07 серпня 2013 року м. ПолтаваСправа № 816/4336/13-а
Полтавський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Чеснокової А.О.,
при секретарі - Метельській А.В.,
за участю:
представника позивача - Дугіна М.В.
представника відповідача - Костяного О.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Приватного виробничо - комерційного підприємства "Пружини сервіс" до Державної податкової інспекції у м. Полтаві Головного управління Міністерства доходів у Полтавській області про скасування податкового повідомлення-рішення, -
17 липня 2013 року позивач Приватне виробничо - комерційне підприємство "Пружини сервіс" звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у м. Полтаві Головного управління Міністерства доходів у Полтавській області про скасування податкового повідомлення-рішення від 12 квітня 2013 року № 0004761502.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилався на помилковість висновків податкового органу щодо заниження сум податку на додану вартість, що підлягають сплаті за вересень 2012 року, що є наслідком порушення позивачем пункту 44.1 статті 44, пункту 198.6 статті 198 Податкового кодексу України у зв'язку з формуванням податкового кредиту на підставі податкової накладної, що видана для документального оформлення операції за господарським договором поставки товару, контрагентом, який має ознаки фіктивності. Позивач зазначає, що на момент вчинення правочинів між ПВКП "Пружини сервіс" та його контрагентом ТОВ "Старт-Д" останній був існуючим суб'єктом господарювання (перебував в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців) та здійснював свою діяльність згідно статті 3 ГК України. Позивач вважає, що податковий орган протиправно ставить йому у вину формування податкового кредиту на підставі податкової накладної, складеної ТОВ "Старт-Д", зазначаючи, що первинні бухгалтерські документи, отримані ним на виконання угоди з поставки, оформлені належним чином та дають всі правові підстави для включення сум за цим договором до податкового кредиту ПВКП "Пружини сервіс". Позивач також наголошує, що чинним законодавством не визначено обов'язок платника податків перевіряти свого контрагента на предмет добросовісного виконання останнім своїх податкових зобов'язань.
В судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги та просив суд їх задовольнити, посилаючись на обставини, викладені в позовній заяві.
Відповідач у судовому засіданні заперечував проти позову, просив суд відмовити у його задоволенні, дії ДПІ у м. Полтаві вважає правомірними, а спірне податкове повідомлення-рішення - таким, що відповідає чинному законодавству внаслідок того, що податковим органом встановлено порушення позивачем податкового законодавства та віднесено до складу податкового кредиту суми ПДВ за придбання товару у постачальника ТОВ "Старт-Д", щодо якого неможливо встановити наявність технічного персоналу, основних фондів, виробничих активів, складських приміщень та транспортних засобів для здійснення господарської діяльності. Крім того, посилався на акт перевірки від 21 грудня 2012 року Про результати документальної позапланової невиїзної перевірки фінансово-господарської діяльності з питань дотримання вимог податкового законодавства України ТОВ "Старт-Д", яким встановлено порушення ст. 185 Податкового кодексу України в частині оподаткування податком на додану вартість безтоварних операцій по ланцюгу постачання товару, робіт/послуг з контрагентами постачальниками та контрагентами покупцями.
Суд, вивчивши та дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що ПВКП "Пружини сервіс" 30 грудня 2003 року зареєстровано як юридичну особу (ідентифікаційний код 32753810) виконавчим комітетом Полтавської міської ради. Позивач перебуває на податковому обліку в ДПІ у м. Полтаві з 13 січня 2004 року.
Відповідачем в період з 11 березня 2013 року по 15 березня 2013 року проведено документальну невиїзну перевірку позивача з питань взаємовідносин з ТОВ "Старт-Д" за вересень 2012 року.
За результатами перевірки 22 березня 2013 року складено акт № 1681/15.2/32753810 (а.с. 14-22), в якому зафіксовано порушення позивачем вимог пункту 44.1 статті 44, пункту 198.6 статті 198 Податкового кодексу України, що стало наслідком заниження суми податку на додану вартість, яка підлягає сплаті за вересень 2012 року на суму 3333,33 грн.
На підставі вищевказаного акта перевірки податковим органом прийнято податкове повідомлення-рішення форми "Р" від 12 квітня 2013 року № 0004761502 (а.с. 9), яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість за основним платежем на суму 3333, 00 грн. та застосовано штрафні (фінансові) санкції (штрафи) в розмірі 1667,00 грн.
Позивач донараховані податкове зобов'язання та штрафні (фінансові) санкції не сплатив, а податкове повідомлення-рішення про їх застосування оскаржив в адміністративному порядку. За результатами процедури адміністративного узгодження податкового повідомлення-рішення, вищий контролюючий орган залишив скаргу ПВКП "Пружини сервіс" без задоволення, а спірне податкове повідомлення-рішення - без змін.
Позивач, не погоджуючись із позицією відповідача щодо правомірності донарахування податкових зобов'язань та штрафних (фінансових) санкцій, вважає спірні податкові повідомлення-рішення необґрунтованими, протиправними, такими, що суперечать законодавству з питань оподаткування, обмежують та порушують права, свободи та інтереси позивача, оскільки прийняті без урахування фактичних обставин, з порушенням чинного законодавства, а також без наявності правових підстав для винесення, внаслідок чого податкове повідомлення-рішення від 12 квітня 2013 року № 0004761502 підлягає скасуванню.
Згідно із частиною 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Надаючи оцінку спірному податковому повідомленню-рішенню ДПІ у м. Полтаві від 12 квітня 2013 року № 0004761502, суд виходить з наступного.
Судом встановлено, що між позивачем (Покупець) та ТОВ "Старт-Д" (Продавець) укладено Договір поставки товару № 815 від 03 вересня 2012 року (а.с. 41-42), відповідно до умов якого Продавець зобов'язується передати у власність, а Покупець зобов'язується прийняти товар на умовах, передбачених Договором.
Пунктом 2.1. Договору передбачено, що найменування товару, його кількість, ціна, а також загальна вартість товару, поставка якого буде відбуватися відповідно до даного Договору, вказуються в рахунках, специфікаціях, заявках, які є невід'ємною частиною договору.
Відповідно до п. 4.1 Продавець надає Покупцю на товар, який поставляється відповідно до Договору, наступні документи: оригінал рахунку, видаткові, податкові накладні.
На виконання умов Договору поставки товару № 815 від 03 вересня 2012 року ТОВ "Старт-Д" надано рахунок на оплату № СД305 від 03 вересня 2012 року (арк.с. 160), видаткову накладну № 5453 від 06 вересня 2012 року (арк.с. 44), податкову накладну № 239 від 06 вересня 2012 року (арк.с.45), яка оформлена належним чином.
Судом встановлено, що оплата товару здійснювалась позивачем у безготівковій формі шляхом списання коштів на користь ТОВ "Старт-Д" (копія платіжного доручення наявна в матеріалах справи), що дає підстави стверджувати, що позивач у повному обсязі виконав умови Договору поставки товару № 815 від 03 вересня 2012 року в частині належної оплати товару.
Посилання податкового органу про неможливість підтвердити факт сплати коштів ТОВ "Старт Д" за отриманий товар, оскільки платіжне доручення не містить відмітки банку спростовуються платіжним дорученням № 1861 від 06 вересня 2012 року з відміткою АТ "Сбербанк Росії" - арк.с.159.
Факт транспортування товару підтверджується товарно-транспортною накладною № 10006531812 від 12 вересня 2012 року.
Отримання позивачем товару підтверджується витягом із журналу реєстрації довіреностей за вересень 2012 року (арк.с. 48).
Даний товар був використаний в господарській діяльності ПВКП "Пружини сервіс". Як пояснив в судовому засіданні представник позивача, отримана система управління навивкой пружин встановлена на виробничий основний засіб, а саме: токарний станок ДИП-300, комісійно з метою його модернізації, що підтверджується актом № 63 від 28 вересня 2012 року (арк.с. 47). Даний факт оцінюється судом як раціональний і логічний, оскільки відповідно до Довідки АА № 566278 Головного управління статистики у Полтавській області одним із видів діяльності, що здійснює позивач є виробництво виробів із дроту, ланцюгів і пружин (арк.с. 51)
Статтею 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" визначено, що господарська операція - це дія або подія, що викликає зміни у структурі активів і зобов'язань, власному капіталі підприємства.
Вимогами частин 1, 3 статті 9 вказаного Закону передбачено, що бухгалтерський облік полягає, зокрема, у складанні та прийнятті до обліку первинних документів, які фіксують факти здійснення господарських операцій, складенні на їх підставі зведених облікових документів, систематизації інформації первинних документів на рахунках бухгалтерського обліку в регістрах синтетичного та аналітичного обліку шляхом подвійного запису їх на взаємопов'язаних рахунках бухгалтерського обліку.
Первинні документи повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форму); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.
Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.
Відповідно до вимог статті 4 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" одним із принципів бухгалтерського обліку є превалювання суті над формою, тобто операції обліковуються відповідно до їх суті, а не лише з урахуванням юридичної форми. Таким чином, господарська операція, яка не відбулась, не може бути об'єктом оподаткування.
З огляду на викладене, податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість має бути фактично здійснений і підтверджений належним чином складеними податковими накладними, первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.
Згідно вимог пункту 201.6 статті 201 Податкового кодексу України податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця.
Органи державної податкової служби за даними реєстрів виданих та отриманих податкових накладних, наданих в електронному вигляді, повідомляють платника податку про наявність у такому реєстрі розбіжностей з даними контрагентів. При цьому платник податку протягом 10 днів після отримання такого повідомлення має право уточнити податкові зобов'язання без застосування штрафних санкцій, передбачених розділом II цього Кодексу.
Пунктом 201.10 статті 201 Податкового кодексу України податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.
Дослідивши податкову накладну, складену ТОВ "Старт-Д" на виконання умов Договору поставки товару № 815 від 03 вересня 2012 року, суд не має підстав для визнання її такою, що не відповідає вимогам оформлення первинних документів бухгалтерської та податкової звітності - зауваження до змісту та форми зазначеного документу відсутні.
Таким чином, вказана податкова накладна оформлена належним чином, із акту перевірки випливає, що порушень при її оформленні відповідачем у ході проведення перевірки не виявлено.
Згідно вищезазначеної податкової накладної позивачем включено відповідну суму податку на додану вартість до складу податкового кредиту за вересень 2012 року та відображено у податковій декларації з податку на додану вартість за відповідний період.
Судом встановлено, що ТОВ "Стандарт-Д" на момент виконання Договору поставки товару № 815 від 03 вересня 2012 року та складання податкової накладної було включене до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, що підтверджується відомостями з ЄДР та не заперечувалось сторонами в судовому засіданні (арк.с. 59-60).
Таким чином, реальність господарських операцій між позивачем та ТОВ "Старт-Д" відповідно до Договору поставки товару 815 від 03 вересня 2012 року підтверджується первинними документами бухгалтерського обліку та податкової звітності, вищезазначена угода виконані в повному обсязі, сторони претензій та зауважень один до одного не мають, а отже, підстави для визнання таких правочинів сумнівними - відсутні.
Згідно вимог пункту 198.1 статті 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з:
а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг;
б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);
в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;
г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.
Відповідно до пункту 198.3 статті 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:
придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;
придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.
Пунктом 198.6 статті 198 Податкового кодексу України передбачено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.
У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.
У разі якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних, таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів з дати складання податкової накладної.
З огляду на викладене, необхідною умовою для віднесення сплачених у ціні товарів (послуг) сум податку на додану вартість до податкового кредиту є факт придбання товарів та послуг із метою їх використання в господарській діяльності.
Суд відзначає, що на момент укладення договору, що викликає сумнів у відповідача щодо реальності його виконання, позивач та ТОВ "Старт-Д" значились платниками податку на додану вартість у встановленому законодавством порядку (арк.с. 50, 64), тому формування позивачем податкового кредиту на підставі податкової накладної, оформленої ТОВ "Старт-Д", є правомірним.
Також, суд вважає необхідним зазначити, що посилання податкового органу на акт № 7203/224,32694059 від 21 грудня 2012 року про результати документальної позапланової невиїзної перевірки фінансово-господарської діяльності з питань дотримання вимог податкового законодавства України ТОВ "Старт-Д" під час здійснення господарських відносин з іншими суб'єктами підприємницької діяльності (арк.с. 119-153), яким встановлено порушення ТОВ "Стар-Д" ст. 185 Податкового кодексу України в частині оподаткування податком на додану вартість безтоварних операцій по ланцюгу постачання товару, робіт/послуг з контрагентами постачальниками та контрагентами покупцями та зроблено висновок про те, що ТОВ "Старт-Д" здійснював діяльність спрямовану на проведення операцій пов'язаних з наданням податкової вигоди третіх осіб, спростовуються наявним в матеріалах справи судовим рішенням (арк.с.30-34).
Таким чином, з вищенаведених підстав судом відхиляються посилання податкового органу, щодо сумнівності угод між позивачем та ТОВ "Старт-Д" та як наслідок - твердження ДПІ у м. Полтаві щодо неправомірного віднесення позивачем до складу податкового кредиту сум, підтверджених податковою накладною, отриманою від ТОВ "Старт-Д" на виконання Договору поставки товару № 815 від 03 вересня 2012 року.
Частиною 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Отже, обов'язок доведення обставин, які стали підставою для прийняття спірного повідомлення-рішення покладено на податковий орган.
Відповідач не довів суду правомірність прийнятих ним спірних податкових повідомлень-рішень, отже, суд, перевіривши матеріали справи, оцінивши надані докази, дійшов висновку, що позовні вимоги обґрунтовані, підтверджені матеріалами справи та підлягають задоволенню.
Відповідно до частини 1 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.
На підставі викладеного, керуючись статтями 7, 8, 9, 10, 11, 71, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, -
Позовні вимоги Приватного виробничо - комерційного підприємства "Пружини сервіс" до Державної податкової інспекції у м. Полтаві Головного управління Міністерства доходів у Полтавській області про скасування податкового повідомлення-рішення - задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Полтаві Головного управління Міністерства доходів у Полтавській області від 12 квітня 2013 року № 0004761502.
Стягнути з Державного бюджету України в особі Державної податкової інспекції у м. Полтаві Головного управління Міністерства доходів у Полтавській області витрати зі сплати судового збору у розмірі 114 (сто чотирнадцять) грн. 70 коп.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Полтавський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення постанови з одночасним поданням її копії до суду апеляційної інстанції. У разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Повний текст постанови виготовлено 08 серпня 2013 року.
Суддя А.О. Чеснокова