"07" серпня 2013 р. Справа № Б-50/84-09
Колегія суддів у складі:
головуючий суддя Пуль О.А., суддя Білоусова Я.О. , суддя Хачатрян В.С.,
при секретарі Лисокобилка А.Ю.,
за участю представників сторін:
апелянтів - представник ОСОБА_1 за довіреностями від 05.08.2013 року,
кредиторів - від ПАТ «Укрсоцбанк»- представник Темнюкова М.І. за довіреністю № 02-36/782 від 20.03.2013 року,
боржника - не з*явився,
ліквідатора - не з*явився,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу ОСОБА_3 та ОСОБА_4, м. Дніпропетровськ, (вх.2263Х/2-7), на ухвалу господарського суду Харківської області від 21.01.2013 р. у справі №Б-50/84-09,
за заявою боржника - фізичної особи - підприємця ОСОБА_5, с. Тавільжанка ,Дворічанський район, Харківська область, ідентифікаційний код НОМЕР_1,
про визнання банкрутом у порядку статей 47-49 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом (№ 2343-ХІІ ),-
Ухвалою господарського суду Харківської області від 21.01.2013 року по справі №Б-50/84-09 (суддя Дзюба О.А.) задоволено заяву ліквідатора банкрута - Попадюка І.В. та ПАТ «Укрсоцбанк» про визнання недійсним аукціону з продажу майна ФОП ОСОБА_5 Визнано недійсним аукціон з продажу майна ФОП ОСОБА_5, а саме: чотирьохкімнатної квартири АДРЕСА_1, який відбувся 09.08.2011 року та оформлений протоколом № 1 Товарної біржі «Правопорядок». Визнано недійсним договір купівлі - продажу чотирьохкімнатної квартири АДРЕСА_1 від 06.09.2011 року, укладений між ліквідатором банкрута фізичної особи - підприємця ОСОБА_5 - арбітражним керуючим Богомазовим Павлом Сергійовичем, який на дату укладання даного договору виконував обов'язки ліквідатора ФОП ОСОБА_5 та ОСОБА_8, посвідчений приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу ОСОБА_9 та зареєстрований у реєстрі за № 1793. Визнано право власності на чотирьохкімнатної квартири АДРЕСА_1 за ОСОБА_5.
ОСОБА_3 та ОСОБА_4, особи, які не брали участь у справі, але вважають, що оскаржуваною ухвалою господарський суд вирішив питання про їх права та обов*язки, з ухвалою суду першої інстанції не погодилися, звернулися до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просять скасувати ухвалу господарського суду Харківської області від 21.01.2013 року у справі № Б-50/84-09 у частині: задоволення заяви ліквідатора банкрута - Попадюка І.В. та ПАТ «Укрсоцбанк» про визнання недійсним аукціону з продажу майна ФОП ОСОБА_5; визнання недійсним аукціон з продажу майна ФОП ОСОБА_5, а саме: чотирьохкімнатної квартири АДРЕСА_1, який відбувся 09.08.2011 року та оформлений протоколом № 1 Товарної біржі «Правопорядок»; визнання недійсним договір купівлі - продажу чотирьохкімнатної квартири АДРЕСА_1 від 06.09.2011 року, укладений між ліквідатором банкрута фізичної особи - підприємця ОСОБА_5 - арбітражним керуючим Богомазовим Павлом Сергійовичем, який на дату укладання даного договору виконував обов'язки ліквідатора ФОП ОСОБА_5, та ОСОБА_8, посвідчений приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу ОСОБА_9 та зареєстрований у реєстрі за № 1793; визнання права власності на чотирьохкімнатну квартиру АДРЕСА_1 за ОСОБА_5, та прийняти нове рішення, яким визнати право власності на квартиру АДРЕСА_1 за ОСОБА_3 та ОСОБА_4, посилаючись на порушення господарським судом Харківської області норм матеріального та процесуального права.
В обґрунтування своїх вимог апелянти посилаються на те, що спірне житло придбане ними на законних підставах, свої обов'язки за договором купівлі - продажу від 04.11.2011 року вони виконали в повному обсязі, про наявність обтяжень щодо квартири та наявність прав третіх осіб на це житло їм ані продавцем - ОСОБА_8, ані іншими особами не повідомлялось, претензій третіх осіб не заявлялись.
Під час підписання договору купівлі - продажу покупцям ( апелянтам) не було повідомлено жодної інформації про перебування спірного житла в заставі, будь-якими третіми особами претензії щодо квартири не заявлялись. Окрім того, пунктом 6 договору купівлі - продажу від 04.11.2011 року зазначено: « продавець гарантує, що квартира, яка є предметом договору, на момент укладання та підписання договору нікому іншому не продана, не подарована, як внесок до статутного фонду не передана, не використовується як юридична адреса, не суперечить правам та інтересам неповнолітніх, малолітніх та непрацездатних дітей, не відчужена іншим способом, не заставлена, у податковій заставі не перебуває…, а також прав щодо неї у третіх осіб ( в тому числі за договорами найму чи шлюбними контрактами) як в межах, так і за межами України немає».
Отже, апелянти вказують, що вони на момент укладання договору не знали і не могли знати, що продавець - ОСОБА_8, не мала права відчужувати спірну квартиру.
06.07.2013 року до апеляційного суду від ПАТ «Укрсоцбанк» в особі Харківської обласної філії АКБ «Укрсоцбанк» надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому банк просить ухвалу господарського суду Харківської області від 21.01.2013 року залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.
Свої вимоги банк обґрунтовує тим, що доводи апелянтів про те, що судом невірно застосовано норми процесуального права, а саме: апелянти про наявність провадження не повідомлялися у судове засідання не викликалися, у зв'язку з чим захистити свої права вони не мали можливості, спростовуються тим, що в матеріалах справи були відсутні докази продажу ОСОБА_8 квартири ОСОБА_3 та ОСОБА_4
Окрім того, доводи апелянтів про те, що вони придбали житло на законних підставах спростовується тим, що відповідно до вимог статті 204 Цивільного кодексу України право чин є правомірним, якщо його недійсність прямо встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним. Проте, господарським судом встановлено факт не виконання вимог статті 203 Цивільного кодексу України при проведенні аукціону при продажу квартири 09.08.2011 року.
Ліквідатор боржника - арбітражний керуючий Попадюк І.В. також надіслав відзив на апеляційну скаргу, в якому просить суд залишити ухвалу господарського суду Харківської області від 21.01.2013 року без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.
07.08.2013 року до апеляційного суду від арбітражного керуючого Попадюк І.В. надійшло клопотання, в якому останній просить розгляд даної справи здійснювати без його участі.
При цьому, ліквідатор вважає, що апелянти не є ані стороною у справі про банкрутство, ані учасником провадження у справі про банкрутство, і як слід, не має процесуального права на подачу апеляційної скарги на ухвалу господарського суду від 21.01.2013 року
У судове засідання кредитори по справі та боржник не з*явилися, про причину неявки суд не повідомили, про час та місце слухання справи повідомлені належним чином і в установлений законом строк, про що свідчать поштові рекомендовані повідомлення про вручення їм ухвали апеляційного суду від 24.07.2013 року.
Представник апелянтів та представник кредитора - ПАТ «Укрсоцбанк», проти слухання справи у відсутності кредиторів, боржника та ліквідатора не заперечують.
Розглянувши матеріали справи, а також викладені в апеляційній скарзі доводи апелянтів, заслухавши пояснення представників сторін, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а також повноту встановлених обставин справи та відповідність їх наданим доказам, та повторно розглянувши в порядку статті 101 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів встановила наступне.
У липні 2009 року до господарського суду Харківської області звернулась фізична особа - підприємець ОСОБА_5 з заявою про порушення справи про банкрутство.
Свої вимоги заявник - боржник обґрунтувала тим, що вона має повністю визнані нею зобов'язання перед кредиторами, які пов'язані з підприємницькою діяльністю боржника та строк сплати яких сплив більше трьох місяців тому, а саме: перед АКБ «Базис» у сумі 499 620,25 грн.; перед ПП ОСОБА_10 у сумі 5490,00 грн.; всього у сумі 505 10,25 грн.
Також, боржник вказав, що має у власності майно, а саме: нерухоме майно, квартиру АДРЕСА_1, вартістю на момент виникнення застави 390 000,00 грн.; нежитлові будівлі: АДРЕСА_2, вартістю на момент застави 724 250,00 грн.; транспортний засіб - автомобіль Chrysler 300С 2,7, легковий - седан - 2,7, номер шасі (кузова, рами) НОМЕР_5, 2006 року випуску, реєстраційний № НОМЕР_2, вартістю на момент застави 248995,00 грн.; транспортний засіб - автомобіль, марка ГАЗ 330214, модель ГАЗ 33024 СПГ АГУ, рік випуску 2005, тип - фургон малотоннажний-В, номер кузова (шасі) НОМЕР_6, реєстраційний номер НОМЕР_3, вартістю на момент застави 70950,00 грн.; транспортний засіб - автомобіль, марка ГАЗ, модель 330202-414 СПГ, рік випуску 2007, тип- фургон мплотонажний -В, номер кузова (шасі) НОМЕР_7, реєстраційний номер НОМЕР_4, вартістю на момент застави 85 000,00 грн.; майно, передане в заставу згідно з додатком 1 до договору застави № 0530/з від 30.05.2007 року вартістю на момент застави 154 184,00 грн.
При цьому, боржник вказав, що неспроможний задовольнити вимоги кредиторів, які пов'язані із здійсненням ним підприємницької діяльності, а також вважає, що задоволення вимог одного або кількох кредиторів приведе до неможливості виконання грошових зобов'язань боржника перед іншими кредиторами ( а.с.7-9 т.1).
Ухвалою господарського суду Харківської області від 08.07.2009 року прийнято заяву до розгляду, порушено провадження у справі; введено мораторій на задоволення вимог кредиторів тощо ( а.с. 1-6 т.1).
Постановою господарського суду Харківської області від 26.04.2009 року визнано ФОП ОСОБА_5 банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру, призначено ліквідатором боржника - арбітражного керуючого Богомазова П.С. та зобов'язано його виконати вимоги Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом»( а.с. 88-100 т.3).
Ухвалою господарського суду Харківської області від 19.09.2012 року відмовлено в задоволенні клопотання ліквідатора про відкладення розгляду справи. Задоволено скарги ПАТ «Укрсоцбанк» в особі Харківської обласної філії АКБ «Укрсоцбанк», ПАТ «Державний ощадний банк України» Територіального відокремленого без балансового відділення 1 типу № 10003/0422 філії- Дніпропетровське обласне управління, ПАТ «АКБ «Базис» та філії «Харківського головного регіонального управління» ПАТ «КБ «Приватбанк» на дії ліквідатора Богомазова П.С. Звільнено арбітражного керуючого Богомазова П.С. від виконання обов'язків ліквідатора банкрута - ФОП ОСОБА_5 Призначено ліквідатором банкрута - арбітражного керуючого Попадюка Ігоря Васильовича. Зобов'язано арбітражного керуючого Богомазова П.С. передати всі матеріали, пов'язані з ліквідаційною процедурою, арбітражному керуючому Попадюку І.В. протягом десяти днів від дати винесення даної ухвали за актом приймання - передачі. Зобов'язано ліквідатора Попадюка І.В. виконати ліквідаційну процедуру в повному обсязі, надати суду звіт ліквідатора про виконану роботу та всі документи, що свідчать про завершення ліквідаційної процедури ( а.с.118-122 т.8).
Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 31.10.2012 року ухвалу господарського суду Харківської області від 19.09.2012 року по справі № Б-50/84-09 залишено без змін ( а.с. 52-58 т.9).
30.11.2012 року до господарського суду Харківської області звернувся ліквідатор боржника - арбітражний керуючий Попадюк І.В., із заявою, в якій просив: визнати недійсним аукціон з продажу майна ФОП ОСОБА_5, а саме: чотирьохкімнатної квартири АДРЕСА_1, який відбувся 09.08.2011 року та оформлений протоколом № 1 Товарної біржі «Правопорядок»; визнати недійсним договір купівлі - продажу чотирьохкімнатної квартири АДРЕСА_1 від 06.09.201 року, укладений між ліквідатором банкрута фізичної особи - підприємця ОСОБА_5 - арбітражним керуючим Богомазовим Павлом Сергійовичем, який на дату укладання даного договору виконував обов'язки ліквідатора ФОП ОСОБА_5, та ОСОБА_8, посвідчений приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу ОСОБА_9 та зареєстрований у реєстрі за № 1793; визнати право власності на чотирьохкімнатної квартири АДРЕСА_1 за ОСОБА_5 (а.с.110-113 т.9).
15.01.2013 року до господарського суду Харківської області звернулось ПАТ «Укрсоцбанк» із заявою тотожною заяві ліквідатора боржника - Попадюка І.В. ( а.с. 3-5 т.10).
21.01.2013 року постановлено оскаржувану ухвалу. При цьому, задовольняючи заяви ліквідатора боржника та ПАТ «Укрсоцбанк», суд виходив з того, що продаж спірної квартири, що була в іпотеці ПАТ «Укрсоцбанк» здійснений з порушенням норм статті 12 Закону України «Про іпотеку» - без погодження іпотекодержателя - банку. Докази задоволення вимог заставодержателя - ПАТ «Укрсоцбанк» за рахунок коштів, отриманих від реалізації заставного майна банкрута суду не надані. Інформація щодо наявності отриманих від продажу майна коштів взагалі в матеріалах справи відсутня.
Переглянувши матеріали справи у порядку статті 101 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів встановила.
Як вірно встановлено судом першої інстанції, і цього не спростовано в апеляційній інстанції, боржник на день визнання його банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури мав у власності нерухоме майно в житловому будинку, літ А-11 квартира АДРЕСА_1, яке є предметом застави згідно іпотечним договором № 360 від 27.04.2006 року, укладеного боржником із АКБ СР «Укрсоцбанк» ( правонаступником якого є ПАТ «Укрсоцбанк» на забезпечення зобов'язань за договором кредиту № 0-9.2/181-6 від 27.04.2006 р. та договором кредиту № 40/560-4 від 09.10.2004 р.
Вказане майно включено ліквідатором боржника Богомазовим П.С. до ліквідаційної маси банкрута. 09.08.2011 року Товарною біржею «Правопорядок» проведено аукціон з продажу вищевказаного майна банкрута, за результатами якого складено протокол аукціону № 1 від 09.08.2011 року.
Після проведення аукціону з продажу нерухомого майна банкрута, 06.09.2011 року між ліквідатором банкрута ФОП ОСОБА_5 - арбітражним керуючим Богомазовим П.С. (продавець), та ОСОБА_8 (покупець) на підставі протоколу № 1 проведення аукціону на Товарній біржі «Правопорядок» від 09.08.2011 року укладено договір купівлі - продажу спірної квартири. Договір посвідчений приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу ОСОБА_9 та зареєстрований у реєстрі за №1793. Згідно протоколу майно продано за стартовою (початковою) ціною, яка складала 253 000,00 грн.
Пунктом 2 договору передбачено, що купівля - продаж квартири вчиняється за 253 000,00 грн., з яких покупець зобов'язаний внести 126 500,00 грн. за продану квартиру, протягом 30 календарних днів з моменту підписання цього договору. Термін оплати решти грошової суми, може бути продовжено ще на 30 календарних днів за умови внесення покупцем не менше 50% від ціни продажу квартири.
У відповідності до частини 1,2,3 статті 30 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» після проведення інвентаризації та оцінки майна банкрута ліквідатор розпочинає продаж майна банкрута на відкритих торгах, якщо комітетом кредиторів не встановлено інший порядок продажу майна банкрута. Ліквідатор забезпечує через засоби масової інформації оповіщення про порядок продажу майна банкрута, склад, умови та строки придбання майна. Порядок продажу майна банкрута, склад, умови та строки придбання майна погоджуються з комітетом кредиторів. У разі надходження двох і більше пропозицій щодо придбання майна банкрута ліквідатор проводить конкурс (аукціон). Порядок проведення конкурсу (аукціону) визначається згідно із Законом України «Про приватизацію невеликих державних підприємств ( малу приватизацію)».
Згідно зі статтею 10 Закону України «Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію) відповідний орган приватизації публікує в інформаційному бюлетені та місцевій пресі, інших друкованих виданнях, визначених органами приватизації, перелік об*єктів, що підлягають приватизації шляхом викупу.
Згідно статті 15 вказаного Закону інформація про об*єкти, що підлягають продажу на аукціоні, за конкурсом публікується не пізніше як за 20 календарних днів до дати проведення аукціону, конкурсу в офіційних друкованих виданнях державних органів приватизації, місцевих друкованих виданнях та інших виданнях, визначених органами приватизації.
У статті 43 Закону України «Про іпотеку» встановлено, що організатор торгів публікує за місцезнаходженням предмета іпотеки, принаймні, в двох місцевих друкованих засобах масової інформації повідомлення про проведення торгів.
У матеріалах справи відсутні будь-які оголошення про проведення аукціону з продажу майна банкрута. Отже, ліквідатором не було здійснено заходів щодо залучення як можна більшої кількості зацікавлених осіб для виявлення потенційного покупця банкрутного майна, який би запропонував найкращі для продавця умови його придбання.
Відповідно до приписів статті 20 Закону України «Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію) аукціон, конкурс може бути припинено і об*єкт знімається з торгів, конкурсного відбору на вимогу будь-кого з його учасників або органу приватизації у випадках, коли не виконано вимог щодо змісту інформації, передбаченої статтею 15 цього Закону, та терміну її опублікування.
З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що ліквідатором боржника - арбітражним керуючим Богомазовим П.С., допущено вищезазначені порушення, це призвело до порушення інтересів як кредитора, вимоги якого забезпечені іпотекою, так і боржника.
Стосовно вимоги ліквідатора боржника та ПАТ «Укрсоцбанк» щодо визнання права власності на чотирьохкімнатної квартири АДРЕСА_1 за ОСОБА_5, колегія суддів зазначає наступне.
Як вже зазначено вище, у листопаді 2012 року ліквідатор банкрута Попадюк І.В. звернувся до господарського суду з клопотанням про накладання арешту на спірну квартиру та на колісні транспортні заходи, заявою про визнання аукціону з продажу майна боржника і договору купівлі - продажу від 06.09.2011 року недійсними та визнання права власності на спірне майно за ФОП ОСОБА_5
З тотожною заявою звернувся і кредитор ПАТ «Укрсоцбанк».
Суд, задовольняючи вимоги ліквідатора та кредитора - ПАТ «Укрсоцбанк» у частині визнання права власності на спірну квартиру за ФОП ОСОБА_5, не перевірив, хто на той час був власником спірної квартири, не викликав у судове засідання гр. ОСОБА_8, про що свідчать ухвали суду від 05.12.2012 року та протокол судового засідання від 15.01.2013 р.
Тобто, вирішив питання власника спірної квартири у відсутності осіб, які були її власниками. При вирішенні права власності на спірну квартиру не з*ясував, яка саме особа є її власником.
Вказана обставина має істотне значення для правильного вирішення спору, проте суд на неї уваги не звернув та залишив без належної правової оцінки.
Як з*ясовано в апеляційній інстанції, ОСОБА_8 04.11.2011 року уклала з ОСОБА_4 та ОСОБА_3 договір купівлі - продажу квартири АДРЕСА_1, тобто на даний час власниками спірного житла є ОСОБА_3.
Отже, оскільки місцевий господарський суд у порушення статті 24 Господарського процесуального кодексу України, не залучивши громадян ОСОБА_8, ОСОБА_4 та ОСОБА_3 до участі у справі про банкрутство, прийняв рішення щодо їх прав та обов'язків, тому колегія суддів дійшла висновку, про скасування ухвали господарського суду Харківської області від 21.01.2013 року.
Відповідно до приписів частини 2 статті 101 Господарського процесуального кодексу України апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду в повному обсязі.
Колегія суддів, дійшовши висновку, що оскаржувана ухвала є невід'ємною частиною усіх процесуальних документів, прийнятих у даній справі, тому перегляд цієї ухвали в апеляційному порядку на предмет її правомірності та відповідності нормам закону та обставинам справи має здійснюватися разом з постановою про визнання ФОП ОСОБА_5 банкрутом і ухвалою про порушення провадження у даній справі як правової підстави прийняття судом рішення, викладеного в оскаржуваній ухвалі.
Переглянувши в апеляційному порядку судове рішення на підставі встановлених фактичних обставин справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, виходячи із наступного.
Відповідно до частини 2 статті 4-1 Господарського процесуального кодексу України, провадження у справах про банкрутство здійснюється в порядку, передбаченому цим Кодексом з врахуванням вимог Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», норми якого як спеціальні норми права, превалюють у застосуванні над загальними нормами Господарського процесуального кодексу України.
Приписами п. п. 1, 3 статті 5 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» передбачено, що провадження у справах про банкрутство регулюється цим Законом, ГПК України, іншими законодавчими актами України. Провадження у справах про банкрутство окремих категорій суб*єктів підприємницької діяльності регулюється з урахуванням особливостей, передбачених розділом УІ цього Закону.
У відповідності до ст. 53 Цивільного кодексу України фізична особа, яка неспроможна задовольнити вимоги кредиторів, пов'язані із здійсненням нею підприємницької діяльності, може бути визнана банкрутом у порядку, встановленому законом.
Згідно ч. 7 ст. 128 Господарського кодексу України громадянин-підприємець може бути визнаний судом банкрутом відповідно до вимог цього Кодексу та інших законів.
Статтями 47 - 49 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом"(далі по тексту - Закон або Закон про банкрутство) встановлені особливості здійснення провадження у справі про банкрутство суб'єкта підприємницької діяльності (громадянина - підприємця).
Відповідно до приписів статті 1 Закону суб'єктом банкрутства (банкрутом) може бути боржник, неспроможність якого виконати свої грошові зобов'язання встановлена судом; боржником може бути лише суб'єкт підприємницької діяльності, який неспроможній виконати протягом трьох місяців після настання встановленого строку їх сплати грошові зобов'язання перед кредиторами не інакше як через відновлення платоспроможності; грошовим зобов'язанням є зобов'язання боржника заплатити кредитору певну грошову суму відповідно до цивільно-правового договору та на інших підставах, передбачених цивільним законодавством; кредитором же визнається юридична або фізична особа, яка має у встановленому порядку підтверджені документами вимоги щодо грошових зобов'язань до боржника.
Згідно ст. 6 Закону справа про банкрутство порушується господарським судом, якщо безспірні вимоги кредитора (кредиторів) сукупно складають не менше трьохсот мінімальних розмірів заробітної плати, які не були задоволені боржником протягом трьох місяців після встановленого для їх погашення строку, якщо інше не передбачено Законом.
Згідно приписів ч. 1 ст. 7 Закону заява про порушення справи про банкрутство, яка подана кредитором або боржником, повинна містити разом з іншим виклад обставин, які підтверджують неплатоспроможність боржника; частина 3 цієї статті вимагає подання до заяви боржника документів, що свідчать про неплатоспроможність боржника.
У відповідності до частини 5 статті 7 Закону боржник зобов'язаний в місячний строк звернутися до господарського суду з заявою про порушення справи про банкрутство у разі виникнення зазначених у цієї частині Закону обставин, зокрема, якщо задоволення вимог одного кредитора або кількох кредиторів приведе до неможливості виконання грошових зобов'язань боржника в повному обсязі перед іншими кредиторами.
Згідно ч. 7 ст. 11 Закону у разі звернення до суду боржника із заявою про порушення справи про банкрутство у підготовчому засіданні з'ясовуються ознаки його неплатоспроможності.
Отже, із системного аналізу зазначених правових норм убачається, що громадянин-підприємець у своєї заяві до господарського суду про порушення відносно нього провадження у справі про банкрутство повинен навести обставини неспроможності боржника виконати підтверджені у встановленому порядку документами безспірні грошові вимоги кредитора (кредиторів), пов'язані із здійсненням ним підприємницької діяльності, а також - обставини щодо того, що задоволення вимог одного кредитора або кількох кредиторів приведе до неможливості виконання грошових зобов'язань боржника в повному обсязі перед іншими кредиторами, і довести ці обставини належними документами. Тобто, господарський суд зобов'язаний при визнанні боржника банкрутом встановити його неспроможність виконати при здійсненні підприємницької діяльності підтверджені розрахунковими або виконавчими документами вимоги кредиторів через недостатність майна, а також встановити факт наявності вимог кредитора (кредиторів), які заявлені у встановленому порядку до боржника, та того, що задоволення вимог одного кредитора або кількох кредиторів приведе до неможливості виконання грошових зобов'язань боржника в повному обсязі перед іншими кредиторами.
За Законом факт безспірності вимог кредиторів виникає з моменту, коли грошові вимоги кредитора підтверджуються виконавчими документами або іншими розрахунковими документами, за якими відповідно до законодавства здійснюється списання коштів.
Колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду вважає, що вказані докази повинні надаватися заявником на момент порушення судом справи про банкрутство за процедурою, яка передбачена ст.ст. 47-49 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", можливість витребування судом вказаних документів після порушення провадження у справі про банкрутство, на відміну від позовного провадження, спеціальним Законом "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" не передбачена.
З матеріалів справи вбачається, що на момент подачі заяви на підтвердження безспірності вимог кредиторів до суду боржником надано вимогу від 01.03.2009 року, в якій ПП ОСОБА_10 вимагала ФОП ОСОБА_5 здійснити оплату заборгованості заОСОБА_5 товар у сумі 5 490,00 грн. ( а.с. 7 т.1).
Інших доказів на підтвердження безспірності вимог ПП ОСОБА_10 та АКБ «Базис» до боржника - ФОП ОСОБА_5, станом на 03.07.2009 року ( день подання заяви про порушення справи про банкрутство) заявником не надавалось.
У постанові про визнання ФОП ОСОБА_5 банкрутом від 26.04.2009 року господарський суд встановив, що боржник має заборгованість перед ПП ОСОБА_10 на загальну суму 5 490,00 грн., що підтверджується рішенням постійно діючого третейського суду при Товарній біржі «Біржа з реалізації майна у процедурах Харківської області від 26.01.2010 року по справі № 38/03-10 та наказом господарського суду Харківської області від 26.01.2010 року по справі № 38/03-10 та має заборгованість перед АКБ «Базис» на загальну суму 64 125,00 доларів США ( 489 767,51 грн за курсом НБУ станом на 08.07.2009 року), відповідно до кредитного договору №0530/Ю від 30.05.2007 року, про що свідчить лист АКБ «Базис» № 06-1-07/2827 від 16.07.2009 року( а.с. 46 т.1).
Проте, колегія суддів дійшла висновку, що зазначене не може бути взято до уваги як докази безспірності вимог ПП ОСОБА_10 та АКБ «Базис» до ФОП ОСОБА_5, оскільки вказані документи не є виконавчими документами і додані не на момент звернення до суду з заявою про порушення справи про банкрутство, а значно пізніше (16.07.2009 року та 26.04.2010 року) (а.с. 46 т.1; а.с. 9-81 т.3).
У матеріалах справи взагалі відсутні докази звернення кредитора -АКБ «Базис», з грошовими вимогами до боржника -ФОП ОСОБА_5
З матеріалів справи не вбачається, що боржником припинено підприємницьку діяльність, боржником не наведено і не доведено належними доказами відсутність доходів від здійснення ним підприємницької діяльності, за рахунок яких можливо задовольнити вимоги кредиторів.
При таких обставинах, колегія суддів дійшла висновку, що при розгляді справи про банкрутство боржника не доведено обставин, що мають значення для справи, а саме: обставин безспірності вимог кредиторів та неспроможності виконати свої зобов'язання перед кредиторами боржником - фізичною особою-підприємцем ОСОБА_5, які господарським судом визнані встановленими.
Колегія суддів також вважає, що матеріалами справи не підтверджується факт, коли задоволення вимог боржником одного з кредиторів приведе до неможливості виконання вимог перед іншими кредиторами.
Згідно з п.п. 5,36 постанови пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про банкрутство» № 15 від 18.12.2009 року провадження у справах про банкрутство регулюється ГПК України у випадках, коли його норми безпосередньо визначають правила даного провадження ( ст.ст. 2,4-1,12 та 15) або мають універсальний характер для будь-якої стадії судового процесу або процесуальної дії (статті, вміщені в розділах І, У , УІ, УІІ, ХІІ, ХІІІ), з урахуванням встановлених Законом особливостей. Порядок прийняття або відмови у прийнятті заяви про порушення справи про банкрутство врегульовано статтею 8 Закону, а припинення провадження у справі про банкрутство - статтею 40 Закону. Законом не врегульовано подальшого перебігу провадження у справі у випадках, коли у встановленому законодавством порядку виявлено безпідставність вимог кредитора (кредиторів), за заявою якого (яких) було порушено справу про банкрутство боржника, або коли порушено провадження у справі про банкрутство підприємств, стосовно яких діє законодавча заборона порушувати справи про банкрутство. У таких випадках судам слід припиняти провадження у справі на підставі п.7 ч.1 ст. 40 Закону ( за відсутності інших підстав для такого припинення) та п.1-1 ч.1 ст. 80 ГПК України ( за відсутності предмету спору).
Вказане свідчить, що місцевий господарський суд безпідставно порушив провадження у справі у відсутності доказів наявності підстав, передбачених статтею 47-49 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом».
З огляду на викладене, усі процесуальні документи у справі № Б-50/84-09, у тому числі постанова про визнання боржника банкрутом від 26.04.2009 року, ухвала про накладання арешту на майно ФОП ОСОБА_5 від 21.01.2013 року та інші процесуальні судові рішення, втрачають чинність.
За наведених підстав, колегія суддів апеляційної інстанції дійшла висновку, що апеляційна скарга фізичних осіб ОСОБА_4 та ОСОБА_3 підлягає частковому задоволенню, ухвала господарського суду Харківської області від 21.01.2013 року підлягає скасуванню, а провадження у справі №Б-50/84-09 - припиненню як помилково порушене.
На підставі викладеного та керуючись п.1-1 ч.1 ст. 80, ст.ст. 99, 101, п.3 ч.1статті 103, п.3, ч.3 ст.104, ст. 105, ст.106 Господарського процесуального кодексу України, Харківський апеляційний господарський суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_3 та ОСОБА_4 задовольнити частково.
Ухвалу господарського суду Харківської області від 21.01.2013 року у справі №Б-50/84-09 скасувати.
Провадження у справі № Б-50/84-09 про банкрутство фізичної особи - підприємця ОСОБА_5 припинити.
Дана постанова Харківського апеляційного господарського суду може бути оскаржена протягом двадцяти днів до Вищого господарського суду України.
Повний текст постанови складено 09.08.2013 р.
Головуючий суддя О.А.Пуль
суддя Я.О.Білоусова
суддя В.С.Хачатрян