"01" серпня 2013 р. м. Київ К/9991/46778/11
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі суддів:
Головуючого: судді Чалого СЯ.
Суддів: Бим М.Є.
Розваляєвої Т.С.
секретар
судового засідання Зубенко Д.В.
розглянувши в порядку касаційного провадження у відкритому судовому засіданні в залі суду адміністративну справу за касаційного скаргою підприємства "Вінницький консервний завод" на постанову Ленінського районного суду м.Вінниці від 23 вересня 2010 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 31 травня 2011 року у справі за позовом Компанії "Ukinvest Development Limited" до Виконавчого комітету Вінницької міської ради про скасування рішення, -
встановила:
У вересні 2010 року Компанія "Ukinvest Development Limited" звернулась до суду з позовом до Виконавчого комітету Вінницької міської ради про визнання нечинним та скасування рішення Виконавчого комітету Вінницької міської ради від 25 жовтня 2001 року №1881 про оформлення права власності підприємству «Вінницький консервний завод», заснованого на повній власності Кіпрської компанії "Ukinvest Development Limited" по вул. Енгельса, 33 в м.Вінниці та скасування свідоцтва №106 від 25 жовтня 2001 року про право власності на виробничі будівлі та споруди, розташовані за вказаною адресою, виданого підприємству «Вінницький консервний завод», заснованому на повній власності Кіпрської компанії "Ukinvest Development Limited" на праві міжнародних організацій і юридичних осіб інших держав, які складаються з виробничих будівель загальною площею 30594 кв.м.
Постановою Ленінського районного суду м.Вінниці від 23 вересня 2010 року позов задоволено.
Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 31 травня 2011 року рішення суду першої інстанції в частині задоволення позову та скасування свідоцтва на право власності скасовано із закриттям провадження у справі в цій частині. В іншій частині постанову суду першої інстанції залишено без змін.
У поданій касаційній скарзі, підприємство "Вінницький консервний завод", посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, ставить питання про їх скасування.
Заслухавши доповідь судді, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши матеріали справи та рішення, що приймалися під час її розгляду, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню з огляду на таке.
Як встановлено судами, згідно договору купівлі продажу цілісного майнового комплексу ВАТ "Вінницький консервний завод" від 19.10.2000р. "Укінвест Девелопмент Лімітед" придбав спірний майновий комплекс.
Згідно реєстраційного посвідчення на об"єкти нерухомого майна, виданого комунальним підприємством "Вінницьке обласне об'єднане бюро технічної інвентаризації» 11.10.2001 року, виробничі будівлі та споруди, що знаходяться в м. Вінниці по вул. Енгельса, 33, реальна частка яких складається з виробничих будівель, загальною площею 30594 кв.м, в тому числі частина літ. № 1 площею 1679,9кв.м., літери № № 2, 4, 5, б, 7, 9, 10, 13, 14, 15, 16, 17, 18. 20, 21, 22, 23, 24, 25, 38, 39, 41, 42, 44, 45, 46, 47, 48, 50, 52, 53, 54; навісів: №№ 8, 55, 35, 37, 58, 40, 43; споруд: № № 31, 32, 33, 34, 59, 60, 61, 62, 63, 64, 66, 67, 68, 69, 12, 36, 65, 28, 29, 30, зареєстровані за компанією "Укінвест Девелопмент Лімітед" на праві власності міжнародних організацій і юридичних осіб інших держав.
Згідно листа виконавчого комітету Вінницької міської ради від 07.06.2005 р. № 267 підприємство"Вінницький консервний завод" зареєстровано на підставі, зокрема договору передачі в тимчасове безоплатне користування цілісного майнового комплексу "Вінницький консервний завод".
Директор підприємства «Вінницький консервний завод», звернувся із заявою від 03.09.2001 року до Вінницької міської ради про видачу свідоцтва про внесення вказаною компанією в статутний фонд підприємства об"єктів нерухомого майна - спірного цілісного майнового комплексу, не маючи при цьому права самостійно розпоряджатися об"єктом власника підприємства та формувати статутний фонд всупереч із засновницькими документами.
Згідно рішення виконавчого комітету Вінницької міської ради від 25.10.2001 року № 1881 "Про оформлення права власності підприємству "Вінницький консервний завод", заснованого на повній власності кіпрської компанії "Укінвест Девелопмент Лімітед", на виробничі будівлі та споруди по вул. Енгельса, 33, виконавчий комітет Вінницької міської ради, розглянувши заяву підприємства "Вінницький консервний завод", керуючись п.4.1 Інструкції про порядок державної реєстрації права власності на об"єкти нерухомого майна, що перебувають у власності юридичних та фізичних осіб, затвердженої наказом Держбуду України 09. 06. 98р. № 121, прийняв рішення про оформлення права власності міжнародних організацій і юридичних осіб інших держав на виробничі будівлі та споруди по вул. Енгельса, 33, підприємству "Вінницький консервний завод", та доручив госпрозрахунковому відділу з приватизації державного та відомчого житлового фонду при управлінні міського господарства видати свідоцтво про право власності підприємству "Вінницький консервний завод".
На підставі рішення виконавчого комітету Вінницької міської ради від 25.10.2001 року № 1881 було видане свідоцтво №106 від 25.10.2001 року про право власності на виробничі будівлі і споруди, розташовані в м. Вінниці по вул. Енгельса, 33, підприємству "Вінницький консервний завод", заснованому на повній власності компанії "Укінвест Девелопмент Лімітед".
Розглядаючи позовні вимоги про визнання нечинним та скасування рішення Виконавчого комітету Вінницької міської ради від 25 жовтня 2001 року №1881 про оформлення права власності підприємству «Вінницький консервний завод» та свідоцтва №106 від 25 жовтня 2001 року про право власності на виробничі будівлі та споруди, розташовані за вказаною адресою, суди попередніх інстанцій не дослідили питання строку звернення позивача із вказаними позовними вимогами.
При цьому, судами не взято до уваги, що спірні правовідносини є публічно-правовими, а тому під час вирішення питання щодо дотримання строку звернення до адміністративного суду з таким позовом суди мали керуватися нормами статті 99 КАС України.
Так, частиною 2 статті 99 КАС України (в редакції, яка діяла на час звернення до суду з позовом) встановлено, що для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
З урахуванням зазначеного, суд першої та апеляційної інстанцій не звернули уваги на зазначені вище приписи процесуального закону та не застосували наслідки пропуску звернення до суду з адміністративним позовом.
Згідно ст. 159 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Згідно ч.1 ст.220 КАС України суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.
Згідно ч.2 ст.227 КАС України підставою для скасування судових рішень судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи на новий судовий розгляд є порушення норм процесуального права, які унеможливили встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи.
Керуючись ст.ст. 222, 223, 227, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -
Касаційну скаргу підприємства "Вінницький консервний завод" задовольнити.
Постанову Ленінського районного суду м.Вінниці від 23 вересня 2010 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 31 травня 2011 року скасувати, а справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у строки та в порядку, встановленими статтями 237. 238, 239-1 КАС України.
Судді: