Справа № 444/5090/12
провадження 2/216/65/13
Іменем України
21.03.2013 року Центрально-Міський районний суд м.Кривого Рогу Дніпропетровської області у складі:
головуючого судді Чумак Н.О.
при секретарі Хачатурян М.Ю.
за участю
представника позивача ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі № 8 в приміщенні суду в м. Кривому Розі цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до Публічного акціонерного товариства «Сведбанк» про визнання договору №4 від 26 січня 2010 року про внесення змін і доповнень до кредитного договору № 308/0606/88-295 від 08 червня 2006 року недійсним, -
Позивачка звернулася до суду з позовом до Публічного акціонерного товариства «Сведбанк» про визнання договору №4 від 26 січня 2010 року про внесення змін і доповнень до кредитного договору № 308/0606/88-295 від 08 червня 2006 року недійсним.
Позов, на задоволенні якого наполягав представник позивача в судовому засіданні обґрунтовується тим, що 26 січня 2010 року між позивачем і ПАТ «Сведбанк» було укладено Договір №4 про внесення змін та доповнень до Кредитного договору № 308/0606/88-295 від 08.06.2006 року, згідно з яким Банк збільшив, з незрозумілих підстав, розмір простроченої заборгованості за кредитом з 43088,42 (сорок три тисячі вісімдесят вісім доларів США 42 центи) до 50958,94 (п'ятдесят тисяч дев'ятсот п'ятдесят вісім доларів США 94 центи), на умовах користування ними до 07 червня 2030 року включно. Але ніяких 50958,94 долара США вона від відповідача не отримувала, про що свідчить відсутність у відповідача видатково-касового ордеру, який би підтверджував отримання нею від відповідача вказаної суми. Договір позики є укладеним з моменту передавання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками. Згідно пункту 3.8. Розділу 3 Правил надання банками України інформації споживачу про умови кредитування та сукупну вартість кредиту, затверджених Постановою Правління НБУ від 10.05.2007 року №168 у разі надання кредиту в іноземній валюті банки зобов'язані під час укладення кредитного договору попередити споживача, що валютні ризики під час виконання зобов'язань за кредитним договором несе споживач; надати інформацію щодо методики, яка використовується банком для визначення валютного курсу, строків і комісій, пов'язаних з конвертацією валюти платежу у валюту зобов'язання під час погашення заборгованості за кредитом та процентами за користування ним, чого відповідачем зроблено не було.
Згідно пункту 1.3. Розділу 1 Правил надання банками України інформації споживачу про умови кредитування та сукупну вартість кредиту, затверджених Постановою Правління НБУ від 10.05.2007 року №168 банки зобов'язані забезпечувати виконання цих Правил у разі поширення інформації про послуги з надання кредитів споживачам, та під час укладення кредитних договорів зі споживачами. Тому просила витребувати у відповідача видатковий касовий ордер, яким би підтверджувався факт передачі їй 26 січня 2010 року відповідачем 50958,94 доларів США та визнати договір №; від 26 січня 2010 року про внесення змін і доповнень до Кредитного договору № 308/0606/88-295 від 08 червня 2006 року - недійсним. Представник позивача в судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, про причини неявки суд не повідомив, заву про розгляд справи в його відсутність до суду не надавав, зі згоди представника позивача суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи.
Суд, вислухавши пояснення представника позивача, дослідивши письмові матеріали справи вважає, що в задоволенні позовних вимог слід відмовити.
В судовому засіданні встановлено, що 08 червня 2006 року між АКБ «ТАС-Комерцбанк» правонаступником якого в свою є ПАТ «Сведбанк» та позивачем було укладено кредитний договір № 308/0606/88-295, відповідно до якого банк надав позивачеві грошові кошти в сумі 15000 доларів США сплатою 14% річних строком до 07.06.2016 року на умовах, передбачених у Договорі кредиту.
Згідно п. 3.1 Договору кредиту позичальник здійснює погашення кредиту та сплату процентів щомісяця, через касу банку, згідно Додатку №1. 08.05.2008 року між позивачем та відповідачем укладено Додаткову угоду №1, згідно з якою сторони домовились, викласти п.1.1. Договору кредиту у наступній редакції -
«1.1. Банк зобов'язується надати позичальнику грошові кошти у вигляді кредитної лінії, (що не відновлюється) у розмірі 60000 доларів США на строк по 07 червня 2016року». Надання вказаної суми підтведржується заявою на видачу готівки №603-2 від 08.06.2006року на суму 15000 доларів США та заявою на видачу готівки №F05_653/1 на суму 45000 доларів США.
26 січня 2010 року між позивачем та відповідачем було укладено Договір про внесення змін та доповнень №3 до кредитного договору, згідно з яким сторони домовились, що на дату укладання цього Договору про внесення змін та доповнень розмір строкової заборгованості за кредитною лінією, що не поновлюється, складає 43088,42 (сорок три тисячі вісімдесят вісім доларів США 42 цента). Розмір строкової заборгованості за кредитним договором складає 7870,52 доларів США (в тому числі заборгованість за кредитом складає 5786,64 дол. США та прострочена заборгованість за відсотками складає 2083,88 доларів США).
Пункт 3.1.1. викладено у наступній редакції -
- «Починаючи з 10 березня 2010 року позичальник здійснює погашення кредиту та сплату процентів за користування кредитом, шляхом здійснення фіксованих платежів (далі - Ануїтетні платежі або Ануїтетний платіж) у сумі 858,06 доларів США у термін 10 (десятого) числа кожного місяця та в день закінчення кредитного договору».
26 січня 2010 року між позивачем та відповідачем укладено Договір про внесення змін та доповнень №4 до кредитного договору, згідно з яким сторони домовились внести зміни до п.1.1. Кредитного договору, згідно з яким розмір заборгованості становить 50958,94 дол. США (зазначена сума є загальною, тобто 43088,42 + 7870,52 дол. США, це суми, що передбачені попередньою додатковою угодою №3 від 26.01.2010 року) та встановити строк користування кредитом до «07» червня 2030 року включно. Зазначену суму боргу було зафіксовано також укладенням додаткової угоди №2 від 26.01.2010 року до іпотечного договору № 308/0606/88-295-Z від 08.06.2006 року між позивачем та ПАТ «Сведбанк».
Станом на 21 листопада 2011 року заборгованість становить 53644,05 дол. США (428320,92 грн. по курсу НБУ на 21.11.2011 р. - 1 долар США - 7,9845 грн.), де: заборгованість за кредитом - 50958,94 дол. США (406881,66 грн. по курсу НБУ на 21.11.2011 р. - 1 долар США - 7,9845 грн.); заборгованість за відсотками - 1766,91 дол. США (14107,89 грн. по курсу НБУ на 21.11.2011 р. - 1 долар США - 7,9845 грн.); пеня за кредитом - 576,18 дол. США (4600,51 грн. по курсу НБУ на 21.11.2011 р. - 1 долар США - 7,9845 грн.); пеня за процентами - 342,02 дол. США (2730,86 грн. по курсу НБУ на 21.11.2011 р. - 1 долар США - 7,9845 грн.).
Крім того частиною 1 ст.524 ЦК України визначено, що зобов'язання має бути виражене у грошовій одиниці України - гривні.
Аналогічне правило визначено ст.3 Декрету, в якому зазначено, що валюта України є єдиним законним засобом платежу на території України, який приймається без обмежень для оплати будь-яких вимог та зобов'язань, якщо інше не передбачено цим Декретом, іншими актами валютного законодавства України.
Однак, ч.3 ст.533 ЦК України передбачено можливість виконання сторонами грошових зобов'язань в іноземній валюті. Так, відповідно до ч.3 ст.533 ЦК України використання іноземної валюти, а також платіжних документів в іноземній валюті при здійсненні розрахунків на території України за зобов'язаннями допускається у випадках, порядку та на умовах, встановлених законом.
Операції з кредитування в іноземній валюті, здійснюються у відповідності до ст.1054 ЦК України та норм Закону України «Про банки та банківську діяльність», яка передбачає, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа зобов'язується надати грошові кошти позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Згідно з п.3 ч.1 ст.47 Закону України «Про банки та банківську діяльність», банки на підставі банківської ліцензії мають право на розміщення залучених коштів від свого імені, на власних умовах та на власний ризик.
При цьому, терміном «кошти» згідно ст. 2 даного Закону визначено - гроші у національній або іноземній валюті чи їх еквівалент.
Відповідно ч.1 ст.49 Закону України «Про банки та банківську діяльність», розміщення банком залучених коштів від свого імені, на власних умовах та на власний ризик є кредитною операцією.
Основним документом, що регулює режим здійснення валютних операцій на території України є Декрет КМУ «Про систему валютного регулювання і валютного контролю».
Статтею 5 Декрету встановлено, що операції з валютними цінностями здійснюються на підставі генеральних та індивідуальних ліцензій, що видаються Національним банком України.
Таким чином, законодавство України чітко та однозначно визначає правомірність банків на підставі відповідних ліцензій надавати кредити в іноземній валюті та бути суб'єктом кредитних зобов'язань (правовідносин) в іноземній валюті. Більш того, спеціальне законодавство в сфері банківської діяльності не містить норм, якими забороняється банкам надавати кредити в іноземній валюті.
Відповідно до ч. 1 ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Згідно до ч.2 ст. 639 ЦК України передбачено, що якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми.
Таким чином, укладення кредитного договору в письмовій формі, скріплення підписами позивача та відповідача, свідчить про те, що сторонами досягнуто згоди з усіх істотних умов по кредитному договору.
Керуючись ст.ст. 10, 11, 60, 88, 131, 208, 209, 212-215 Цивільного процесуального кодексу України, ст.ст.11, 22 Закону України "Про захист прав споживачів", ст.ст. 524, 526, 1046, 1051, 1054 Цивільного кодексу України, суд -
В задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 до Публічного акціонерного товариства «Сведбанк» про визнання договору № 4 від 26 січня 2010 року про внесення змін і доповнень до кредитного договору № 308/0606/88-295 від 08 червня 2006 року недійсним - відмовити.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави судовий збір в сумі 114 гривень 79 копійок.
Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Дніпропетровської області через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги.
Суддя Н.О. Чумак