07.08.2013
Справа № 482/531/13-к В И Р О К
Іменем України
07 серпня 2013 року
Новоодеський районний суд Миколаївської області в складі:
головуючого судді Гажі О.П.
при секретарі Островській М.М.
з участю сторін кримінального провадження: прокурора Тірона С.О., обвинуваченого ОСОБА_1, розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду м. Нова Одеса, справу кримінального провадження № 12013160280000017 про обвинувачення ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с. Троїцьке Новоодеського району Миколаївської області, громадянина України, з середньою освітою, за спеціальністю столяра 3-го розряду, не військовозобов'язаного, працездатного, не працюючого, не одруженого, неповнолітніх дітей та інших утриманців не має, раніше не судимого, проживаючого в АДРЕСА_1, в скоєні кримінального правопорушення, передбаченого ст.185ч.3 КК України, -
20 грудня 2012 року, близько 22 години 00 хвилин, ОСОБА_1, перебував на території домоволодіння ОСОБА_2, що розташоване по АДРЕСА_2.
Перебуваючи на території вищевказаного домоволодіння, ОСОБА_1 побачив відчиненні двері підсобного приміщення гаражу, внаслідок чого у нього виник раптовий умисел на таємне викрадення невизначеного чужого майна з цього приміщення.
Далі, реалізуючи корисливу мету, направлену на таємне викрадення чужого майна, діючи умисно, протиправно, ОСОБА_1 незаконно проник через відчинені двері в приміщення цього гаражу, де знайшов та заволодів водяним насосом типу «БЦМ», марки «Струмок», вартість якого становить 500 гривень.
Таємно заволодівши вказаним майном, ОСОБА_1 також таємно з місця пригоди зник і в подальшому викраденим розпорядився на власний розсуд, внаслідок чого спричинив потерпілому ОСОБА_2 матеріальної шкоди на загальну суму 500 гривень.
В процесі досудового розслідування справи, викрадене майно було повністю повернуто у власність потерпілого ОСОБА_2
Цивільний позов по справі потерпілим не заявлений.
Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1, повністю визнав свою провину у скоєні інкримінованого йому в провину злочині, що передбачений ст.185 ч.3 КК України і по суті пред'явленого обвинувачення пояснив, що він перебуваючи на території домоволодіння ОСОБА_2 та покидаючи його, побачив відкриті двері гаражу, куди вирішив зайти. Зайшовши в середину гаражу, там побачив водяний насос, який взяв і заховав в гущавині на городі потерпілого ОСОБА_2, а після того, як ОСОБА_2 зробив заяву до міліції про це викрадення, він повернув йому цей викрадений насос. В скоєному кається, заявляючи, що вчинив крадіжку не думаючи про можливі негативні наслідки. Просить суд суворо його не карати.
Дослідивши обставини справи та перевіривши їх доказами, оцінивши дослідженні в судовому засіданні докази, суд приходить до висновку, що крім визнання обвинуваченим своєї провини в скоєні злочину, передбаченого ст.185 ч.3 КК України, його вина в цьому злочині повністю доведена в судовому засіданні дослідженими доказами і, крім його признательних показань, підтверджується також протоколами слідчих дій, документами справи, речовими доказами та всіма іншими фактичними даними.
Так, з досліджених в судовому засіданні протоколів слідчих дій, а саме з протоколу огляду місця пригоди, довідок про вартість вбачається, що з приміщення гаражу домоволодіння потерпілого було викрадено водяний насос «Струмок», який згодом було виявлено у обвинуваченого.
Довідками про вартість водяного насоса, підтверджується розмір заподіяної шкоди потерпілому.
На водяний насос ухвалою суду було накладено арешт та передано на зберігання потерпілому.
За таких обставин, дослідивши в судовому засіданні покази обвинуваченого та всі фактичні обставини справи, суд приходить до висновку, що вина ОСОБА_1 в інкримінованому йому в провину злочині, повністю доведена дослідженими доказами, які відповідно до ст.ст.84-86 КПК України, являються належними і допустимими та такими, які слід покласти в основу обвинувального вироку суду.
Органом досудового розслідування дії обвинуваченого кваліфіковані за ст.185ч.3 КК України.
Аналізуючи та оцінюючи дослідженні в судовому засіданні докази, як кожного окремо, так і всіх їх у сукупності, суд, відповідно до ст.94 КПК України, приходить до висновку, що така кваліфікація дій підсудного являється правильною.
Так, з досліджених в судовому засіданні фактичних обставин справи вбачається, що ОСОБА_1 вчинив таємне викрадення чужого майна(крадіжку), з проникнення у приміщення, тобто злочин, передбачений ст.185 ч.3 КК України.
Вивченням особи обвинуваченого встановлено, що він не має постійного місця роботи, за місцем проживання характеризується посередньо, не одружений, неповнолітніх дітей та інших утриманців не має.
Призначаючи покарання обвинуваченому, суд враховує, як ступінь тяжкості та характер скоєного ним злочину, так і його особу, в тому числі його матеріальний та сімейний стан та обставини, що обтяжують і пом'якшують йому покарання, а також думку прокурора щодо призначення підсудному можливого покарання, з метою його виправлення.
Так, суд враховує, що скоєний підсудним злочин відноситься до категорії тяжкого і вчинений ним без обставин, що обтяжують його покарання.
Серед обставин, що пом'якшують покарання підсудному, суд враховує визнання ним своєї провини, його каяття, активне сприяння слідству у встановлені об'єктивної істини по справі та у розкритті злочину, усунення негативних наслідків заподіяної злочином матеріальної шкоди, шляхом повного повернення потерпілому викраденого майна.
Також, суд враховує позитивні характеристики за місцем проживання підсудного та всі інші обставини, що позитивно характеризують його особу і пом'якшують йому покарання.
За таких вищевказаних обставин, із врахуванням ступеню тяжкості скоєного злочину та з урахуванням особи підсудного, суд приходить до висновку, що відповідно до вимог ст.ст.65-68 КК України, підсудному має бути призначене для відбування покарання у виді позбавлення волі в межах мінімального строку, передбаченого санкцією статті обвинувачення, яке буде необхідним і достатнім для його виправлення і попередження нових злочинів.
Приймаючи до уваги вищевикладені обставини, що позитивно характеризують особу підсудного та пом'якшують йому покарання, з урахуванням повного усвідомлення підсудним негативних наслідків вчиненого злочину та визнанням ним своєї вини, добровільного відшкодування заподіяної шкоди, суд приходить до висновку, що це каяття підсудного у скоєному злочині являється щирим, а тому приходить до висновку, що виправлення і перевиховання підсудного можливе без реального відбування ним покарання у виді позбавлення волі, а з наданням йому можливості виправлення, шляхом звільнення його від відбування покарання з випробуванням, на підставі ст. 75 КК України та із встановлення обмежень, передбачених ст. 76 КК України.
Цивільний позов по справі не заявлений. Судові витрати по справі відсутні.
Керуючись ст. ст.368-371, 373-374 КПК України, суд, -
ОСОБА_1 визнати винним у пред'явленому обвинуваченні, у скоєні злочину, передбаченого ст.185 ч.3 КК України і призначити йому покарання у виді позбавлення волі на строк 3 (три) роки.
На підставі ст.75 КК України, звільнити засудженого ОСОБА_1 від відбування призначеного покарання у виді позбавлення волі на строк 3 роки з випробуванням, якщо він протягом одного року іспитового строку не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього обов'язки.
На підставі ст.76 КК України покласти на засудженого ОСОБА_1 наступні обов'язки:
- не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу органу кримінально-виконавчої інспекції,
- повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну свого місця проживання.
Водяний насос типу «БЦМ», марки «Струмок», на який ухвалою слідчого судді від 25.02.2013 року було накладено арешт і який був переданий на збереження потерпілому ОСОБА_2, у відповідності до ст.100 КПК України, - залишити у власності потерпілого.
Запобіжний захід у відношенні засудженого до вступу вироку в закону силу у виді особистого зобов'язання залишити без зміни.
Вирок суду може бути оскаржений протягом 30 днів з дня його оголошення до апеляційного суду Миколаївської області через Новоодеський районний суд Миколаївської області шляхом подачі апеляційної скарги, а засудженими в той же строк з моменту одержання копії вироку.
Копія вироку після його проголошення вручається обвинуваченому і прокурору, а потерпілому роз'яснюється його право на отримання копії вироку.
Головуючий: