33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59
31 липня 2013 року Справа № 11/130
Рівненський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючий суддя Юрчук М.І., суддя Крейбух О.Г. , суддя Василишин А.Р.
при секретарі Мулявка М.П.
за участю представників сторін:
позивача: представник Гарник О.В.
третьої особи: представник не з'явився
відповідача: представник Половко В.А.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу позивача Управління комунальною власністю міста Рівного на рішення господарського суду Рівненської області від 08.04.13р. у справі № 11/130 (суддя Войтюк В.Р.)
за позовом Управління комунальною власністю міста Рівне третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Виконавчий комітет Рівненської міської ради
до відповідача Приватного підприємства "Торговий центр-Д"
про стягнення в сумі 38 405 грн. 41 коп. завданої майнової шкоди
Розпорядженням в.о. керівника апарату Рівненського апеляційного господарського суду №55 від 12.06.2013р. призначено проведення повторного автоматичного розподілу справ у зв'язку із задоволенням самовідводу головуючому судді по справі №11/130 Грязнову В.В.
Розпорядженням голови Рівненського апеляційного господарського суду від 08.07.13 р. відповідно до затверджених складів колегій, внесено зміни до складу колегії суддів, окрім заміни головуючого судді. У справі №11/130 визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя Юрчук М.І., суддя Крейбух О.Г., суддя Василишин А.Р.
Рішенням господарського суду Рівненської області у справі №11/130 від 08.04.13р. під час нового розгляду позивачу - Управлінню комунальною власністю міста Рівне у задоволенні позовних вимог відмовлено.
Рішення місцевого господарського суду мотивоване тим, що позивачем пропущено строк позовної давності для звернення до суду за захистом порушеного права в частині стягнення розміру заподіяної (нанесеної) шкоди у сумі 38405,41грн. унаслідок знесення приміщення.
Позивач, будучи структурним підрозділом та виконавчим органом Рівненської міської ради в порушення п.4.2 Положення про управління, яке затверджено рішенням Рівненської міської ради № 108 від 4.10.02 р., не взаємодіяв з іншими органами місцевого самоврядування, органами державної виконавчої влади в необхідній для захисту майнових інтересів мірі.
Зокрема, після знесення будівлі, рішення про яке було прийнято на засіданні міського штабу за участі міського голови, начальників управління архітектури та містобудування, земельних ресурсів, капітального будівництва, земельна ділянка, на якій знаходилося знесене приміщення, була надана в оренду для відповідача після розроблення та погодження відповідної проектної документації як із землеустрою так і пониженню рівня ґрунтових вод у даному районі. Відповідні дозволи, висновки та погодження були підготовлені усіма управліннями та відділами, у компетенції котрих перебували зазначені питання. Позивач на даному етапі правовідносин не здійснював належного контролю за приміщенням.
Указані обставини свідчать, що управління могло довідатися про порушення свого права щодо захисту майна після того як був розірваний договір оренди та у період його знесення починаючи від 06.05.03р. до 10.06.03р.
Пропущення строку позовної давності для звернення до суду за захистом порушеного права є підставою для відмови у позові.
Не погоджуючись із прийнятим рішенням суду першої інстанції, Управління комунальною власністю міста звернулося до Рівненського апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції від 08.04.13р. у справі 11/130 та прийняти нове рішення, яким позов задовольнити.
Апеляційна скарга мотивована тим, що рішення прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права, а тому підлягає скасуванню. Крім того, апелянт, як на підставу скасування рішення суду першої інстанції, посилається на те, що суд першої інстанції помилково прийшов до висновку про ніби то позивач пропустив строк позовної давності для звернення до суду за захистом порушеного права. На думку позивача про факт знесення йому стало відомо із листа відповідача від 23.09.05р. До суду позовна заява подана 14.03.07р.
Відтак, на думку апелянта, судове рішення не ґрунтується на матеріалах справи та нормах цивільного законодавства, а тому повинне бути скасоване відповідно до ст. 104 ГПК України.
Представник позивача у судовому засідання доводи апеляційної скарги підтримав.
Представником відповідача подано відзив на апеляційну скаргу, відповідно до якого він просить суд рішення господарського суду Рівненської області від 08.04.13р. залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення з підстав, викладених у відзиві.
Рівненський апеляційний господарський суд, заслухавши пояснення представників сторін у судовому засіданні, розглянувши доводи апеляційної скарги, заперечення на апеляційну скаргу, дослідивши наявні матеріали справи, перевіривши повноту встановлення обставин справи та їх юридичну оцінку, проаналізувавши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, вважає, що рішення господарського суду Рівненської області від 08.04.13р. у даній справі слід скасувати із прийняттям нового рішення, задоволивши таким чином частково апеляційну скаргу скаржника, виходячи з наступного.
Як вбачається із матеріалів справи рішенням господарського суду Рівненської області від 18 квітня 2007 року позов задоволено та стягнуто із приватного підприємства «Торговий центр-Д» на користь Управління комунальною власністю м.Рівне 38405грн.41коп. збитків, 380грн.00коп. - витрат по сплаті державного мита та 118грн.00коп. - плати за послуги по інформаційно-технічному забезпеченню судового процесу (а.с.39-41, т.1).
Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 03.10.07р. (а.с.144-147, т.1) рішення господарського суду Рівненської області від 18 квітня 2007 року скасовано та прийнято нове рішення, яким позивачу відмовлено в задоволенні позову.
Постановою Вищого господарського суду України від 12.02.08р. рішення господарського суду Рівненської області від 18.04.2007 року та постанову Львівського апеляційного господарського суду від 03.10.2007 року у справі №11/130 скасовано, а справа направлена на новий розгляд до господарського суду Рівненської області (а.с.178-182, т.1).
У своїй постанові суд касаційної інстанції зазначив, що спір фактично не був розглянутий судами по суті, що є порушенням принципу всебічного, повного і об'єктивного розгляду в судовому процесі обставин справи в їх сукупності та призвело до прийняття необґрунтованих рішення та постанови.
Крім того, господарський суд першої інстанції допустив виключно формальний підхід до застосування частини 3 статті 267 Цивільного кодексу України, вказавши на відсутність заяви про застосування строку позовної давності та залишив поза увагою розгляд заперечень відповідача з цього приводу по суті.
Касаційна інстанція звертає увагу судів на те, що для вирішення питання щодо застосування чи незастосування позовної давності безумовним є встановлення початку її перебігу.
Ухвалою господарського суду Рівненської області від 28.03.08р. справа прийнята до провадження для її розгляду в іншому складі суду (а.с.184, т.1).
Ухвалою господарського суду Рівненської області від 15.04.08р. до участі у справі №11/130 у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача залучено виконавчий комітет Рівненської міської ради (а.с.200, т.1).
Ухвалою господарського суду Рівненської області від 13.05.08р. провадження у справі №11/130 зупинене, матеріали справи надіслані до прокуратури м.Рівне.
У зв'язку із припиненням повноважень судді господарського суду Рівненської області Савченка Г.І. та обранням його суддею Рівненського апеляційного господарського суду, розпорядженням голови господарського суду Рівненської області від 30.12.10р. (а.с.215, т.1) зупинені справи, у тому числі і справа №11/130 передана для продовження розгляду в іншому складі суду (суддя Войтюк В.Р.).
Рішенням господарського суду Рівненської області від 08 квітня 2013 року позивачу в позові відмовлено (а.с.95-99, т.2).
В оспорюваному судовому акті суд першої інстанції, надаючи оцінку обставинам пропуску строку позовної давності позивачем при зверненні до суду господарської юрисдикції, зазначає про факт повідомлення 17.05.02р. виконавчим комітетом Рівненської міської ради управління економіки міста про рішення міського штабу по проектуванню та будівництву щодо початку будівельних робіт по виконанню проекту пониження рівня ґрунтових вод та благоустрою вулиць Театральна та Здолбунівська. На цьому ж засіданні було прийняте рішення про знесення приміщення по вул.Театральній за рахунок МПП фірми «Торговий центр» (а.с.14, т.1).
Поряд з тим, виконавчий комітет Рівненської міської ради був залучений до участі у справі у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача, і ухвалами місцевого суду від 06.02.13р., 04.03.13р., 25.03.13р. та у судовому засіданні 08.04.13р. не виключався зі складу учасників судового процесу.
Однак у вступній частині судового рішення від 08.04.13р., як і в зазначених абзацом вище ухвалах суду, не відображено (не зазначено взагалі) участь виконавчого комітету Рівненської міської ради, як третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача.
За змістом п.6 Постанови Пленуму ВГСУ №6 від 23.03.12р. «Про судове рішення» за наявності у справі третіх осіб у вступній та описовій частинах рішення згідно зі статтями 26 та 27 ГПК повинен бути точно визначений їх процесуальний статус - з самостійними вимогами щодо предмета спору чи без таких, а в останньому випадку - на чиїй стороні вони виступають (позивача чи відповідача). У залежності від цього слід формулювати мотивувальну та резолютивну частини рішень.
Відсутність у судовому акті третьої особи, після того як вона була залучена до участі у справі, відсутність відомостей про її виключення (вилучення) є порушенням п.1 частини 1 статті 84 Господарського процесуального кодексу (ГПК) України.
Також судом апеляційної інстанції з'ясовано, що не включення третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - виконавчого комітету Рівненської міської ради до вступних частин оспорюваного рішення від 08.04.13р., а також до вступних частин ухвал місцевого господарського суду від 04.02.13р., 04.03.13р., 25.03.13р. потягло також його не повідомлення про день, час та місце засідання суду.
Зазначені обставини є порушенням норм процесуального права під час розгляду справи господарським судом Рівненської області.
Згідно із пунктом 2 частини 3 статті 104 Господарського процесуального кодексу України порушення норм процесуального права є в будь якому випадку підставою для скасування рішення місцевого господарського суду, якщо справу розглянуто господарським судом за відсутністю будь якої із сторін, не повідомленої належним чином про місце засідання суду.
З огляду на зазначене, судове рішення від 08.04.13р. підлягає скасуванню із прийняттям нового рішення.
Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.
Що стосується суті позовних вимог.
Як зазначалося вище у даній постанові суд касаційної інстанції у своїй постанові від 12.02.08р. зазначив, що господарський суд першої інстанції допустив виключно формальний підхід до застосування частини 3 статті 267 Цивільного кодексу України, вказавши на відсутність заяви про застосування строку позовної давності та залишив поза увагою розгляд заперечень відповідача з цього приводу по суті.
Касаційна інстанція звертає увагу судів на те, що для вирішення питання щодо застосування чи незастосування позовної давності безумовним є встановлення початку її перебігу.
В силу частини 1 стаття 11112 ГПК України вказівки, що містяться у постанові касаційної інстанції, є обов'язковими для суду першої інстанції під час нового розгляду справи.
Із матеріалів справи вбачається, що управління економіки міста (орендодавець) та ТОВ "Багет" (орендар) 01 листопада 2001 року уклали договір оренди нежитлового приміщення №1456/1063 (надалі в тексті Договір оренди), згідно розд. 1, 2, 3 якого орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування нежитлове приміщення для надання побутових послуг загальною площею 149,7м2, яке знаходиться у м. Рівне, вул.Театральна, 6 та перебуває на балансі Управління економіки міста; балансова вартість приміщення становить 38 405 грн. станом на 01.01.2001р. Орендна плата складає 361грн.28 коп. на місяць (без ПДВ). Строк дії договору з 01.11.2001р. по 01.11.2004р. (п.2.1 Договору оренди). У разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну Договору після його закінчення - він вважається продовженим на той же строк і на тих же умовах (а.с.8-9, т.1).
Рівненська міська рада рішенням від 02.07.2002р. №41 реорганізувала Управління економіки міста, додатково створивши Управління комунальною власністю міста Рівне, яке наділене функціями орендодавця комунального майна (а.с.15, т.1).
У подальшому МПП - фірма "Торговий центр" також була реорганізована у приватне підприємство «Торговий центр-Д».
Правонаступництво Позивачем прав та обов'язків Управління економіки міста Рівне та правонаступництво Відповідачем прав та обов'язків МПП - фірми "Торговий центр" стверджується матеріалами справи і представниками сторін не заперечується.
Виконавчий комітет Рівненської міської ради листом від 17.05.2002р. №08-627 повідомив Управління економіки міста про рішення міського штабу по проектуванню та будівництву про початок будівельних робіт по виконанню проекту пониження рівня ґрунтових вод та благоустрою вулиць Театральна та Здолбунівська.
На цьому ж засіданні було прийняте рішення про знесення приміщення по вул.Театральній за рахунок МПП - фірми "Торговий центр" (а.с.14, т.1).
Згідно заяви ТОВ "Багет" від 06.05.2003р. - Договір оренди нежитлового приміщення по вул.Театральній, 6 було припинено за згодою сторін з травня 2003р. (а.с.16, т.1).
Протягом 13.02.2003р. - 03.06.2003р. МПП-фірма "Торговий центр" сплатила ТОВ "Багет" 11500грн., які складають витрати останнього "за перенесення приміщення" (а.с.28-32, т.1).
У травні 2003 року МПП - фірмою "Торговий центр" були розпочаті будівельні роботи по пониженню рівня ґрунтових вод в районі вулиць Театральна та Здолбунівська у м.Рівне та їх благоустрою.
У межах погодженого проекту пониження рівня ґрунтових вод та благоустрою вулиць Театральна та Здолбунівська протягом травня - липня 2003 року за рахунок МПП - фірми "Торговий центр" останньою були проведені роботи по знесенню приміщення по вул.Театральній, 6.
Як зазначив в судовому засіданні представник позивача, про знесення приміщення комунальної власності по вул.Театральній, 6 йому стало відомо лише у вересні 2005 року.
Відповідно до інвентарної картки №387 обліку основних засобів в бюджетних організаціях, балансова вартість нежитлового приміщення по вул.Театральній,6 загальною площею 149,7м2 станом на 01.01.2007р. становить 38 405 грн. Про це і про необхідність підтвердити підставність знесення будівлі позивач повідомив відповідача листом від 23.09.2005р. (а.с.17-20, т.1).
Зазначений запит залишений відповідачем без письмової відповіді та повідомлення позивача.
Чи вчинялися управлінням комунальною власністю м.Рівне дії, направлені на з'ясування обставин знесення приміщення по вул.Театральній, 6 у м.Рівне, починаючи із 23.09.05р. (дати листа позивача) до моменту звернення із позовом до суду - представник позивача затруднився відповісти.
Однак, на його переконання, строк позовної давності для звернення до суду за захистом порушеного права слід обраховувати саме із 23.09.05р.
14.03.07р. позивач - управління комунальною власністю м.Рівне звернулося до господарського суду із позовом про стягнення із приватного підприємства «Торговий центр - Д» на його користь завдану майнову шкоду в розмірі 38405грн.41коп.
Статтею 11 ЦК України встановлено, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків зокрема є договори та інші правочини, а також - завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі.
Збитками, згідно ч.ч. 2, 3 ст.22 ЦК України, - є втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки). Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі.
У свою чергу відповідач заперечує позовні вимоги з тих підстав, що позивачем пропущений строк позовної давності для звернення до господарського суду за захистом порушеного права.
Враховуючи рекомендації Вищого господарського суду України у постанові від 12.02.08р., з метою недопущення подвійного трактування пояснень відповідача щодо пропуску строків позовної давності, відповідачем під час нового розгляду подано письмову заяву про ) застосування строку позовної давності (а.с.13, т.2).
Досліджуючи обставини, за яких строк позовної давності сплинув чи не сплинув, та як наслідок - застосовувати чи не застосовувати його до даних правовідносин, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне встановити початок його перебігу.
Так письмовими доказами у матеріалах справи підтверджуються наступні обставини.
17.05.02р. виконавчим комітетом Рівненської міської ради управління економіки міста було повідомлене про рішення міського штабу по проектуванню та будівництву щодо початку будівельних робіт по виконанню проекту пониження рівня ґрунтових вод та благоустрою вулиць Театральна та Здолбунівська. На цьому ж засіданні було прийняте рішення про знесення приміщення по вул.Театральній за рахунок МПП фірми «Торговий центр» (а.с.14, т.1).
А оскільки зазначене приміщення знаходилося у користуванні орендодавця - ТОВ «Багет» на підставі договору оренди, то такий договір мав бути припинений з метою вивільнення приміщення.
Після створення 02.07.02р. управління комунальною власністю м.Рівне (а.с.15, т.1) повноваження щодо управління комунальним майном перейшли саме до цього виконавчого органу.
Орендар - ТОВ «Багет» (в особі директора Хандоженко А.З.) - звернувся 06.05.03р. до начальника управління комунальною власністю Кульчинського П.С. із заявою про розірвання договору №1456 оренди нежитлового приміщення по вул..Театральній, 6 з 1 травня у зв'язку із реконструкцією дороги (а.с.16, т.1).
Така заява зареєстрована за вхідним номером управління (№01-332) 06.05.03р., яка була задоволена, про що заявник - ТОВ «Багет» був повідомлений листом Управління комунальною власністю від 06.06.03р. за №01-332 (а.с.57, т.2).
Зокрема, у даному листі зазначено, що: «Керуючись Законом України «Про оренду державного та комунального майна» та враховуючи подану Вами заяву стосовно припинення дії договору №1456 від 01.11.2001р. оренди нежитлового приміщення за адресою вул.Театральній,6 управління комунальною власністю повідомляє, що договір № 1456 розірвано за згодою сторін з 01.05.2003р.».
На думку колегії судів Рівненського апеляційного господарського суду саме ця дата - 06 червня 2003 року є датою з якої розпочав перебіг строк позовної давності щодо захисту порушеного права позивача.
Адже погодившись із розірванням договору оренди із 01.05.03р. позивач автоматично вступив в управління зазначеним майном (комунальне майно перейшло у власність Рівненської міської ради), і саме із 06 червня 2003 року зобов'язаний був здійснювати облік комунального майна, що перебуває у власності міської ради, провести інвентаризацію такого майна відповідно до пункту 3.2.7 Положення про Управління комунальною власністю виконавчого комітету Рівненської міської ради, затвердженого рішенням Рівненської міської ради №108 від 04.10.02р. (а.с.162-162, т.1).
Відповідно до ст.ст. 256, 257 ЦК України, позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.
Перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила ( ч.1 ст.261 ЦК України).
Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.
Поряд з тим обґрунтовуючи нанесені йому збитки, позивач вважає, що відповідачем має бути відшкодовано 38405грн.41коп. - вартості самовільно знесеного приміщення.
Однак чи було знесене приміщення за адресою вул..Театральна, 6 відповідачем самовільно - на зазначене питання представник позивача відповів ствердно, зазначивши при цьому, що правовстановлюючим актом (своєрідним дозволом) на знесення приміщення комунальної власності є рішення сесії ради. Про те жодного правового обґрунтування в підтвердження такого пояснення представник не надав.
Пунктом 5 статті 60 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» органи місцевого самоврядування від імені та в інтересах територіальних громад відповідно до закону здійснюють правомочності щодо володіння, користування та розпорядження об'єктами права комунальної власності, в тому числі виконують усі майнові операції, можуть передавати об'єкти права комунальної власності у постійне або тимчасове користування юридичним та фізичним особам, здавати їх в оренду, продавати і купувати, використовувати як заставу, вирішувати питання їхнього відчуження, визначати в угодах та договорах умови використання та фінансування об'єктів, що приватизуються та передаються у користування і оренду.
Зазначена норма не визначає у якій формі та яким способом має бути прийнято рішення органом місцевого самоврядування щодо знесення будівлі.
Адже розгляд питання знесення такого приміщення за кошти відповідача на одній із оперативних нарад (у формі міського штабу по проектуванню та будівництву) та повідомлення про це відповідного органу управління комунальною власністю, а у подальшому погодження та затвердження значного обсягу проектної документації структурними підрозділами та іншими зацікавленими особами, узгодження з управлінням економіки міста а у подальшому із управлінням комунальною власністю питань переміщення в інше приміщення орендаря ТОВ «Багет» (а.с.8-17, 84-138, т.1, а.с.60-77, т.2) не свідчить про самовільне знесення приміщення комунальної власності, як це обґрунтовує у своїх поясненнях (а.с.35-36, т.2) позивач.
Відтак у таких діях (самовільне знесення приміщення) і неправомірна поведінка і вина відповідача відсутня.
За змістом статті 1166 ЦК України (частини 1, 2) майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.
Для відшкодування шкоди за правилами ст. 1166 ЦК України, особа, яка звертається із вимогою про таке відшкодування, має довести суду неправомірність поведінки особи, яка завдала шкоду; наявність шкоди; причинний зв'язок між протиправною поведінкою та шкодою; вину завдавача шкоди.
Наявність всіх вищезазначених умов є обов'язковим для прийняття судом рішення про відшкодування завданої шкоди.
Зазначене кореспондується із позицією Верховного суду України, викладеній в ухвалі Верховного Суду України від 21.12.2005р.
Відсутність хоча б однієї із вказаних умов не може бути беззаперечним обґрунтуванням нанесення шкоди відповідачем та зобов'язання його таку шкоду відшкодувати.
Відтак позивачу - Управлінню комунальною власністю міста Рівне в задоволенні позовних вимог слід відмовити.
З огляду на зазначені правові положення та встановлені обставини справи апеляційний господарський суд приходить до висновку, що доводи, викладені позивачем в апеляційній скарзі в частині відмови у задоволенні позову є необґрунтованими, оскільки вони спростовуються зібраними по справі доказами і не відповідають вимогам закону.
Витрати по сплаті судового збору за розгляд апеляційної скарги покладаються на апелянта.
Керуючись ст. ст. 49, 99, 101, 103 - 105 Господарського процесуального кодексу України, суд -
Апеляційну скаргу Управління комунальною власністю міста Рівне від 22.04.13р. задоволити частково.
Рішення господарського суду Рівненської області від 08 квітня 2013 року у справі №11/130 скасувати.
Прийняти нове рішення.
Позивачу - Управлінню комунальною власністю міста Рівне - в задоволенні позову відмовити.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.
Постанову апеляційної інстанції може бути оскаржено у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня набрання постановою апеляційного господарського суду законної сили.
Справу №11/130 повернути господарському суду Рівненської області.
Головуючий суддя Юрчук М.І.
Суддя Крейбух О.Г.
Суддя Василишин А.Р.