Справа № 265/4579/13-ц
Провадження № 2/265/1862/13
08 серпня 2013 року місто Маріуполь
Орджонікідзевський районний суд міста Маріуполя Донецької області у складі:
головуючого судді Копилової Л. В.,
при секретарі Єфремовій О.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовною заявою ОСОБА_1, ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про визнання майнових порук припиненими та визнання договору іпотеки і державної реєстрації права власності недійсними,
третя особа - приватний нотаріус Маріупольського міського нотаріального округу Донецької області ОСОБА_4,
ОСОБА_1, ОСОБА_2 звернулися до суду з позовом до ОСОБА_3 про визнання майнових порук припиненими та визнання договору іпотеки і державної реєстрації права власності недійсними, третя особа - приватний нотаріус Маріупольського міського нотаріального округу Донецької області ОСОБА_4, посилаючись на те, що 04 листопада 2009 року між ОСОБА_1 та відповідачем був укладений договір позики за умовами якого позивачка взяла в останнього в борг 151 тис.060 грн., які зобов»язалась повернути до 04 березня 2010 року. Аналогічні договори були укладені між ними 05 листопада 2009 року - щодо боргу в сумі 400 тис.грн. та 04 грудня 2009 року - щодо боргу в сумі 116 тис. 116 грн., які позивачка ОСОБА_1 зобов»язалась повернути відповідачеві в строк до 04 березня 2010 року.
З метою забезпечення виконання зобов»язання, що виникло за вищевказаними договорами позики, в їх зміст були закладені умови договору поруки, згідно яких в разі несвоєчасного повернення позик до 04.03.2010 року поручителі ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_5 зобов»язуються передати в іпотеку належну їм квартиру за АДРЕСА_1. Як свідчать укладені договори позики та закладені в них умови договору порук, строк, після якого порука припиняється не встановлений, а лише вказано про повернення основної суми боргу до 04.03.2010 року.
Відповідно до ч.4 ст.559 ЦК України порука припиняється після закінчення строку, встановленого в договорі поруки. У разі, якщо такий строк не встановлено, порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов»язання не пред»явить вимоги до поручителя.
В договорі позики строк виконання основного зобов»язання чітко визначений - строком повного погашення позики є 04 березня 2010 року. Проте позичальниця ОСОБА_1, в день строку виконання зобов»язання за договором зазначений борг не повернула.
На підставі ст.559 ЦК України у відповідача ОСОБА_3 виникло право пред»явити вимогу до поручителів про виконання порушеного зобов»язання боржника щодо повернення боргу за договором позики, починаючи з дати 04 березня 2010 року, протягом наступних шести місяців. Але протягом шести місяців, що минули з дня встановленої договором позики дати повернення боргу, відповідач такої вимоги не пред»явив. І пред»явив її тільки 17 січня 2012 року, таким чином ці обставини свідчать про те, що порука за вказаними договорами вже була припиненою.
Крім того в п.4 договору позики вказано, що коли ОСОБА_1 не поверне позичені у відповідача гроші до вказаного в договорі строку, він вправі буде пред»явити цей договір до стягнення в порядку і строки, передбачені чинним законодавством України. Враховуючи це порука позивачів припинилася 04 вересня 2010 року.
Однак відповідач ОСОБА_3 незаконно, використовуючи зобов»язання поручителів в період припинення поруки, 21 лютого 2012 року зареєстрував право власності на предмет іпотеки - спірну квартиру. Теж саме вчиняється відповідачем і відносно договору іпотеки, посвідченого на підставі договору позики. Не вказаний строк дії договору поруки і в договорі іпотеки. Лише вказано, що строк дії іпотеки припиняється на підставах визначених ст.17 Закону України «Про іпотеку», тобто з інших передбачених законом підстав. На підставі ст.ст.15,16,251,252,559 Цивільного кодексу України просить суд:
- майнові поруки ОСОБА_1 та ОСОБА_2, вказані в договорах позики від 04 листопада 2009 року щодо боргу в сумі 151 тис.060 грн., від 05 листопада 2009 року - щодо боргу в сумі 400 тис.грн. та від 04 грудня 2009 року - щодо боргу в сумі 116 тис.116 грн. і в договорі іпотеки від 04 листопада 2009 року визнати такими, що припинені з 04 вересня 2010 року;
- договір іпотеки від 04 листопада 2009 року, посвідчений приватним нотаріусом Маріупольського міського нотаріального округу Донецької області ОСОБА_4 в реєстрі за № 2881 та зареєстрований Міським комунальним підприємством «Маріупольське бюро технічної інвентаризації» 21 лютого 2012 року за № 76918 у книзі 91 на ім»я ОСОБА_3, визнати недійсним;
- державну реєстрацію права власності ОСОБА_3 на квартиру АДРЕСА_1, вчинену Міським комунальним підприємством «Маріупольське бюро технічної інвентаризації» за реєстраційним номером 27689595 від 21 лютого 2012 року, визнати недійсною, а номер вчиненого запису № 76918 в книзі 91, визнати недійсним;
- умови договорів позики, укладені між ОСОБА_1 та ОСОБА_3 від 04 листопада 2009 року щодо боргу в сумі 151 тис.060 грн., від 05 листопада 2009 року - щодо боргу в сумі 400 тис.грн. та від 04 грудня 2009 року - щодо боргу в сумі 116 тис.116 грн., в частині поручительства, визнати недійсними.
Позивачі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на розгляд справи до суду не з»явилися, про час та місце розгляду справи повідомлені в установленому законом порядку.
Представник позивачів, діючий на підставі довіреностей - ОСОБА_6 повністю підтримав позовні вимоги, посилаючись на обставини, викладені в позовній заяві.
Відповідач ОСОБА_3 та його представник, діючий на підставі довіреності, ОСОБА_7 позов не визнали, заперечували проти його задоволення, посилаючись на те, що ніяких договорів порук між позивачами та відповідачем укладено не було. Уладеними договорами позик встановлений строк виконання зобов»язань- до 04 березня 2010 року. Однак у вказаний строк і на даний час зобов»язання позивачка ОСОБА_1 за договорами позик не виконала. Тому відповідач скористався своїми правами, направив вимогу, яку відповідачі отримали і в установленому порядку зареєстрував право власності на спірну квартиру. Просили відмовити в задоволенні позову.
Третя особа на розгляд справи до суду не з»явилася, про час та місце розгляду справи повідомлена в установленому законом порядку, надала заяву про розгляд справи в її відсутність.
Заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку про відмову в задоволенні позову з наступних підстав.
Судом встановлені наступні обставини справи та відповідні їм правовідносини.
04 листопада 2009 року між позивачкою ОСОБА_1 та відповідачем ОСОБА_3 був укладений договір позики за умовами якого позивачка взяла в останнього в борг 151 тис.060 грн., які зобов»язалась повернути до 04 березня 2010 року.
Як свідчить п.4 вказаного договору, з метою забезпечення зобов»язання, що виникло за цим договором у ОСОБА_1, вона і майнові поручителі - ОСОБА_5 та ОСОБА_2 зобов»язуються передати в іпотеку належну їм квартиру АДРЕСА_1.
05 листопада 2009 року між позивачкою ОСОБА_1 та відповідачем ОСОБА_3 був укладений договір позики за умовами якого позивачка взяла в останнього в борг 400 тис.грн., які зобов»язалась повернути до 04 березня 2010 року.
З умовами вказаного договору також ознайомились і її майнові поручителі ОСОБА_5 та ОСОБА_2
З метою забезпечення виконання зобов»язання, що виникло за договором позики від 04.11.2009 року, між ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_5 та ОСОБА_3 був укладений договір іпотеки від 04 листопада 2009 року, відповідно до п.1 якого ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_5 зобов»язалися у випадку невиконання ОСОБА_1 зобов»язань за договором позики, передати в іпотеку належну їм квартиру за АДРЕСА_1.
04 грудня 2009 року між позивачкою ОСОБА_1 та відповідачем ОСОБА_3 було укладено доповнення до вищевказаного договору іпотеки, відповідно до якого позивачка взяла в останнього борг в сумі 116 тис. 640 грн., і які позивачка ОСОБА_1 зобов»язалась повернути відповідачеві 04 березня 2010 року.
Згідно п.2 вказаного доповнення, у випадку неповернення ОСОБА_1 відповідачеві грошей в строк встановлений договором, ОСОБА_3 вправі пред»явити цей договір і його доповнення в установленому законом порядку.
З умовами вказаного договору також ознайомились і її майнові поручителі ОСОБА_5 та ОСОБА_2
Відповідач ОСОБА_3 17 січня 2012 року направив на ім»я позивачів повідомлення з вимогою про те, що в зв»язку з порушенням умов договору позики і неповерненням суми боргу до 17 січня 2012 року, у нього виникає право власності на предмет іпотеки і буде переоформлене на його ім»я.
Копію вказаного повідомлення позивачі, а також ОСОБА_5 отримали особисто 17.01.2012 року.
21 лютого 2012 року відповідач ОСОБА_3 зареєстрував право власності на предмет іпотеки - спірну квартиру АДРЕСА_1 на своє ім»я.
Відповідно до ст.546 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.
Згідно ст. 575 ЦК України, іпотекою є застава нерухомого майна, що залишається у володінні заставодавця або третьої особи.
Відповідно до ст.1 Закону України від 5 червня 2003 року N 898-IV «Про іпотеку» (далі -Закон), іпотека - вид забезпечення виконання зобов'язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов'язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому цим Законом.
Отже, іпотека є самостійним видом забезпечення виконання зобов'язання.
Правова природа іпотеки полягає у забезпеченні можливості кредитора у разі невиконання боржником зобов'язання, забезпеченого іпотекою, одержати задоволення за рахунок переданого в іпотеку нерухомого майна переважно перед іншими кредиторами боржника.
Відповідно до ст.11 Закону майновий поручитель несе відповідальність перед іпотекодержателем за невиконання боржником основного зобов'язання виключно в межах вартості предмета іпотеки.
На відносини майнової поруки норми статті 559 ЦК України, щодо припинення поруки не поширюються, оскільки іпотека за правовою природою є заставою, та регулюється нормами параграфа 6 (статті 572-593) глави 49 ЦК України та спеціальним законом.
Підстави припинення іпотеки встановлені ст. 17 Закону.
З матеріалів справи вбачається, що основне зобов»язання, яке забезпечене іпотекою не виконано, однак будь-які підстави, передбачені ст.593 ЦК України та Законом для припинення іпотеки відсутні.
При таких обставинах суд приходить до висновку про відмову в задоволенні позову.
Керуючись ст.ст.546,575,593 Цивільного кодексу України, Законом України від 5 червня 2003 року N 898-IV «Про іпотеку», ст.ст.10,11,60,213,215 ЦПК україни, суд
В задоволенні позовної заяви ОСОБА_1, ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про визнання майнових порук припиненими та визнання договору іпотеки і державної реєстрації права власності недійсними, третя особа - приватний нотаріус Маріупольського міського нотаріального округу Донецької області ОСОБА_4, відмовити.
Рішення суду може бути оскаржено до апеляційного суду Донецької області шляхом подачі апеляційної скарги, яка має бути подана до Орджонікідзевського районного суду міста Маріуполя протягом десяти днів з дня проголошення рішення, а особи, які брали участь у справі, але не були присутні при розгляді справи мають право подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отимання копії рішення суду.
Суддя Орджонікідзевського районного суду
міста Маріуполя Донецької області Л.В.Копилова