Україна
Донецький окружний адміністративний суд
05 серпня 2013 р. Справа № 805/10712/13-а
приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17
Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Дворникова М.С., розглянув у порядку письмового провадження в приміщенні Донецького окружного адміністративного суду адміністративну справу за позовом Управління Пенсійного фонду України в Новоазовському районі Донецької області до фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 про стягнення заборгованості зі сплати єдиного внеску у розмірі 8960,76 грн., -
Управління Пенсійного фонду України в Новоазовському районі Донецької області звернувся до суду з позовом до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 в якому просив стягнути заборгованість зі сплати єдиного внеску у розмірі 8960,76 грн.
В обґрунтування вимог позивач зазначив, що станом на травень 2013 року фізична особа-підприємець ОСОБА_1 має заборгованість перед Управлінням Пенсійного фонду України в Новоазовському районі Донецької області в сумі 8960,76 грн., що виникла через несплачену заборгованість по єдиному внеску станом на 20 січня 2012 року у сумі 3030,71 грн., несплату єдиного внеску за 2012 рік у сумі 4572,42 грн., несплату єдиного внеску за 1 квартал 2013 рок у сумі 1194,03 грн. та штрафних санкцій у сумі 163,60 грн. Посилаючись на вимоги Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» позивач просив суд стягнути з відповідача заборгованість зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування в сумі 8960,76 грн.
Представник позивача в судове засідання не з'явився, про час і місце розгляду справи повідомлявся належним чином, надав суду клопотання про розгляд справи без його участі.
Відповідач 05 серпня 2013 року надав до канцелярії Донецького окружного адміністративного суду клопотання про розгляд справи у порядку письмового провадження.
На підставі частини 6 статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України, суд дійшов висновку про можливість розгляду справи у письмовому провадженні, на підставі наявних у справі доказів.
З'ясовуючи чи мали місце обставини, якими обґрунтовуються вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються, а також чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, суд встановив наступне.
Відповідач, ОСОБА_1, є фізичною особою-підприємцем. Як платник єдиного внеску відповідач перебуває на обліку в Управлінні Пенсійного фонду України в Новоазовському районі Донецької області.
Відповідно до відомостей відображених у картці особового рахунку станом на 03 травня 2013 року за відповідачем обліковується недоїмка в сумі 87960,76 грн., у т.ч. штрафні санкції в сумі 163,60 грн.
З наявних в матеріалах справи документів вбачається, що зазначена сума боргу виникла через несплату відповідачем єдиного внеску у повному обсязі за 2011, 2012 роки та 1 квартал 2013 року та застосованих до відповідача штрафних санкцій.
Правомірність визначення позивачем недоїмки відповідача за єдиним внеском, наявність підстав для ї стягнення є спірним питанням цієї справи.
Відповідно до приписів Закону України «Про прокуратуру» при виявлені порушень закону прокурор у межах своєї компетенції має право звертатись до суду з заявою про захист прав і законних інтересів громадян, держави, а також підприємств та інших юридичних осіб.
Правовідносини, що склалися між сторонами, регулюються нормами Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" від 08 липня 2010 року № 2464-VI (далі за текстом Закон № 2464), який визначає правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку.
Пунктом 2 частини 1 статті 1 Закону № 2464 визначено, що єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування являє собою консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов'язкового державного соціального страхування в обов'язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб та членів їхніх сімей на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Відповідно до пункту 4 частини 1 статті 4 Закону № 2464 платниками єдиного внеску є фізичні особи - підприємці, в тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування, та члени сімей цих осіб, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності.
Відповідач, як платник єдиного внеску, зобов'язаний своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок та подавати звітність до територіального органу Пенсійного фонду у строки, в порядку та за формою, встановленими Пенсійним фондом за погодженням з відповідними фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування та центральним органом виконавчої влади у галузі статистики, про що зазначено у пунктах 1, 4 частини 2 статті 6 вищевказаного Закону.
Як вбачається з пункту 3 частини 1 статті 7 Закону № 2464 єдиний внесок нараховується для платників, зазначених у пункті 4 частини першої статті 4 цього Закону, які обрали спрощену систему оподаткування, - на суми, що визначаються такими платниками самостійно для себе та членів сім'ї, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності, але не більше максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, встановленої цим Законом. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску за кожну особу.
Єдиний внесок підлягає сплаті незалежно від фінансового стану платника (частина 12 статті 9 Закону № 2464).
Згідно частини 11 статті 8 Закону № 2464 єдиний внесок для платників, зазначених у пунктах 4 та 5 частини першої статті 4 цього Закону, встановлюється у розмірі 34,7 відсотка визначеної пунктами 2 та 3 частини першої статті 7 цього Закону бази нарахування єдиного внеску.
Як вбачається з абзацу 3 частини 8 статті 9 Закону № 2464 платники єдиного внеску, зазначені у пункті 4 частини першої статті 4 цього Закону, зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний рік, до 10 лютого наступного року, крім фізичних осіб - підприємців, які обрали спрощену систему оподаткування, та членів сімей таких осіб, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності, які сплачують єдиний внесок, нарахований за календарний квартал, до 20 числа місяця, що настає за кварталом, за який сплачується єдиний внесок.
Відповідно до наявних в матеріалах справи документів, станом на 20 січня 2013 року за відповідачем обліковується заборгованість зі сплати єдиного внеску у сумі 7603,13 грн., про що в картці особового рахунку позивачем відображено нарахування єдиного внеску на цю суму.
Згідно підпункту 4.6.2. пунктом 4.6. Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України від 27 вересня 2010 року № 21-5, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 27 жовтня 2010 року № 994/18289 зі змінами, затвердженими постановою Правління Пенсійного фонду України від 19 грудня 2012 року № 25-1, зареєстровані в Міністерстві юстиції України 10 січня 2013 року за № 96/22626, платники сплачують єдиний внесок, нарахований за календарний квартал, до 20 числа місяця, що настає за кварталом, за який сплачується єдиний внесок. На підставі вищезазначеного, в картці особового рахунку позивачем відображена недоїмка зі сплати єдиного внеску за 1 квартал 2013 року сумі 1 194,03 грн.
Стосовно вимог позивача про стягнення суми застосованих до відповідача штрафних санкцій суд зазначає наступне.
На підставі ч. 10, п. 2 ч. 11 статті 25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» за несплату або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, відповідачем прийнято рішення про застосування штрафних санкцій в сумі 340,00 грн.
Відповідальність за неподання чи несвоєчасне подання звіту встановлено підпунктом 4 пункту 11 статті 25 Закону 2464, згідно якого територіальний орган Пенсійного фонду застосовує до платника єдиного внеску за неподання звітності, передбаченої цим Законом, штраф у розмірі десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Суми пені та штрафів передбачених цим Законом, підлягають сплаті платником єдиного внеску протягом десяти робочих днів після надходження відповідного рішення (пункту 11 статті 25 Закону 2464).
Оскільки факт несвоєчасної сплати єдиного внеску підтверджений наявними в матеріалах справи документами та не заперечувався відповідачем, будь-яких доводів з приводу безпідставності застосування зазначених штрафних санкцій не наведено, суд дійшов висновку про правомірність вимог позивача про стягнення штрафних санкцій в сумі 340 грн.
З урахуванням часткової сплати штрафних санкцій у сумі 176,40 грн., заборгованість їх сплаті склала 163,60 грн.
Враховуючи вищевикладене, позов Управління Пенсійного фонду України в Новоазовському районі Донецької області підлягає задоволенню.
Підстави для вирішення питання щодо розподілу судових витрат згідно статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України відсутні.
Керуючись статтями 2-15, 17-18, 33-35, 41-42, 47-51, 56-59, 69-71, 79, 86, 87, 94, 99, 104-107, 110, 121-143, 151-154, 158, 162, 163, 167, 181, 185-186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Адміністративний позов Управління Пенсійного фонду України в Новоазовському районі Донецької області до фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 про стягнення заборгованості зі сплати єдиного внеску у розмірі 8960,76 грн. - задовольнити.
Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ІПН НОМЕР_1) заборгованість по сплаті єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування в сумі 8960 (вісім тисяч дев'ятсот шістдесят) гривень 76 копійок на користь Управління Пенсійного фонду України в Новоазовському районі Донецької області (87600, Донецька область, м. Новоазовськ, вул. Леніна 11, ЄДРПОУ 23413087).
Повний текст постанови виготовлений та підписаний 05 серпня 2013 року.
Постанова набирає законної сили у строк та у порядку, що визначені статтею 254 КАС України, і може бути оскаржена до Донецького апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції у порядку, визначеному статтею 186 КАС України, шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Суддя Дворников М.С.