30 липня 2013 р.Справа № 2а-7101/11/1470
Категорія: 10.1 Головуючий в 1 інстанції: Середа О. Ф.
Колегія суддів Одеського апеляційного адміністративного суду в складі:
Судді доповідача - Потапчука В.О.
суддів - Коваля М.П.
- Семенюка Г.В.
розглянувши в порядку письмового провадження в місті Одесі апеляційну скаргу Управління пенсійного фонду України в м. Вознесенську та Вознесенському районі Миколаївської області на постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 30 листопада 2011 року по адміністративній справі за позовом Управління пенсійного фонду України в м. Вознесенську та Вознесенському районі Миколаївської області до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Вознесенському районі Миколаївської області про стягнення коштів , -
Управління пенсійного фонду України в м. Вознесенську та Вознесенському районі Миколаївської області ( далі - позивач, Управління ПФУ) звернулося до суду першої інстанції з адміністративним позовом до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Вознесенському районі Миколаївської області про стягнення коштів у сумі 605 218,13 грн. (виплата громадянам пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсій у зв'язку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та особам, яким призначена державна адресна допомога, передбачена п. 2 постанови Кабінету Міністрів України від 26.03.2008року № 265 всього на суму 605218,13 грн. в період з травня 2008 р. по серпень 2011року).
Вимоги обґрунтовані тим, що в період з травня 2008 р. по серпень 2011р. позивачем здійснено виплату громадянам пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсій у зв'язку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та особам, яким призначена державна адресна допомога, передбачена п. 2 постанови Кабінету Міністрів України від 26.03.2008року № 265 всього на суму 605218,13 грн. Відповідачем акти підписані із застереженнями та згідно таблиць розбіжностей не прийнято до відшкодування суми виплаченої державної адресної допомоги.
Постановою Миколаївського окружного адміністративного суду від 30 листопада 2011 року в задоволенні позову Управління Пенсійного фонду України в м. Вознесенську та Вознесенському районі Миколаївської області - відмовлено повністю.
Не погоджуючись з постановою суду позивачем подано апеляційну скаргу в якій зазначається, що рішення суду винесене з порушенням норм процесуального та матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи та судом не в повній мірі з'ясовані обставини, що мають значення для вирішення справи.
Вимоги апелянта обґрунтовані тим, що державна адресна допомога та підвищення до пенсії, які виплачуються за постановами Кабінету Міністрів України, є складовими частинами пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсії у зв'язку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, тому Відділенням необґрунтовано та неправомірно не внесено спірні суми державної адресної допомоги та підвищення до пенсії до витрат пов'язаних з виплатою потерпілим , яким виплачується пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсії у зв'язку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання.
В зв'язку з викладеним апелянтом ставиться питання про скасування постанови суду та ухвалення нового рішення про відмову в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.
Сторони були сповіщені належним чином про час і місце судового засідання, що підтверджується письмовими доказами наявними в матеріалах справи, сторони до суду не прибули.
Відповідно до ч 4 ст.196 КАС України неприбуття у судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час та місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.
Колегія суддів, з огляду на зазначене, а також враховуючи те що в матеріалах справи достатньо доказів для вирішення справи, - дійшла висновку про можливість розгляду справи за відсутністю сторін по справі.
Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи та дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено, що В період з травня 2008 р. по серпень 2011р. позивачем здійснено виплату громадянам пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсій у зв'язку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та особам, яким призначена державна адресна допомога, передбачена п. 2 постанови Кабінету Міністрів України від 26.03.2008року № 265 всього на суму 605218,13 грн.
Відповідачем акти підписані із застереженнями та згідно таблиць розбіжностей не прийнято до відшкодування суми виплаченої державної адресної допомоги.
При вирішенні питання суд першої інстанції дійшов до висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Колегія суддів вважає правильним такий висновок суду першої інстанції виходячи з наступного.
Відповідно до ст. 1 Основ законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування встановлено, що загальнообов'язкове державне соціальне страхування - це система прав, обов'язків і гарантій, яка передбачає надання соціального захисту, що включає матеріальне забезпечення громадян у разі хвороби, повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом, за рахунок грошових фондів, що формуються шляхом сплати страхових внесків власником або уповноваженим ним органом, громадянами, а також бюджетних та інших джерел, передбачених законом.
Відповідно до статті 4 Основ законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, в Україні залежно від страхового випадку є такі види загальнообов'язкового державного соціального страхування: пенсійне страхування; страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням; медичне страхування; страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності; страхування на випадок безробіття.
Відносини, що виникають за зазначеними у частині першій цієї статті видами загальнообов'язкового державного соціального страхування, регулюються окремими законами, прийнятими відповідно до цих Основ.
Постановою правління Пенсійного фонду України та правління Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України від 4 березня 2003 року за N5-4/4 затверджено Порядок відшкодування Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України Пенсійному фонду України витрат, пов'язаних з виплатою пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсій у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання.
Пунктом 4 вказаного Порядку передбачено перелік виплат, які відшкодовуються Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України Пенсійному фонду України, серед якого відсутня щомісячна державна адресна допомога та витрати по її доставці.
Так, відшкодуванню підлягають суми, що виплачуються відповідно до Законів України "Про пенсійне забезпечення", ЗУ «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" та інших нормативно-правових актів, а саме: сума основного розміру пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсії у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання; щомісячна цільова грошова допомога на прожиття, якщо така надавалася пенсіонеру, який одержував вищезазначену пенсію; допомога на поховання сім'ї померлого або особі, яка здійснила поховання особи, яка отримувала вищезазначену пенсію; сума витрат Пенсійного фонду з виплати і доставки вищезазначених пенсій.
Постановою Кабінету Міністрів України від 11 березня 2009 року №198 "Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян", зокрема пунктом 1, установлено, що у 2009 році з 1 квітня підвищення до пенсії, щомісячного довічного грошового утримання, державної соціальної допомоги інвалідам з дитинства та дітям-інвалідам, особам, які не мають права на пенсію, та інвалідам (далі - підвищення) у розмірі 7,5 гривні, збільшуючи його з 1 липня -до 14,2 грн., а з 1 жовтня -до 28,4 гривні.
Перелік соціальних послуг та виплат, які здійснюються та відшкодовуються Фондом соціального страхування від нещасних випадків передбачений ст. 21 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності".
Відповідно до ст. 21 вказаного Закону України позивач зобов'язаний у встановленому законом порядку своєчасно та в повному обсязі відшкодовувати шкоду заподіяну працівникові внаслідок ушкодження здоров'я, в тому числі пенсії по інвалідності від трудового каліцтва або професійного захворювання та пенсії по втраті годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, при настанні страхового випадку.
Підвищення до пенсії, яке встановлено Постановою Кабінету Міністрів України від 11 березня 2009 року №198 не передбачено у вказаному переліку соціальних послуг та виплат, які здійснюються та відшкодовуються Фондом соціального страхування від нещасних випадків.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що при прийнятті постанови Миколаївського окружного адміністративного суду від 30 листопада 2011 року суд дійшов вірних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував норми матеріального та процесуального права. Доводи апеляційної скарги, з наведених підстав, висновків суду не спростовують.
Керуючись ст.ст. 195, 196, 200,206 КАС України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу Управління пенсійного фонду України в м. Вознесенську та Вознесенському районі Миколаївської області - залишити без задоволення, а постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 30 листопада 2011 року по адміністративній справі за позовом Управління пенсійного фонду України в м. Вознесенську та Вознесенському районі Миколаївської області до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Вознесенському районі Миколаївської області про стягнення коштів - без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого Адміністративного Суду України протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили судовим рішенням апеляційного суду.
Суддя-доповідач: Потапчук В.О.
Судді: Коваль М.П.
Семенюк Г.В.