"06" серпня 2013 р. м. Київ К/9991/69327/12
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі суддів:
Чалого С. Я.
Бим М.Є.
Черпіцької Л.Т.
розглянувши в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами касаційну скаргу управління Пенсійного фонду України в Лугинському районі Житомирської області на постанову Лугинського районного суду Житомирської області від 24 квітня 2012 року та ухвалу Житомирського апеляційного адміністративного суду від 17 жовтня 2012 року у справі за позовом ОСОБА_4 до управління Пенсійного фонду України в Лугинському районі Житомирської області про визнання дій неправомірними та перерахунок пенсії,-
У листопаді 2011 року ОСОБА_4 звернулася до суду з позовом, в якому просила суд зобов'язати управління Пенсійного фонду України в Лугинському районі Житомирської області провести нарахування та виплату щомісячної додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, а також підвищення до пенсії у розмірі двох мінімальних зарплат відповідно до статей 39,51 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" за період з 01.07.2011 року по 30.09.2011 року та зобов'язання відповідача виплачувати вказану пенсію і в подальшому.
Постановою Лугинського районного суду Житомирської області від 24 квітня 2012 року залишеною без змін ухвалою Житомирського апеляційного адміністративного суду від 17 жовтня 2012 року позов задоволено частково. Зобов'язано управління Пенсійного фонду України здійснити перерахунок і виплату позивачу додаткову пенсію за шкоду, заподіяну здоров'ю, особам у розмірі 25 % мінімальної пенсії за віком з 01.07.2011 року по 22.07.2011 року. Зобов'язано управління Пенсійного фонду України провести нарахування та виплату позивачу як непрацюючому пенсіонеру, який проживає на території радіоактивного забруднення відповідно до ст.39 вказаного закону за період з 01.07.2011 року по 22.07.2011 року. В решті позовних вимог відмовлено.
У касаційній скарзі, управління Пенсійного фонду України, не погоджуючись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, посилаючись на допущені судом порушення норм матеріального та процесуального права, просить скасувати зазначені судові рішення та постановити нове рішення про відмову у задоволенні позову.
Заслухавши доповідь судді Вищого адміністративного суду України стосовно обставин, необхідних для прийняття рішення судом касаційної інстанції, перевіривши і обговоривши доводи касаційної скарги, проаналізувавши правильність застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до вимог частини 2 статті 51 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" особам, віднесеним до 3 категорії, щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, призначається у розмірі 25 процентів мінімальної пенсії за віком.
За чинним законодавством розмір мінімальної пенсії за віком визначається лише за правилами, передбаченими статті 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", іншого нормативно-правового акта, який би визначав цей розмір або встановлював інший розмір, немає.
Відповідно до частини 1 статті 2 Закону України "Про прожитковий мінімум" від 15 липня 1999 року № 966-14, прожитковий мінімум застосовується для встановлення розмірів мінімальної заробітної плати та мінімальної пенсії за віком.
За таких обставин, колегія суддів приходить до переконання, що позивач має право на призначення додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, особам віднесеним до 3 категорії у розмірі 25% мінімальної пенсії за віком та доплату до пенсії, як непрацюючому пенсіонеру за проживання в зоні гарантованого добровільного відселення у розмірі двох мінімальних заробітних плат.
Наявність такого права у позивача є визначальною для вирішення вказаного спору, крім того, це право гарантується Конституцією України (частина друга статті 46 Конституції України).
Крім цього, статтею 39 цього Закону визначено, що громадянам, які працюють на територіях радіоактивного забруднення у гарантованого добровільного відселення, провадиться доплата в розмірі двох мінімальних заробітних плат.
В порушення наведеної норми відповідач виплачував додаткову пенсію та доплату до пенсії відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України № 836 від 26.07.1996 р., тобто у меншому розмірі ніж це передбачено ст.ст.39,51 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".
Беручи до уваги, що Закон України "Про статус і соціальний захист громадян, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" має вищу юридичну силу в порівняні з вищезазначеною Постановою Кабінету Міністрів України, а тому відповідач неправомірно виплачував додаткову пенсію та доплату до пенсії в меншому розмірі ніж це передбачено ст.ст.39,51 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".
Законом України "Про внесення змін до Закону України "Про Державний бюджет України на 2011 рік" від 14 червня 2011 року № 3491-VІ доповнений пункт 4 Прикінцевих положень Закону України "Про Державний бюджет України на 2011 рік", яким визначено, що у 2011 році норми і положення статей 39, 50, 51, 52, 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України виходячи з наявного фінансового ресурсу бюджету Пенсійного фонду України на 2011 рік.
На виконання вказаного Закону Кабінетом Міністрів України прийнята постанова "Про встановлення деяких розмірів виплат, що фінансуються за рахунок коштів державного бюджету" від 6 липня 2011 року №745, яка набрала законної сили 23 липня 2011 року.
Згідно рішення Конституційного Суду України від 25 січня 2012 року № 3-рп/2012, яким дано тлумачення, що нормативно-правові акти Кабінету Міністрів України під час вирішення справ про соціальний захист підлягають застосуванню тоді, коли вони видані у межах його компетенції на основі і на виконання Бюджетного кодексу України, закону про Державний бюджет України на відповідний рік та інших законів України.
Таким чином, відповідно до вимог вищенаведених нормативних актів, з 23 липня 2011 року виплата підвищення до пенсії особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи здійснюється в розмірі визначеному постановою КМ України № 745 від 6 липня 2011 року.
Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
З урахуванням наведеного, колегія суддів вважає, що судом першої та апеляційної інстанцій повно встановлені фактичні обставини справи, характер правовідносин сторін і вірно застосовані до них норми матеріального та процесуального права. Доводи касаційної скарги висновків судів попередніх інстанцій не спростовують.
Згідно із статтею 224 КАС України, суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.
Керуючись ст.ст. 222, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів Вищого адміністративного суду України,-
Касаційну скаргу управління Пенсійного фонду України в Лугинському районі Житомирської області залишити без задоволення, а постанову Лугинського районного суду Житомирської області від 24 квітня 2012 року та ухвалу Житомирського апеляційного адміністративного суду від 17 жовтня 2012 року - без змін.
Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам які беруть участь у справі і може бути переглянута Верховним Судом України в порядку ст.ст. 235-238 Кодексу адміністративного судочинства України.
Судді: