"06" серпня 2013 р. м. Київ К/9991/66354/11
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі суддів:
Чалого С. Я.
Бим М.Є.
Черпіцької Л.Т.
розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю НВП "Альтернативні технології" на ухвалу Миколаївського окружного адміністративного суду від 11 січня 2011 року та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 08 червня 2011 року у справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю НВП "Альтернативні технології" до виконавчого комітету Вознесенської міської ради Миколаївської області, комунального підприємства "Вознесенське міжміське бюро технічної інвентаризації", третя особа - товариство з обмеженою відповідальністю "Мібія" про визнання неправомірними дій, -
Ухвалою Миколаївського окружного адміністративного суду від 11 січня 2011 року залишеною без змін ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 08 червня 2011 року позовну заяву ТОВ НВП "Альтернативні технології" залишено без розгляду у зв'язку з пропуском позивачем строку звернення до адміністративного суду.
Не погоджуючись із зазначеними судовими рішеннями, позивач звернувся з касаційною скаргою, в якій посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просить їх скасувати, справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Заслухавши доповідь судді Вищого адміністративного суду України, колегія суддів вважає, що касаційна скарга задоволенню не підлягає виходячи з наступного.
Як встановлено судами, 25 червня 2010 року ТОВ НВП «Альтернативні технології» звернулось до Миколаївського окружного адміністративного суду з позовом до виконавчого комітету Вознесенської міської ради Миколаївської області, Комунального підприємства «Вознесенське МБТІ», третя особа ТОВ «МІБІЯ» та просило суд визнати неправомірними дії КП «Вознесенське МБТІ» стосовно державної реєстрації права власності на комплекс будівель за адресою: Миколаївська область, м. Вознесенськ, вул. Жовтневої революції, 256-а.
Дії, які оскаржуються позивачем були вчинені, відповідачем у 2000 році на підставі рішення виконавчого комітету Вознесенської міської ради Миколаївської області № 132 від 29 серпня 2000 року та у 2004 році на підставі рішення виконавчого комітету Вознесенської міської ради Миколаївської області № 108 від 27 серпня 2004 року, про що зазначає сам позивач у позовній заяві, та про що зазначив відповідач у письмових запереченнях.
13 вересня 2010 року ТОВ НВП «Альтернативні технології» подало до суду заяву про поновлення строку звернення до суду.
Судами зазначено, що відповідно до рішення Господарського суду Миколаївської області, яке набрало законної сили 03 липня 2007 року 22 червня 2007 року за ТОВ НВП «Альтернативні технології» було визнано право власності на виробничу базу загальною територією 1,3 га з будівлями та спорудами, розташовану по вул. Октябрської революції № 256-а, у м. Вознесенськ, Миколаївської області.
10 липня 2007 року ТОВ НВП «Альтернативні технології» звернулось до Вознесенської міської ради Миколаївської області із заявою про підготовку та винесення на розгляд сесії питання про надання в оренду земельної ділянки площею 1,3 га для обслуговування нерухомого майна, що розташоване за адресою Миколаївська обл., м. Вознесенськ, вул. Жовтневою революції, 256-а.
На зазначену заяву позивач отримав відповідь від 28 липня 2007 року, в якій окрім іншого зазначено, що на вказаній ТОВ НВП «Альтернативні технології» земельній ділянці розташовані об'єкти нерухомості, які належать іншій юридичній особі на підставі права власності на нерухоме майно.
03 липня 2007 року ТОВ НВП «Альтернативні технології» подало заяву до КП «Вознесенське МБТІ» про реєстрацію права власності на підставі рішення господарського суду Миколаївської області від 22 червня 2007 року.
11 липня 2007 року ТОВ НВП «Альтернативні технології» отримало рішення реєстратора про відмову в реєстрації рішення господарського суду Миколаївської області від 22 червня 2007 року, відповідно до п. 3.3 ч.9,10 Тимчасового положення про порядок реєстрації прав власності на нерухоме майно. У зв'язку з чим 11 липня 2007 року подало заяву, в якій просило надати інформацію про підстави реєстрації права власності на об'єкти нерухомості, на що 11 липня 2007 року отримало відмову.
05 грудня 2009 року ТОВ НВП «Альтернативні технології» звернулось до архівного відділу Вознесенської міської ради Миколаївської області з запитом про надання, окрім іншого рішення виконавчого комітету Вознесенської міської ради Миколаївської області № 108 від 27 серпня 2004 року, копії документів на цей запит позивач отримав 28 грудня 2009 року, про що зазначено позивачем у заяві про поновлення строку.
Однак, як вірно встановлено судами, поважність пропуску строку пов'язана не тільки з моментом коли особа дізналась про порушене право.
Так, частиною 3 ст. 99 КАС України, в редакції, яка діяла на час звернення позивача до суду, встановлено також, що строк звернення обчислюється також з дня коли особа повинна була дізнатись про порушення своїх прав.
Про факт порушення своїх прав, на думку позивача, він дізнався з відповіді Вознесенської міської ради Миколаївської області від 28 липня 2007 року.
При цьому, з цього часу до запиту до архівного відділу Вознесенської міської ради Миколаївської області позивачем не надано доказів поважності причин не звернення протягом цього часу до суду із відповідним позовом.
Залишаючи без розгляду вказану позовну заяву суд першої інстанції, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що звернення до суду із вказаним позовом здійснено з порушенням ст.99 КАС України. При цьому, позивачем не наведено поважних причин пропуску встановленого законодавством строку.
Колегія суддів погоджується з такими висновками судів попередніх інстанцій з огляду на їх правомірність та обґрунтованість.
Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 99 КАС України адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється річний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Відповідно до ст. 100 КАС України адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд за заявою особи, яка його подала, не знайде підстав для поновлення строку, про що постановляється ухвала.
Виходячи з вищенаведеного колегія суддів вважає, що суд першої та апеляційної інстанцій дійшли вірних та обґрунтованих висновків про залишення позовної заяви без розгляду, а тому підстав для зміни або скасування зазначених судових рішень колегія суддів не вбачає.
Відповідно до ст. 224 КАС України, суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчинення процесуальних дій.
Керуючись статтею 222, 223, 224, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів -
ухвалила:
Касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю НВП "Альтернативні технології" залишити без задоволення, а ухвалу Миколаївського окружного адміністративного суду від 11 січня 2011 року та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 08 червня 2011 року - без змін.
Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі і може бути переглянута Верховним Судом України в порядку ст.ст. 235-238 Кодексу адміністративного судочинства України.
Судді: