Справа № 649/588/13-к
18 липня 2013 року Великолепетиський районний суд Херсонської області у складі:
головуючого Соловйова В.В.
секретаря судових засідань Погорілої О.С.
за участю: прокурора Поваляєва С.С.
обвинуваченої ОСОБА_2
розглянувши у підготовчому судовому засіданні в залі суду смт. Велика Лепетиха угоду про визнання винуватості від 18.07.2013 року у кримінальному провадженні, внесеному в Єдиний реєстр досудових розслідувань за №12013230110000428 від 08.06.2013 року, по обвинуваченню:
ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженки с. Суховоля Володимирецького району Ровенської області, українки, громадянки України, освіта базова загальна середня, не працюючої, не заміжньої, на утриманні неповнолітніх дітей не має, раніше засудженої 05.04.2013 року вироком Великолепетиського районного суду Херсонської області за ч. 2 ст. 15, ч. 1 ст. 186 КК України до 160 годин громадських робіт, на час розгляду справи в суді покарання відбула повністю, проживаючої АДРЕСА_1, у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 389 КК України;
ОСОБА_2 будучи засудженою 05.04.2013 року Великолепетиським районним судом Херсонської області за ч. 2 ст. 15, ч. 1 ст. 186 КК України до 160 годин громадських робіт, отримала 21.05.2013 року з Великолепетиського районного підрозділу кримінально - виконавчої інспекції ЦДПТС України в Херсонській області направлення для відбування призначеного вироком суду покарання до Великолепетиської селищної ради Херсонської області. З 22.05.2013 року згідно розпорядження Великолепетиської селищної ради від 21.05.2013 року №83, на території селища Велика Лепетиха Херсонської області вона повинна була відбути призначене покарання. Будучи попередженою інспектором Великолепетиського МВ КВІ УДПтС, що у разі допущення прогулів виконання громадських робіт, без поважних причин, вона може бути притягнута до кримінальної відповідальності. Однак, маючи умисел на ухилення від відбування покарання у вигляді громадських робіт, умисно, без поважних причин 27.05.2013, 30.05.2013, 31.05.2013 року а також з 01.06.2013 по 05.06.2013 року не з"явилася на громадські роботи. Тобто ухилилася від відбування покарання за вироком суду.
Дії обвинуваченої ОСОБА_2 вірно кваліфіковані за ч. 2 ст. 389 КК України як ухилення від відбування громадських чи виправних робіт особою, засудженою до цього покарання.
18.07.2013 року між обвинуваченою ОСОБА_2 та прокурором була складена угода про визнання винуватості, яка відповідає вимогам ст. 472 КПК України.
Згідно даної угоди обвинувачена ОСОБА_2 та прокурор Великолепетиської міжрайонної прокуратури дійшли згоди, зокрема, щодо формулювання обвинувачення та його правової кваліфікації за ч. 2 ст. 389 КК України; істотних для даного кримінального провадження обставин; узгоджене покарання та згоду сторін на його призначення; наслідків укладання та затвердження угоди про визнання винуватості, та наслідків невиконання угоди.
Розглядаючи питання про затвердження угоди про визнання винуватості між обвинуваченою ОСОБА_2 та прокурором суд виходить з наступного:
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 468 КПК України у кримінальному провадженні може бути укладена угода про визнання винуватості між прокурором та обвинуваченим.
Згідно ч. 4 ст. 469 КПК України угода про визнання винуватості між прокурором та обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, злочинів невеликої чи середньої тяжкості, тяжких злочинів, внаслідок яких шкода завдана лише державним чи суспільним інтересам.
Згідно з положеннями ст. 12 КК України кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 389 КК України, відноситься до злочину невеликої тяжкості, а тому відповідно до ч. 4 ст. 469 КПК України у даному кримінальному провадженні може укладатися угода про визнання винуватості.
В судовому засіданні судом встановлено, що обвинувачена ОСОБА_2 на час розгляду справи в суді повністю відбула покарання призначене вироком Великолепетиського районного суду Херсонської області від 05.04.2013 року за ч.2 ст. 15, ч. 1 ст. 186 КК України в вигляді 160 годин громадських робіт, що підтверджується довідкою Великолепетиської селищної ради; цілком розуміє права визначені ч. 4 ст. 474 КПК України, наслідки укладення та затвердження даної угод, передбачені ч. 2 ст. 473 КПК України, характер обвинувачення за ч. 1 ст. 213 КК України та визнає себе винуватою, вид покарання, яке буде застосоване до неї у разі затвердження угоди судом, наслідки невиконання угоди про визнання винуватості.
Судом встановлено, що укладення угоди про визнання винуватості між прокурором та обвинуваченою є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дій будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді; умови даної угоди відповідають вимогам Кримінального процесуального Кодексу України та Кримінального кодексу України.
Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку про можливість затвердження угоди про визнання винуватості між обвинуваченою ОСОБА_2 та прокурором і призначення обвинуваченій узгодженої сторонами міри покарання. Таким чином, суд вважає за необхідне призначити обвинуваченій ОСОБА_2 покарання за ч. 2 ст. 389 КК України у вигляді обмеження волі строком на 2 роки. На підставі ст. 75 КК України звільнити її від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком 1 рік. На підставі п.п. 3, 4 ст. 76 КК України зобов"язати ОСОБА_2 повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання, роботи або навчання; періодично з"являтися для реєстрації в кримінально - виконавчій інспекції.
Керуючись ст.ст. 373-376, 475 КПК України, суд
Угоду про визнання винуватості від 18.07.2013 року, що укладена у кримінальному провадженні, внесеному в Єдиний реєстр досудових розслідувань за № 12013230110000428 від 08.06.2013 року, між обвинуваченою ОСОБА_2 та прокурором Великолепетиської міжрайонної прокуратури Поваляєвим С.С. затвердити.
ОСОБА_2 визнати винною у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 389 КК України, та призначити покарання у вигляді обмеження волі строком на 2 (два) роки. На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_2 від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком 1 (один) рік. На підставі п.п. 3, 4 ст. 76 КК України покласти на обвинувачену ОСОБА_2 обов'язки: повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання, роботи або навчання та періодично з"являтися для реєстрації в кримінально - виконавчій інспекції.
Запобіжний захід у відношенні ОСОБА_2 не обирався.
Вирок може бути оскаржений обвинуваченим, прокурором виключно з підстав, передбачених ч. 4 ст. 394 КПК України в апеляційний суд Херсонської області через Великолепетиський районний суд протягом тридцяти днів з моменту його проголошення.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку на подачу апеляційної скарги за відсутності такої скарги, а при оскарженні вироку - після постановлення ухвали апеляційним судом.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку суду. Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору. Копія вироку не пізніше наступного дня після ухвалення надсилається учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні.
Головуючий підпис
Голова суду В.А. Мамаєв