Номер провадження № 22-ц/785/6135/13
Головуючий у першій інстанції Мазун І.А.
Доповідач Заїкін А. П.
02.08.2013 року м. Одеса
Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Одеської області в складі:
- головуючого судді - Заїкіна А.П.,
- суддів: - Дрішлюка А.І., Процик М.В.,
при секретарі - Булгак Х.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_5 про поділ спільного сумісного майна подружжя, визнання права власності, відшкодування моральної шкоди, за апеляційною скаргою ОСОБА_4 на рішення Овідіопольського районного суду Одеської області від 30 травня 2013 року,
встановила:
Рішенням Овідіопольського районного суду м. Одеси від 30.05.13 р. (а. с. 180, 182 - 183) у задоволенні вищевказаного позову ОСОБА_4 відмовлено.
В апеляційній скарзі ОСОБА_4 просить рішення суду першої інстанції скасувати,ухвалити нове рішення про задоволення її позову, яким поділити в натурі спільне сумісне майно подружжя та відшкодувати моральну шкоду. Посилається на те, що рішення ухвалено з порушенням норм матеріального (ст. ст. 64, 70, 92 - 97 СК України) та процесуального права (ст. 213 ЦПК України): - згідно умов укладеного сторонами шлюбного контракту спірні земельна ділянка та розміщений на ній житловий будинок є спільним сумісним майном подружжя і підлягають поділу в рівних частках; - рішення суду мотивоване лише висновками, викладеними в рішенні апеляційного суду Одеської області, яке оскаржено в касаційному порядку; - позовні вимоги судом не розглянуті; - судом не враховано інтереси дітей, які проживають з нею.
В судовому засіданні ОСОБА_4 та її представник підтримали доводи та вимоги, які викладені в апеляційній скарзі.
Представник ОСОБА_5 в судовому засідання підтримала доводи та вимоги, які викладені в апеляційній скарзі.
Представник ОСОБА_5 в письмових запереченнях на апеляційну скаргу вважала необхідним скаргу відхилити, рішення суду залишити без змін. Посилалась на необґрунтованість скарги. В судовому засіданні представник ОСОБА_5 підтримала доводи та вимоги, які викладені в запереченнях на апеляційну скаргу.
Відповідно до ст. 303 ЦПК України колегія суддів перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Заслухавши суддю-доповідача, вислухавши пояснення осіб, які з'явилися у судове засідання, обговоривши доводи апеляційної скарги та заперечень на неї, дослідивши матеріали справи, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при ухваленні рішення, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційну скаргу необхідно відхилити за таких підстав.
Ухвалюючи рішення про відмову в задоволенні позову ОСОБА_4, суд першої інстанції виходив з того, що ухвалою апеляційного суду Одеської області від 08.04.13 р. укладений між сторонами шлюбний договір визнано нікчемним. Спірна земельна ділянка знаходиться у приватній власності відповідача. Житловий будинок, як окремий об'єкт нерухомості, який підлягає поділу не існує (а. с. 182 - 183).
Доводи апеляційної скарги не спростовують вказаних висновків суду.
Відповідно до ст. ст. 11, 60 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданими відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі. Кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених ст. 61 цього Кодексу. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі.
Висновки суду першої інстанції зроблені, відповідні правовідносини між сторонами встановлені на підставі наявних у справі і наданих сторонами доказів: - свідоцтва про укладення шлюбу від 25.06.86 р. (а. с. 73 зворотна сторона), відповідно до якого сторони уклали шлюб 25.06.86 р.; - шлюбного договору від 09.11.09 р. (а. с. 7), відповідно до п. 1.3 якого земельна ділянка, площею 0,1500 га., розташована за адресою - АДРЕСА_1, яка отримана відповідачем на підставі договору дарування в період шлюбу, і незакінчений будівництвом житловий будинок, який розміщений на вищевказаній земельній ділянці, у випадку розірвання шлюбу будіть належати у рівних частках кожному; - рішення Малиновського районного суду м. Одеси від 23.03.10 р. (а. с. 5- 6) про розірвання шлюбу між сторонами; - рішення Малиновського районного суду м. Одеси від 14.02.13 р. (а. с. 154 - 159) про відмову в задоволенні позову ОСОБА_5 до ОСОБА_4 про визнання шлюбного договору недійсним; - ухвали апеляційного суду Одеської області від 08.04.13 р. (а. с. 154 - 159), відповідно до якого змінено мотивувальну частину рішення Малиновського районного суду м. Одеси від 14.02.13 р.. Вказано, що шлюбний договір, укладений між сторонами, в частині передачі позивачем (ОСОБА_5.) позивачці (ОСОБА_4.) нерухомого майна, є нікчемним, оскільки його недійсність, в цій частині встановлена ч. 5 ст. 93 СК України.
Судом правильно встановлено наявність між сторонами правовідносин щодо спільної сумісної власності подружжя, укладання шлюбного договору.
За правилами, передбаченими ст. ст. 60, 70 СК України, майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності. У разі поділу майна, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленостями між ними або шлюбним договором.
Статтями 92, 93, 95 СК України передбачено, що шлюбний договір може бути укладено подружжями. Шлюбним договором регулюються майнові відносини між подружжям, визначаються їхні майнові права та обов'язки. Частиною 3 ст. 95 СК України окремо передбачено, що за шлюбним договором не може передаватися у власність одному з подружжя нерухоме майно та інше майно, право на яке підлягає державній реєстрації.
Судом на підставі наявних у справі доказів встановлено, що підставами позову позивачка вказала укладання сторонами шлюбного договору, за умовами якого спірна земельна ділянка та спірний недобудований на цій земельній ділянці житловий будинок у випадку розірвання шлюбу будуть належати сторонам у рівних частках. На інші підстави позову ОСОБА_4 не посилалась. В ухвалі апеляційного суду Одеської області від 08.04.13 р. вказано, що укладений сторонами 09.11.09 р. шлюбний договір є нікчемним. Відповідно до ч. 3 ст. 61 ЦПК України обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи, щодо якої встановлено ці обставини. ОСОБА_4 не позбавлена можливості звернутися до суду з позовом про поділ спільного сумісного майна подружжя за інших підстав.
Суд першої інстанції повно і всебічно з'ясував обставини, на які посилалися сторони як на підставу своїх вимог і заперечень, і дійшов вірного висновку про відмову в задоволенні позову.
Апелянт не надала суду доказів, які б спростовували вищевказані висновки суду першої інстанції. Доводи апелянта про те, що за умовами укладеного сторонами шлюбного договору спірні земельна ділянка та розміщений на ній житловий будинок є спільним сумісним майном подружжя і підлягають поділу в рівних частках, ухвала апеляційного суду Одеської області оскаржена в касаційному порядку не заслуговують на увагу. Доводи скарги про те, що позовні вимоги судом не розглянуті, судом не враховано інтереси дітей, які проживають з нею не відповідають обставинам справи.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 307, ст. 308 ЦПК України за наслідками розгляду апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції апеляційний суд має право постановити ухвалу про відхилення апеляційної скарги і залишення рішення без змін. Апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.
Ураховуючи наведене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції, ухвалив рішення на підставі наданих сторонами та досліджених у судовому засіданні доказів, повно, всебічно і об'єктивно з'ясувавши обставини, на які посилалися сторони як на підставу своїх вимог і заперечень. Суд надав оцінку наявним доказам з врахуванням їх належності, допустимості і достовірності, з врахуванням їх достатності та взаємного зв'язку в їх сукупності. Суд першої інстанції правильно визначив характер спірних правовідносин, вірно застосував норми матеріального права та дійшов обґрунтованого висновку про відмову в задоволенні позову ОСОБА_4. Рішення суду є справедливим, законним та обґрунтованим, підстави для його скасування, зміни відсутні.
Керуючись ст. ст. 303, 307, 308, 313, 315, 317, 319 ЦПК України колегія суддів,
ухвалила:
Апеляційну скаргу ОСОБА_4 - відхилити.
Рішення Овідіопольського районного суду Одеської області від 30 травня 2013 року - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, однак може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.
Головуючий суддя: А. П. Заїкін
Судді: А. І. Дрішлюк
М. В. Процик