Постанова від 29.07.2013 по справі 2027/2а-15875/11

ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 липня 2013 р. Справа № 2027/2а-15875/11

Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Бенедик А.П.

Суддів: Калитки О. М. , Калиновського В.А.

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Управління Пенсійного фонду України в Московському районі м. Харкова на постанову Московського районного суду м. Харкова від 22.08.2011р. по справі № 2027/2а-15875/11

за позовом ОСОБА_1

до Управління Пенсійного фонду України в Московському районі м. Харкова

про зобов'язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИЛА:

Позивач, ОСОБА_1, звернулась до Московського районного суду м. Харкова з адміністративним позовом до Управління Пенсійного фонду України в Московському районі м. Харкова, в якому просив:

- поновити строк звернення до адміністративного суду з 01.01.2005 року;

- визнати дії Управління пенсійного фонду в Московському районі м. Харкова, щодо відмови в призначенні та перерахунку ОСОБА_1 пенсії у зв'язку із втратою годувальника з 01.01.2005р. - по 01.07.2011р. протиправними;

- зобов'язати Управління пенсійного фонду України в Московському районі м. Харкова здійснити призначення та перерахунок в повному обсязі ОСОБА_1 пенсії у зв'язку із втратою годувальника в розмірі 50% відсотків від встановлених ст. ст. 50. 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» основної та додаткової пенсії за період з 01.01.2005р. по 01.07.2011р., та здійснювати такі виплати в подальшому щомісячно з урахуванням збільшення прожиткового мінімуму.

Ухвалою Московського районного суду м. Харкова від 10.08.2011 року відмовлено ОСОБА_1 в задоволенні заяви про поновлення пропущеного строку для звернення до суду за період з 01.01.2005 року по 09.02.2011 року.

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Управління пенсійного фонду України у Московському районі м. Харкова в частині зобов'язання здійснити перерахунок, нарахування та виплату недоплаченої державної соціальної грошової допомоги за період з 01.01.2005 року по 09.02.201 1 року - залишено без розгляду.

За результатами розгляду справи в порядку скороченого провадження постановою Московського районного суду м. Харкова від 22.08.2011 року частково задоволено адміністративний позов ОСОБА_1.

Визнано дії Управління Пенсійного фонду в Московському районі м. Харкова щодо відмови в призначенні та перерахунку ОСОБА_1 пенсії у зв'язку із втратою годувальника протиправними;

Зобов'язано Управління пенсійного фонду України в Московському районі м. Харкова здійснити призначення та перерахунок в повному обсязі ОСОБА_1 пенсії у зв'язку із втратою годувальника в розмірі 50% відсотків від встановлених ст. ст. 50, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» основної та додаткової пенсії за період з 10.02.2011р. по 01.07.2011р. та зробити відповідні виплати за цей період.

Відповідач, не погодившись з рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій просить суд апеляційної інстанції скасувати оскаржувану постанову та прийняти нову постанову, якою в задоволенні позовних вимог відмовити.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги відповідач посилається на прийняття оскаржуваної постанови при неповному зсуванні обставин, що мають значення для справи, з порушенням норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи, а також надоводи та обставини, викладені в апеляційній скарзі.

Відповідно до приписів ч.8 ст.183-2 КАС України справа розглядається в порядку письмового провадження.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду першої інстанції та доводи апеляційної скарги, дослідивши докази, вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

У відповідності до ч. 1 ст. 195 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції переглядає рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Приймаючи рішення про задоволення позову, суд першої інстанції виходив з того, що позивач має право на отримання пенсії по втраті годувальника відповідно до ст.ст. 50, 54 Закону України Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" за період з 10.02.2011 року по 01.07.2011 року.

Колегія суддів частково погоджується з даним висновком суду, однак вважає постанову Московського районного суду м. Харкова від 22.08.2011 року такою, що прийнята при неповному з'ясуванні обставин, що мають значення для справи, з порушенням норм матеріального права, виходячи з наступного.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції, що ОСОБА_1 перебувала у зареєстрованому шлюбі із учасником ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС ОСОБА_2, що підтверджується копією свідоцтва про одруження (а.с. 8-9).

ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 помер, що підтверджується копією свідоцтва про смерть (а.с.12).

Як свідчать матеріали справи, захворювання, яке призвело до смерті ОСОБА_2 пов'язано з виконанням обов'язків військової служби по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, що підтверджується експертним висновком (а.с.13). Матеріалами справи встановлено, щоОСОБА_2 визнаний інвалідом 2 групи, що не заперечувалось відповідачем.

Доданими до матеріалів справи копією посвідчення № НОМЕР_1 від 13.11.2003 року підтверджено, що ОСОБА_1 має статус дружини померлого громадянина із числа ліквідаторів категорії першої, смерть якого пов'язана з Чорнобильською катастрофою (а.с. 9).

Згідно ч.1 статті 52 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" №796, в редакції, яка діяла до прийняття Закону України "Про державний бюджет України на 2008 рік" № 107-VІ від 28.12.2007, тобто до 01.01.2008 року, щомісячна компенсація в разі втрати годувальника призначається на кожного непрацездатного члена сім'ї, який був на його утриманні, в розмірі 50 процентів мінімальної пенсії за віком незалежно від пенсії, передбаченої законодавством України.

Відповідно ч.1 ст. 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", яка діяла до прийняття Закону України "Про державний бюджет України на 2008 рік" № 107-VІ від 28.12.2007, тобто до 01.01.2008 року, визначено, що пенсії у зв'язку із втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи можуть призначатися за бажанням громадянина із заробітку, одержаного за роботу в зоні відчуження в 1987-1990 роках, у розмірі відшкодування фактичних збитків, який визначається згідно з законодавством.

Відповідно до ч. 4 ст. 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", яка діяла до прийняття Закону України "Про державний бюджет України на 2008 рік" № 107-VІ від 28.12.2007, тобто до 01.01.2008 року, в усіх випадках розміри пенсій для інвалідів 2 групи, щодо яких встановлено зв'язок з Чорнобильською катастрофою, не можуть бути нижчими за 8 мінімальних пенсій за віком.

Рішенням Конституційного суду України № 10-рп від 22 травня 2008 року положення Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та внесення змін до деяких законодавчих актів України", якими внесено зміни до ст.ст. 52, 54 ЗУ "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" визнано такою, що не відповідає Конституції України, тобто є неконституційною.

Згідно ч.1 ст. 36 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", пенсія у зв'язку з втратою годувальника призначається непрацездатним членам сім'ї померлого годувальника, які були на його утриманні, за наявності в годувальника на день смерті страхового стажу, який був би необхідний йому для призначення пенсії по інвалідності, а в разі смерті пенсіонера або осіб, зазначених у частині другій статті 32 цього Закону, - незалежно від тривалості страхового стажу.

При цьому, відповідно до п.1 ч.2 ст. 36 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", непрацездатними членами сім'ї вважаються чоловік (дружина), батько, мати, якщо вони є інвалідами або досягли пенсійного віку, передбаченого статтею 26 цього Закону.

Частиною 1 статті 37 Закону України №1058-ІV визначено, що пенсія у зв'язку з втратою годувальника призначається в розмірі: на одного непрацездатного члена сім'ї - 50 відсотків пенсії за віком померлого годувальника; на двох та більше непрацездатних членів сім'ї - 100 відсотків пенсії за віком померлого годувальника, що розподіляється між ними рівними частками.

Встановлено, що ОСОБА_1 отримує пенсію за віком на загальних підставах, відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".

Колегія суддів зазначає, що відповідно до вимог Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", позивач має право вибирати вид пенсії.

Як свідчить відповідь на запит Управління Пенсійного фонду України в Московському районі м. Харкова від 09.07.2013 року № 10693/30-02/2, ОСОБА_1 до Управління за призначенням пенсії у разі втрати годувальника із заявою та усіма необхідними документами не зверталася.

Враховуючи, що позивач отримує пенсію за віком відповідно до вимог Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" та не зверталась до відповідача із заявою про призначення пенсії по втраті годувальника за померлого чоловіка, інваліда 2 групи внаслідок захворювання, отриманого під час виконання обов'язків військової служби 1 категорії внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС, відповідно до Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", колегія суддів вважає, що позивач не має право на отримання пенсії по втраті годувальника, виходячи з розрахунку 50% пенсії, встановленої законодавством для ліквідатора наслідку аварії на Чорнобильській АЕС 1 категорії інваліда 2 групи, у розмірі не менш ніж 8 мінімальних пенсій за віком - прожиткових мінімумів для осіб, які втратили працездатність, згідно ст.ст. 54, 67 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", ч. 1 ст. 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".

Враховуючи встановлені обставини справи, колегія суддів дійшла висновку, що постанова суду першої інстанції в частині задоволення позову щодо заявлених позовних вимог про здійснення перерахунку пенсії по втраті годувальника згідно ст.54Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", прийнята з порушенням норм матеріального права, а тому підлягає скасуванню в цій частині з прийняттям нової постанови про відмову у задоволенні позову в цій частині.

Переглянувши рішення в частині задоволених позовних вимог про визнання незаконними дії відповідача та зобов'язання Управління Пенсійного фонду України в Московському районі м. Харкова здійснити призначення та перерахунок в повному обсязі ОСОБА_1 пенсії у зв'язку із втратою годувальника в розмірі 50% відсотків від встановлених ст. 50 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» додаткової пенсії за період з 10.02.2011р. по 01.07.2011р. та зробити відповідні виплати за цей період, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до ст. 46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Згідно ч.1 статті 52 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" №796, щомісячна компенсація в разі втрати годувальника призначається на кожного непрацездатного члена сім'ї, який був на його утриманні, в розмірі 50 процентів мінімальної пенсії за віком незалежно від пенсії, передбаченої законодавством України.

Згідно з вимогами ст.ст. 52, 54, 67 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждати внаслідок Чорнобильської катастрофи", в редакції, яка діє після прийняття Конституційним Судом України Рішення від 22.05.2008 року № 10-рп/2008, в усіх випадках розміри щомісячної компенсації в разі втрати годувальника, не можуть бути нижчими 50 процентів мінімальної пенсії за віком.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з положеннями ч. 4 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі невідповідності нормативно-правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу.

Отже, за конституційними нормами, виходячи з пріоритетності законів над підзаконними актами, колегія суддів вважає, що при визначенні розміру пенсій позивачеві застосуванню підлягають вимоги ст. 52 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", а не постанови Кабінету Міністрів України, які істотно звужують обсяг встановлених законом прав.

Також колегія суддів зазначає, що вихідним критерієм розрахунку державної та додаткової пенсій виступає мінімальна пенсія за віком, розмір якої згідно з ч. 1 ст. 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" встановлюється в розмірі визначеного законом прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.

За таких обставин, колегія суддів вважає, що позивач за період 10.02.2011 року по 01.07.2011 року має право на призначення щомісячної компенсації, розмір якої у відповідності до ст. 52 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», розмір якої повинен складати 50% мінімальної пенсії за віком, визначеної ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».

Відповідно до ч.2 ст.11 Кодексу адміністративного судочинства України, суд може вийти за межі позовних вимог в разі, якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін чи третіх осіб, про захист яких вони просять.

Колегія суддів вважає, що з метою повного захисту прав та інтересів позивача необхідно вийти за межі позовних вимог та, задовольняючи позов в цій частині, визнати незаконними дії Управління Пенсійного фонду України в Московському районі м. Харкова щодо відмови у призначенні та виплати щомісячної компенсації відповідно до приписів ст. 52 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», які призвели до порушення прав позивача на отримання щомісячної компенсації за втрату годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи в розмірі, 50% мінімальної пенсії за віком та зобов'язати відповідача здійснити нарахування та виплату позивачу щомісячної компенсації за втрату годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи в розмірі 50% мінімальної пенсії за віком, виходячи із розміру мінімальної пенсії за віком, встановленого ч.1 ст. 28 Закону України Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" за період з 10.02.2011 року по 01.07.2011 року.

Згідно ч.2 ст.205 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції за наслідками розгляду апеляційної скарги може своєю постановою змінити постанову суду першої інстанції або прийняти нову постанову, якою суд апеляційної інстанції задовольняє або не задовольняє позовні вимоги.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, п. 3 ч.1 ст. 198, ст.ст. 202, 205, 207, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства, колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Московському районі м. Харкова задовольнити частково.

Постанову Московського районного суду м. Харкова від 22.08.2011р. по справі № 2027/2а-15875/11 за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Московському районі м. Харкова про зобов'язання вчинити певні дії скасувати.

Прийняти нову постанову, якою позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити частково.

Визнати неправомірними дії Управління Пенсійного фонду України в Московському районі м. Харкова щодо відмови у здійснені нарахування та виплати ОСОБА_1 щомісячної компенсації за втрату годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи в розмірі 50% мінімальної пенсії за віком.

Зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в Московському районі м. Харкова здійснити нарахування та виплату ОСОБА_1 щомісячної компенсації за втрату годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи в розмірі 50% мінімальної пенсії за віком, виходячи із розміру мінімальної пенсії

за віком, встановленого ч.1 ст. 28 Закону України Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" за період з 10.02.2011 року по 01.07.2011 року.

В іншій частині позову відмовити.

Постанова набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя (підпис)Бенедик А.П.

Судді(підпис) (підпис) Калитка О. М. Калиновський В.А.

ЗГІДНО З ОРИГІНАЛОМ: Бенедик А.П.

Попередній документ
32852309
Наступний документ
32852311
Інформація про рішення:
№ рішення: 32852310
№ справи: 2027/2а-15875/11
Дата рішення: 29.07.2013
Дата публікації: 08.08.2013
Форма документу: Постанова
Форма судочинства: Адміністративне
Суд: Харківський апеляційний адміністративний суд
Категорія справи: