2012 року за ними визнано право власності в порядку спадкування по 1/3 частині квартири АДРЕСА_1.
Оскільки відповідачка перешкоджає їм користуватися зазначеною квартирою, просили позов задовольнити.
Рішенням Новоселицького районного суду Чернівецької області від 4 липня 2013 року в задоволенні позову відмовлено.
На рішення суду позивачі подали апеляційну скаргу, в якій просили рішення суду першої інстанції скасувати, а справу направити на новий розгляд в суд першої інстанції. В засіданні колегії суддів апеляційного суду представник апелянтів просила рішення суду скасувати та прийняти нове рішення, яким задовольнити їх позовні вимоги. Апелянти посилалися на порушення норм
матеріального та процесуального права.
Справа №22ц-1156 2013р. Головуючий у 1 інстанції: Павлінчук С.С.
Категорія: 41 Доповідач: Височанська Н.К.
Зокрема, зазначали, що суд безпідставно послався на Закон України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» та не звернув увагу на те, що їх право користування спірною квартирою підтверджено рішенням Новоселицького районного суду Чернівецької області від 24 жовтня 2012 року, яке набрало законної сили.
Суд безпідставно відмовив в зупиненні провадження по даній справі у зв»язку з розглядом у Чернівецькому окружному адміністративному суді справи про визнання незаконними рішень реєстраційної служби по відмові провести державну реєстрацію права власності на частки позивачів у спірній квартирі. Вважають, що дані вимоги є взаємопов»язаними.
Колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково.
Ухвалюючи рішення про відмову в задоволенні позову, суд першої інстанції виходив із того, що позивачі не зареєстрували своє право власності в реєстраційній службі Новоселицького районного управління юстиції, а тому право власності на спірну квартиру у них не виникло.
Проте погодитись з таким висновком суду не можна.
Як вбачається з рішення Новоселицького районного суду Чернівецької області від 24 жовтня 2012 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Чернівецької області від 12 грудня 2012 року, що за позивачами ОСОБА_1 і ОСОБА_2 визнано право власності на спадкове майно після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_6, а саме: по 1/3 частині квартири АДРЕСА_1.
Відповідно до ч. 5 ст. 1268 ЦК України, незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини та згідно із ч. 3 ст. 1296 ЦК України відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину. Статтею 1297 ЦК України встановлено обов'язок спадкоємця звернутися за свідоцтвом про право на спадщину на нерухоме майно. Проте нормами цієї статті, так само як й іншими нормами цивільного права, не визначено правових наслідків недотримання такого обов'язку у виді втрати права на спадщину.
Діюче законодавство не звільняє спадкоємця від обов'язку зареєструвати своє право власності на спадщину в порядку, передбаченому ст.ст. 182, 1299 ЦК України. У разі відсутності у спадкоємця правовстановлюючого документа на спадщину, яким може бути свідоцтво про право на спадщину, одержане в нотаріальній конторі, або рішення суду з цього приводу, а також відсутності державної реєстрації цього права, не можна визнати, що спадкоємець не може користуватися спадковим майном.
Відповідно до ч. 1 ст. 1216 ЦК України, спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).
До складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті (ст. 1218 ЦК України).
Рішенням суду, яке набрало законної сили, за позивачами визнано право власності в порядку спадкування по 1/3 частині квартири АДРЕСА_1.
Зазначене рішення суду свідчить про те, що ОСОБА_1 і ОСОБА_2 прийняли спадщину після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_6 і до них перейшло право на нерухоме майно.
Та обставина, що вони не зареєстрували своє право власності в реєстраційній службі Новоселицького районного управління юстиції, не позбавляє їх, як спадкоємців, реалізувати своє право на спадкування і користуватися спадковим майном.
Відповідно до ст..391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування своїм майном.
Оскільки відповідачка перешкоджає позивачам користуватися спірною квартирою, то колегія суддів вважає, що позов є обґрунтованим та підлягає задоволенню.
Доводи апеляційної скарги про безпідставність винесення судом ухвали про відмову в зупиненні розгляду даної справи до вирішення справи в адміністративному суді по відмові в проведенні державної реєстрації права власності на спірну квартиру не впливають на момент виникнення права користування у позивачів спірною квартирою.
З огляду на викладені обставини, колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню з постановленням нового рішення про задоволення позовних вимог.
Керуючись ст..ст.303, 307, 309 ЦПК України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1, ОСОБА_2 задовольнити частково.
Рішення Новоселицького районного суду Чернівецької області від 4 липня 2013 року скасувати.
Позов ОСОБА_1, ОСОБА_2 до ОСОБА_4 про вселення, зобов»язання не чинити перешкод в користуванні житлом задовольнити.
Усунути перешкоди в користуванні житлом шляхом вселення ОСОБА_1, ОСОБА_2 в квартиру АДРЕСА_1.
Зобов»язати ОСОБА_4 не чинити перешкод ОСОБА_1 та ОСОБА_2 в користуванні квартирою АДРЕСА_1.
Стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_1, ОСОБА_2 судові витрати по справі за сплату судового збору при подачі позову до суду в сумі 114,70 грн. та за сплату судового збору при подачі апеляційної скарги в сумі 57,35 грн., а всього 172,05 грн.
Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення, але може бути оскаржено в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання ним законної сили.
Головуючий:
Судді:
З оригіналом згідно: